Рішення № 74846274, 22.06.2018, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/887/18

Провадження № 2-о/188/36/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

за участю секретаря судового засідання: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від заявника: ОСОБА_1

від зацікавленої особи: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до суду, відповідно до якої просить встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, 30.05.2018 року в населеному пункті м. Горлівка Донецької області, причина смерті: гостра серцево-судинна недостатність, атеросклеротичний коронаро кардіосклероз, з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.

30.05.2018 року, в населеному пункті м. Горлівка Донецької області, розташованому на території, непідконтрольній державній владі України, помер громадянин України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Померлий похований на кладовищі м. Горлівка Донецької області, розташованому на території, непідконтрольній державній владі України. Причина смерті: гостра серцево-судинна недостатність, атеросклеротичний коронаро кардіосклероз. Померлий є чоловіком заявника, що підтверджується: свідоцтвом про шлюб виданим 02.03.1973 року Центрально-міським районним бюро ЗАГС м. Горлівки Донецької області.

Єдиними наявними документми, що підтверджують факт смерті ОСОБА_2 на території, непідконтрольній державній владі території України, є:

- довідка про причину смерті № 1222 від 30.05.2018 року, що видане Республіканського Бюро Судово-медичних експертиз Міністерства охорони здоров’я Донецької народної республіки;

- свідоцтво про смерть від 30.05.2018 року серії ДНР № 098949 виданим Калінінським відділом запису актів цивільного стану м. Горлівка Державної ОСОБА_3 Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, актовий запис № 579, тобто видані медичними закладами, органами реєстрації та іншими незаконними органами (установами), що знаходяться на території, непідконтрольній державній владі України.

Окрім вищенаведених документів заявником додається копії фотографій могили та надгробного хреста з табличкою на якій визначено дати народження та смерті покійного.

В судовому засіданні заявник просить заяву задовольнити, посилаючись на те, що без реєстрації смерті на території України вона позбавленай права на отримання виплат на поховання.

Представник Петропавлівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився, направив заяву про розгляд справи у відсутність їх представника та не заперечував проти задоволення заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника заявника, суд вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п. 4 ст. 273 ЦПК і полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, після реєстрації шлюбу яка отримала прізвище чоловіка «Самарська». (а.с.5).

Відповідно до ксерокопії фотокартки вбачається зображення частини кладовища та наявність пам’ятника з фотокарткою та табличкою з прізвищем, ім’ям та по-батькові померлої особи, а саме: «ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер 30.05.2018» (а.с. 7).

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Петропавлівського району Дніпропетровської області № 772 від 23.11.2016 року встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6).

Відповідно свідоцтва про смерть, виданого 30.05.2018 року Калінінським відділом запису актів цивільного стану м. Горлівка Державної ОСОБА_3 Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно помер 30.05.2018 року (а.с. 8).

Після смерті чоловіка заявник звернулася до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Петропавлівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області за видачею свідоцтва про смерть, однак їй було відмовлено, оскільки заявником для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 пред’явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв’язку із чим заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про смерть та запропоновано звернутися до суду для встановлення факту смерті.

Як встановлено, заявник мала намір встановити факт смерті чоловіка, оскільки це має юридичне значення, а саме для реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану України факту його смерті та видачі свідоцтва про смерть.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть).

Оскільки заявник, який є громадянином України, проживає в Петропавлівському районі в с. Дмитрівка по вул. Прилужна,12, а її чоловік ОСОБА_2, 30.05.2018 року помер на тимчасово непідконтрольній Україні території в м. Горлівка Донецької області, після його смерті заявник не може отримати свідоцтво про смерть відповідного зразку, а отримане свідоцтво про смерть не може бути використане заявником для реєстрації смерті на території України та з метою захисту законних прав та інтересів громадянина України ОСОБА_1, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого 30.05.2018 року в м. Горлівка, Донецької області.

Відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 76-78, 79, 293, 315, 317 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, суд –

ВИРІШИВ:

Заявлені вимоги задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер, 30.05.2018 року у віці 72 роки, в м. Горлівка, Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис про смерть № 579 від 30.05.2018 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ДНР № 098949 виданим Калінінським відділом запису актів цивільного стану м. Горлівка Державної ОСОБА_3 Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки 30.05.2018 року, причина смерті: гостра серцево-судинна недостатність, атеросклеротичний коронаро кардіосклероз, що засвідчено дільничним лікарем ОСОБА_6, що підтверджується довідкою про причину смерті № 1222 від 30.05.2018 року.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення...

Суддя ОСОБА_7