Ухвала суду № 74845744, 21.06.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2-в/225/49/2018

Єдиний унікальний номер № 225/2254/18

Дзержинський міський суд Донецької області

УХВАЛА

Іменем України

21 червня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Соляник А.В.,

за участю

секретаря Пузиревської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ "Ощадбанк", заінтересована особа ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року заявник звернувся до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження, мотивуючи її тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Донецька № 2-1246/09 від 17 липня 2009 р. з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії - Харцизьке відділення №5373 м.Харцизьк Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” стягнена заборгованість за кредитним договором, яке ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21.09.2009 залишено без змін.

На виконання вказаного вище рішення стягувачем було отримано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку суми заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Згідно наявної інформації з Ленінського районного відділу державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області виконавчий лист з примусового виконання зазначеного рішення суду був на виконанні у відділі ДВС, однак 10.11.2014 державним виконавцем було прийняте рішення про повернення виконавчого документу стягувачу. Більше виконавчий лист на примусове виконання до відділу ДВС не надходив. На теперішній час територія м. Донецька є тимчасово окупованою, непідконтрольною Україні. Тому, є всі підстави вважати, що виконавчий лист втрачено.

До заяви про відновлення втраченого судового провадження заявник надав лише копію рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 17 липня 2009 р. та копію ухвали Апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2009 року, які не засвідчені належним чином.

Оскільки у заявника виникла необхідність отримати рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором для подальшого його пред’явлення до органів державної виконавчої служби для примусового виконання, то заявник просить відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-1246/09, яке знаходилось в провадженні Ленінського районного суду м.Донецька.

Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 дана позовна заява підлягає розгляду Дзержинським міським судом Донецької області.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву, в якій просив суд розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні.

Належно повідомлений через розміщення судового виклику на офіційному сайті Дзержинського міського суду Донецької області про час, дату та місце розгляду заяви, відповідач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився з невідомих причин, заяву про причини неявки або про розгляд справи у його відсутність суду не надавав, тому суд розглядає справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення, або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно ст. 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно ч.ч.1,2 ст.493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Із змісту заяви вбачається, що в провадженні Ленінського районного суду м. Донецька знаходилась цивільна справа № 2-1246/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії - Харцизьке відділення №5373 м.Харцизьк Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька по цивільній справі № 2-1246/09 з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії - Харцизьке відділення №5373 м.Харцизьк Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” стягнена заборгованість перед банком у сумі 191726,40 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1700,00 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн.

При вирішенні питання про часткове відновлення втраченого судового провадження в частині ухвалення 17.07.2009 р. Ленінським районним судом м. Донецька рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, яке ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21.09.2009 року залишено без змін, судом відповідно до вимог ст. 494 ЦПК України були досліджені матеріали з втраченого судового провадження, а саме: копія повного тексту рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 17.07.2009 р. про стягнення заборгованості за кредитним договором та копія повного тексту ухвали Апеляційного суду Донецької області від 21.09.2009. Інших документів, які містилися в матеріалах втраченого судового провадження, сторони суду не надали.

Зважаючи на те, що наявні в справі про часткове відновлення втраченого провадження в частині ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором представлені копії документів є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження, суд, перевіривши зібрані матеріали, приходить до висновку про необхідність часткового відновлення втраченого провадження саме в частині ухвалення судом рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 60, 258, 259, 488, 489, 493, 494, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Частково відновити втрачене судове провадження по цивільній справі № 2-1246/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії - Харцизьке відділення №5373 м.Харцизьк Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині ухвалення 17 липня 2009 р. Ленінським районним судом м. Донецька рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також в частині постановлення 21 вересня 2009 року Апеляційним судом Донецької області ухвали про залишення суду першої інстанції без змін.

Вважати встановленим зміст відновленого рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 17 липня 2009 року у цивільній справі 2-1246/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії - Харцизьке відділення №5373 м.Харцизьк Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (повний текст), та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2009 року у цивільній справі №22-7726 2009 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 17 липня 2009 року по справі за позовом позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії - Харцизьке відділення №5373 м.Харцизьк Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (повний текст) в наступній редакції:

«Справа №2-1246/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2009 р. Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: О.Л. Бескровної

при секретарі : Г.В. Тюшкевич

за участю представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харцизьке відділення № 5373 м.Харцизьк Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором та дострокове розірвання кредитного договору. В обгрунтуванні позову зазначив, що 06.03.2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харцизьке відділення № 5373 м.Харцизьк та ОСОБА_1 А Ю. було укладено договір № 192/431 про іпотечний кредит на придбання житла в суммі 180 000,00 грн. терміном на 20 років під 15,3% річних за користування кредитом. Відповідно до п. 1.5 кредитного договору відповідач зобов'язаний був здійснювати щомісячне погашення кредиту у сумі 750,00 грн. та сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним. Відповідач платежі за кредитом га проценти за його користування не здійснює. Відповідно до п. 4.2.2 кредитного договору, у разі виникнення простроченої заборгованності за кредитом чи процентами Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором, стягнути заборгованність за кредитним договором в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Станом на 01.04.2009 р. у позичальника виникла заборгованність за невнесені у строк платежі за кредитом за процентами у сумі 191 726,40 грн., з яких: 171000,00 грн. - непогашений основний борг; 15477,68 грн. - нараховані та не сплачені відсотки, 3,15 грн. -пеня, 5245,68 грн. - прострочений основний борг. До теперішнього часу жодних заходів щодо добровільного погашення боргу відповідачем не вжито, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Просив розірвати кредитний договір достроково, стягнути суму заборгованості за кредитом та судові виграти.

У судовому засіданні представник позивача за дорученням, ОСОБА_2, підіримала позовні вимоги частково, просила суд задовольнити позов в частині стягнення суми заборгованості за кредитом у розмірі 191726,40 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1700,00 грн. витрати по сплаті збору за інформаціно-технічний розгляд справи у розмірі 30,00 грн. В частині розірвання кредитного договору №192/431 від 06.03.2008 р. достроково, позовні вимоги просила залишити без розгляду.

Відповідач ОСОБА_3, у судовому засіданні позов не визнав, оскільки вважає себе жертвою шахрайства з боку робітників банку. Пояснив, що не мав наміру брати кредит, а оформив його на себе на прохання своїх знайомих. Він дійсно підписував усі документи, надані банком, але їх не читав, хоча і мав таку можливість. Ніякі документи робітники банку йому на руки не видавали. Суму заборгованості за кредитом визнав у повному обсязі.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 06.03.2008 року між ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Харцизьке відділення №5373 м. Харцизьк та ОСОБА_1 було укладено договір №192/431 про іпотечний кредит на придбання житла в суммі 180 000,00 грн. терміном на 20 років під 15,3% річних за користування кредитом (а.с. 10-12). Згідно з повідомленням про умови кредитування ОСОБА_1 погодився з наданими умовами та зобов'язався використати кредитні кошти на покупку житла (а.с. 29-31). Згідно заяви на видачу готівки від 06.03.2008 р. (а.с. 32), ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 180 000.00 грн. Відповідно до п. 1.5 кредитного договору відповідач зобов'язаний був здійснювати щомісячне погашення кредиту у сумі 750.00 грн. та сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним. Згідно договору купівлі-продажу квартири від 06.03.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим номером 417 (а.с. 42-43), та витягу з державного реєстру правочинів (а.с. 41). ОСОБА_1 набув право власності на квартиру № 18 в житловому будинку № 18 яка розташована за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Соколовського маршала. З метою забезпечення повернення кредиту 06.03.2008 р. між Банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №7078, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстровим номером 418 (а.с. 35-40), предметом якого є наступне нерухоме майно: двокімнатна квартира, загальною площею 43.7 кв.м., житловою площею 28.6 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Соколовського маршала (вул. Крилова) АДРЕСА_1. Згідно вказаного договору у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Умови погашення кредиту, передбачені зазначеними пунктами договору, відповідачем ОСОБА_1 не виконуються. Станом на 01.04.2009 р. у позичальника виникла заборгошшність за невнесені у строк платежі за кредитом у сумі 191 726,40 грн., з яких: 171000,00 грн. - непогашений основний борг, 15477,68 грн. - нараховані та не сплачені відсотки, 3.15 грн.- пеня, 5245,68 грн. - прострочений основний борг, згідно розрахунку, наданого позивачем (а.с. 7-9).

У відповідносі до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні посилався, що став жертвою шахрайства з боку робітників банку. Але, він не надав жодного доказу, підтверджуючого зазначені обставини.

Дійсно, прокуратурою м.Харцизька провадиться досудове слідство по кримінальній справі №49-27814 за фактом службової недбалості посадовими особами філії Харцизького відділення №5373 ВАТ «Державний Ощадбанк України».

Але, зазначена справа порушена не за заявою відповідача, чого він не оспорював і в судовому засіданні. ОСОБА_1 не надав суду ніяких доказів на підтвердження того, що він звернувся до міліції або прокуратури з заявою про вчинення відносно нього шахрайста, саме з цього приводу порушена кримінальна справа, він визнаний потерпілим.

Крім того, у судовому засіданні він не оспорював сам кредитній договір, згоден з сумою забогованості. Будь - які клопотання та позовні вимоги з цього приводу ним не надавалися.

На підставі вищевикладеного суд важжає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 191726 грн. 70 коп. на користь ВАТ "Державний Ощадбанк України".

Крім того, згідно ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 1700,00 грн. (а.с.4) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. (а.с.5), оскільки з причини невиконання відповідачем взятих на себе обов'язків, позивач змушений був звернутися до суду з позовом.

На підставі ст. ст. 526, 530, 610-612, 624, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Харцизьке відділення №5373 м. Харцизьк Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Харцизьке відділення №5373 м. Харцизьк Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України» (м. Харцизьк, вул. Пролетарська 39, п/р 29090009 в філії Харцизьке відділення №5373 ВАТ "Ощадбанк", код банку 335151, ЄДРПОУ 02789500) заборгованість перед банком у сумі 191 726 грн. 40 коп.; а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1700,00 грн. витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30.00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення ухвалено суддею у нарадчій кімнаті.

Суддя:

Справа № 22-7726 2009 Головуючий у 1 інстанції Бескровна О.Л.

Категорія 27 Доповідач: Лоленко А.В.

УХВАЛА

Іменем України

21 вересня 2009 року Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого: Лоленко А.В.

суддів: Лук»янової С.В., ОСОБА_5

при секретарі Косюга Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 17 липня 2009 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі його філії «Харцизьке відділення № 5373» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

Встановила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 17 липня 2009 року позов ВАТ « Державний ощадний банк України» задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ « Державний ощадний банк України» в особі філії Харцизьке відділення № 5373 заборгованість перед банком у сумі 191726 грн. 40 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1700, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30, 00 грн.

Судом встановлено, що 06.03.2008 року між ВАТ « Державний Ощадбанк України» в особі філії Харцизьке відділення № 5373 та ОСОБА_1 було укладено договір № 192/431 про іпотечний кредит на придбання житла в сумі 180000, 00 грн. терміном на 20 років під 15, 3% річних за користування кредитом. Відповідно до умов кредитування ОСОБА_1 погодився з наданими умовами та зобов»язався використати кредитні кошти на покупку житла. Згідно заяви на видачу готівки від 06.03.2008 року ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 180000 грн. Житло на його ім»я було придбано - договір купівлі-продажу квартири від 06.03.2008 року. Відповідно до пункту 1.5 кредитного договору відповідач зобов»язаний був здійснювати щомісячне погашення кредиту та сплачувати проценти. Станом на 01.04.2009 року у позичальника виникла заборгованість за невнесені у строк платежі за кредитом та процентами у сумі 191726, 40 грн., з яких 171000, 00 грн. - непогашений основний борг; 15477, 68 грн. - нараховані та не сплачені відсотки; 3, 15 грн. - пеня; 5245, 68-прострочений основний борг, згідно рахунку, наданого позивачем.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, відмовити позивачу в позові, оскільки він вважав, що по даному договору він був поручителем, мав отримати за це винагороду - 500 грн. За договором кредиту грошових коштів не отримував, вважає, що відносно нього скоєний злочин - шахрайство.

Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_6, які просили рішення суду скасувати, відмовити позивачу в позові, заперечення представника банку, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно до п. 3.4 договору про іпотечний кредит № 192/431 від Об.березня 2008 року банк має право вимагати від позивальника дострокового повернення суми кредиту в цілому у випадку невиконання або неналежного виконання позивальником будь-яких зобов»язань за цим договором.

Суд дійшов обгрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача за договором кредиту суми 191726, 40 грн. Позивач не оспорював сам кредитний договір, вказував на те, що підписав його та підписав заяву про видачу готівки.

Доводи відповідача про те, що він став жертвою шахрайства на момент розгляду судом справи не підтверджені, оскільки з матеріалів справи вбачається, що прокуратурою м. Харцизька провадиться досудове слідство по кримінальній справі за фактом службової недбалості посадовими особами філії Харцизького відділення № НОМЕР_1 « Державний Ощадний банк України». Зазначена справа порушена не за заявою відповідача. ОСОБА_1 не надав суду ніяких доказів на підтвердження того, що він звернувся до міліції або прокуратури з заявою про вчинення відносно нього шахрайства, саме з цього приводу порушена кримінальна справа, він визнаний потерпілим.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 17 липня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може;бути;оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Головуючий:

Судді:»

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Суддя