Постанова № 74849129, 21.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/1462/17-ц 22-ц/774/1354/К/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м.Кривий Ріг

Справа № 212/1462/17-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.

сторони:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Графіт",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2018 року, яке ухвалено суддею Чорним І.Я. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 16 квітня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Графіт" (надалі – ТОВ «Графіт») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Приватне акціонерне товариство страхова компанія "Україна", про відшкодування майнової шкоди, спричиненої пошкодженням майна.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «Графіт» є власником транспортного засобу марки ВАЗ 21063, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

14.06.2016 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «BYD», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, виїжджаючи з ґрунтової прилеглої території, яка є другорядною відносно проїжджої частини вул. Електрозаводська у місті Кривому Розі, не переконалася у безпеці для руху керованого нею автомобіля та інших учасників дорожнього руху, не надала дорогу автомобілю та допустила зіткнення із автомобілем марки ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який рухався під керуванням водія ОСОБА_2, який перебував у період з 05.11.2015 року по 25.08.2016 року у трудових відносинах із позивачем та 14.06.2016 року використовував автомобіль у службових справах.

В результаті ДТП було пошкоджено транспортні засоби.

Постановою суду відповідача ОСОБА_3 було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 20287,49 грн. матеріальної шкоди, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. та витрати на складання висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 22.02.2017 року в сумі 1500 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Графіт» суму матеріального збитку, спричиненого внаслідок ДТП в розмірі 20287 грн. 49 коп. та 1500 грн. витрат за проведення експертизи, а також судовий збір в розмірі 1600 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, а також просить розділити судові витрати по справі, пропорційно до задоволених позовних вимог. Так, відповідача зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки у первісному позові позивач ставив питання про стягнення збитків у розмірі 23 874,00 грн., а судом було стягнуто 20 287,49 грн., тобто позов задоволено частково. При цьому, відповідач зазначає, що уточненого позову подано не було. Крім цього, відповідач вказує на те, що позивачем було здійснено відчуження частини пошкоджених деталей на суму 3 181,34 грн., а вартість автомобіля в аварійному стані становить 5 062,46 грн., однак суд не надав належної оцінки цим обставинам та не зменшив розмір матеріальної шкоди на зазначені суми, так як позивач не бажає припиняти право власності на автомобіль.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Графіт» є власником транспортного засобу марки ВАЗ 21063, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії СХТ 581678, виданого 03.12.2015 року.

ОСОБА_2 у період з 05.11.2015 року по 25.08.2016 року працював водієм автотранспортних засобів ТОВ «Графіт».

Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 листопада 2016 року встановлено, що ОСОБА_1 14.06.2016 року керуючи автомобілем марки «BYD», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, виїжджаючи з прилеглої території грунтової, другорядної по відношенню до проїзної частини вул. Електрозаводська у місті Кривому Розі не переконалася у відсутності безпеки для руху для себе та інших учасників дорожнього руху, не надала дорогу та допустила зіткнення із автомобілем НОМЕР_5, який рухався під керуванням водія ОСОБА_5 Відповідно до вказаної постанови встановлена вина відповідача ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 листопада 2016 року, провадження за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку експерта №298/17 від 26 грудня 2017 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «ВАЗ 21063», 1986 року випуску, реєстраційний номер «АЕ 5277 ЕХ», ідентифікаційний код ХТА210630Н1633041, внаслідок ДТП, яке мало місце 14 червня 2016 року, на момент проведення експертизи, становить 20 287,49 грн.

Задовольняючи позов ТОВ «Графіт», суд першої інстанції керувався ст.ст. 1166, 1188 ЦК України та виходив з того, що ОСОБА_1, є винною в спричиненні ДТП, а тому й повинна нести відповідальність за заподіяну з її вини матеріальну шкоду позивачу в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції й вважає, що він відповідає положенням ст.ст. 1166, 1188 ЦК України та узгоджується з роз’ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в п.2-п.4 Постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року зі змінами та доповненнями.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями» діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, відповідно до частини першої якої, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року № 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов’язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому, на його вимогу, відшкодовуються неодержані доходи у зв’язку із заподіянням шкоди майну.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на момент розгляду справи судом першої інстанції розмір матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля марки «ВАЗ 21063», 1986 року випуску, реєстраційний номер «АЕ 5277 ЕХ», в результаті його пошкодження при ДТП складає 20 287,49 грн., що встановлено висновком експерта №298/17 від 26 грудня 2017 року, який не оспорюється відповідачем в апеляційній скарзі та питання про призначення повторної експертизи нею не ставиться.

Доводи апеляційної скарги про те, що з даної суми підлягають виключенню 3 181,34 грн. (вартість відчужених позивачем пошкоджених деталей) та 5 062,46 грн. (вартість автомобіля в аварійному стані) колегією суддів відхиляються, оскільки, як вбачається з Висновку експерта №298/17 від 26 грудня 2017 року, розмір матеріального збитку у сумі 20 287,49 грн. визначено виходячи з ринкової вартості пошкодженого транспортного засобу та зазначені суми не були включені експертом до цього розрахунку (а.с. 112-148).

Разом з тим, колегія суддів враховує, що ухвалюючи рішення про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції не врахував роз’яснень, наведених в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року й не вирішив питання про повернення відповідачу деталей пошкодженого автомобіля, які підлягають заміні, а саме: бампер передній у зборі, решітка радіатору (2 штуки, права, ліва), облицювання фар ліве, фара внутрішня та зовнішня ліва, підфарник (2шт., правий, лівий), панель передка нижня, поперечина рамки радіатора верхня у зборі з підсилювачем, кожух лівих фар, стійка рамки радіатору, поперечина передка нижня, радіатор, диск переднього лівого колеса, крило переднє ліве, капот, скло вітрового вікна, бризковик переднього лівого крила у зборі з лонжероном, панель рами вітрового вікна, дверці передні ліві, боковина ліва у зборі, дверці задні ліві, скло дверці задньої лівої, крило заднє ліве, бампер задній, ліхтар задній лівий, дзеркало заднього виду зовнішнє ліве, окантовка хромована рамки вікна дверці задньої лівої, бічний покажчик повороту передній лівий.

У зв’язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку про доповнення ухваленого по справі рішення висновком про зобов’язання ТОВ «Графіт» після відшкодування йому шкоди ОСОБА_1 передати останній вищевказані деталі автомобіля марки ВАЗ 21063, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, які підлягають заміні.

В іншій частині рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права й підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи ж апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права колегією суддів відхиляються, оскільки, як встановлено судом, представник позивача ТОВ «Графіт» в судовому засіданні суду першої інстанції уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду саме у розмірі 20 287,49 грн.

Керуючись ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1- задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 квітня 2018 року - змінити, доповнивши його резолютивну частину абзацом наступного змісту:

«Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Графіт", після відшкодування йому шкоди ОСОБА_1,передати останній деталі автомобіля марки ВАЗ 21063, 1986 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, які підлягають заміні, а саме: бампер передній у зборі, решітка радіатору (2 штуки, права, ліва), облицювання фар ліве, фара внутрішня та зовнішня ліва, підфарник (2шт., правий, лівий), панель передка нижня, поперечина рамки радіатора верхня у зборі з підсилювачем, кожух лівих фар, стійка рамки радіатору, поперечина передка нижня, радіатор, диск переднього лівого колеса, крило переднє ліве, капот, скло вітрового вікна, бризковик переднього лівого крила у зборі з лонжероном, панель рами вітрового вікна, дверці передні ліві, боковина ліва у зборі, дверці задні ліві, скло дверці задньої лівої, крило заднє ліве, бампер задній, ліхтар задній лівий, дзеркало заднього виду зовнішнє ліве, окантовка хромована рамки вікна дверці задньої лівої, бічний покажчик повороту передній лівий».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: