Вирок № 74845778, 21.06.2018, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа180/1392/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.,

з секретарями судового засідання – Івановою О.А., Ганоченко Л.В., Гащук І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Марганець кримінальне провадження, внесене 28 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040330000475, за яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, розлучений, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.89 КК України вважається раніше не судимим,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючий, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимий,

обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121КК України,

за участю:

прокурорів – Сидоренко М.М., Марченка С.А.,

потерпілої ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисників обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 27 червня 2017 року приблизно о 22:00 годині він разом з обвинуваченим ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7, з яким ОСОБА_2 мав конфліктні стосунки, направились до домоволодіння потерпілого за адресою Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.Заливна, буд.19.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, ОСОБА_2 в цей же день, тобто 27 червня 2017 року близько 22 години 05 хвилин, зайшовши до вищевказаного будинку, одразу кулаками обох рук умисно наніс не менше п’яти ударів по обличчю та в область голови ОСОБА_7, від яких останній присів на диван, та продовжуючи свій злочинний умисел, кулаком правої руки умисно наніс по декілька ударів в область черевної порожнини та грудної клітини потерпілого.

Слідуючи спільному злочинному умислу, ОСОБА_2 відійшов від потерпілого, надав таким чином можливість ОСОБА_1 продовжити спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, котрий одразу кулаками обох рук умисно наніс не менше десяти ударів в область голови та тулубу останнього. Після чого в ході обопільної боротьби, ОСОБА_1, піднімаючи ОСОБА_7 за комір футболки, край якого стиснувся навколо шиї, створивши смугу, потім разом з ОСОБА_2 посадили потерпілого на диван та обидва пішли з будинку.

27 червня 2017 року приблизно о 23:00 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились в парку Шевченко, розташованому неподалік вул.Бабушкіна в м.Марганець Дніпропетровської області, де зустріли потерпілого ОСОБА_7, та на виконання свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7, ОСОБА_2 умисно наніс не менше двох ударів в область тулуба ОСОБА_7, та в той же час ОСОБА_1 умисно наніс не менше двох ударів в область грудної клітини ОСОБА_7, після чого потерпілий залишився на місці події, а вони пішли.

Внаслідок спільних умисних, протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_7 від отриманих травм помер на території парку Шевченко, розташованому неподалік вул.Бабушкіна в м.Марганець. Смерть ОСОБА_7 наступила від сумісної тупої травми голови і тулубу у вигляді численних синців і саден на обличчі, голові, грудній клітині, багатоуламкового перелому кісток носа, переломів ребер, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, розриву печінки, з послідуючим розвитком шоку, що є безпосередньою причиною смерті.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування та прокурором кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України – як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинили смерть потерпілого.

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 27 червня 2017 року приблизно о 22:00 годині він разом із ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7, з яким ОСОБА_2 мав конфліктні стосунки, направились до домоволодіння потерпілого за адресою Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.Заливна, буд.19.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, ОСОБА_2 в цей же день, тобто 27 червня 2017 року близько 22 години 05 хвилин, зайшовши до вищевказаного будинку, одразу кулаками обох рук умисно наніс не менше п’яти ударів по обличчю та в область голови ОСОБА_7, від яких останній присів на диван, та продовжуючи свій злочинний умисел, кулаком правої руки умисно наніс по декілька ударів в область черевної порожнини та грудної клітини потерпілого.

Слідуючи спільному злочинному умислу, ОСОБА_2 відійшов від потерпілого, надав таким чином можливість ОСОБА_1 продовжити спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, котрий одразу кулаками обох рук умисно наніс не менше десяти ударів в область голови та тулубу останнього. Після чого в ході обопільної боротьби, ОСОБА_1, піднімаючи ОСОБА_7 за комір футболки, край якого стиснувся навколо шиї, створивши смугу, потім разом з ОСОБА_2 посадили потерпілого на диван та обидва пішли з будинку.

27 червня 2017 року приблизно о 23:00 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились в парку Шевченко, розташованому неподалік вул.Бабушкіна в м.Марганець Дніпропетровської області, де зустріли потерпілого ОСОБА_7, та на виконання свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7, ОСОБА_2 умисно наніс не менше двох ударів в область тулуба ОСОБА_7, та в той же час ОСОБА_1 умисно наніс не менше двох ударів в область грудної клітини ОСОБА_7, після чого потерпілий залишився на місці події, а вони пішли.

Внаслідок спільних умисних, протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_7 від отриманих травм помер на території парку Шевченко, розташованому неподалік вул.Бабушкіна в м.Марганець. Смерть ОСОБА_7 наступила від сумісної тупої травми голови і тулубу у вигляді численних синців і саден на обличчі, голові, грудній клітині, багатоуламкового перелому кісток носа, переломів ребер, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, розриву печінки, з послідуючим розвитком шоку, що є безпосередньою причиною смерті.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування та прокурором кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України – як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб, що спричинили смерть потерпілого.

В ході судового слідства обставини вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, викладені в обвинувальному акті, не знайшли свого підтвердження.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому за ч.2 ст.121 КК України злочині не визнав. Відмовився давати показання на підставі ст.63 Конституції України.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому за ч.2 ст.121 КК України злочині не визнав. Суду розповів, що 27 червня 2017 року він із ОСОБА_1 йшли додому від ОСОБА_8Ю, у якого копали трубу, по дорозі випивали горілку. Проходячи мимо подвір’я ОСОБА_7, вони вирішили до нього зайти. Оскільки двері були зачинені, він постукав. Двері відчинила ОСОБА_9. Він відштовхнув її, і разом з ОСОБА_1 зайшов до будинку. В кімнаті на дивані сидів ОСОБА_7 без футболки, у якого був розбитий ніс, з носу сочилася кров. Біля дивану стояв столик. На столі – пляшка з горілкою. Він залишив ОСОБА_1 з ОСОБА_7 і пішов до вбиральні. Коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_1 зчепився з ОСОБА_7 Як пояснив ОСОБА_1 ОСОБА_7 накинувся на нього за те, що він перекинув пляшку з горілкою. Розборонивши потерпілого і ОСОБА_1, він, взявши останнього, вийшов за будинку, а ОСОБА_7 залишився сидіти в на дивані. Разом вони пішли до ОСОБА_10 – сина ОСОБА_9, де випили ще горілки. Він попросив ОСОБА_10 позичити йому грошей. Той грошей не дав, назбирав металобрухт і склав у пакет. На велосипеді, який йому дав ОСОБА_10, він поїхав до пункту прийому металобрухту, однак по дорозі пакет порвався. Залишивши метал на узбіччі дороги, він поїхав до ОСОБА_11, у якого попросив пакет та запропонував поїхати з ним на пункт прийому металобрухту. Це було приблизно о 23:00 годині. ОСОБА_11 погодився, і разом вони на велосипеді поїхали здавати метал. Після того, отримавши гроші, вони придбали в магазині, що неподалік від місця проживання ОСОБА_11, пляшку горілки і поїхали до останнього додому. По дорозі зайшли до ОСОБА_12, запросили її з собою. Втрьох вони до ранку 28 червня 2017 року випивали, спілкувалися. А вранці він пішов від ОСОБА_11 додому, перевдягнувся та на електричці поїхав в гості до своїх дітей, які проживають у ІНФОРМАЦІЯ_8. Про те, що сталося з ОСОБА_7, він дізнався через два дні від своєї тітки, яка проживає в м.Запоріжжі. Тоді він приїхав до м.Марганець, де був затриманий працівниками поліції.

Додатково пояснив, що ОСОБА_7 він не бив, а у ОСОБА_9 до нього неприязнені відносини, тому вона його обмовила, надавши неправдиві показання.

Допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_3 розповіла що є матір’ю потерпілого ОСОБА_7. 27 червня 2017 року її не було вдома, оскільки вона працює в м.Запоріжжі. Приблизно о 06 годині 30 хвилин 28 червня 2017 року їй зателефонували ОСОБА_13 і ОСОБА_14, і розповіли, що ОСОБА_5 знайшли у парку Шевченка. Більше нічого не знає. Додатково пояснила, що проживала із сином в будинку № 19 по вул.Заливній в м.Марганець. Коли приїхала в будинку порядок розташування речей порушено не було, як не було й слідів. Тільки пляму на стіні бачила. З якого приводу у ОСОБА_7 міг виникнути конфлікт із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, - не знає. Раніше вони підтримували з ОСОБА_2 добрі стосунки.

Свідок ОСОБА_9 суду розповіла, що 27 червня 2017 року приблизно о 20:00-20:30 годині вона йшла з дому, що по вул.Пирогова, 29, і зустріла ОСОБА_7, який запропонував їй піти до нього та випити горілки. Вона погодилася. Прийшовши додому, ОСОБА_7 зачинив двері із середини на замок, як вона зрозуміла – через конфлікт з ОСОБА_2. ОСОБА_15 побоювався останнього. Вони випивали та спілкувалися приблизно півтори години, коли почули грюкіт у двері та голос ОСОБА_2, який вимагав відчинити та лаявся. Вона відчинала двері, і ОСОБА_2, а за ним і ОСОБА_1 зайшли до будинку. ОСОБА_2 зразу ж накинувся з кулаками на ОСОБА_7, який в цей час сидів на дивані. ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_7 три-чотири рази кулаком в обличчя, і раза три – в груди, потім відійшов і сказав ОСОБА_1 «добей его». ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_7 і один раз вдарив його в обличчя. Вона спочатку намагалася захистити ОСОБА_7, але ОСОБА_2 її відштовхнув. Тоді вона вибігла з будинку і побігла до себе додому. Крикнула своєму синові, який в той момент знаходився в гаражі, що ОСОБА_7 б’ють. Однак він не захотів з нею йти, а її мати погодилася. Неподалік від свого двору побачили ОСОБА_2 і ОСОБА_1. Наблизившись до подвір’я ОСОБА_7, вона побачила його самого. Він був вдягнений у темно-синю футболку і штани, сказав, що йде до працівника поліції ОСОБА_16, і що ОСОБА_2 відповість за побиття. Вона пішла з ним, довела до двору Павленка, але не заходила, чекала на вулиці. Чекала довго, приблизно годину-півтори, і не дочекавшись, пішла додому. Більше вона ОСОБА_7 не бачила. Наступного дня вранці їй повідомила колишня цивільна дружина ОСОБА_7 – ОСОБА_13, що ОСОБА_7 вбито. Додатково пояснила, що неприязнених відносин між нею та ОСОБА_2, нею та ОСОБА_1, немає. Негативні емоції до них у неї відсутні. ОСОБА_7 охарактеризувала як спокійну людину, яка навіть здачі не могла дати. Коли ОСОБА_2 із ОСОБА_1 його били, то він ні слова їм не сказав, лише намагався затулитися від ударів. Чи наносили йому ще удари, коли вона пішла, - не знає, цього не бачила. Також зазначила, що коли ОСОБА_7 йшов до ОСОБА_16, то трохи хитався, але йшов без її допомоги. В крові було його обличчя та руки, ніс був розбитий.

Свідок ОСОБА_16 суду повідомив, що він працює старшим інспектором-черговим в ОСОБА_17 27 червня 2017 року приблизно о 22:00 годині до нього додому по вул.Кузнечній, 1, прийшов його давній знайомий ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9. ОСОБА_9 залишилася на вулиці, а ОСОБА_7 зайшов у двір і розповів, що його побили ОСОБА_2 і ОСОБА_1, назвавши їх «Керя» і «Зомбі». На пропозицію подати до відділу поліції заяву ОСОБА_7 відмовився, сказав, що то їх справа, і що вони самі розберуться. У ОСОБА_7 було повністю розбите обличчя, кров була на шиї, на руках. Він запропонував ОСОБА_7 помитися, відвів його до літнього душу, після того зробив йому бутербродів. У ОСОБА_7 двічі був приступ, він скаржився на болі у животі. Був у нього приблизно із годину. Після того попросив двадцять гривень, він не дав, тоді ОСОБА_7 пішов. Коли виходив з двору ОСОБА_9 не було. Додатково пояснив, що ніяких пошкоджень на шиї у ОСОБА_7 не бачив. Потерпілий на шию не скаржився, рухався нормально, окрім як на живіт, ні на що не скаржився.

Свідок ОСОБА_10 суду розповів, що у вечірній час 27 червня 2017 року він був у себе в гаражі, що по вул.Пирогова, 29. До нього в гараж завітали ОСОБА_1 і ОСОБА_2, у яких з собою була пляшка з горілкою та вони запропонували йому з ними випити. Він відмовився, але виніс їм з будинку склянки. Вони випили приблизно десь по 50 грамів горілки, й сказали, що йдуть до ОСОБА_7 «бити морду». Після того, як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли, приблизно через 5 хвилин прибігла його мати – ОСОБА_9, і сказала, що б’ють ОСОБА_7. Він інтереса не проявив. Мати пішла, а він, почувши голоси ОСОБА_2 і матері, вийшов з гаражу, аби запобігти конфлікту між матір’ю та ОСОБА_2, який, коли вип’є, був агресивний. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знову зайшли до нього в гараж, випили ще горілки, сиділи приблизно 15-30 хвилин, точніше сказати не може. А потім ОСОБА_2 попросив у нього грошей. Він не дав, але назбирав металу, склав його у пакет і дав ОСОБА_2. Також дав останньому свій велосипед. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вийшли з гаражу і більше він їх не бачив. Вранці наступного дня він побачив свій велосипед, що стояв у дворі. Також, суду пояснив, що у ОСОБА_7 були погані відносили з обвинуваченим, однак суті конфлікту він не знає. ОСОБА_1 охарактеризував, як спокійну людину.

Свідок ОСОБА_11 суду розповів, що приблизно о 22:00 годині, дати не па’ятає, але це було за день до того, як знайшли вбитим ОСОБА_7, до нього додому, що по вул.Чайковського, 13/1, приїхав на велосипеді ОСОБА_2, який попросив пакет для металу, сказав, що його пакет порвався, і запропонував поїхати з ним на пункт прийому металобрухту – здати метал. Він погодився. Разом вони поїхали, забрали металобрухт та здали його. Далі заїхали до магазину, купили пляшку горілки та повернулися до нього додому – на Чайковського, 13/1. По дорозі зайшли до сусідки ОСОБА_17, запропонували їй приєднатися до них. Всі втрьох вони сиділи до ранку, випивали, спілкувалися. ОСОБА_2 нікуди не виходив. Він сам лише один раз вийшов з дому, пішов до магазину за горілкою. Був відсутній приблизно 10 хвилин. Спати не лягали. Коли почало світати, він та ОСОБА_17 пішли до неї додому по сигарети, а ОСОБА_2 пішов за ними, спитав де велосипед, і залишив їх. Зазначив, що всю ніч він не спав, і наполягав на тому, що ОСОБА_2 нікуди з вечора і до ранку не виходив.

Свідок ОСОБА_12 повідомила, що приблизно о 22:30-23:00 годині, дати не пам’ятає, до неї прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_11, які запросили її випити. Вони всю ніч – до ранку наступного дня – сиділи вдома у ОСОБА_11, пили горілку, спілкувалися. ОСОБА_2 нікуди не виходив, а ОСОБА_11 приблизно на 5 хвилин виходив з дому по горілку. Вранці, коли почало світати, вони розійшлися.

Свідок ОСОБА_8 суду розповів, що у нього була домовленість із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про копання труби. Вони працювали у нього два дні, а на третій день не з’явилися. Напередодні цього дня вони працювали до вечора. В обід випили по 50-100 грам горілки, більше до вечора не пили.

Свідок ОСОБА_13 суду розповіла, що десять років проживала з потерпілим у цивільному шлюбі. За рік до вбивства ОСОБА_15 вони розбіглися, але все одно спілкувалися. 27 червня 2017 року приблизно о 23 годині 30 хвилин їй зателефонував ОСОБА_18 і сказав, що ОСОБА_7 б’ють. Вона вагалася – чи йти до нього чи не йти, але мати її відмовила. Утром зателефонувала сусідка і сказала, що ОСОБА_7 знайшли вбитим в парку. Коли вона прибула до парку, то побачила ОСОБА_7. Він лежав на землі, ніс зламаний, весь у синцях, подерті коліна, долоні. Лежав босоніж, тапок на ньому не було. ОСОБА_2 охарактеризувала як агресивного, запального, сказала, що він стає таким як вип’є. ОСОБА_1 не такий. Про конфлікт між ОСОБА_7 та обвинуваченими нічого не знає.

Судом досліджено документи (письмові та відео-докази), клопотань про визнання яких недопустимими від сторін кримінального провадження не надходило, а саме:

витяг з кримінального провадження про внесення 28 червня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч.2 ст.121 КК України, а саме, що 28 червня 2017 року о 06:55 годин в районі центрального входу парку Шевченко по провулку Таврійському м.Марганець виявлено труп ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, з тілесними ушкодженнями. (т.1 а.с.29);

протокол огляду місця події від 28 червня 2017 року про проведення в період часу з 14 години 30 хвилин по 15 годину 20 хвилин слідчим СВ ОСОБА_17 ОСОБА_19 з письмового дозволу ОСОБА_13 в присутності понятих огляду будинку № 19 по вул.Заливній в м.Марганець Дніпропетровської області. Проведенем оглядом встановлено, що в дальній кімнаті будинку дерев’яне покриття підлоги вкрите килимом. В кімнаті спостерігається загальний безлад. З лівого боку від входу на підлозі знаходиться нижня частина дивану, що вкрита простирадлом. На ній знаходяться три подушки та ковдра. За нею біля стіни знаходяться дерев’яний стіл, на якому: три брудні тарілки, пластикова пляшка з олією, три брудні банки, одна чарка прозорого кольору. Поруч із столом на підлозі знаходиться порожня пляшка горілки «ОСОБА_20 пшенична». Зліва від вхідних дверей у вітальні на підлозі, що вкрита лінолеумом, було виявлено плями речовини бурого кольору. Пляма речовини бурого кольору знаходилась приблизно в 30 см. від стіни, зліва від вхідних дверей до будинку та в 30 см від вхідних дверей. Окрім цього, на шпалерах на висоті приблизно 1,5 метра від підлоги зліва від вхідних дверей в будинок та приблизно в 15 см від дверної коробки була виявлена пляма речовини бурого кольору (т.1 а.с.192-200);

протокол огляду місця події від 28 червня 2017 року про проведення в період часу з 13 години 30 хвилин по 14:00 годину слідчим СВ ОСОБА_17 ОСОБА_19 огляду території парку ім.Т.Г.Шевченко, що розташований в районі ЗОШ № 7 по вул.Долгова, 1 в м.Марганець, неподалік вул.Бабушкіна в м.Марганець. Під час огляду будь-яких слідів, речовин, речей, які можуть мати значення по справі не встановлено (т.1 а.с.201-202);

постанова про долучення до справи речових доказів від 16 серпня 2017 року з квитанцією, згідно яких десять паперових конвертів з біологічними зразками та осадами з них, шорти з трупу ОСОБА_7, котрі знаходяться в спец.пакеті № 0012457, футболку сірого кольору та шорти коричневого кольору, котрі знаходяться в двох спецпакетах, залучено до кримінального провадження в якості речового доказу та віддано на зберігання до камери схову речових доказів ОСОБА_17 (т.1 а.с.203, 204);

протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, згідно якого 28 червня 2017 року о 15:00 годині було затримано ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України (т.1 а.с.205-206);

протокол огляду предмета від 28 червня 2017 року, згідно якого предметом огляду є речі, що були надані добровільно для огляду працівникам поліції громадянином ОСОБА_1, а саме: футболка сірого кольору та шорти темно-коричневого кольору. В ході проведення огляду вищевказаних речей ОСОБА_1 вказав, що перебував у даному одязі в момент нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 На футболці маються плями та сліди бурого кольору (т.1 а.с.207-208);

протокол огляду трупа від 28 червня 2017 року, згідно якого в присутності понятих та за участю судово-медичного експерта ОСОБА_21 проведено огляд трупа ОСОБА_7 Оглядом встановлено, що труп розташований в горизонтальному положенні на спині обличчям вверх. Верхні кінцівки дещо відведені від тулубу, розігнуті в суглобах. Нижні кінцівки дещо розведені, права зігнута в колінному суглобі. Труп одягнутий: шорти білі синтетичні, по передній поверхні з нашаруванням підсохлої рідини схожої на кров. Нижня щелепа, кістки кінцівок та тазу на дотик цілі. Ушкодження: набряк м’яких тканин і сінці на його тілі в області перенісся з переходом на обидві параорбітальні області, синці багрово-фіолетового кольору на обох передпліччях, тильних поверхнях кистей, садна на спинці носа, в лобній області ліворуч, в правій скроневій області, на спині, на кінцівках, синці буро-фіолетового кольору на верхніх кінцівках, слабко-виражені сінці в області грудної клітини. На передній поверхні шкіри в середній третині горизонтально розташована поодинока незамкнена смуга тиснення бурого кольору. На дотик відчувається патологічна рухливість кісток носа. В зовнішніх носових ходах, в лівому слуховому проході, на обличчі та обох кистях рясні нашарування підсохлої буро-червоної рідини схожої на кров (т.1 а.с.209-215);

лікарське свідоцтво про смерть від 28 червня 2017 року № 129 (т.1 а.с.215);

протокол проведення слідчого експерименту від 29 червня 2017 року з відеозаписом слідчого експерименту, згідно яких група у складі слідчого СВ ОСОБА_17 НВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_22, свідка ОСОБА_9, судово-медичого експерта ОСОБА_21 та двох понятих, прибула до території домоволодіння № 19 по вул.Заливній в м.Марганці Дніпропетровської області з метою перевірки та уточнення відомостей, що мали місце 27 червня 2017 року приблизно о 22:00 годині за вищевказаною адресою, а саме факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 В ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_9 пояснила, що 27 червня 2017 року приблизно в період часу з 20 годин до 21-30 годин вона разом із своїм знайомим ОСОБА_7 знаходились в будинку № 19 по вул.Заливній в м.Марганці Дніпропетровської області, де випивали спиртне. В цей час до будинку хтось постукав, на що вона підійшла до дверей і відчинила їх. Після чого до хати зайшов ОСОБА_2, а слідом за ним через деякий час ОСОБА_1, після чого останні відразу направились до кімнати де знаходився ОСОБА_7 та в той час сидів на дивані. Зайшовши до кімнати, ОСОБА_2 відразу наніс один удар кулаком правої руки по голові в область носа ОСОБА_7, від чого останній впав на диван та сказав «За що?». Після чого ОСОБА_2 також кулаком правої руки наніс один удар по тулубу в область живота лежачому на дивані ОСОБА_7. При цьому вона намагалась прикрити від ударів ОСОБА_7. Потім ОСОБА_2 сказав ОСОБА_1 щоб той також бив ОСОБА_7. На що ОСОБА_1 наніс приблизно 5 ударів кулаками обох рук по обличчю в область носа ОСОБА_7, котрий в той час сидів на дивані. Після чого, ОСОБА_9 вибігла з будинку та пішла кликати людей на допомогу, а коли вже стала повертатись до будинку, то виявила, що ОСОБА_7 самостійно йшов вулицею та його обличчя було все в крові (т.1 а.с.216-217, 218);

протокол проведення слідчого експерименту від 29 червня 2017 року з відеозаписом, згідно яких група у складі слідчого СВ ОСОБА_17 НВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_22, підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_4, судово-медичого експерта ОСОБА_21 та двох понятих, прибула до території домоволодіння № 19 по вул.Заливній в м.Марганці Дніпропетровської області з метою перевірки та уточнення відомостей, що мали місце 27 червня 2017 року приблизно о 22:00 годині за вищевказаною адресою, а саме факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 В ході слідчого експерименту ОСОБА_1 розповів, що 27 червня 2017 року приблизно о 21-30 годині чи 22-00 годині він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 підійшли до території домоволодіння № 19 по вул.Заливній в м.Марганці Дніпропетровської області, де проживав їх спільний знайомий ОСОБА_7. На вказану територію домоволодіння останні проникли зі сторони залізничної дороги, а саме пройшли скрізь розрізану огорожу сітки-рабиці. Зайшовши на подвір’я будинку, ОСОБА_2 постукав у двері будинку – на що двері відчинила їх знайома ОСОБА_9. Після чого, ОСОБА_2 відштовхнув останню та пройшов всередину будинку, при цьому ОСОБА_1 залишився на дворі. Через деяку мить, з будинку вийшов ОСОБА_2 та сказав ОСОБА_1 зайти до будинку та «добавити» ОСОБА_7 ще декілька ударів, на що ОСОБА_1 погодився та зайшов до хати. Пройшовши коридором та повернувши наліво, ОСОБА_1 виявив лежачого на підлозі в одній із кімнат ОСОБА_7. Останній лежав на правому боці, ліву руку зігнув у ліктьовому суглобі та притулив її до тулуба. Тим самим прикриваючи його від ударів. При цьому обличчя ОСОБА_7 було у крові. ОСОБА_1 підійшов до лежачого на підлозі ОСОБА_7 та кулаками обох рук наніс приблизно чотири удари по лівим ребрам ОСОБА_7 та крудній клітині останнього. Після чого припинив наносити удари та вийшов з будинку, де на нього чекав ОСОБА_2. Після чого останні почали покидати територію вищевказаного домоволодіння та пішли в бік ЗОШ №7, при цьому ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_7 підвівся на ноги та деякий час йшов за ними та потім останні втратили його з виду.

ОСОБА_20 того, ОСОБА_1 зазначає, що коли він з ОСОБА_2 знаходились в парку імені Шевченко в селищі Максимівка м.Марганець, в ніч з 27 червня на 28 червня 2017 року, точного часу останній точно не пам’ятає, вони біля басейну зустріли ОСОБА_7. Після того, коли ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_1 та стояв до нього обличчям – ОСОБА_1 наніс останньому приблизно чотири удари кулаками обох рук в область грудної клітини. Після чого, ОСОБА_7 присів на ноги та до нього підійшов ОСОБА_2. В свою чергу ОСОБА_2 наніс приблизно п’ять-сім ударів кулаками обох рук по голові ОСОБА_7, а саме в область обличчя, скроней, носа та перенісся, в результаті чого ОСОБА_7 впав на асфальт. Після чого ОСОБА_7 впав на правий бік та скрутився, захищаючись від подальших ударів. На що ОСОБА_2 в хаотичному порядку наніс безліч ударів обома ногами по тулубу, ребрах, грудній клітині, спині, тазу лежачого на асфальті ОСОБА_7. При цьому, ОСОБА_1 не помічав щоб ОСОБА_2 наносив ногами удари по голові (т.1 а.с.219-220, 221);

висновок експерта № 713Н про те, що в крові потерпілого ОСОБА_7 виявлений тільки антиген Н, що не виключає можливість приналежності його крові до групи 0 з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В (т.1 а.с.223-224)

висновок експерта № 714Н про те, що кров ОСОБА_1 належить до групи 0 з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. ОСОБА_20 ОСОБА_2 належить до групи 0 з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.1 а.с.225-226);

висновок експерта № 715Н про те, що, враховуючи групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_7, підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2 і результати серологічного дослідження слідів крові в змиві із килима в коридорі, фрагменті шпалери, вилучених в ході огляду будинку № 19 по вул.Заливній в м.Марганці, ці сліди можливо належать як потерпілому ОСОБА_7, так, можливо, і підозрюваним ОСОБА_1, ОСОБА_2, груповій характеристиці крові яких властивий антиген ОСОБА_20 того, в цих слідах можливе змішування крові потерпілого ОСОБА_7 і підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2 (т.1 а.с.227-229);

висновок експерта № 716/Н про те, що беручи до уваги групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_7 і підозрюваних ОСОБА_2, ОСОБА_1, особою від якої виникли сліди у змивах з правої та лівої руки потерпілого ОСОБА_7, міг бути, як потерпілий ОСОБА_7, так і кожен з підозрюваних, як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1 (т.1 а.с.235-237);

висновок експерта № 717/Н про те, що в сліді на марлевому тампоні змивів з лівої руки підозрюваного ОСОБА_1, доставленому на дослідження, встановлена наявність крові людини. Одержані результати серологічного дослідження крові в сліді на марлевому тампоні не виключають можливість походження її від особи групи 0 з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_7, який являється групо специфічним для його крові. На тампоні з марлі змивів з правої руки підозрюваного ОСОБА_1 наявності крові не встановлено (т.1 а.с.238-240);

висновок експерта № 718, згідно якого в двох слідах на футболці, яка належить підозрюваному ОСОБА_1, доставленій на дослідження, встановлена наявність крові людини. Одержані результати серологічного дослідження крові в слідах на футболці не виключають можливості походження їх як від потерпілого ОСОБА_7, так і від самого підозрюваного ОСОБА_1, а також від підозрюваного ОСОБА_2, як окремо від кожного, так і можливо при суміші крові від них. На шортах підозрюваного ОСОБА_1 та в одному сліді на футболці наявності крові не встановлено (т.1 а.с.241-243);

висновок експерта № 847, згідно якого в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_7 встановлена наявність крові та виявлений білок людини. Результати досліджень дають можливість припустити, що кров в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_7 могла походити як від нього самого, так і від підозрюваних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (т1 а.с.244-247);

висновок експерта № 129-Е по факту смерті ОСОБА_7В, згідно якого смерть його наступила від сумісної тупої травми голови і тулубу у вигляді численних синців і саден на обличчі, голові, грудній клітині, багатоуламкового перелому кісток носа, переломів ребер, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, розриву печінки, з послідуючим розвитком шоку, що є безпосередньою причиною смерті.

При дослідженні трупа виявлені ушкодження у вигляді сумісної тупої травми голови та тулубу, а саме – синці в обох пара орбітальних областях, на лівій вушній раковині, саден в області перенісся, на спинці носа, на підборідді посередні, в лівій виличній області (кількістю шість), в правій виличній області, в правій скроневій області, в правій лобно-скроневій області, численних саден на правій бічній поверхні грудної клітки і на спині; свіжі прижиттєві крововиливи у м’яких покровних тканинах голови лобно-скроневих ділянок справа та зліва у лобно-скроневих ділянках, багатоосколковий перелом кісток носа, виликовогнещеві субарахноїдальні крововиливи в області скроневої частки лівої півкулі головного мозку, розповсюджені (дифузні) субарахноїдальні крововиливи в області скроневої частки правої півкулі головного мозку, забої головного мозку в області скроневих часток обох півкуль головного мозку, крапкові крововиливи в товщі речовини головного мозку; неповний прямий перелом грудини, повні прямі переломи нижніх ребер по біляхребтовій лінії праворуч і по лопатковій лінії ліворуч – без ушкодження пристінкової плеври, повні непрямі переломи по середньо-ключичній лінії праворуч, по середньо-паховій лінії праворуч по передньо-паховій лінії ліворуч, розрив правої частки печінки, гемоперитонеум (рідка кров в черевній порожнині). Ознаки шоку: нерівномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів, плями Мінакова під ендокардом лівого шлуночка серця.

Всі вище означені тілесні ушкодження утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) та при ударах об такий (такі).

Всі вищеозначені тілесні ушкодження в даному випадку розглядаються у своїй сукупності, як сумісна тупа травма голови та тулубу та за ознакою небезпеки для життя відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень (на підставі п.2.1.3. в,л,о «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6), які призвели до настання смерті.

Також при судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді смуги тиснення (странгуляційної борозни) на шиї, яке утворилося прижиттєво незадовго до настання смерті від тиснутої дії напівжорсткого предмету смугастої форми з відносно обмеженою контактуючою поверхнею. Утворення даного тілесного ушкодження призвело до стискання органів шиї з розвитком механічної асфіксії, на яку вказують виявлені при судово-медичному дослідженні трупа морфологічні ознаки – крапкові крововиливи в товщі сполучнотканинних оболонок обох очей, емфізема та свіжі розсіяні крововиливи у легеневій паренхімі. Враховуючи вищевказане, виявлене тілесне ушкодження у вигляді смуги тиснення на шиї за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (на підставі п.2.1.3. у «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6), і в даному випадку не виключена можливість перебування його в опосередкованому зв’язку з настанням смерті потерпілого – розвиток механічної асфіксії міг сприяти більш швидкому розвитку шоку і відповідно більш швидкому настанню смерті.

Також при досліджені трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця і чотирьох смугастих подряпин на його тлі в проекції правого грудинно-ключичного зчленування, двох подряпин в проекції лівого грудинно-ключичного зчленування, які утворилися прижиттєво від дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею в межах контакту, не виключено, нігтів пальців рук людини; ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, і в даному випадку в прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням смерті не перебувають.

Також при дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців і саден на кінцівках, які утворилися незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударах об такий (такі). Дані тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, і в даному випадку в прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням смерті не перебувають.

Також при дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на грудній клітині, правому стегні, обох плечах, які утворилися задовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударах об такий (такі). Дані тілесні ушкодження мають ознаку легких тілесних ушкоджень, і в даному випадку в будь-якому зв’язку з настанням смерті не перебувають.

При судово-токсикологічному дослідженні крові виявлено етиловий спирт у концентрації 3,77 проміле, що стосовно живих осіб може відповідати тяжкому алкогольному сп’янінню (т.1 а.с.230-234);

висновок судово-психіатричного експерта № 212 від 04 серпня 2017 року, згідно якого ОСОБА_2 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, хронічним душевним захворюванням, недоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом психіки не страждав. За своїм психічним станом під час інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (т.1 а.с.248-250).

акт судово-медичного обстеження ОСОБА_1 віл 29 червня 2017 року № 138, згідно якого у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден в області лівого ліктьового суглобу, на тильній поверхні правої кисті в проекції основної фаланги 4 пальця, на тильній поверхні правої кисті в проекції основної фаланги 3 пальця, на правому передпліччі. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Давність утворення виявлених тілесних ушкоджень 1-2 доби до судово-медичного обстеження (т.1 а.с.222)

висновок судово-психіатричного експерта № 213 від 04 серпня 2017 року, згідно якого ОСОБА_1 хронічним душевним захворюванням, недоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними (т.2 а.с.1-3);

висновок експерта № 129-Е-Д-1 від 04 серпня 2017 року за результатами додаткової судово-медичної експертизи по факту смерті та тілесних ушкоджень ОСОБА_7, згідно якого, враховуючи кількість, локалізацію та механізм утворення виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, експерт вважає можливим утворення деяких з них, а саме – синців і садна на обличчі, перелом кісток носа, крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку, розрив печінки, за обставин та при механізмі, на який вказує свідок ОСОБА_23 під час слідчого експерименту. Однак утворення всієї сукупності тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 свідком ОСОБА_9 під час слідчого експерименту не пояснено. (т.2 а.с.4-5);

висновок експерта № 129-Е-Д-2 від 04 серпня 2017 року за результатами додаткової судово-медичної експертизи по факту смерті та тілесних ушкоджень ОСОБА_7, згідно якого, враховуючи кількість, локалізацію та механізм утворення виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, експерт вважає можливим їх утворення за обставин та при механізмі, на який вказує підозрюваний ОСОБА_1 під час слідчого експерименту. Однак утворення виявленого тілесного ушкодження у вигляді смуги тиснення на шиї підозрюваним ОСОБА_1 під час слідчого експерименту не пояснено (т.2 а.с.6-7);

протокол проведення слідчого експерименту від 14 листопада 2017 року з відеозаписом слідчого експерименту, згідно яких група у складі слідчого СВ ОСОБА_17 ОСОБА_22, захисника ОСОБА_4 та двох понятих прибула до приміщення актового залу ОСОБА_17 НВП ГУНП в Дніпропетровській області з метою уточнення відомостей відносно обставин інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення – а саме спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, що мали місце 27 червня 2017 року приблизно о 22:00 годині у приміщенні будинку № 19 по вул.Заливній в м.Марганці Дніпропетровської області. В ході слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що коли він разом з потерпілим ОСОБА_7 знаходились в одній із кімнат будинку, де перед цим 27 червня 2017 року, приблизно о 22-00 годині, він наносив йому тілесні ушкодження разом зі своїм спільником ОСОБА_2, та про які ОСОБА_1І, вже вказував під час попередніх слідчих експериментів, та в цей час ОСОБА_1 намагаючись вийти з приміщення кімнати – ненароком зачепив на столі пляшку горілки яку перед даними подіями розпивав потерпілий ОСОБА_7. В результаті чого, вказана пляшка горілки впала на підлогу, а наявна в ній речовина розлилась. На що, ОСОБА_7 бачачи це, підвівся та вхопив обома руками за футболку ОСОБА_1 – внаслідок чого, останні, будучи в нетверезому стані втратили рівновагу та впали разом на підлогу кімнати, таким чином, що ОСОБА_7 впав на живіт спиною догори, а ОСОБА_1 впав на нього зверху. Після чого, ОСОБА_1 підводячись з підлоги за допомогою ОСОБА_2, обома руками вхопив ОСОБА_7 ззаду за футболку в області плечей та шиї та став намагатись підняти останнього з підлоги, тягнучи за вказану футболку, при цьому тиснучи передом футболки на горло ОСОБА_7. Підвівши таким чином ОСОБА_7 на ноги, ОСОБА_1І, відпустив футболку та всадовив потерпілого на диван (т.2 а.с.8-9, 10);

висновок експерта № 129-Е-Д-3 від 15 листопада 2017 року за результатами додаткової судово-медичної експертизи по факту смерті та тілесних ушкоджень ОСОБА_7, згідно якого, враховуючи локалізацію та механізм утворення виявленого при дослідженні трупа ОСОБА_7 тілесного ушкодження у вигляді смуги тиснення (странгуляційної борозни) на шиї, експерт вважає можливим його утворення за обставин та при механізмі, на який вказує підозрюваний ОСОБА_1 під час слідчого експерименту, а саме – при стисненні шиї ОСОБА_7 краєм коміру футболки в направленні спереду дозаду відносно анатомічно правильного розташування тіла потерпілого (т.2 а.с.11);

висновок експерта № 129-Е-Д-4 від 15 листопада 2017 року за результатами додаткової судово-медичної експертизи по факту смерті та тілесних ушкоджень ОСОБА_7, згідно якого враховуючи характер виявлених при дослідженні трупа гр. ОСОБА_7 тілесних ушкоджень у вигляді сумісної тупої травми голови і тулубу, а саме – численних синців і саден на обличчі, голові, грудній клітині, багатоуламкового перелому кісток носа, переломів ребер, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, розриву печінки, експерт вважає, що він на протязі деякого часу міг здійснювати активні самостійні рухи (самостійно пересуватися), обсяг і цілеспрямованість яких встановити неможливо, до моменту розвитку шоку і втрати свідомості.

Враховуючи характер виявленого при дослідженні трупа ОСОБА_7 тілесного ушкодження у вигляді странгуляційної борозни на шиї, експерт вважає, що він на протязі деякого часу, міг здійснювати активні самостійні рухи, обсяг і цілеспрямованість яких встановити неможливо, до моменту розвитку асфіксії і втрати свідомості.

Враховуючи характер решти виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, експерт вважає, що він міг здійснювати активні самостійні рухи, самостійно пересуватись, на протязі необмеженого часу.

Експерт вважає, що ОСОБА_7 на протязі деякого часу, який вимірюється терміном від декількох десятків хвилин до шести годин, міг здійснювати активні самостійні рухи, самостійно пересуватися, обсяг і цілеспрямованість яких встановити неможливо, до моменту розвитку шоку і втрати свідомості.

Враховуючи характер виявленого при дослідженні трупа ОСОБА_7 тілесного ушкодження у вигляді странгуляційної борозни на шиї, експерт вважає, що він на протязі деякого часу, який вимірюється терміном від декількох десятків хвилин до шести годин, міг здійснювати активні самостійні рухи, обсяг і цілеспрямованість яких встановити неможливо, до моменту розвитку асфіксії на тлі шоку і втрати свідомості.

Враховуючи характер решти виявлених при дослідженні трупа гр. ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, експерт вважає, що він міг здійснювати активні самостійні рухи, самостійно пересуватися, на протязі необмеженого часу (т.2 а.с.12-13);

повідомлення ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри від 14 листопада 2017 року, згідно якого він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.121 КК України (т.2 а.с.27-29);

повідомлення ОСОБА_2 про зміну раніше повідомленої підозри від 15 листопада 2017 року, згідно якого він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.121 КК України, з письмовим зауваженням ОСОБА_2 про те, що з пред’явленим обвинуваченням він не погоджується (т.2 а.с.30-35);

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України щодо вчинення ним умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7, групою осіб,не знайшло свого об’єктивного підтвердження в ході судового розгляду.

Також, не знайшло об’єктивного підтвердження і обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.121 КК України щодо вчинення ним умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7, групою осіб.

З наданих стороною обвинувачення письмових та відеодоказів, а також з показань свідків, потерпілої та обвинуваченого ОСОБА_2 суд встановив такі обставини:

27 червня 2017 року приблизно о 21:00-21:30 годині ОСОБА_1 і ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7, з яким ОСОБА_2 мав конфліктні стосунки, направились до домоволодіння потерпілого за адресою Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.Заливна, буд.19. Зайшовши через відчинені свідком ОСОБА_9 двері до будинку № 19 по вул.Заливній в м.Марганець, ОСОБА_2 одразу кулаками обох рук умисно наніс три-чотири удари по обличчю та в область голови ОСОБА_7, який сидів на дивані, та продовжуючи свій злочинний умисел, кулаком правої руки умисно наніс три-чотири удари в область грудної клітини потерпілого.

Слідуючи спільному злочинному умислу, ОСОБА_2 відійшов від потерпілого, надав таким чином можливість ОСОБА_1 продовжити спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, котрий одразу кулаком умисно наніс один удар в обличчя останнього. Залишивши потерпілого на дивані, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 пішли з будинку.

Суд оцінює дії обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, як умисне спричинення потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. Однак суд позбавлений можливості кваліфікувати їх дії за конкретною статтею кримінального закону, оскільки тяжкість тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому ОСОБА_7 в будинку № 19 по вул.Заливній, не визначено.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_2, що він не наносив удари потерпілому ОСОБА_7, оскільки вони спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9, яка розповіла суду, що бачила, яким чином та в який момент ОСОБА_2 наносив удари потерпілому, назвала кількість ударів та подальші дії обвинувачених, а також показаннями свідка ОСОБА_16, якому ОСОБА_7 повідомив про те, що його били ОСОБА_2 та ОСОБА_1, і який бачив тілесні ушкодження на обличчі потерпілого.

Дослідженими в ході судового слідства доказами не знайшли свого підтвердження наступні обставини, викладені в обвинувальному акті:

- що ОСОБА_1, піднімав ОСОБА_7, який впав на підлогу в ході обопільної боротьби з ним, за комір футболки, край якого стиснувся навколо шиї, створивши смугу, і посадив потерпілого на диван;

- що 27 червня 2017 року приблизно о 23:00 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились в парку Шевченко, розташованому неподалік вул.Бабушкіна в м.Марганець Дніпропетровської області, де зустріли потерпілого ОСОБА_7, та ОСОБА_2 умисно наніс не менше двох ударів в область тулуба ОСОБА_7, та в той же час ОСОБА_1 умисно наніс не менше двох ударів в область грудної клітини ОСОБА_7, після чого потерпілий залишився на місці події, а вони пішли.

Так, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_16, які бачили потерпілого після побиття стверджували, що на шиї у нього тілесних ушкоджень не було, лише кров, яка текла з розбитого носа.

Ні один зі свідків не підтвердив той факт, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в ніч з 27 червня на 28 червня 2017 року були на території парку Шевченко або направлялися туди.

Навпаки, допитаний судом свідок ОСОБА_11 стверджував, що ОСОБА_2 приїхав до нього на велосипеді приблизно о 22 годині, разом вони з’їздили за металобрухтом, що був залишений ОСОБА_2 на узбіччі дороги, потім поїхали до пункту прийому металобрухту, до магазину, а далі повернулися на вул.Чайковського, 13/1, де проживає свідок ОСОБА_11, взявши по дорозі із собою свідка ОСОБА_12

І ОСОБА_11, і свідок ОСОБА_12 впевнено стверджували, що ОСОБА_2 знаходився з часу повернення на вул.Чайковського, 13/1 і до чотирьох годин ранку наступного дня з ними, нікуди не виходив.

Свідок ОСОБА_10 підтвердив, що дав обвинуваченому ОСОБА_2 металобрухт та свій велосипед, і що останній із ОСОБА_1 разом пішли від нього. Точного часу їх уходу назвати не може.

В той же час, свідок ОСОБА_16 зазначив, що потерпілий ОСОБА_7 прийшов до нього зі ОСОБА_9 приблизно о 22 годині і був у нього близько години. Свідок ОСОБА_9 підтвердила, що ОСОБА_7 був у ОСОБА_16 не менше години.

Де в цей час знаходився обвинувачений ОСОБА_1 досудовим розслідуванням та в ході судового розгляду не встановлено.

Також, досудовим розслідуванням не встановлено:

-коли та яким чином потерпілий ОСОБА_24 опинився в парку Шевченко

- коли та яким чином обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 опинилися в парку Шевченко в один час з потерпілим ОСОБА_24

Багато питань викликають викладені в обвинувальному акті обставини виникнення тілесного ушкодження у вигляді смуги тиснення (странгуляційної борозни) на шиї потерпілого. Так, під час слідчого експерименту, проведеного 29 червня 2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_1, останній не повідомляв слідчому та іншим учасникам слідчого експерименту про те, що він піднімав з полу за комір футболки ОСОБА_7 Лише через п’ять місяців – у листопаді 2017 року із ОСОБА_1 було проведено слідчий експеримент, під час якого він розказав, як в будинку № 19 по вул.Заливній в м.Марганець він піднімав з полу потерпілого за футболку в області коміру.

Разом з тим, якщо тілесне ушкодження на шиї ОСОБА_7 у виді странгуляційної борозни утворилося в будинку № 19 по вул.Заливній, то чому свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_16 надали суду показання, що вони не бачили на шиї потерпілого тілесних ушкоджень, а лише патьоки крові.

В ході досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 дав зізнавальні показання, однак, вони не співпадають з обставинами злочину, встановленими під час судового розгляду на підставі письмових доказів та показань свідків.

Так, ОСОБА_1 зазначив, що коли ОСОБА_2 зайшов до будинку № 19 по вул.Заливній в м.Марганці і бив ОСОБА_7, він залишався у дворі, зайшов лише, коли ОСОБА_2 вийшов з будинку. Дані показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9 та показаннями обвинуваченого ОСОБА_2

Також, в ході слідчого експерименту, проведеного в будинку № 19 по вул.Заливній 29 червня 2017 року, ОСОБА_1 розповів, що коли з будинку вийшов ОСОБА_2, а він зайшов, то пройшовши коридором та повернувши наліво, виявив лежачого на підлозі в одній із кімнат ОСОБА_7, підійшов до нього, наніс приблизно чотири удари по лівим ребрам та вийшов з будинку. На відозаписі слідчого експерименту видно, що ОСОБА_1 показує на порожню кімнату, схожу на коридор, підлога в якій вкрита леноліумом, килима немає, як немає дивану та столу.

Під час слідчого експерименту, проведеного 14 листопада 2017 року в приміщенні ОСОБА_17 відділення поліції, ОСОБА_1 розповів, що наносив удари ОСОБА_7 в тій кімнаті, де стояв диван і стіл, виходячи з кімнати він зачепив на столі пляшку горілки, та впала, і потерпілий кинувся на нього, в результаті чого обоє впали на підлогу. Як зазначено в протоколі огляду приміщення кімнати будинку № 19 по вул.Заливній, підлога в кімнаті, де стояв диван і де, за словами свідка ОСОБА_9, сидів ОСОБА_7, застелена килимом.

ОСОБА_20 того, показання ОСОБА_1 мають розбіжності з показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, який надав показання, що разом із ОСОБА_1 зайшов до будинку і всі втрьох вони були в кімнаті з диваном, столом та пляшкою горілки на столі, і в якій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зчепилися за перекинуту пляшку.

Суд констатує, що, як показання обвинуваченого ОСОБА_1, надані ним під час слідчих експериментів, так і показання обвинуваченого ОСОБА_2 не підтверджуються дослідженими під час судового слідства доказами.

ОСОБА_20 того, суд враховує, що в ході судового розгляду ОСОБА_1 заявив про те, що він давав визнавальні показання внаслідок застосування до нього працівниками поліції психологічного тиску.

Згідно з вимогами ст.ст.73, 74 КПК України, показання підозрюваного й обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі. Таку позицію висловив Верховний Суд України в своїй постанові від 06 лютого 2012 року № 5-27ск11.

Положеннями ст.91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_24 України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно положень статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Це положення також закріплено в пункті 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, в якій зазначено, що кожен обвинувачений в скоєнні кримінального злочину вважається невинним, до тих пір поки його винність не буде встановлена в законному порядку.

Відповідно до роз’яснень, що містяться у п.19 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про практику застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судове рішення має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено: що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Ст.62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов’язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частини другої цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках – на потерпілого.

Відповідно до ч. 4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин, виходячи з загальних засадах кримінального судочинства – верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що під час досудового розгляду не здобуто безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, безпосередньо дослідивши, надані стороною обвинувачення докази, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, приходить до висновку, що досудовим слідством не встановлено та не здобуто, а державним обвинуваченням не представлено в ході судового слідства жодного доказу в підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Дане обвинувачення побудоване лише на припущеннях, а тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід виправдати через не доведеність вчинення ними кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України, та виправдати у зв’язку з не доведеністю, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України, вчинене ОСОБА_1.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України, та виправдати у зв’язку з не доведеністю, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КК України, вчинене ОСОБА_2.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою – скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою – скасувати.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі суду.

Речові докази, передані на зберігання до камери схову речових доказів ОСОБА_17 Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, а саме:

- десять паперових конвертів з біологічними зразками та осадами з них, шорти з трупу ОСОБА_7, котрі знаходяться в спец.пакеті № 0012457, - знищити.

- футболку сірого кольору та шорти коричневого кольору, належні ОСОБА_1, - повернути власнику.

Процесуальні витрати по залученню експертів віднести на рахунок держави.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: Н . ОСОБА_25