Постанова № 74849295, 22.06.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 274/1/18

УХВАЛА Провадження № 1-кп/0274/539/18

22.06.2018 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1

за участі

секретаря судового засідання . . . . ОСОБА_2

прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .ОСОБА_3

захисників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4, ОСОБА_5

обвинувачених . . . . ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_9,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_14 (на даний час – Кучаково) Бориспілського району Київської області, вул. І. Сулима, буд. 56,

за ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в :

20.06.18 з апеляційного суду Житомирської області до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.04.17 за № 12017060000000077.

Запобіжні заходи застосовані до обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 - тримання під вартою, а щодо обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 – домашній арешт.

Підготовче судове засідання судового провадження призначено ухвалою від 21.06.18.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В ч. 2 цієї статті встановлено, що вирішення питань судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кодексу. Зокрема у ст. 199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою або можливості продовження такого тримання судом має бути перевірено, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при обранні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Прокурор підстав для зміни або скасування запобіжного заходу не вбачає, просить продовжити строк тримання обвинувачених під вартою до двох місяців.

Захисники, обвинувачені заперечили проти клопотання прокурора, захисники заявили зустрічні клопотання про зміну запобіжних заходів з тримання під вартою на домашні арешти, вказавши, що обвинувачений ОСОБА_11 має тяжкі захворювання, потребує невідкладної медичної допомоги і його подальше утримання призведе до порушення його прав, прокурор не назвав жодних ризиків для тримання обвинувачених під вартою, є нотаріально засвідчені заяви власників житла про надання місця проживання для виконання домашнього арешту.

Обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжні заходи у виді тримання під вартою обрано ухвалами слідчих суддів Корольовського районного суду м. Житомира від 26.10.17 та 11.10.17, ухвалами слідчих суддів цього ж суду від 14.12.17 та 05.12.17, а в подальшому Попільнянським районним судом Житомирської області, востаннє 24.04.18 строк тримання під вартою продовжувався. Слідчими суддями було встановлено, що, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не забезпечать належної поведінки обвинувачених. Ухвали слідчих суддів чинні.

Обвинувачені продовжують обвинувачуватись у вчиненні умисних тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Їхній вік, майновий стан, міцність його соціальних зв'язків не змінились, що свідчить про відсутність зменшення ризиків. Доводи про те, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом, в тому числі з врахуванням стану здоров'я обвинувачених, були предметом оцінки суду як при обранні запобіжних заходів, так і при продовженні його дії, і ці обставини не змінились з часу обрання запобіжного заходу, ризики, які слугували для обрання тримання під вартою залишились незмінними. ОСОБА_11 так і залишається особою, яку протягом 5 років двічі звільняли від відбуття покарання за вчинення умисних насильницьких злочинів, а ОСОБА_7 – особою, вчинення злочину якій інкримінується під час судового розгляду щодо нього іншого кримінального провадження, де він перебуває в розшуку. Наявність ризиків для обрання запобіжних заходів оцінювалась слідчими суддями, вирішуючи клопотання про продовження строків тримання під вартою суд не вправі давати оцінку законності дій та рішень слідчих судів, даних же про те, що ризики зменшились суду не надано. Посилання захисту на наявність у ОСОБА_6 захворювання, яке перешкоджає його подальшому утриманню в СІЗО доказами не підтверджено: відповідно до наданих даних ОСОБА_6 встановлено діагноз остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, ст. загострення, правобічна інтра-екстрафорамінальна кила м/х диску L4-L5 з радикулопатією L5, виражений больовий та м’язово-тонічний синдроми, однак вказаний діагноз не підпадає під Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, який також є єдиним нормативним документом, на підставі якого можна було б дійти висновку про неможливість утримання обвинуваченого в умовах СІЗО, інших належних доказів на підтвердження цього факту суду не надано. Оцінка повноти та правильності надання медичної допомоги не належить до компетенції суду, суд за клопотанням сторін має право доручити проведення перевірки за вказаним фактом. Практика Європейського суду з прав людини ніяким чином не забороняє утримувати обвинувачених під вартою, тяжкість і системність злочинів, що інкримінуються не є єдиною підставою утримання обвинувачених під вартою, що зокрема підтверджується і перебування інших обвинувачених у цьому провадженні, з врахуванням їхніх осіб, не під вартою. Висновки органу досудового розслідування для суду не є наперед встановленими, та згідно принципу безпосередності дослідження доказів судом мають бути досліджені всі докази, що потребує призначення розгляду кримінального провадження, відповідно до матеріалів провадження абсолютно всі випадки відкладення судового розгляду, що призвело до неможливості розгляд, стались через неявку сторони захисту.

На підставі наведеного, керуючись статтями 314, 315, 176-178, 199, 331, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора – задовольнити.

продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 2 (двох) місяців з дня постановлення ухвали.

продовжити дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 2 (двох) місяців з дня постановлення ухвали.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі ДУ „Житомирська УВП (№ 8)”.

Головуючий - суддя