Вирок № 74848119, 22.06.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/900/15-к

Провадження № 1-кп/303/81/18

Номер рядка стат. звіту 2

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВИРОК

22 червня 2018 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Куропятник О.М.

секретар судового засідання Годьмаш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження, внесене 12 грудня 2014 року до ЄРДР за № 12014070040003736 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- 18 вересня 2009 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.4 ст. 187 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі із конфіскацією майна,

у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 Кримінального кодексу України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Прохорова С.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 11 грудня 2014 року. приблизно о 23 годині 30 хвилин в м.Мукачево, по вулиці Автомобілістів, № 46, за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на прилеглій території готелю «Тропік» за вищевказаною адресою, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4, застосувавши відносно останнього насильство, яке виразилось в нанесенні потерпілому ОСОБА_4 множинних ударів руками та ногами в область голови, внаслідок чого йому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді травматичного набряку м'яких тканин у праві скроневій області та саднини на його фоні по центру, саднини в лівій завушній області та в обласні лівого колінного суглобу по попередній поверхні, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м’яких тканин голови та обох вушних раковин, правобічного травматичного отиту, забою головного мозку леткого ступеню важкості, післятравматичного правобічного середнього отиту, які згідно додаткового висновку експерта Мукачівського бюро СМЕ № 2/2015 від 04.02.2015 р. відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я., як такі, що потягли за собою розлад здоров'я на строк понад 6, але не більше 21 дня. Після цього викрали від ОСОБА_4 наступне майно, а саме: шкірний гаманець, бувший у використанні, вартість якого, згідно висновку експерта другого сектору ТКЗР відділу організації роботи з ТКЗ ОСОБА_5 при УМВС України в Закарпатській області № 23/313 від 22.12.2014 р. становить 105 гривень; грошові кошти в сумі 6000 гривень; мобільний телефон марки «Sопу», модель «Хрегіа С С2305», бувший у використанні, вартість якого згідно висновку експерта другого сектору ТКЗР відділу організації роботи з ТКЗ ОСОБА_5 при УМВС України в Закарпатській області № 23/313 від 22.12.2014 р. становить 2752 гривні, всередині якого знаходилась картка пам'яті Місrо SD 32 Гб, бувша у використанні, вартість якої згідно висновку другого сектору ТКЗР відділу організації роботи з ТКЗ ОСОБА_5 при УМВС України в Закарпатській області № 23/313 від 22.12.2014 р. становить 182 гривні та 2 сім-картки мобільного оператора «Київстар». вартість яких, згідно оціночної довідки, наданої фахівцем-товарознавцем ОСОБА_6 від 09.02.2015 р. становить 15 гривень за один стартовий пакет, на суму 30 гривень, на балансовому рахунку одного з яких знаходились грошові кошти на суму 50 гривень. Зокрема, діючи за спільними, із ОСОБА_3. умислом на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4 після нападу ОСОБА_3 на потерпілого ОСОБА_4, з метою придушення опору потерпілого, ОСОБА_1 наніс ряд ударів ногою в область голови потерпілого ОСОБА_4, який в цей час лежав на землі та намагався чинити опір ОСОБА_3, що сидів у нього на животі та залазив до кишень куртки потерпілого, намагаючись заволодіти його майном. Від нанесених ОСОБА_1 ударів, потерпілий ОСОБА_4, втратив свідомість та перестав чинити опір, після чого підозрюваний ОСОБА_3 витяг з кишені куртки потерпілого гаманець, всередині якого знаходилися гроші та мобільний телефон марки «Sопу», моделі «Хрегіа С С2305». Розкривши гаманець потерпілого, підозрюваний ОСОБА_3 дістав з нього гроші в сумі 6000 гривень, які поклав разом з телефоном потерпілого ОСОБА_4 до власної кишені куртки. Заволодівши майном потерпілого, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зникли із місця нападу, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 фізичну шкоду у вигляді легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та матеріальну шкоду на загальну суму 9 119 гривень.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.187 КК України, - розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України визнав частково, а саме в частині спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4. ОСОБА_1 дав показання, що він 11 грудня 2014 року приблизно о 23 год. 20 хв. з друзями гуляв в центрі міста Мукачево. Потім захотів випити пива та пішов в ТРК «Щодня», де сам сів за столик, замовив пиво та випив його. Коли замовив друге пиво, побачив ОСОБА_3 з яким він поздоровався, розмовляв. ОСОБА_3 запросив його за свій столик та познайомив зі своїми друзями, вони порозмовляли. Після цього, разом з хлопцями він вийшов з ТРК «Щодня» та пішов у напрямку центру м.Мукачево. Разом з хлопцями на таксі поїхали в готель «Тропік». В той вечір до бійки він випив 10 пив та був у стані сильного алкогольного сп’яніння. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відбулася бійка, в ході якого він не бачив, щоб перший забирав у потерпілого якісь речі чи гроші. Вони в потерпілого кошти не вимагали та не відбирали. ОСОБА_7 приєднався до них вже в кінці події. ОСОБА_3 не давав нікому ніякі гроші. Конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який також був у стані алкогольного сп’яніння, виник на подвір’ї з приводу хто буде йти в магазин. Він прийшов в той час, коли вони вже билися. ОСОБА_3 попросив у нього допомоги, на що він їх розбороняв та наніс потерпілому 3-4 удари ногою в груди, однак могло бути так, що потрапив у голову, після чого потерпілий втратив свідомість. Свідками бійки були жінки, одна з яких ОСОБА_8. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинювали одне одному тілесні ушкодження почергово. ОСОБА_3 не давав нікому ніякі вказівки. ОСОБА_7 приєднався до них вже після бійки. ОСОБА_9, коли дав йому телефон на зберігання, попередив його, що останній належить потерпілому. На наступний ранок до нього прийшли працівники поліції та затримали його. Під час затримання він добровільно видав працівникам поліції телефон, який належав потерпілому.

Допитаний в судовому засіданні в режимі відео конференції потерпілий ОСОБА_4В дав показання, що 11 грудня 2014 року, біля 23години, на території готелю «Тропік» він був пограбований двома особами. ОСОБА_7 він взагалі не бачив. ОСОБА_3 наносив йому удари. Під час бійки він то втрачав свідомість, то приходив до тями. На місці злочину він бачив ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Першим розпочав бійку ОСОБА_3, але не впевнений в цьому. Як на місці події з’явився ОСОБА_1, не пам’ятає, але обвинувачений приймав участь у побитті. Речі (гроші та телефон) у нього забирав ОСОБА_3. Не пам’ятає, щоб речі забрав ОСОБА_1. Він давав покази як потерпілий у 2015 році, а тому на той час може і пам’ятав обставини злочину. Телефон йому повернули у відділенні поліції працівники поліції. У кого саме був вилучений телефон, йому не повідомили. В той день він вживав алкогольні напої у помірній кількості. До ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не має ніяких претензій. Цивільний позов не заявляє.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала показання, що у готелі «Тропік» у неї працювала подруга ОСОБА_2 і вони часто там відпочивали. 11 грудня 2014 року вона, подруга ОСОБА_2, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відпочивали. Хтось поселявся в готель, хто саме – не пам’ятає. ОСОБА_3 їй зателефонував та спитав, де вона і чи йде вона гуляти.. ОСОБА_3 приїхав до них, відпочивав з ними, вживав алкогольні напої.. Після цього вони поїхали у ТРК «Щодня», де випадково зустріли ОСОБА_1. Потім він з ними поїхав в готель «Тропік». Вони сиділи в бесідці на території готелю, а ОСОБА_1 з іншим хлопцем, не пам’ятає як звати, були на верху. Потім з боку бесідки почалася бійка між ОСОБА_3 і ОСОБА_4. Вони сперечалися хто з них буде йти в магазин, штовхалися, потім один з одним билися на землі. ОСОБА_3 бив потерпілого ОСОБА_4. Дівчата кричали, щоб ОСОБА_1 спустився, бо іде бійка, після чого ОСОБА_1 з другим хлопцем спустилися до них. ОСОБА_3 крикнув ОСОБА_1, щоб той йому допоміг, бо той не міг сам розібратися з потерпілим. В ході розбирання, ОСОБА_1 може 1 чи 2 разів ударив ногою потерпілого ОСОБА_4. ОСОБА_1 підняв ОСОБА_3 та сказав, щоб розходилися. Вони розійшлися. Коли ОСОБА_3 встав, то потерпілий був на землі, у нього не було розбите обличчя. У ОСОБА_3 з карманів повипадали речі, а тому він їх позбирав з землі. Вона підняла телефон, бо думала, що то ОСОБА_3 телефон, а не потерпілого. Коли йшли додому, вона той телефон передала ОСОБА_3. Що саме ОСОБА_3 забирав у потерпілого вона не бачила, бо було темно. Речі забирав ті, які були на землі. По кишенях потерпілого ОСОБА_4В, ніхто не лазив, нічого з них не забирав. ОСОБА_1 не забирав ніякі речі. Другий потерпілий стояв, а потім пішов будити адміністратора готелю. Як на місці злочину з’явився ОСОБА_7 вона не знає. Він вибіг зі боку поста ДАІ і з того місця, де він знаходився, міг бачити подію злочину. У мікрорайон «Росвигово» в м.Мукачево пішла вона, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_3. ОСОБА_1 ішов з ОСОБА_10. Вони йшли від готелю «Тропік» через вулицю Осипенко, проходили біля магазину «Ідеал», а потім вона поїхала на таксі. ОСОБА_1 вона не дочекалася, бо поїхала на таксі. ОСОБА_3 дав їй гроші на таксі, не пам’ятає скільки саме і з чиїх грошей. У нього були гроші, бо він розраховувався в ТРК «Щодня». В готелі «Тропік» розраховувалися за витрати потерпілі. Потерпілі не хизувалися грошима. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 між собою про щось розмовляли шепотом, про що саме, вона не чула, так як вони йшли позаду них. Гаманець вона не передавала.

Згідно протоколу огляду місця події від 12 грудня 2014 року та ілюстративною таблицею до нього, безпосереднім об’єктом огляду місця події є прилегла територія готелю «Тропік», яка розташована за адресою: Мукачівський район, с.Клячаново, вул.. Автомобілістів. При огляді території готелю. слідів бурого кольору та слідів біологічного походження не виявлено. Крім того, оглянуто готельний номер № 5, де виявлено та вилучено на відрізки світлої дактилоскопічної плівки 12 слідів папілярних узорів пальців рук, кредитну картку «ПриватБанку», 19 недопалків, туалетний папір з плямами бурого кольору. Також з 3 сходинки другого сходинкового маршу за допомогою марлевого тампону вилучено нашарування бурого кольору, з виду схожого на кров. Даним доказом не підтверджується заволодіння ОСОБА_1 чужим майном та його попередня змова з ОСОБА_3 на вчинення розбою.

Згідно протоколу огляду місця події від 12 грудня 2014 року безпосереднім об’єктом огляду місця події є квартира АДРЕСА_1, в якій ОСОБА_8 добровільно в присутності понятих видала мобільний телефон марки «Nokia С2-01», ІМЕІ 35865004-51-79868, дві сім карки оператора мобільного зв’язку «КиївСтар» та грошову купюру номіналом 100 гривень з № ЗА6495420. На запитання до ОСОБА_8 звідки в неї дані речі та гроші, остання відповіла, що мобільний телефон та дві сім-картки вона підняла з землі під час бійки між її знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_8. Грошові кошти в сумі 200 грн. їй передав ОСОБА_3, який відкрито викрав у ОСОБА_8, з яким бився та якому наносив тілесні ушкодження. Даним доказом не підтверджується заволодіння ОСОБА_1 чужим майном та його попередня змова з ОСОБА_3 на вчинення розбою.

Згідно протоколу огляду місця події від 12 грудня 2014 року безпосереднім об’єктом огляду місця події є приміщення кабінету № 56 Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, де ОСОБА_1 з кишені куртки видав мобільний телефон «SONY Xperia», фіолетового кольору, ІМЕІ 358095053990733. На запитання повідомити про походження телефону, ОСОБА_1 відповів, що даний телефон йому дав ОСОБА_3, біля третьої години ночі в мікрорайоні «Росвигово». Інших деталей не пам’ятає, так як перебував у стані алкогольного сп’яніння. Крім того, ОСОБА_1 вийняв належний йому мобільний телефон, який придбаний ним в Російській Федерації. Даним доказом не підтверджується заволодіння ОСОБА_1 чужим майном та його попередня змова з ОСОБА_3 на вчинення розбою.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 14 січня 2015 року з ілюстративною таблицею до нього, потерпілий ОСОБА_12 в м.Мукачево, по вул.. Автомобілістів, 46, показав та розповів про обставини, які передували розбійному нападу, в тому числі як ОСОБА_1 наносив удари ногами по голові ОСОБА_4 Даним доказом не підтверджується заволодіння ОСОБА_1 чужим майном та його попередня змова з ОСОБА_3 на вчинення розбою.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 14 січня 2015 року з ілюстративною таблицею до нього, потерпілий ОСОБА_4 в м.Мукачево, по вул.. Автомобілістів, 46, відтворив обставини вчинення відносно нього злочину. Даним доказом не підтверджується заволодіння ОСОБА_1 чужим майном та його попередня змова з ОСОБА_3 на вчинення розбою.

Протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння № 41 від 12.12.2014 року, суд не бере до уваги як належний доказ перебування обвинуваченого ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння, з огляду на відсутність другої сторінки даного протоколу. Однак в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 ствердив, що 11 грудня 2014 року перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Згідно висновку експерта № 23/313 від 22.12.2014 року, загальна залишкова вартість досліджуваних об’єктів, бувших у користуванні із врахуванням ознак зносу станом цін на 11 грудня 2014 року може становити 3459,00 грн. (смартфон «Sony Xperia С2305» – 2752,00 грн.; мобільний телефон «Nokia C2-01» - 420,00 грн., карта пам’яті Micro SD 32 Гб - 182,00 грн., гаманця – 105,00 грн.).

Згідно висновку експерта № 2/2015 (додаткової) від 04 лютого 2015 року, у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у виді травматичного набряку м’яких тканин у правій скроневій області та саднини на його фоні по центру, саднин в лівій вушній області та в області лівого колінного суглобу по передній поверхні. Клінічно,в травматологічному відділенні Мукачівської ЦРЛ, де знаходився на стац.лікуванні з 02.45 год. .12.14 р. до 12.00 год. 12.12.14 р., у нього встановлено діагноз: Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку,що проявилося ністагмом, анізорефлексією, позитивними симптомами Штрюмпеля, Седана та Марінеску-Родовичі. Забій м’яких тканин голови та обох вухшних раковин. Правобічний травматичний отит. Клінічно, в нейрохірургічному відділенні Червоноградської ЦМЛ, де знаходився на стац. лікуванні з 15.12. до 25.12.14 р. Львівської області, у нього встановлено діагноз ВЧМТ. Забій головного мозку легкого ступеня тяжкості. Перелом основи черепа, що не підтверджується даними рентгенографії та даними комп’ютерної томографії голові від 16.12.14 р., тому при встановленні ступені тяжкості тілесних ушкоджень враховуватися не може. Крім того, у нього встановлений діагноз післятравматичний правобічний середній отит, етмоїдит, що підтверджується даними комп’ютерної томографії від 16.12.14 р.. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тих предметів по ударному механізму спричинення, чим можуть бути затиснуті в кулак руки і обуті ноги сторонньої людини; не виключено спричинення тілесних ушкоджень іншими тупими твердими предметами у виді дерев’яних палиць чи інших предметів спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень. По давності виникнення можуть укладатися в дату події,що мала місце 11.12.14 р. і відносяться до групи ЛЕГКИХ ТІЛЕСНИХ ШКОДЖЕНЬ З КОРОТКОЧАСНИМ РОЗЛАДОМ ЗДОРОВ’Я, згідно п.2.3.3.Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою розлад здоров’я на строк понад 6, але не більше 21 дня. Встановити взаєморозташування ОСОБА_4 та осіб, що заподіяли йому тілесні ушкодження не представляється можливим.

Дослідивши, співставляючи та аналізуючи вивчені в справі докази, суд приходить до висновку, що не знайшло свого підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб та особою, яка раніше вчинила розбій, з таких підстав.

З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч.2 ст. 187 КК України (розбій), вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном.

Відповідно до вимог ч.1 ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Згідно п.3 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають обов’язковому доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. При цьому, обов’язок доказування покладено виключно на сторону обвинувачення.

Показаннями обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8, письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні відповідно до вимог ч.1 ст.23 КПК України, оціненими згідно ст. 94 КПК України, не встановлена мета, з якою ОСОБА_1 здійснив напад на потерпілого, - заволодіння майном ОСОБА_4, натомість цими доказами встановлена іншу мету - надання допомоги та захисту ОСОБА_3 в ході бійки з ОСОБА_4 та припинення їхньої бійки, а тому слід виключити з обвинувачення корисливий мотив злочину.

Недоведеним і таким, що підлягає виключенню з обвинувачення є також факт попередньої змови обвинуваченого ОСОБА_1 з ОСОБА_3 на вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном, поєднаного із насильством, небезпечним для здоров'я останнього, оскільки на підтвердження цих обставин стороною обвинувачення не надано суду жодного належного і допустимого доказу.

Суд приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 про спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 чим він вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 125 КК України, оскільки вони повністю підтверджуються послідовними та такими, що узгоджуються між собою показами потерпілого ОСОБА_4, показаннями свідка ОСОБА_8 та письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Дослідивши, співставляючи та аналізуючи вивчені в справі докази, враховуючи, що відповідно до ч.4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого ОСОБА_1 з урахуванням інших досліджених судом та наведених доказів дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України.

З врахуванням вищевказаного, на підставі ч.3 ст. 337 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_1 слід змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч.2 ст. 187 КК України на ч.2 ст. 125 КК України.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненому.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше судимий, міру покарання відбув повністю, тривалий час перебував під вартою у даному кримінальному провадженні, характеризується позитивно.

Враховуючи загальні засади призначення покарання у відповідності до ст.65 КК України, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті обвинувачення, оскільки на думку суду виправлення засудженого можливе за такого покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Прокурором не подано доказів, які саме речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, у зв’язку з чим такі докази безпосередньо в суді не досліджувалися, внаслідок чого суд позбавлений можливості у даному кримінальному провадженні вирішити їхню долю відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту становлять: 196 грн. 56 коп. - за проведення товарознавчої експертизи; 196 грн. 56 коп. – за проведення дактилоскопічної експертизи. В судовому засіданні прокурором не надано належних доказів наявності даних процесуальних витрат, у зв’язку з чим такі докази безпосередньо в суді не досліджувалися, а тому не підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

13 грудня 2014 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 лютого 2015 року. 09 лютого 2015 року ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою до 10 березня 2015 року. У суду відсутні докази про застосування з 10 березня 2015 року до ОСОБА_1 будь-якого запобіжного заходу. Судом не встановлено підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу на період до вступу вироку у законну силу.

Керуючись ст.ст. 94, 100, 370, 371, 373-376 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили – не застосовувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуюча О.М.Куропятник