Ухвала суду № 74846143, 18.06.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3292/17

№ 2-р/183/1/18

У Х В А Л А

18 червня 2018 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.,

секретаря Макаренко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Відродження» про роз’яснення ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, -

в с т а н о в и в :

06 червня 2018 року ОСОБА_3 – представник відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Відродження» звернувся до суду з заявою про роз’яснення ухвали суду.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 21 травня 2018 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області постановлена ухвала у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, якою зобов’язано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» вручити його працівнику – ОСОБА_4 судову повістку про виклик її в судове засідання по зазначеній справі на 12.07.2018 року о 15 год. 00 хв. Зазначає, що ні товариство, ні його представник не давали згоди на отримання повістки про виклик до суду та не брали на себе обов’язок вручити її свідку ОСОБА_4, посилаючись на приписи частини 6 статті 128 ЦПК України, якими передбачено, що стороні чи її представнику за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. У зв’язку чим просить роз’яснити:

-порядок виконання даної ухвали суду з урахуванням наявної прогалини в законодавстві щодо покладення на представника юридичної особи (керівника, працівника) обов’язку вручити судову повістку будь-якій особі, яка перебуває з нею у трудових відносинах;

-якою нормою процесуального законодавства повинен керуватися відповідач по справі для виконання не передбаченого ЦПК України обов’язку покладеного на нього судом, а саме, вручити свідку заявленому стороною позивача, ОСОБА_4, повістку про виклик до суду, якщо ні відповідач, ні її представник не давала згоди на отримання повістки про виклик до суду та не брали на себе зобов’язання вручити її ОСОБА_4;

-які наслідки невиконання відповідних процесуальних дій (невручення судової повістки свідку) для відповідача;

-якою нормою ЦПК України передбачено обов’язок представника відповідача сприяти виклику до суду свідка заявленого позивачем, та якою статтею глави 7 ЦПК України передбачено, що судовою повісткою про виклик до суду може бути встановлено обов’язок учасників справи (відповідача) щодо вручення судової повістки іншому адресату – учаснику судового процесу (свідку);

-чи керувався суд при постановленні ухвали 21.05.2018 року завданням цивільного судочинства, які повинні превалювати над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, а також основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема принципом змагальності сторін;

-які саме встановлені у суді правила, процесуальні обов’язки, або законні вимоги суду не виконано, порушено або може бути порушено діями ТОВ «Агрофірма «Відродження», чи його представником для застосування заходів процесуального примусу, які передбачені статтею 144 ЦПК України;

-чи є вимога суду щодо надання адреси місця реєстрації (проживання) ОСОБА_4, яка надана нею роботодавцю ТОВ «Агрофірма «Відродження» контролем за додержанням законодавства про захист персональних даних судом у розумінні ст.. 22 Закону України «Про захист персональних даних» і чи не перевищено судом межі повноважень наданих йому Законом;

-якою статтею Закону України «Про захист персональних даних», суд зобов’язавши ТОВ «Агрофірма «Відродження» надати суду, фактично без згоди суб’єкта персональних даних ОСОБА_4 відомості щодо місця реєстрації, які надано нею роботодавцю ТОВ «Агрофірма «Відродження».

В судове засідання учасники справи не з’явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду заяви та про розгляд за їх відсутності не надходило. Згідно із ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд, у разі необхідності може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз’яснення рішення.

Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Дана норма передбачає підстави для роз’яснення судового рішення у судовому засіданні та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Суд звертає увагу, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.

Однак, представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» у своїй заяві не посилається на те, в чому полягає незрозумілість судового рішення, не вказує в чому конкретно полягає така обставина, та фактично просить надати оцінку ухвали суду вимогам цивільного процесуального законодавства України.

За змістом зазначеної статті та п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно є незрозумілим та ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Як вбачається з тексту ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.05.2018 року, вона викладена чітко та зрозуміло. Таким чином, труднощі у заявника викликає не розуміння ухвали, а обґрунтованість та законність її постановлення.

Оскільки ухвала суду є зрозумілою за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення, підстави для задоволення заяви про роз’яснення рішення суду в порядку ст. 271 ЦПК України, відсутні.

Крім того, згідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України, суд роз’яснює заявнику, що у разі його незгоди з ухвалою суду, він має право подати заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, що включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 258-261, 352-354, 271 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Відродження» про роз’яснення ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.І. Городецький