Вирок № 74846987, 21.06.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3851/18

Провадження № 1-кп/263/430/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Хараджі Н.В., при секретарі Петровському Д.С., за участю прокурора Балджи О.М., потерпілого ОСОБА_1, обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисників: Вінецької Н.В., Румеліотіс В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження № 12018050770000159 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Маріуполя, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше судимого, вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 12.04.2018 року ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1360 грн., зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 12.01.2018 року, приблизно о 21-00 год., знаходячись біля будинку № 26, який розташований по вул. Аеродромній в Центральному районі м. Маріуполя, керуючись корисливими мотивами, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, побачили потерпілого ОСОБА_1, який стояв на колінах біля вказаного будинку, при цьому ОСОБА_2, виконуючи свою роль у скоєнні злочину, допоміг потерпілому підвестися з колін та своєю лівою рукою, взявши його під праву руку, повів до тупика парканів, розташованих біля будинку № 34 по вул. Аеродромній в Центральному районі м. Маріуполя, а ОСОБА_3, діючи єдиним умислом з ОСОБА_2, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, та виконуючи свою роль, знаходився поблизу ОСОБА_2 та потерпілого, та перебуваючи біля паркану будинку № 34 по вул. Аеродромній в Центральному районі м. Маріуполя разом з ОСОБА_2 спиною притулили потерпілого до вказаного паркану.

В обстановці, яка склалася, ОСОБА_2 перебував з правого боку від потерпілого ОСОБА_1, та з правої бокової кишені одягнених на ньому брюк відкрито викрав його майно, а саме: мобільний телефон торгівельної марки "Xiaomi 4Х" в корпусі чорного кольору, вартістю 2951,67 грн., в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_1, яка не має для потерпілого матеріальної цінності та флеш-карта пам'яті 4Гб, вартістю 100 грн., телефон знаходився у силіконовому чохлі чорного кольору, вартістю 150 грн. В свою чергу ОСОБА_3, продовжуючи діяти єдиним умислом з ОСОБА_2, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись з лівого боку від потерпілого ОСОБА_1, з лівої внутрішньої кишені одягненої на ньому куртки відкрито викрав його майно, а саме: шкіряний гаманець чорного кольору, вартістю 200 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 150 грн., зарплатна картка «ПУМБ» та кредитна картка «ПУМБ», водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_1, серія та номер НОМЕР_2 та перепустка на завод на ім'я ОСОБА_1 серія та номер НОМЕР_3, які не мають матеріальної цінності для потерпілого.

Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 3551,67 грн.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 12.01.2018 року, приблизно о 21-00 год., знаходячись біля будинку № 26 по вул. Аеродромній в Центральному районі м. Маріуполя, керуючись корисливими мотивами, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з гр. ОСОБА_2, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, побачили потерпілого ОСОБА_1, який стояв на колінах біля вказаного будинку, при цьому ОСОБА_2, виконуючи свою роль у скоєнні злочину, допоміг потерпілому підвестися з колін та своєю лівою рукою, взявши його під праву руку, повів до тупика парканів, розташованих біля будинку № 34 по вул. Аеродромній в Центральному районі м. Маріуполя, а ОСОБА_3 діючи єдиним умислом з ОСОБА_2, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, та виконуючи свою роль, знаходився поблизу ОСОБА_2 та потерпілого, та перебуваючи біля паркану будинку № 34 по вул. Аеродромній в Центральному районі м. Маріуполя разом з ОСОБА_2 спиною притулили потерпілого до вказаного паркану.

В обстановці, яка склалася, ОСОБА_2 перебував з правого боку від потерпілого ОСОБА_1, та з правої бокової кишені одягнених на ньому брюк відкрито викрав його майно, а саме: мобільний телефон торгівельної марки "Xiaomi 4Х" в корпусі чорного кольору, вартістю 2951,67 грн., в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_1, яка не має для потерпілого матеріальної цінності та флеш-карта пам'яті 4Гб, вартістю 100 грн., телефон знаходився у силіконовому чохлі чорного кольору, вартістю 150 грн. В свою чергу ОСОБА_3, продовжуючи діяти єдиним умислом з ОСОБА_2, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись з лівого боку від потерпілого ОСОБА_1, з лівої внутрішньої кишені одягненої на ньому куртки відкрито викрав його майно, а саме: шкіряний гаманець чорного кольору, вартістю 200 грн., в якому знаходилися грошові кошти в сумі 150 грн., зарплатна картка «ПУМБ» та кредитна картка «ПУМБ», водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_1, серія та номер НОМЕР_2 та перепустка на завод на ім'я ОСОБА_1 серія та номер НОМЕР_3, які не мають матеріальної цінності для потерпілого.

Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 3551,67 грн.

Вказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину та пояснив, що 12.01.2018 року, приблизно о 21-00 год., він разом з ОСОБА_2 знаходились біля будинку № 26 по вул. Аеродромній в Центральному районі м. Маріуполя. Побачили раніше їм на знайомого ОСОБА_1, який на їх думку був у стані сильного алкогольного сп'яніння, стояв на колінах біля вказаного будинку та не міг піднятися. ОСОБА_2 допоміг потерпілому підвестися та повів його до тупика парканів, та разом вони спиною притулили потерпілого до вказаного паркану. Після ОСОБА_2 з правої бокової кишені одягнених на ньому брюк викрав його мобільний телефон, а він з лівої внутрішньої кишені одягненої на ньому куртки викрав грошові кошти в сумі 150 грн., зарплатну та кредитну картки, водійське посвідчення та перепустку на завод.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 у скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину та пояснив, що 12.01.2018 року, приблизно о 21-00 год., він разом з ОСОБА_3 знаходились біля будинку № 26 по вул. Аеродромній в Центральному районі м. Маріуполя. Побачили раніше їм на знайомого ОСОБА_1, який на їх думку був у стані сильного алкогольного сп'яніння, стояв на колінах біля вказаного будинку та не міг піднятися. Він допоміг потерпілому підвестися та повів його до тупика парканів, та разом вони спиною притулили потерпілого до вказаного паркану. Після він з правої бокової кишені одягнених на ньому брюк викрав його мобільний телефон, а ОСОБА_3 з лівої внутрішньої кишені одягненої на ньому куртки викрав грошові кошти в сумі 150 грн., зарплатну та кредитну картки, водійське посвідчення та перепустку на завод.

Покази обвинувачених: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються, підтверджуються потерпілим, і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 12.01.2018 року, приблизно о 21-00 год., він у стані алкогольного сп'яніння знаходився біля будинку № 26 по вул. Аеродромній в Центральному районі м. Маріуполя, де до нього підійшли двоє незнайомих йому чоловіків, та взявши його під руки, завели до тупика парканів, де з карманів одягнених на ньому брюк та куртки викрали належне йому майно: мобільний телефон торгівельної марки "Xiaomi 4Х" в корпусі чорного кольору, із сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» та флеш-карта пам'яті 4Гб, грошові кошти в сумі 150 грн., зарплатну та кредитну картки, водійське посвідчення та перепустку на завод.

Суд, відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченими та прокурором, потерпілим змісту цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинувачених та потерпілого, вивченням таких матеріалів справи, що характеризують обвинувачених.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинувачених: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інкримінованому злочині.

Суд, аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження, приходить висновку, що обвинувачені: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченим, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.186 ч.2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винних, які за місцем мешкання характеризуються посередньо, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебувають, офіційно не працюють, на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення не судимі, при цьому ОСОБА_3 одружений та має на утриманні неповнолітню дитину. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинувачених, суд визнає їх щире каяття та сприяння встановленню істини по справі та відшкодування шкоди потерпілому, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України. Обставиною, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження обвинувачених: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до покарання відповідно до санкції ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин його вчинення, пом'якшуючі обставини, дані про їх особу, правову позицію прокурора про призначення обвинуваченим покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, при цьому на підставі ч.4 ст. 70, ч.3 ст.72 КК України приєднати обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, призначене вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 12.04.2018 року, та остаточно призначити останньому 4 роки позбавлення полі, виконуючи вказаний вирок самостійно, на підставі ст. 75 КК України звільнити їх від відбування покарання із іспитовим стром на 3 роки, тому суд вважає, що обвинуваченим слід призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.186, ч.4 ст. 70, ч.3 ст.72 , 75 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинувачених: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та запобігання вчинення ними нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а долю процесуальних витрат - відповідно до ст. 124 КПК України.

Відповідно ст. 174 КК України слід скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 24.01.2018 року.

Запобіжні заходи, обрані обвинуваченим: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час досудового розслідування кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном на 3 роки, в період якого відповідно до ч.1 ст.76 КК України зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70, ч.3 ст.72 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне за сукупністю злочинів покарання, у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та штрафу, призначеного вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 12.04.2018 року ч. 1 ст. 309 КК України в розмірі 1360 грн., який віднести до самостійного виконання.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном на 3 роки, в період якого відповідно до ч.1 ст.76 КК України зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави 572,00 грн. процесуальних витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи № 1/20-77 від 15.02.2018 року, а з кожного по 286 грн.

Запобіжні заходи, обрані обвинуваченим: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час досудового розслідування кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 24.01.2018 року на: мобільний телефон "Xiaomi 4Х", імей НОМЕР_4, НОМЕР_5, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, серія № НОМЕР_2.

Речові докази:

-мобільний телефон "Xiaomi 4Х", імей НОМЕР_4, НОМЕР_5, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, серія № НОМЕР_2, перепустка ПАТ «ММК ім.. Ілліча» «Метінвест», серія № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 - повернути ОСОБА_1

-ДВД-диски із записом проведення слідчого експерименту від 24.02.2018 року за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченим та прокурору.

Суддя Н.В. Хараджа