Вирок № 74845514, 22.06.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

№ 204/8473/16-к

№ 1-кп/204/65/18

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого – судді Дружиніна К.М.

за участю секретаря – Дьяченко О.І.

за участю прокурора – Єрмілка А.І.

потерпілої – ОСОБА_1

адвоката – ОСОБА_2

обвинуваченого – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42016041690000053 від 02.08.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого слідчим СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, раніше не судимого; зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5/8; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України;

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_3, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 1 о/с від 07.11.2015 року, був призначений на посаду оперуповноваженого Бабушкінського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. З 01.08.2016 року Бабушкінське відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перейменовано в Шевченківське відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» № 580?VIII від 02.07.2015 року, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію», під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.

Таким чином, ОСОБА_3, займаючи посаду оперуповноваженого Шевченківського (Бабушкінського) відділення поліції Дніпровського (Дніпропетровського) відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, постійно здійснював функції представника влади, та в силу ч. 3 ст. 18 КК України являвся службовою особою.

Крім того, з урахуванням ст.ст. 23, 62 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-XII від 23.12.1993 року, ОСОБА_3, будучи з 07.11.2015 року до 09.12.2016 року, оперуповноваженим Шевченківського (Бабушкінського) відділення поліції Дніпровського (Дніпропетровського) відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, тобто поліцейським, являвся працівником правоохоронного органу.

Відповідно до ст. 3 та 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97?ВР від 17 липня 1997 року, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню (ст. 28 Конституції України).

Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію»).

В свою чергу, відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, зокрема, зобов’язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський захід ? це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь?які інші заходи, ніж визначені законами України. Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію» поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати заходи примусу – фізичний вплив (силу).

Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників (ч. 2 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію»).

Поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим (ч. 1 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію»).

Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення (ч. 3 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію»).

Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом (ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію»).

Отже, оперуповноважений Шевченківського (Бабушкінського) відділення поліції ДВП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3, будучи представником влади та працівником правоохоронного органу, маючи відповідну фахову підготовку та досвід роботи в органах внутрішніх справ України, свідомо і цілеспрямовано використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, вчинив кримінальне правопорушення в сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, 29 липня 2016 року, приблизно о 10 год. 05 хв. оперуповноважений Шевченківського (Бабушкінського) ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 спільно з оперуповноваженим Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 рухались на транспортному засобі – автомобілі марки «Skoda» моделі «Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1, по вулиці Дмитра Кедріна в м. Дніпро повз автомийки «AUTO Spa», яка розташована за адресою: вул. Дмитра Кедріна, 51А, м. Дніпро, переслідуючи автомобіль марки «Deo» моделі «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_2, водій якого начебто скоїв дорожньо-транспортну пригоду на перехресті вулиць Будівельників та Суворова в м. Дніпро.

В зазначений час та місці, оперуповноважений Шевченківського (Бабушкінського) ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, знаходячись на передньому пасажирському сидінні автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1, побачив поблизу автомийки «AUTO Spa» раніше йому незнайому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка рухалась по тротуару в сторону будинку № 49 по вул. Дмитра Кедріна в м. Дніпро та можливо була свідком вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, ОСОБА_1 ніяких протиправних дій, в тому числі дій, направлених на посягання на життя і здоров’я громадян, заподіяння шкоди їхнім законим правам і свободам, суспільним інтересам чи інтересам держави, порушення громадського порядку чи публічної безпеки, тобто кримінальних правопорушень або проступків, не вчиняла та у їх вчиненні не підозрювалась.

Після чого, 29 липня 2016 року приблизно о 10 год. 05 хв. у оперуповноваженого Шевченківського (Бабушкінського) ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, який знаходився в салоні автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись поблизу будинку № 51А по вул. Дмитра Кедріна в м. Дніпро, виник прямий злочинний умисел, направлений на перевищення влади із застосуванням насильства та вчинення болісних і таких, що ображають особисту гідність потерпілого, дій.

Далі, оперуповноважений Шевченківського (Бабушкінського) ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4, який знаходився за кермом автомобіля, зупинив автомобіль марки «Skoda» моделі «Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1, поблизу автомийки «AUTO Spa». З автомобіля вийшов оперуповноважений Шевченківського (Бабушкінського) ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 та відразу підбіг до ОСОБА_1

Після чого, 29 липня 2016 року приблизно у період з 10 год. 05 хв. до 10 год. 40 хв., перебуваючи поблизу будинку № 51А по вул. Дмитра Кедріна в м. Дніпро, оперуповноважений Шевченківського (Бабушкінського) ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, реалізуючи свій прямий умисел, направлений на перевищення влади із застосуванням насильства та вчинення болісних і таких, що ображають особисту гідність потерпілого, дій, в порушення вимог ст.ст. 7, 18, 29, 30, 43, 44 Закону України «Про Національну поліцію», без висунення законних вимог поліцейського та попередження про застосування фізичної сили, діючи умисно та явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень поліцейського, за відсутності підстав для застосування фізичної сили, не представившись працівником поліції та якого за зовнішніми ознаками неможливо було ідентифікувати як працівника поліції, схопив обома руками за руки (в області передпліччя та кисті) ОСОБА_1 та із застосуванням фізичної сили вихопив з правої руки її мобільний телефон марки «Samsung», серійний номер RVWZ483615Р, і почав тягнути останню в салон автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті чого спричинив ОСОБА_1 фізичний біль та тілесні ушкодження у вигляді синця на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині.

В подальшому, 29 липня 2016 року приблизно у період з 10 год. 05 хв. до 10 год. 40 хв. перебуваючи поблизу будинку № 51А по вул. Дмитра Кедріна в м. Дніпро оперуповноважений Шевченківського (Бабушкінського) ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свій прямий умисел, направлений на перевищення влади із застосуванням насильства та вчинення болісних і таких, що ображають особисту гідність потерпілого, дій, в порушення вимог ст.ст. 7, 18, 29, 30, 43, 44 Закону України «Про Національну поліцію», діючи умисно та явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень поліцейського, за відсутності підстав для застосування фізичної сили та спеціальних прийомів боротьби, з метою подавлення волі потерпілої до правомірного опору, обома руками, спереду обхопив ОСОБА_1 в області передпліччя рук та застосувавши спеціальний прийом боротьби – кидок через стегно, кинув її на землю. Після чого, ОСОБА_3, взявши обома руками під руки ОСОБА_1, почав її волочити по землі в сторону автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті чого спричинив ОСОБА_1 фізичний біль та тілесні ушкодження у вигляді двох забійно?рваних ран на підошовній поверхні 1-го пальця лівої стопи, ділянки осадження на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу, двох внутрішньо-шкіряних крововиливів – в поперековій області праворуч та на передній поверхні лівого плеча у нижній третині.

В подальшому, у зазначений час та місці, ОСОБА_3, діючи умисно та явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень поліцейського, із застосуванням фізичної сили та спеціальних прийомів боротьби, знаходячись зверху по відношенню до ОСОБА_1, з метою не дати потерпілій підвестись із землі, обома руками надавлював на грудну клітину ОСОБА_1, тим самим притискав останню до обмеженої поверхні – землі, спричиняючи їй при цьому фізичний біль та моральні страждання.

При цьому, під час вчинення вищезазначених протиправних дій, незважаючи на крики ОСОБА_1 про допомогу та прохання її відпустити, ОСОБА_3, діючи умисно та явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень поліцейського, незаконно здійснював на останню психологічний тиск, висловлюючись в її бік принизливими та нецензурними словами, чим завдав моральні (психологічні) страждання та принизив особисту гідність і честь потерпілої, оскільки вказані дії вчинялись в громадському місці, відносно особи жіночої статі та мали зухвалий характер.

В результаті фізичного насильства у вигляді застосування фізичної сили (притягнення обома руками за передпліччя та кисті рук потерпілої, волочіння її по землі), спеціальних прийомів боротьби (кидка через стегно), вчинення незаконних дій (здавлення обома руками грудної клітини потерпілої, висловлювання принизливими та нецензурними словами в її бік) оперуповноваженим Шевченківського (Бабушкінського) ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_1 спричинено особливий фізичний біль та моральні (психологічні) страждання, а також нанесені тілесні ушкодження у вигляді: двох забійно?рваних ран на підошовній поверхні 1-го пальця лівої стопи, двох внутрішньо-шкіряних крововиливів – в поперековій області праворуч та на передній поверхні лівого плеча у нижній третині, синця на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, ділянки осадження на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень та є істотною шкодою для потерпілої.

Умисні дії ОСОБА_3, які виразились в перевищенні влади, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, кваліфікуються за ч. 2 ст. 365 КК України.

ОСОБА_3 свою вину в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав. Суду пояснив, що перебуваючи на посаді оперуповноваженого Бабушкінського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, разом з колегою ОСОБА_4, 29 липня 2016 року, приблизно о 09 годині 40 хвилин, були очевидцями дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на перехресті вулиць Будівельників та Суворова у місті Дніпро, за участю автомобілів «Daewoo Matiz» та «Daewoo Lanos». Водій автомобіля «Daewoo Lanos» покинув місце пригоди до якої був причетний. За власним переконанням та на прохання водія «Daewoo Matiz», на автомобілі «Skoda Octavia», разом з ОСОБА_4 вони переслідували автомобіль «Daewoo Lanos», з метою зупинення та затримання водія. Автомобілем керував ОСОБА_4, а він знаходився на передньому пасажирському сидінні. Під час руху, він зателефонував до патрульної поліції та повідомив про дорожньо-транспортну пригоду. Автомобіль «Daewoo Lanos» зупинився на вул. Кедріна, з салону вийшла потерпіла ОСОБА_1, а вказаний автомобіль поїхав далі. Зупинивши свій автомобіль, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 підійшли до потерпілої, представились та попросили почекати приїзду слідчого, для надання пояснень в якості свідка дорожньо-транспортної пригоди. Потерпіла почала одразу голосно кричати та поводити себе невідповідно ситуації, з незрозумілих причин. Він знаходився від неї на відстані, не чіпав потерпілу руками та не брав її речей. Коли приїхала слідча група, патрульна поліція, він написав рапорт з приводу ситуації, яка склалася та поїхав звідти.

Про винність ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому діяння, суд робить висновок виходячи з наступних доказів.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що подія, яка розглядається, відбувалася поряд з будинком № 49 по вул. Кедріна в м. Дніпро, де вона мешкає. 29.07.2016 року близько 10 години 04 хвилини, вона поверталася з лікарні додому та розмовляла по мобільному телефону зі своїм хлопцем – ОСОБА_5, який в цей час знаходився на роботі. Біля неї зупинився автомобіль «Skoda Octavia», з якого несподівано вибіг обвинувачений ОСОБА_3 та висловлюючись нецензурною лайкою, схопив обома руками її за руки, при цьому вихопив у неї з руки мобільний телефон та почав тягнути її в салон автомобіля. Вона сприйняла цю ситуацію, як її викрадення невідомими особами, загрозу для життя, тому дуже злякалась. Обвинувачений їй не представився, нічого не пояснив, був в цивільному одязі, із застосуванням фізичної сили намагався її запхати в автомобіль, за кермом якого знаходився інший чоловік – ОСОБА_4, також в цивільному одязі. Вона настільки сильно пручалася та кричала, що обвинувачений не зміг самостійно посадити її в салон автомобіля. З водійського сидіння вийшов ОСОБА_4, щоб допомогти ОСОБА_3 Намагаючись подавити її опір, ОСОБА_3 під руки волочив її, обхопивши руками, кидком через стегно, кинув на її землю, де утримував руками, не давав змоги їй піднятися. ЇЇ голосні крики про допомогу привернули увагу перехожих, яким ОСОБА_6 та ОСОБА_4 кричали у відповідь, щоб всі розходились, вони є працівниками поліції, а вона збила людину. ОСОБА_4 не завдав їй ніяких ушкоджень, лише намагався допомогти обвинуваченому та забрав у неї сумку, яку почав оглядати. В цей час, з будинку вибігла її мати, збирались навкруги люди, під’їхав ще один автомобіль, з якого вийшло два чоловіки, як вона зрозуміла колеги обвинуваченого, та приїхали працівники патрульної поліції и слідча оперативна група. В наслідок дій обвинуваченого ОСОБА_3, їй спричинено фізичний біль, моральні страждання та зазначені в обвинувальному акті тілесні ушкодження. Таким чином, потерпіла загалом стверджує, що не була свідком чи учасником ніякої дорожньо-транспортної пригоди. Обвинувачений з самого початку не повідомив їй, що є працівником поліції, про це вона зрозуміла згодом, коли на її крики про допомогу під час утримання на землі, ОСОБА_3 сказав, що ніхто їй не допоможе, бо він і є працівником поліції. С самого початку її не повідомив про необхідність давати будь-які свідчення у відділку поліції щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди. Застосування фізичного насильства саме з боку обвинуваченого спричинило наявність у неї тілесних ушкоджень. Потерпіла чітко вказує на обвинуваченого, як на особу, яка вчинила відносно неї незаконні дії і не плутає його ні з ким іншим. Отримані моральні страждання, внаслідок страху за своє життя, образ з боку обвинуваченого, обумовили необхідність звернення за допомогою до психолога спочатку в приватному порядку та подальшого лікування вже у психіатричному закладі. Потерпіла підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити. Зменшує суму матеріальної шкоди на 154, 88 гривень.

Згідно протоколу огляду місця події від 29.07.2016 року, була оглянута ділянка місцевості по вул. Кедріна в м. Дніпро, де було вилучено мобільний телефон Samsung, належний потерпілій (а.п.10-11 т.1), який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (а.п.175 т.1)

Під час огляду вилученого мобільного телефону Samsung, належного потерпілій, встановлено з’єднання з абонентом ОСОБА_5 в момент вчинення злочину, наявність повідомлення про виклик до лікаря. (а.п.162-174 т.1)

Згідно протоколу від 27.12.2016 року, були оглянуті медичні документи потерпілої ОСОБА_1, з якими остання слідувала з лікарні по вул. Кедріна в м. Дніпро, які підтверджують факт її перебування в лікарні, в той час, як обвинувачений вважав її свідком дорожньо-транспортної пригоди (а.п.22 т.1)

Відповідно до листа КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» № 1059 від 11.11.2016 року, надано копії картки виклику швидкої медичної допомоги (Ф109/у) № 501 від 29.07.2016 року, картку виїзду швидкої медичної допомоги № 501 від 29.07.2016 року, які свідчать про виклик бригади швидкої медичної допомоги 29.07.2016 року, о 10 год. 29 хвилин, на адресу: вул. Кєдріна, 49 в м. Дніпро, щодо надання медичної допомоги ОСОБА_1 (а.п.132-135 т.1)

Під час проведення слідчих експериментів від 04.11.2016 року, 23.11.2016 року, потерпіла ОСОБА_1 вказала на обставини вчиненого відносно неї злочину (а.п.141-148, 155-160 т.1)

Присутній під час проведення слідчого експерименту 04.11.2016 року, понятий – свідок ОСОБА_7, підтвердив суду, що зазначена слідча дія відбувалась, потерпіла надавала пояснення стосовно обставин, було складено протокол, який він засвідчив своїм підписом.

Згідно висновку експерта № 4149е від 07.11.2016 року, при огляді 30.07.2016 року, у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: двох забійно-рваних ран на підошовній поверхні 1-го пальця лівої стопи; двох внутрішньо-шкіряних крововиливів – в поперековій області праворуч та на передній поверхні лівого плеча у нижній третині; синця на внутрішній поверхні лівого передпліччя в середині третині; ділянки осаднення на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження (як кожне окремо) відноситься до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Локалізація та характер виявлених у неї тілесних ушкоджень не суперечать механізму їх спричинення на який вказувала ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту. Термін їх спричинення 1-1,5 доби до моменту огляду, тобто 30.07.2016 року (а.п.152-154 т.1)

Під час пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, потерпіла вказала на фото обвинуваченого, як на особу, яка із застосуванням фізичного та психологічного насильства намагався затягти її в автомобіль 29.07.2016 року (а.п.176-179 т.1)

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 29.07.2016 року, з ранку йому зателефонувала ОСОБА_1, повідомила, що повертається з лікарні, вони спілкувалися по телефону, раптом вона закричала і покликала на допомогу, в трубці телефону він почув як чоловічий голос ображав та погрожував їй. Після чого він направився на місце події, де побачив потерпілу в збудженому стані та її матір, було багато працівників поліції. Обставини вчинення незаконних дій обвинуваченим по відношенню до потерпілої йому відомі зі слів ОСОБА_1 та того, що він почув по телефону під час розмови з нею.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що потерпіла ОСОБА_1 є її донькою. Зранку 29.07.2016 року свідок почула крик про допомогу, вона вийшла на балкон і побачила як її доньку незнайомі чоловіки намагаються затягнути за руки до автомобіля, при цьому один із них нецензурно виражався на адресу її доньки, наказував сісти в автомобіль. Свідок закричала щоб чоловіки не чіпали її доньку і вибігла на вулицю, де побачила свою доньку, яка лежала на землі біля автомобіля, а коло неї стояло двоє чоловіків і ще двоє чоловіків підійшли. Донька повідомила їй, що ці чоловіки хочуть її кудись відвезти, а обвинувачений ОСОБА_3 відібрав у неї телефон. Діями обвинуваченого, її доньці спричинено зазначені тілесні ушкодження та психологічна травма, в зв’язку з чим була необхідність в лікуванні.

Під час пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, свідок ОСОБА_8 вказала на фото обвинуваченого, як на особу, яка із застосуванням фізичного та психологічного насильства намагався затягти її доньку в автомобіль 29.07.2016 року (а.п.180-183 т.1)

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що знайома з потерпілою. 29.07.2016 року, близько 10 години, вона вийшла на балкон своєї квартири, де побачила, як потерпіла направляється до перехрестя поруч з будинком, до неї під’їхав автомобіль чорного кольору, з якого вибіг ОСОБА_3, який забрав у потерпілої телефон та почав хапати за руки, відкрив двері заднього пасажирського сидіння автомобіля. Потім вийшов другий чоловік та намагався допомогти посадити дівчину в автомобіль. Вона зателефонувала матері потерпілої та побігла на місце події. Чоловіки не підпустили її до потерпілої, звинувачували ОСОБА_1 в тому, що вона збила людину. Обвинувачений кинув потерпілу на асфальт, вона кричала про допомогу. Свідок підтверджує наявність тілесних ушкоджень у потерпілої на місці події.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що 29.07.2016 року працювала продавцем в кіоску поблизу місця події. Вона чула як хтось кликав на допомогу, але не була безпосереднім свідком дій обвинуваченого відносно потерпілої.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що працює фельдшером швидкої медичної допомоги. 29.07.2016 року, в складі бригади швидкої допомоги прибув на місце виклику, де побачив потерпілу в збудженому стані. Після надання їй медичної допомоги в ході заспокійливої бесіди між ним та потерпілою, остання повідомила йому, що на неї напали невідомі чоловіки, які намагалися її затягнути до автомобіля, але вона чинила спротив. Потерпіла скаржилася на слабкість, тремор кінцівок, а також у неї були садна, пошкоджений палець. Потерпіла разом з матір’ю відмовились від госпіталізації.

Викладеними дослідженими доказами встановлені обставини вчиненого обвинуваченим злочину відносно потерпілої.

Так, потерпіла категорично вказує на обвинуваченого, який на той час, був оперуповноваженим Бабушкінського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, тобто працівником правоохоронного органу, знаходився на службі в поліції, при цьому всупереч вимогам закону, 29 липня 2016 року приблизно у період з 10 год. 05 хв. до 10 год. 40 хв., поблизу будинку № 51А по вул. Дмитра Кедріна в м. Дніпро, за відсутності підстав для застосування поліцейських заходів, не представившись працівником поліції та якого за зовнішніми ознаками неможливо було ідентифікувати як працівника поліції, без попередження про застосування фізичної сили, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень поліцейського, незаконно застосував до ОСОБА_1, фізичне насильство у вигляді фізичної сили (тягання обома руками за передпліччя та кисті рук потерпілої, волочіння її по землі), спеціальних прийомів боротьби (кидка через стегно), а також вчинення незаконних дій (здавлення обома руками грудної клітини потерпілої, висловлювання принизливими та нецензурними словами в її бік), які завдали ОСОБА_1 фізичного болю, тілесних ушкоджень та моральних страждань, необхідність лікування в психіатричному закладі. Вказані дії обвинуваченим були вчинені з метою незаконно помістити потерпілу в салон автомобіля НОМЕР_3, без належних до того підстав.

Потерпіла ОСОБА_1 стверджує, що інші присутні на місці події працівники поліції – ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, не вчинили відносно неї таких дій, що завдали їй фізичного болю, тілесних ушкоджень та моральних страждань.

Наявність у потерпілої ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, які утворились в зв'язку з діями обвинуваченого, підтверджується висновком експерта № 4149е від 07.11.2016 року (а.п.152-154 т.1). Експерт приходить до вказаного висновку на підставі власного акту судово-медичного обстеження № 2945 від 30.07.2016 року, участі в проведенні слідчого експерименту. Суд вважає зазначений висновок експерта належним та допустимим доказом у справі, який має важливе значення для встановлення дійсних обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Оцінюючи покази свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які є працівниками патрульної поліції, стосовно того, що в складі екіпажів, вони виїжджали на місце пригоди, де бачили потерпілу в збудженому стані, але пояснень ні від кого не відбирали, оскільки цим займались працівники поліції СОГ. Обставини події їм не відомі. Суд вважає зазначені покази не інформативними щодо обставин злочину, але такими, що можуть засвідчити важкий емоційний стан потерпілої, оскільки остання дуже плакала та була налякана діями щодо неї.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що 29.07.2016 року вона на своєму автомобілі «Daewoo Matiz» потрапила в дорожньо-транспортну пригоду на перехресті вул. Будівельників та вул. Суворова в м. Дніпро. В її автомобіль вдарив автомобіль «Daewoo Lanos», який втік з місця пригоди. За кермом автомобіля був чоловік, а пасажир молода дівчина. В цей час до неї під’їхали двоє чоловіків, один з яких обвинувачений. Спитали, що сталося та прослідували за автомобілем «Daewoo Lanos». В судовому засіданні свідок не впізнала обвинувачену, як пасажира зазначеного автомобіля. Таким чином, показами свідка спростовано пояснення обвинуваченого щодо причетності потерпілої до вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

В ході допиту свідків ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13 встановлено наступне.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює у поліції на посаді оперуповноваженого. З обвинуваченим ОСОБА_3 знайомий, вони разом працювали. 29 липня 2016 року, приблизно о 09 годині 40 хвилин, вони були свідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на перехресті вулиць Будівельників та Суворова у місті Дніпро, за участю автомобілів «Daewoo Matiz» та «Daewoo Lanos», який покинув місце пригоди до якої був причетний. На автомобілі «Skoda Octavia», разом з ОСОБА_3 вони переслідували автомобіль «Daewoo Lanos», з метою затримання. Він керував автомобілем, а ОСОБА_3 знаходився на передньому пасажирському сидінні. Автомобіль «Daewoo Lanos» зупинився на вул. Кедріна, з салону вийшла потерпіла ОСОБА_1, а вказаний автомобіль поїхав далі. Він зупинив свій автомобіль, вони підійшли до потерпілої, представились та попросили почекати приїзду слідчого, для надання пояснень в якості свідка дорожньо-транспортної пригоди. Відносно потерпілої жодних незаконних дій не здійснювали. Потерпіла, її матір голосно на них лаялись та погрожували.

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повідомили, що працюють слідчими в управлінні поліції. 29.07.2016 року, вони разом перебуваючи в автомобілі «Toyota» стали свідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на перехресті вулиць Будівельників та Суворова у місті Дніпро, за участю автомобілів «Daewoo Matiz» та «Daewoo Lanos», який покинув місце пригоди до якої був причетний. Під час переслідування побачили, як з автомобіля «Daewoo Lanos» вийшла дівчина – потерпіла ОСОБА_1 Вони вирішили, що ОСОБА_3 з ОСОБА_4 на автомобілі «Skoda Octavia» зупинять дівчину, а вони будуть наздоганяти «Daewoo Lanos». Згодом повернувшись на місце, де вийшла пасажир «Daewoo Lanos», вони побачили потерпілу та обвинуваченого з ОСОБА_4, приїхала швидка та патрульна поліція. Тілесних ушкоджень на потерпілій не помітили.

Суд критично ставиться до зазначених показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, виходячи з того, що вони є колегами обвинуваченого, які намагаються сприяти ОСОБА_3 уникнути кримінальної відповідальності. Свідки безпідставно посилаються на те, що потерпіла була свідком дорожньо-транспортної пригоди, оскільки безпосередній учасник ДТП свідок ОСОБА_19, потерпілу не впізнала. Заходи прийняті обвинуваченим до затримання потерпілої явно не відповідають необхідним, та не є законними.

Завдання, обов’язки та повноваження працівника правоохоронного органу – оперуповноваженого СКР Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 викладені у функціональних обов’язках (а.п. 29-30 т.2)

Згідно витягу з наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 1о/с від 07.11.2015 року, обвинуваченому ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання старший лейтенант поліції (а.п.14 т.2)

Суд критично ставиться і до показів обвинуваченого щодо невизнання своєї вини в інкримінованому злочині, надані ним пояснення вважає обраною позицією захисту, з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Суд вважає досліджені вищезазначені протоколи слідчих дій, а саме протокол огляду місця події, протоколи проведення слідчих експериментів за участю потерпілої ОСОБА_1, протоколи пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_1, свідка ОСОБА_8, належними, допустимими та достатніми, для встановлення обставин справи. В протоколах відповідною процесуальною особою – слідчим, були зазначені факти та обставини, які мають значення для кримінального провадження. Всі учасники слідчих дій посвідчили відповідність змісту протоколів виконаним діям своїми підписами. Відповідно протоколи мають доказове значення. Недодержання слідчим процедури деяких формальних записів в протоколі, на думку суду не нівелює вчинених слідчих дій та не тягне визнання їх результатів недійсними.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, що суд відносить до пом’якшуючих його покарання обставин. Обставин, які б обтяжували покарання судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, але не в максимальному розмірі покарання, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням. Крім того, суд вважає за необхідне призначення обвинуваченому додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади, з позбавленням спеціального звання поліцейського – старший лейтенант поліції.

Питання речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.

Позовну заяву потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням, суд вважає обґрунтованою, доведеною, але такою, що підлягає задоволенню в частині відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі, а в частині відшкодування моральної шкоди частково, з урахуванням ступеню та тяжкості моральних страждань потерпілої.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки, з позбавленням спеціального звання поліцейського – старший лейтенант поліції.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо засуджений протягом трьох років іспитового строку, не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3, періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації, про зміну місця проживання, роботи.

Речовий доказ, мобільний телефон Samsung imei 358632/03/542173/2, належний потерпілій ОСОБА_1 – повернути за належністю ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 1/4.6-1097 від 16.12.2016 р., у розмірі 527 гривень 76 копійок, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2 779 гривень 42 копійки, а в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень.

На вирок може бути подана апеляція в судову палату по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий: К.М. Дружинін