Ухвала суду № 74846095, 18.06.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4823/18

Провадження № 2/185/2909/18

У Х В А Л А

18 червня 2018 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Зінченко А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить, розділити майно - автомобіль DAEWO NEXIA д.н. АЕ 1872НН, що є спільною власністю, оскільки майно набуте подружжям за час шлюбу.

Позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України а саме: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, позивач зазначає ціну позову, проте доказів (документів, довідок, інше з яких позивач визначає вартість майна), які підтверджують її станом на дату звернення до суду, не зазначає та не надає, що позбавляє можливості суд правильно визначити розмір належного до сплати судового збору.

Позивачем заявлена вимога майнового характеру, а саме поділ спільного майна подружжя – транспортного засобу.

Згідно з п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п’ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом відповідних статей ЦПК України такий обов’язок покладається на позивача.

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 176 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Тобто, позивачу необхідно зазначити та надати суду докази, які б підтверджували ціну позову на час звернення до суду, з яких позивач визначає вартість майна .

Відповідно до пп.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, заявнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рахунок: Отримувач коштів УДКСУ у місті Павлограді, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37936856, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31215206700032, код класифікації доходів бюджету 22030101, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також, позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме позовна заява повинна містити: п. 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; п. 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Відпповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Крім того, суд роз’яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивачем не зазначеного та не надано жодного доказу в підтвердження перебування спірного автомобілю у спільній сумісній власності подружжя.

Тобто, позивачу необхідно викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги; зазначити докази, що підтверджують вказані обставини; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), а саме щодо перебування спірного автомобіля у спільній сумісній власності подружжя (дата, правова підстава придбання спірного автомобіля, інформація про власника автомобіля, вартість автомобіля), або відповідно до ч. 1 ст. 84, ч. 2 ст. 83 ЦПК України, у разі неможливості самостійно надати докази, подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175,185, 260 ЦПК України,суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна - залишити без руху, про що сповістити заявника, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити, що в іншому випадку заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://pvm.dp.court.gov.ua/.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: ОСОБА_3