Рішення № 74846776, 11.06.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5065/17

2/214/1010/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючої судді Хомініч С.В.,

секретар судового засідання – Горбунова Л.С.,

представника позивача – ОСОБА_1,

позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/5065/17

за позовною заявою ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про визнання права власності,

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (на підставі договору №014-2017 про надання правової допомоги від 07.11.2017, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_4 06.09.2017 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив суд визнати за ним право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлої 14.01.2009 його дружини ОСОБА_5.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 14.01.2009 померла його дружина ОСОБА_5 Після її смерті залишилася спадщина у виді квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Правовстановлюючі документи знаходяться у відповідача. Він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вказана квартира не належить його покійній дружині, а належить синові. Яким це чином трапилося йому невідомо. Саме тому він звернувся до суду за захистом свого права на спадкування.

Відповідач ОСОБА_2 07.11.2017 подав до суду письмові заперечення проти позову (а.с. 24-27) в яких заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що померла мати ОСОБА_5 не має жодного відношення до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Так як квартира придбана ним особисто за договором купівлі-продажу за рахунок кредитних коштів., тому є виключно його власністю. Та з цих підстав не може бути успадкована позивачем по справі.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримав вимоги позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_3в. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Суду пояснив, що в цій квартирі жили матір та його сестра. Батько жив у Луганській області. Він сам живе у смт. Радушне. Купував квартиру частково за свої кошти, його і дружини, і частково за кошти надані під молодіжний кредит.

28.02.2018 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5, померлої 14.01.2009 (А.с. 40-41).

27.04.2018 на адресу суду надійшли копії спадкової справи №25/2017 (а.с. 49-72).

Інші процесуальні дії не вчинялися.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2006. Що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10613350 від 12.05.2006, копією договору купівлі-продажу квартири від 14.04.2006, витягом з Державного реєстру правочинів (а.с.30, 31-31а, 32).

14.01.2009 померла ОСОБА_5, актовий запис №128 (а.с. 36). Померла ОСОБА_5 доводилася дружиною позивачу, що видно із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (а.с. 5). Та матір’ю відповідачу, що останнім визнано в судовому засіданні.

17.12.2016 померла ОСОБА_6, актовий запис №2052, що підтверджено копією свідоцтва про смерть (а.с. 54). Померла ОСОБА_3 доводилася донькою позивачу, що видно із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 66). Та сестрою відповідачу, що останнім визнано в судовому засіданні.

30.05.2017 позивач подав до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 51).

13.07.2017 постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру розташовану за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Генерала Радієвського, буд. 40, кв., у зв’язку з тим, що відсутній факт належності спадкодавцеві спадкового майна (а.с. 69).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В даному випадку позивач зазначає про те, що він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але йому надали постанову в, якій зазначено, що вказана квартира не належить спадкодавцю на праві власності.

Судом встановлено, що спірна квартира належить відповідачу ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2006. Крім того, 14.04.2006 укладено іпотечний договір в забезпечення виконання кредитного договору № 0Д12И8223Д (а.с. 28-29).

З аналізу вказаного документу підтверджуються твердження відповідача, що квартира придбана ним за кредитні кошти.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2, не входить до складу спадкового майна. В зв’язку з чим, підстави для задоволення позову відсутні.

При цьому позовні вимоги посягають на майнові права відповідача, як власника нерухомого майна.

Так, згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Частинами 1, 2, 3 ст. 11 ЦК України також передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частиною 2 ст.15 ЦК України регламентовано, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Водночас, інтерес позивача за даним позовом суперечить актам цивільного законодавства.

Статтями ст.319, 321 ЦК України також передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Крім того, до основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950). Стаття 17 Загальної декларації проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Статтею 1 Протоколу № 1 (1952) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений свого майна

Приймаючи до уваги викладене суд вважає, що підстав для задоволення позову про визнання права власності не встановлено.

Позивач є інвалідом 2 групи, та відповідно на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Виходячи з встановлених вище обставин, суд не знаходить підстав для розподілу судових витрат, оскільки при відмові в задоволенні позовних вимог, відповідно до змісту вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставіст. 41 Констиуції України, ст.ст. 3, 11, 13, 15, 319, 321, 1216, 1218 ЦК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позивних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивача: ОСОБА_1, адреса місця знаходження: пр. Героїв-Підпільників, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

Відповідач: ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повний текст рішення складено та підписано 21 червня 2018 року.

Суддя Хомініч С.В.