Постанова № 74848567, 18.06.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/12831/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 червня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів : Кондора Р.Ю., Мацунича М.В.

при секретарі: Пилип Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду, ухваленого 11 грудня 2017 року суддею Шепетко І.О., у справі за позовом Перечинської районної кредитної спілки «Тур’я» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року Перечинська районна кредитна спілка «Тур'я» звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 05.11.2007 року між Перечинською районною кредитною спілкою «Тур’я» в особі Ужгородської філії № 1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 було укладено договір кредиту-поруки №431/1, згідно з яким ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 11 600,00 грн. терміном на 24 місяці з 05.11.2007 року по 04.11.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 45,00% річних. За вказаним договором кредиту-поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_1, виступили в якості поручителя і взяли на себе зобов’язання перед позивачем солідарно з боржником відповідати за виконання ним свого обов’язку за кредитним договором. Оскільки ОСОБА_2 не виконує взятих на себе за вищевказаним договором зобов’язань, станом на 10.10.2016 р. загальна сума заборгованості становить 45 219,45 грн., яка складається з наступного: 9543,20 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 35 676,25 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом. З врахуванням наведенного, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно вказану суму боргу.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11 грудня 2017 року заявлений позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Перечинської районної кредитної спілки «Тур’я» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, 62, код ЄДРПОУ - 25438482) - заборгованість за договором кредиту-поруки № 431/1 від 05.11.2007 року в розмірі 45 219,45 грн. (сорок п’ять тисяч двісті дев’ятнадцять гривень сорок п’ять копійок), яка складається з наступного: 9543,20 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 35 676,25 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі по 800,00 грн. з кожного.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 15 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить скасувати зазначене рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1Ф заборгованості за договором кредиту – поруки від 05.112007 року в розмірі 45219,45 грн та судових витрат, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що судом не враховано, що строк виконання зобов’язання за договором кредиту-поруки настав 04.11.2009 року, а тому порука припинена, так як позов не було заявлено протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

В іншій частині рішення суду ніким не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи заявлений позов, суд виходив з того, що ОСОБА_1, як поручитель за договором кредиту-поруки №431/1 від 05.11.2007 року, разом з позичальником ОСОБА_2, відповідають перед кредитором як солідарні боржники щодо сплати заборгованості, яка станом на 10.10.2016 становить 45 219,45 грн., з яких: 9543,20 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 35 676,25 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом.

З таким висновком не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 05.11.2007 року між Перечинською районною кредитною спілкою «Тур’я» в особі Ужгородської філії № 1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 укладено договір кредиту-поруки №431/1, згідно з яким кредитна спілка надає, а позичальник ОСОБА_2 отримує кредит у розмірі 11 600,00 грн. терміном на 24 місяці з 05.11.2007 року по 04.11.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 45,00% річних на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов’язується сплатити всі відсотки за користування кредитом, визначені договором та повернути кредит спілці на умовах, що визначені договором.

За вказаним договором кредиту-поруки ОСОБА_3 та ОСОБА_1, виступили в якості поручителів.

Згідно видаткового касового ордеру від 05.11.2007 року №2097 ОСОБА_2 отримала дані кошти (а.с.8).

Відповідач ОСОБА_2, як позичальник за договором, належним чином не виконувала свої зобов’язання відповідно до умов договору, внаслідок чого допустила заборгованість по сплаті кредиту та інших платежів згідно договору.

Станом на 10.10.2016 р. загальна сума заборгованості становить 45 219,45 грн., яка складається з: 9543,20 грн. – заборгованості по тілу кредиту; 35 676,25 грн. – заборгованості по відсотках за користування кредитом.

Відповідно до ст.526 ЦПК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ч.1 ст. 611 ЦК України)

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він, згідно ст. 1050 ЦК України, зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.5.1. укладеного договору кредиту – поруки: «Поручитель поручається перед Спілкою за виконання Позичальником обов’язків за Договором та відповідає перед кредитодавцем за порушення Позичальником зобов’язань у повному обсязі (включаючи сплату всіх відсотків, неустойки, збитків у тому числі – упущеної вигоди ) солідарно терміном на десять років з дня укладення Договору, але не раніше виконання всіх зобов’язань за ним. Поручитель поручається також своїм вкладом (у разі наявності) у спілці у повному обсязі на надає Спілці право при тримання зазначеного вкладу».

Виходячи з формулювання, яке викладене в даному пункті договору, аналізу його змісту та буквального його тлумачення, випливає, що солідарна відповідальність поручителя ОСОБА_1 за даним договором передбачена сторонами договору не раніше виконання зобов’язань за договором позичальником, тобто лише після того, як буде виконано зобов’язання самим позичальником.

Відповідно до ст. 6, ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи, що сторони в договорі, а саме в п. 5.1 договору, передбачили умови солідарної відповідальності поручителя, а зобов’язання за договором позичальником не виконано, правових підстав для солідарної відповідальності за укладеним договором кредиту – поруки поручителем ОСОБА_1 не має.

З врахуванням наведеного рішення суду першої інстанції ухвалене щодо ОСОБА_1 про стягнення з неї боргу за договором кредиту – поруки від 05.112007 року в розмірі 45219,45 грн. та понесених судових витрат в розмірі 800 грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову позивачу у даній позовній вимозі.

Керуючись ст.ст.374, 376,382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 грудня 2017 року, ухвалене щодо ОСОБА_1 про стягнення боргу та стягнення з неї судових витрат - скасувати.

У позовній вимозі Перечинської районної кредитної спілки «Тур’я» до ОСОБА_1 про стягнення боргу – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 22 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: