Ухвала суду № 74846436, 21.06.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/154/17

Провадження № 2/185/121/18

У Х В А Л А

21 червня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого- судді Палюх Т.Д., за участю секретаря Андрухової Ю.Д., розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення компенсації та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 03 вересня 2009 року між ним та ОСОБА_2І.( Творцями), з однієї сторони, та відповідачем( Роботодавцем) з другої, був укладений договір № 09-0/2117 про передавання права на одержання охоронного документа на об'єкти права інтелектуальної власності, створені у зв'язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення, предметом якого є передавання Творцями Роботодавцю права на одержання в Україні і іноземних державах патенту на «Спосіб монтажу механізованого очисного комплексу».

Пунктом 2.6 цього договору передбачено обов'язок роботодавця до отримання охоронного документу укласти з творцями договір про добросовісне заохочення за використання раціоналізаторської пропозиції відповідно до «Регламенту організації інноваційної діяльності у ВАТ «Павлоградвугілля», в якому передбачити: авансову виплату в сумі 1000 грн. протягом двох місяців з моменту підписання договору про добросовісне заохочення за використання раціоналізаторської пропозиці; сплатити винагороду за перший та другий рік використання раціоналізаторської пропозиції, але не більше, ніж до отримання охоронного документу (розмір річної винагороди складає 10% від суми фактичного річного економічного ефекту, але не менше 1000 грн і не більше 30 000 грн.).

Після укладення цього договору відповідач отримав 11 травня 2010 року патент на корисну модель № 49608 «Спосіб монтажу механізованого очисного комплексу», але не уклав з позивачем вищевказаний письмовий договір і не виплатив йому винагороду.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію за порушення його авторського права та моральну шкоду.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, оскільки для вирішення даного спору необхідно встановити, який результат був отриманий від використання корисної моделі № 49608 «Спосіб монтажу механізованого очисного комплексу» у власному виробництві приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" та який розмір авторської винагороди авторам даної корисної моделі має сплатити роботодавець.

Суд, заслухавши думку представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі у справі за сукупності таких умов: 1)для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами на надані відповідні висновки експертів з цих самих питань.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Між сторонами існує спір щодо виплати компенсації за порушення авторського права позивача та моральної шкоди.

Виходячи із заявлених вимог, суд вважає за необхідне призначити у справі судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, на вирішення якої поставити відповідні питання.При цьому суд вважає за можливе проведення експертизи доручити судовому експерту Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України( 01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 501), а оплату експертизи покласти на позивача ОСОБА_1, представник якого заявив клопотання про проведення експертизи.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 103-109, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити по справі судову експертизу з питань інтелектуальної власності, пов"язану із винаходами та корисними моделями, на вирішення якої поставити наступні питання:

- В який період часу у власному виробництві приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" використовувалася корисна модель № 49608 «Спосіб монтажу механізованого очисного комплексу» та у якому структурному підрозділі?

- Який результат( економічний, позитивний, технічний) був отриманий приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля від використання корисної моделі № 49608 «Спосіб монтажу механізованого очисного комплексу» у власному виробництві?

- Який розмір винагороди авторам даної корисної моделі має сплатити приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", як власник патенту, за період використання даної корисної моделі у власному виробництві?

Проведення експертизи доручити судовим експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України( 01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 501), попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Матеріали цивільної справи направити експерту.

Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача ОСОБА_1

Розяснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з"ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т. Д. Палюх