Постанова № 7484700, 11.01.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2010 р.           Справа № 2-а-5055/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,

при секретарі судового засідання: Подолян Н.В.

за участю представників сторін:

позивача : Бойка С.В.,

відповідача : не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Квартер"

про: стягнення штрафних санкцій в сумі 1008 гривень

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулася Вінницька міжрайонна державна податкова інспекція (далі – позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Квартет» (далі – відповідач) про стягнення боргу зі сплати штрафних санкцій у розмірі 1008 грн.

Позов мотивовано тим, що станом на 27.11.2009 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 1008 грн. внаслідок несплати штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що визначені в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” № 0001322306 від 03.08.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується розпискою про вручення повістки (а.с.21) та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.22) в матеріалах адміністративної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а після з’ясування думки представника позивача - дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

23.07.2009 року працівниками Вінницької МДПІ проведено перевірку щодо дотримання суб’єктом господарювання ТОВ «Квартет» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт та виявлено наступні порушення: п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, не проведено розрахункову операцію на загальну суму 201,6 грн. через реєстратор розрахункових операцій, не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Вінницькою МДПІ було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” № 0001322306 від 03.08.2009 р. (а.с.9).

На час винесення судового рішення з’ясувалося, що заборгованість відповідача зі сплати штрафних (фінансових) санкцій становить 1008 грн., що відображено в зворотному боці облікової картки платника та підтверджується відповідно довідкою (а.с.10,11).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95) суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону №265/95 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265/95 у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Таким чином, до відповідача було застосовано (фінансові) санкції в такому розмірі: за непроведення розрахункової операції на загальну суму 201,6 грн. через реєстратор розрахункових операцій, нероздруковання та невидачу відповідного розрахункового документу – 1008 грн. згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265/95.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327 (далі - Порядок).

Згідно з п. 1.3 розділу 1 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

В цьому ж пункті визначено, що акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У ст. 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що викладені в акті перевірки порушення знайшли своє підтвердження в ході розгляду адміністративної справи, а тому суд дійшов висновку, що податковим органом штрафні санкції застосовані в порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України, на підставі виявлених порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не оскаржував рішення про застосування штрафних санкцій. Заявлена за позовом сума відповідачем не оспорюється.

Згідно з ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду про відкриття провадження у даній справі відповідачу було запропоновано подати заперечення проти позову та докази в їх обґрунтування.

Доказів в спростування позовних вимог відповідач не подав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Квартет" (23261, Вінницька область, Вінницький район, с. Дорожне, вул. Київська, 1/а, код ЄДРПОУ 25495385) до Державного бюджету України кошти в сумі 1008 (одна тисяча вісім) гривень.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 12.01.10

Суддя          Сауляк Юрій Васильович