Рішення № 74845660, 04.06.2018, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2795/15-ц

Провадження № 2/177/21/18

РІШЕННЯ

іменем України

04 червня 2018 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Коваль Н.В.

секретаря судового засідання Зборівської І.С.

за участі представника позивача

за первинним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

відповідача за первинним позовом ОСОБА_4

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_6 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Криворізького районного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Дніпропетровській області, ОСОБА_4, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_8, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання права власності на майно, що знаходиться в сумісному володінні, виключення даного майна з опису та зняття арешту, визнання електронних торгів недійсними, припинення права власності та за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа – відділ Криворізького районного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Дніпропетровській області про витребування майна з незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, та уточнюючі позовні вимоги просила суд визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3- пральну машину в кількості 1 штука, стіл зі скляною поверхнею в кількості 1 штука, стільці – в кількості 4 штуки, крісла в кількості 2 штуки, електрична духовка, кондиціонер, в кількості 2 штуки, планшет в кількості 1 штука, відеокамера в кількості 1 штука, газовий котел.

Припинити право власності ОСОБА_4, на набуте ним згідно постанови державного виконавця Єременко Ю.В. майно, а саме на 2 кондиціонери, пральну машину, електричну духовку, 4 стільці, 2 кресла, оскільки дане майно не належало на момент його передачі - боржнику ОСОБА_3, а передане йому раніше майно: 2 кондиціонери, 2 крісла – витребувати з незаконного володіння останнього.

Визнати електроні торги від 16.10.2015 недійсними, оскільки на них було виставлене майно що не належить боржникові.

Припинити право власності ОСОБА_7 на набуте ним згідно електронних торгів від 16.10.2015 майно, а саме: скляного стола, оскільки дане майно було спільною власністю подружжя, та не належало повністю боржнику.

Зобов’язати Державну виконавчу службу зняти арешт з 2 кондиціонерів, 1 планшету, відеокамери, газового котлу, пральної машини, столу зі скляною поверхнею, 4 стільців, 2 крісел, електричної духовки.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1, зазначила, що 12.12.1998 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3

За час шлюбу подружжя набуло майно, яке знаходиться на зберіганні в будинку, де позивач проживала разом із ОСОБА_3

15.04.2015 державним виконавцем ВДВС, за боргові зобов’язання ОСОБА_3, було описано все майно, яке знаходилось в будинку, та після чого на нього було накладено арешт, при цьому не розбираючись, кому належить дане майно, та чи є воно спільним. Крім того ОСОБА_3, надав державному виконавцю копії чеків, які підтверджували, що майно було придбане в період перебування сторін у шлюбі.

За результатами опису даного майна було складено акт опису та арешту майна.

Під час опису майна, державний виконавець не відреагувала на доводи позивача про те, що вона описує майно, яке належить особисто позивачу ОСОБА_1

На даний час незважаючи на те, що значна частина майна належить виключно позивачу, а інша є спільною власністю позивача з ОСОБА_3, все майно, було виставлено державним виконавцем на продаж.

Після чого державний виконавець не зважаючи на доводи позивача про те що описане майно є спільною власністю подружжя, своєю постановою передала все описане майно в розпорядження ОСОБА_4

На всі звернення позивача державний виконавець жодним чином не відреагувала, після чого майно, яке є сумісною власністю було вилучено з домоволодіння позивача.

Крім того ОСОБА_4, звернувся до суду із позовними вимогами до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та уточнюючі позовні вимоги, просив суд зобов’язати відповідачів повернути майно, яке належить йому на праві власності, а саме, пральну машину, електричну духовку, 4 стільці.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області, від 05.08.2014 ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, грошові кошти в розмірі 203798,68 гривень.

Додатковим рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.04.2015, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 1827,00 гривень.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області, від 04.01.2016, ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, грошові кошти в розмірі 119196,50 гривень.

На 16.02.2016 сума боргу ОСОБА_3 перед ОСОБА_4, складає 324 822,18 гривень.

Так як ОСОБА_3 не виконав вищевказані рішення суду добровільно, на виконанні у ВДВС Криворізького РУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 46412015 про стягнення з ОСОБА_3 боргу на загальну суму 324 822,18 гривень на користь ОСОБА_4

З метою виконання вищевказаного зведеного виконавчого провадження, 15.04.2015 державним виконавцем в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складено акт опису та арешту майна боржника ОСОБА_3, про що свідчать їх підписи в акті, згідно якого арештовано наступне майно боржника: пральна машина, кондиціонер, кондиціонер, планшет, відеокамера, стіл зі скляною поверхнею,4 однакових стільці, 2 крісла, котел газовий, електрична духовка.

Майно не вилучалося та залишено на відповідальне зберігання боржнику за місцем його проживання.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 не заперечували проти складання даного акта, не зазначили, що майно не належить відповідачу ОСОБА_3 Зауваження були лише стосовно газового котла.

22.04.2015 згідно акта визначення вартості майна боржника державним виконавцем було проведено оцінку майна, результати були направлені сторонам до відома, а майно було передано на реалізацію.

23.04.2015 відділом ДВС Криворізького РУЮ були направлені сторонам результати оцінки арештованого майна та 23.04.2015 винесена постанова про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яка також була направлена сторонам.

Арештоване майно виставлене на торги на сайті «СЕТАМ», згідно із Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, де вказано місцезнаходження майна: Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Надеждівка, вул. Саксаганська, будинок 51.

Постановами про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державним виконавцем постановлено передати ОСОБА_4 в рахунок погашення боргу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію із описаного майна, наступне майно: 2 однакових крісла, 2 кондиціонери, пральну машину, відеокамеру електричну духовку, 4 стільці.

На даний час майно, ОСОБА_4, перебуває у незаконному володінні відповідача ОСОБА_3 за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Надеждівка, вул. Саксаганська, буд. 51, що унеможливлює реалізацію ним прав власника цього майна, у зв’язку із чим ОСОБА_4, вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача ОСОБА_1, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, та заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4

Присутній в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1, та заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_4

Присутні в судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та його представник підтримали позовні вимоги ОСОБА_4, та заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Інші учасники справи в судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи прийшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1, з наступних підстав.

Відповідно до статті 368 ЦК спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Так, спільною сумісною власністю, зокрема, є: майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 60–74 Сімейного кодексу України); майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Для визначення члена сім’ї можуть використовуватись їх ознаки, наведені у статті 3 Сімейного кодексу України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про одруження, серії 1-КИ № 061078 (а.с.12 Том№ 1), ОСОБА_3 та ОСОБА_1, перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.12.1998, який відповідно до копії рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області – 08.08.2016 розірвано (а.с.100-102 Том№ 5).

Відповідно до акта опису та арешту майна від 15.04.2015 (а.с.13-16 Том№ 1), складеного на підставі відкритих виконавчих проваджень від 03.02.2015 (а.с.124, 125 Том№ 1), від 22.10.2014 (а.с. 167,168 Том№ 3), від 22.10.2014 (а.с.168 Том№ 3), державним виконавцем Єременко Ю.В., описано та арештовано майно, яке знаходиться за адресою, Криворізький район, с.Надеждівка, вул.Саксаганська,51, в присутності боржника ОСОБА_3 та його дружини ОСОБА_1, а саме: на пральну машину червоного кольору, кондиціонер білого кольору, кондиціонер білого кольору, планшет, відеокамеру, стіл зі скляною поверхнею, чотири стільці, 2 кресла в задовільному стані, газовий котел, електричну духовку.

В своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1, посилається на те, що при складанні зазначеного акта, вона повідомляла державного виконавця, про те, що описане майно є також і її спільною власністю, про те в супереч цьому в акті опису та арешту майна, містить відмітку про те, що зауваження або заяви осіб, що були присутніми під час опису майна, не надходили.

Сторонам роз’яснено їх права на оскарження дій державного виконавця у начальника відділу державної виконавчої служби в суді. Копію зазначеного акта вручено боржнику, про що свідчить його особистий підпис в зазначеному акті (а.с.16 Том № 1)

Відповідно до ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження»у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Про те, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про оскарження акта опису та арешту майна від 15.04.2015, або відомості про виключення будь-який речей з акта опису та арешту майна, що свідчить про те, що позивач з 15.04.2015 не скористалась правом оскарження дій державного виконавця, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю, у зв’язку із чим відсутні підстави для припинення права власності ОСОБА_4, на набуте їм майно.

Крім того відповідно до постанови пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 5якщо під час розгляду позову про витребування рухомого майна із чужого незаконного володіння судом буде встановлено, що підставою виникнення права власності позивача є нікчемний правочин і відсутні інші підстави виникнення права власності, суд відмовляє в задоволенні позову незалежно від того, чи пред’являвся зустрічний позов про оспорення правочину, оскільки відповідно до частини другої статті 215 ЦК нікчемний правочин є недійсним незалежно від визнання його таким судом. Така сама оцінка може бути надана судом незаконному акту державного органу чи органу місцевого самоврядування, який покладено в основу виникнення права власності особи на рухоме майно.

Застосовуючи положення частини другої статті 388 ЦК про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача.

Під час розгляду позову про визнання публічних торгів недійсними і витребування майна в особи, яка придбала його на торгах, суд має дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, суттєвими та чи вплинули вони на результат торгів. У зв’язку із цим позов про визнання публічних торгів недійсними, пред’явлений особою, права і законні інтереси якої не були порушені внаслідок відступлення від встановленого законом порядку проведення торгів, і обґрунтовані такими обставинами позовні вимоги власника про витребування проданого на торгах майна задоволенню не підлягають.

У разі наявності підстав для визнання публічних торгів недійсними у первісний стан шляхом реституції повертаються сторони договору – організатор торгів та їх переможець. Отже, після цього майно підлягає повторному продажу з публічних торгів відповідно до порядку, встановленого для виконання судового рішення, оскільки задоволення позову про визнання торгів недійсними не скасовує судового рішення, для виконання якого такі торги були проведені.

Тобто позивачем не надано доказів то, що електроні торги, які відбулися 04.11.2015, проведені з будь-якими порушеннями, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для припинення права власності у ОСОБА_9 на майно, яке останній придбав на електронних торгах.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того суд дослідивши письмові матеріали справи та вислухавши сторін, прийшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_4, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у ВДВС Криворізького РУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 46412015 про стягнення з ОСОБА_3 боргу на загальну суму 324 822,18 гривень на користь ОСОБА_4

З метою виконання вищевказаного зведеного виконавчого провадження, 15.04.2015 державним виконавцем в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складено акт опису та арешту майна боржника ОСОБА_3, про що свідчать їх підписи в акті, згідно якого арештовано наступне майно боржника: пральна машина, кондиціонер, кондиціонер, планшет, відеокамера, стіл зі скляною поверхнею,4 однакових стільці, 2 крісла, котел газовий, електрична духовка (а.с. 13-16 Том№1).

Майно не вилучалося та залишено на відповідальне зберігання боржнику за місцем його проживання, про що свідчить акт опису та арешту майна від 15.04.2015 (а.с.148-149, 146-147 Том№ 1).

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 не заперечували проти складання даного акта, не зазначили, що майно не належить відповідачу ОСОБА_3 Зауваження були лише стосовно газового котла, про що також зазначено в акті опису та арешту майна від 15.04.2015.

22.04.2015 згідно акта визначення вартості майна боржника державним виконавцем було проведено оцінку майна (а.с. 241 Том№ 1), та 23.04.2015, результати були направлені сторонам до відома, а майно було передано на реалізацію (а.с.150 Том№1)

Постановами про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державним виконавцем постановлено передати ОСОБА_4 в рахунок погашення боргу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію із описаного майна, наступне майно: 2 однакових крісла, 2 кондиціонери, пральну машину, відеокамеру електричну духовку, 4 стільці (а.с. 151 Том№ 1).

Як зазначив в своїй позовній заяві ОСОБА_4, його майно, перебуває у незаконному володінні відповідача ОСОБА_3 за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Надеждівка, вул. Саксаганська, буд. 51, що унеможливлює реалізацію ним прав власника цього майна.

Захист прав власності передбачений главою 29 ЦК України, ст. 387 - власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» у пункті 19 зазначено: - застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

В судовому засіданні встановлено, що 17.05.2016 під час проведення виконавчих дій за місцем мешкання боржника згідно ухвали суду, встановлено, що відсутня частина описаного і арештованого майна, а саме:1) пральна машина GORENJE WA 72145 RD; 2) стіл зі скляною поверхнею; 3) 4 однакових стільці; 4) електрична духовка Gorenje BO71SYB.

Таким чином боржник ОСОБА_3 не зберіг та не передав стягувачу майно згідно постанови державного виконавця, хоча отримував акт опису і арешту майна і був попереджений про кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо арештованого майна. З описаного видно, що ОСОБА_3 перешкодив виконанню рішення суду щодо стягнення з нього заборгованості на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_8

На підставі зазначеного Криворізьким ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, внесено відомості в ЄРДР за № 12016040450000547 про вчинення ОСОБА_3, кримінального правопорушення, що підтверджується листом начальника Криворізьким ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області від 24.06.2016 (а.с.124 Том№ 5), витягом з кримінального провадження (а.с.126,128,129 Том№ 5), листом в.о. керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2 (а.с.127 Том№ 5), що свідчить про те, що у ОСОБА_3 відсутнє майно, яке ОСОБА_4 просить зобов’язати відповідачів повернути, як таке, що належить йому на праві власності.

Той факт що у ОСОБА_3, відсутнє зазначене майно, не заперечувався сторонами під час розгляду даної цивільної справи.

Виходячи з наведеного, у зв’язку із відсутністю у ОСОБА_3, майна, яке ОСОБА_4 просить зобов’язати повернути, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, у повному обсязі.

Дослідивши письмові матеріали справи, в сукупності давши їм належну оцінку, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_10, та позивача ОСОБА_4, у повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволені позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 18, 81, п.1, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Криворізького районного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Дніпропетровській області, ОСОБА_4, ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_8, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання права власності на майно, що знаходиться в сумісному володінні, виключення даного майна з опису та зняття арешту, визнання електронних торгів недійсними, припинення права власності - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа – відділ Криворізького районного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції в Дніпропетровській області про витребування майна з незаконного володіння – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складений 14.06.2018

Суддя: