Постанова № 74845945, 19.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 141/25/15-ц

Провадження № 22-ц/772/4/2018

Категорія: 5

Головуючий у суді першоїї інстанції Шелюховський М. В.

Доповідач Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 рокуСправа № 141/25/15-цм. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі: головуючого Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Медвецького С.К., секретар - Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 березня 2016 року та додаткове рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року, ухвалених під головуванням судді Шелюховського М.В. у залі суду м. Іллінці (дата складення повного тексту невідома) у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій відповідачів неправомірними, про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, про зобов'язання вчинити дії для усунення пошкоджень будинку та розробки містобудівної документації, про скасування договору купівлі-продажу, про передачу земельної ділянки для подальшого користування, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

У вересні 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом, в якому, після неодноразової зміни, уточнень та доповнень вимог, які були прийняті судами першої інстанції, просили: усунути перешкоди в користуванні частиною будинку; визнати незаконними дії відповідача (по перебудові, реконструкції та переплануванню будинку; по знесенню прибудови приміщення до житлового будинку; по порушенню основної конструкції житлового будинку; по знесенню суцільної покрівлі даху; у створенні перешкод у доступі до димоходу будинку; по самовільному будівництву на спільно-частковій власності без згоди співвласників та проектної документації; визнати дії ОСОБА_4 як умисне захоплення та знищення нерухомого майна); зобов'язати відповідача вчинити дії по усуненню наслідків його робіт (шляхом відновлення первісного стану будинку; відновити покрівлю даху, підняти дах на житловому будинку та поставити крокви; відновити доступ до димоходу або провести газове опалення; виконати дії, вказані у акті обстеження; знести самочинну забудову; укріпити капітальну стіну, яка була пошкоджена під час викопування котловану; відремонтувати житловий будинок, збудувати новий будинок; відновити підвал В/П ОСОБА_3, який зруйнував ОСОБА_4.); зобов'язати відповідача розробити містобудівну документацію, згідно вхідними даними проектування житлового спільно часткового будинку; визнати недійсним та скасувати будівельний паспорт на ім'я ОСОБА_6 за №43, виданого 18.01.2012 року; скасувати договір купівлі-продажу від 18.09.2009 року; відшкодувати ОСОБА_3 моральну та матеріальну шкоду; передати земельну ділянку для подальшого користування.

Позов мотивовано тим, що позивачі є власниками 12/25 частини житлового будинку по АДРЕСА_1

Власником 13/25 частини цього ж будинку після його купівлі став ОСОБА_6

07.06.2011 року зі сторони ОСОБА_6 було розпочато будівельні роботи, при виконанні яких була пошкоджена стіна, яка розділяла їх частини будинку, було розібрано дах, а під стіну поставлено опори.

Звернення позивачів до органів виконавчої влади про пошкодження їх частини будинку залишені поза увагою, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням позивачі звернулись із апеляційною скаргою, в якій просили скасувати рішення суду першої інстанції ухвалити нове, яким визнати неправомірними та недійсними дії відповідачів; зобов'язати відповідача ОСОБА_4 укріпити несучу капітальну стіну спільного будинку; відновити та відремонтувати, відновити та укріпити конструкційні опорні елементи даху; відремонтувати порушений фасад будинку сторони позивача; надати прохід до димоходу в обслуговуванні житлового будинку.

Колегією суддів встановлено, що у суді першої інстанції ОСОБА_2 неодноразово подавала заяви про зміну та уточнення позовних вимог, які були прийняті судами (крім заяви про зміну позовних вимог від 02.02.2016 року та заяви про уточнення заяви про зміну позовних вимог від 03.03.2016 року). Проте, дослідивши зміст рішення суду І-ої інстанції, а саме мотивувальну частину, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції фактично розглянуто вимоги про визнання незаконними дії відповідача та про зобов'язання відновити частину будинку, яка належить позивачам. У зв'язку з цим дану цивільну справу було повернуто до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.

Додатковим рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 15 червня 2016 року розглянуто всі позовні вимоги, які не було досліджено при ухвалені рішення від 09 березня 2016 року та відмовлено повністю в задоволенні позову.

На вищевказане додаткове рішення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також подали апеляційну скаргу в якій просили скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні частиною будинку та про усунення наслідків робіт шляхом відновлення первісного стану будинку, про скасування будівельного паспорту №43 від 18.06.2012 року на здійснення прибудови житлового будинку, про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачів матеріальної та моральної шкоди і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Апеляційні скарги мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконними, необґрунтованими, ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом належним чином не досліджено докази у справі, і суд навмисно спотворює обставини справи. Зокрема, суд не взяв до уваги, що всі неправомірні дії вчинені ОСОБА_4, що підтверджується листом голови райдержадміністрації; будь-яких дозвільних документів на будівництво не було; не було призначено будівельну експертизу; висновок суду про те, що відповідачі не чинять перешкод не відповідає дійсності, так як відповідачі знесли самочинно частину будинку без погодження з позивачами внаслідок чого порушили основну конструкцію житлового будинку (пошкоджено покрівлю даху, перешкоди у доступі до димоходу); а факт заподіяння моральної та матеріальної шкоди очевидний; також апелянт вказує на порушення суддею суддівської етики;

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваних рішень в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12.10.1990 року належить 12/25 частки житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною часткою господарських будівель та споруд.

Відповідно до експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку, частина будівлі, яка належить ОСОБА_3, під № 2, складається з трьох кімнат, кухні, кладової, загальною площею 63,5 кв.м. і двох веранд, загальною їх площею 6,5 кв.м.

Крім цього, до складу домогосподарства включаються два сарая, туалет, огорожа, та погріб В/П.

Інша частка будівлі під № 1, в розмірі 13/25 на момент звернення позивачів до суду належала ОСОБА_6. Його частка складалась з двох кімнат, кухні, кладової та веранди. Загальна площа 79,90 кв.м. (житлова - 29,10 так допоміжна 50,80) (Т.1.а.с. 72-75).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до свідоцтва про смерть від 03 квітня 2014 року) (Т.1 а.с. 187), внаслідок чого, ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 23 10 2014 року визнано правонаступником померлого ОСОБА_5, яка прийняла спадщину після смерті батька.

Відповідно до копій матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_6, інших осіб, які прийняли спадщину не має, в зв'язку з їх відмовою від спадщини, в тому числі відмови від спадщини іншого відповідача, сина покійного - ОСОБА_4 (Т.1 а.с. 240-247).

18.06.2012 року ОСОБА_6, як замовнику, відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Іллінецької райдержадміністрації, в особі начальника цього відділу - ОСОБА_7, видано Будівельний паспорт на прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1

В матеріалах справи (Т.1 а.с. 75, 78) є ескіз намірів забудовника ОСОБА_6 та схема забудови земельної ділянки, яка належить на підставі державного акту на право приватної власності ОСОБА_6 На цих документах відображено намір ОСОБА_6 зробити добудову, яка складається з двох частин (№ 3,№4), одна з яких (№ 4) прилягає з одного боку до його частини будівлі (№2), з іншого боку - до будівлі позивачів (№1).

В матеріалах справи також є план житлового будинку забудовника (Т.1 а.с. 80), з якого теж вбачається план добудови (реконструкції) своєї частки будівлі.

Відмовляючи в задоволені позову в частині вимог про відновлення пошкодженої будівлі, суд першої інстанції виходив із того, що наданий позивачами акт обстеження житлового будинку від 04.07.2012 по АДРЕСА_1 не доводить, що наявні дефекти в належній позивачами частині будівлі є результатом виконання відповідачами робіт по реконструкції будинку, а спірні правовідносини, що склалися між сторонами у справі вимагають спеціальних знань в галузі будівництва. Оскільки клопотань про проведення експертизи не заявлялось, встановити дійсні причини та наявність пошкоджень частини будинку ОСОБА_3 неможливо.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду, враховуючи при цьому наступні обставини.

Представником ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувався факт проведення будівельних робіт, відповідно до умов будівельного паспорту щодо прибудов, однак заперечувався факт пошкодження будівлі внаслідок будівельних робіт позивачів.

Дані заперечення базуються на документі, який є в матеріалах справи, а саме «письмове звернення» позивачів, адресоване Іллінецькій райдержадміністрації, в якому зазначаються пошкодження будівлі позивачів до видачі будівельного паспорту на прибудову (Т.3 а.с.24).

Дані заперечення є безпідставними, так як вже в цьому зверненні, яке було подано 05.06.2012, позивачі стверджують про тривале невикористання частини будівлі ОСОБА_6 та про незаконні будівельні роботи з боку ОСОБА_6, які почались в грудні 2011 року, і які призводять до руйнування елементів будівлі, яка належить позивачам.

На даному зверненні була резолюція керівництва райдержадміністрації, із зазначенням прізвищ посадових осіб, яким надана вказівка терміново вжити заходів по зверненню позивачів, одне з яких - ОСОБА_7

В матеріалах справи (Т.1 а.с.11) є Акт обстеження житлового будинку АДРЕСА_1, складений комісією в складі начальника регіонального розвитку, містобудування та архітектури райдержадміністрації ОСОБА_7 , та архітектора міської ради - ОСОБА_8

В даному Акті, складеному 04.07.2012, в присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (сина ОСОБА_6.) підтвердились факти викладені у письмовому зверненні позивачів до райдержадміністрації, та зафіксовані пошкодження будівлі (тріщини та вертикальне відхилення стіни, перекриття в покрівлі прогнуте, в кімнаті спостерігається вертикальна тріщина у внутрішній несучій стіні). В акті вказано, що на час його складення, виконуються роботи по переплануванню частини житлового будинку з прибудовою відповідно до будівельної документації.

Отже, вказаний акт є підтвердженням того, що роботи ОСОБА_6 проводились до отримання будівельного паспорту.

Про проведення будівельних робіт ОСОБА_6 до отримання ним будівельного паспорту, підтверджує в описаному вище акті син ОСОБА_6 - ОСОБА_4, який при складанні акту пообіцяв ОСОБА_2 в присутності членів комісії виконати ремонт стіни за власний рахунок, а саме укріпити стіну, ліквідувати тріщину, оштукатурити, вимурувати цегляну стіну, в якій укріпити дерев'яні елементи покриття будинку.

Дані факти також підтверджуються в листі Іллінецької райдержадміністрації адресованому обласній державній адміністрації (Т.3 а.с. 170).

Враховуючи неодноразові усні заяви ОСОБА_2 (без заявлення відповідних клопотань) про необхідність проведення будівельних експертиз та те, що позивачі самостійно захищали свої порушенні права, колегією суддів при розгляді апеляційної скарги, з метою повно дослідити обставини справи, в т. ч. щодо наявності пошкоджень частини будівлі позивачів, їх характер, локалізація та шляхи їх усунення, була призначена судова будівельно-технічна експертиза, яка була проведена.

У висновку експерта від 29.06.2017, в розділі «результати дослідження» (Т.4 зворот а.с. 143) експерт вказав на чисельні пошкодження (дефекти) окремих відповідальних будівельних конструкцій будівлі та інших конструктивних елементів, при чому, вказав на дефекти та пошкодження всієї будівлі, включаючи частину, яка належала ОСОБА_6

Зокрема, експертом встановлено наступні пошкодження:

приміщення № 2-5 (кухня) - численні дефекти матеріалу суміжної несучої стіни у вигляді вертикальних тріщин по всій висоті, з розкриттям тріщин до 10 мм з більшою локалізацією пошкоджень у верхній частині стіни; відшарування штукатурного шару; по перекриттю від суміжної несучої стіни та паралельно неї тріщини з розкриттям до 4 мм;

приміщення № 2-6 (кімната) - пошкодження матеріалу суміжної несучої стіни у вигляді вертикальних та під кутом тріщин, з локалізацією пошкоджень у верхній частині стіни і розкриттям до 5-6мм;

приміщення № 2-7 (кладова) - повне руйнування частини суміжної несучої стіни (заміна на нову з боку квартири № 1); часткове руйнування зовнішніх огороджуючих стін у вигляді вертикальних тріщин по всій висоті та від середини до верху; в верхній частині зовнішніх стін зміщення цеглин в кладці (на зовні) та порушення вертикального положення даних стін.

Пошкодження інших конструктивних елементів будівлі, а саме:

пошкодження віконних та дверних блоків, які потребують ремонту або заміни;

елементи стропильної системи даху частково зміщенні зі свого проектного положення та мають пошкодження;

пошкодження фронтонів та примикань покрівлі, внаслідок чого можливе проникнення вологи в приміщення будівлі.

Інші приміщення, вказані у висновку - № 1-1, 1-2, 1-5, як вбачається з технічного паспорту на будівлю АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.72-73) належали ОСОБА_6 Приміщення № 1-1 (веранда)та № 1-5 (кладова) повністю зруйновані, а приміщення 1-2 (кухня) - часткове руйнування зовнішніх огороджуючих стін та перекриття (встановленні тимчасові опори).

Отже, експертним шляхом встановлено пошкодження в частині будинку, яка належить позивачам.

Експерт, приймаючи до уваги характер зафіксованих під час натурного обстеження пошкоджень та конструктивні особливості об'єкта дослідження, прийшов до висновку, що можна припустити про наявність причинно-наслідкового зв'язку між встановленими пошкодженнями конструктивних елементів в приміщені квартири № 2 та проведення демонтажу (реконструкції) частини квартири № 1, які могли привести до даних пошкоджень.

Інших доказів, які б спростували зазначені висновки експерта в матеріалах справи не має і сторонами не надавались.

Відповідно до частин першої, четвертої та п'ятої ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, однак власність зобов'язує, і власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян.

Власником квартири № 1 спірного будинку на час вирішення спору є ОСОБА_5 - єдиний спадкоємець ОСОБА_6, яка була залучена до справи як правонаступник.

Права власника житлового будинку, квартири передбачені ст. 383 ЦК України, відповідно до якої, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Звертаючись з позовом до суду за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який має відповідати змісту права, що порушене й здатний таке право відновити.

В даному випадку, виходячи з неодноразових змін та уточнень позовних вимог, колегія суддів вважає, що позивачі намагаються захистити своє порушене право шляхом проведення відповідачами відновлювального ремонту, на підставі ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_2, яка представляє також інтереси іншого позивача, внаслідок значних пошкоджень частини приміщень будівлі в якій проживають позивачі, вони позбавлені в повній мірі користуватись своїм будинком, який поступово руйнується.

Колегія суддів вважає, що позивачі в цій частині обрали належний спосіб захисту для відновлення свого порушеного права користування житлом.

У згаданому висновку (будівельно-технічної експертизи) експерт вказав, що для приведення пошкоджених приміщень у первинний стан, перш за все необхідно розробити проектні рішення (наприклад у вигляді невід'ємної частини будівельного паспорту, які б відповідали вимогам та положенням ДБН щодо проведення будівельних робіт (реконструкції) у стислих умовах, в тому числі проведення інженерно-геологічних вишукувань, які мають містити вибір способів виконання робіт з кріплення стінок та влаштування фундаменту, тощо.

Колегія суддів вважає, що саме цю пропозицію експерта слід взяти до уваги для задоволення вимог позивачів щодо зобов'язання відповідачів здійснити відновлювальні будівельні роботи, і, на думку суду, відновлювальні будівельні роботи повинні бути зроблені відповідно до вимог розроблених відповідачем проектних рішень.

Отже, до задоволення підлягають вимоги про усунення перешкод в користування житловим будинком шляхом відновлення пошкодженої частини будівлі, яка належить позивачам до стану, який існував до руйнації. Інші види ремонтних робіт, які просять провести позивачі, зокрема, відновити доступ до димоходу, не підлягають задоволенню, оскільки необхідність в проведенні таких робіт не встановлена експертним шляхом.

Вимоги, які пов'язані з вимогою про усунення перешкод в користуванні шляхом відновлення становище, яке існувало до порушення, а саме визнання протиправними дій відповідачів не підлягають задоволенню, оскільки, такий спосіб захисту не передбачений ст. 16 ЦК України, і є неефективним, так як не призведе до захисту порушених прав позивачів.

В задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача розробити містобудівну документацію, про скасування договору купівлі-продажу, про передачу земельної ділянки для подальшого користування, додатковим рішенням суду першої інстанції було відмовлено.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Позивачі не оскаржували додаткове рішення в частині вказаних позовних вимог, а від так, справа в частині вказаних вимог судом апеляційної інстанції не переглядалась.

Що стосується інших мотивів апеляційної скарги, щодо вимог про скасування будівельного паспорту та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в задоволенні яких судом додатковим рішенням було відмовлено, то апеляційний суд, вважає, що вони є безпідставними, а рішення суду в цій частині правильним.

Так, судами встановлено, що будівельний паспорт на прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1, замовником якого був ОСОБА_6, виданий 18.06.2012 відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Іллінецької райдержадміністрації, в особі начальника цього відділу - ОСОБА_7

Також встановлено, що питання скасування будівельного паспорту було предметом спору в судах адміністративної юрисдикції, і провадження у справі в цій частині було закрите в зв'язку з необхідністю розгляду цих вимог в порядку цивільного судочинства.

Позивачі знову звернулись до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про скасування будівельного паспорту, який був виданий незаконно, а його видача дала можливість відповідачам вчиняти будівельні роботи по прибудові, внаслідок яких квартира позивачів зазнала пошкоджень.

Відповідачами у цивільній справі були - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Інших фізичних чи юридичних осіб до участі у справі як відповідачів по окремим вимогам до них чи співвідповідачів позивачами вказано не було і судом першої інстанції не залучались.

Відповідно до статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 11 ЦПК України 2004 року суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.

Частиною першою статті 33 ЦПК України 2004 року передбачено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Як вбачається зі змісту статей 33, 119 ЦПК України 2004 року на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову. (правова позиціявисловлена в Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 185/10105/15-ц)

В даному випадку позивачі не зазначили в позові відповідачами осіб, які повинні відповідати за незаконність та наслідки незаконності видачі будівельного паспорту, і ними не заявлялось клопотання про залучення до участі у справі відповідних осіб, а тому вимога про скасування будівельного паспорту не підлягає до задоволення.

Також не підлягають до задоволення вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з наступних підстав.

За частиною 3 ст. 386 ЦК України «Засади захисту права власності» власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Колегія суддів вважає, що обґрунтування вимог позову, в т.ч. вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, повинно базуватись на нормах права та підтверджуватись обставинами справи, які повинні бути доведеними.

Позивачі, стверджуючи про заподіяння їм матеріальної та моральної шкоди не обґрунтували їх відповідним, належним способом, стверджуючи лише про пошкодження відповідачами частини будівлі, в якій вони проживають. При цьому, виходячи із змісту ст. 1166, 1167 ЦК України, позивачами не зазначено ні в позові, ні в апеляційній скарзі усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками та вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В даному випадку позивачі не зазначили конкретно в чому саме полягає матеріальна та моральна шкода, не вказано розмір як матеріальної так і моральної шкоди, та не доведено наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів та шкодою, яку просять стягнути.

За правилом п. 1, 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, є підставами, зокрема, для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог, з ОСОБА_5 підлягають стягненню на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах кожному понесені ними судові витрати: судовий збір за подання позову - 54 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги - 305 грн., а також на користь ОСОБА_2 6606 грн. сплачених за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 березня 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 15 червня 2016 року задовольнити частково.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 березня 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 15 червня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_5 розробити проектні рішення у вигляді невід'ємної частини будівельного паспорта, які б відповідали вимогам та положенням ДБН щодо проведення будівельних робіт (реконструкції) у стислих умовах, з метою приведення пошкоджених приміщень квартири № 2, житлового будинку літ. «А» по АДРЕСА_1 (окремих відповідальних будівельних конструкцій даної будівлі) у первинний стан, а саме:

приміщення №2-5 - кухня (численні дефекти матеріалу суміжної несучої стіни у вигляді вертикальних тріщин по всій висоті, з розкриттям тріщин до 10 мм з більшою локалізацією пошкоджень у верхній частині стіни; відшарування штукатурного шару; по перекриттю від суміжної несучої стіни та паралельно неї тріщини з розкриттям до 4 мм);

приміщення № 2-6 - кімната (пошкодження матеріалу суміжної несучої стіни у вигляді вертикальних та під кутом тріщин, з локалізацією пошкоджень у верхній частині стіни ірозкриттямдо 5-6мм);

приміщення № 2-7 - кладова (повне руйнування частини суміжної несучої стіни (заміна на нову з боку квартири № 1); часткове руйнування зовнішніх огороджуючих стін у вигляді вертикальних тріщин по всій висоті та від середини до верха; в верхній частині зовнішніх стін зміщення цеглин в кладці (на зовні) та порушення вертикального положення даних стін;

та з метою усунення пошкодження інших конструктивних елементів будівлі, а саме:

пошкодження віконних та дверних блоків, які потребують ремонту або заміни;

елементи стропильної системи даху частково зміщенні зі свого проектного положення та мають пошкодження;

пошкодження фронтонів та примикань покрівлі.

Зобов'язати ОСОБА_5 провести ремонтні роботи по усуненню вказаних вище пошкоджень будівлі відповідно до розроблених проектних рішень.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах кожному 54 грн. - судовий збір за подання позову до суду першої інстанції та 305 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 6606 грн. (шість тисяч шістсот шість гривень) за оплату вартості судової будівельно-технічної експертизи.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду.

Головуючий: Сало Т.Б.

Судді: Ковальчук О.В.

Медвецький С.К.

Повний текст складено 21 червня 2018 року.

Згідно з оригіналом:

Суддя: Сало Т.Б.