Вирок № 74845114, 22.06.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4117/18

Провадження № 1-кп/204/507/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Білик І.А.

за участю секретаря: Левикіна В.Є.

за участю прокурора: Калініченко О.В.

за участю обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12018040680000805 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Дніпропетровськ, громадянин України, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який має середньо-спеціальну освіту, працюючого слюсарем - монтажником, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 03 травня 2018 року приблизно о 04.00 годині, знаходячись в приміщенні кафе «Дніпро», яке розташоване за адресою: м. Дніпро вул.Криворізька, бул. 26-д, де вживаючи алкогольні напої з раніше йому знайомим ОСОБА_2, побачив у останнього його мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY S7» модель SM-G930FD 32 Gb кольору Black Onyx, імей-1: 358430/07/973434/6, імей-2: 358431/07/973434/4, який визначив, як об’єкт свого злочинного посягання. Далі, знаходячись у вказаному місці, у вказаний час, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_2 перебуває в нетверезому стані й заснув, а мобільний телефон останнього перебуває на лавці, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу, взяв вказаний мобільний телефон, та поклав його до своєї сумки, тим самим таємно викрав чуже майно, а саме: мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY S7» модель SM-G930FD 32 Gb кольору Black Onyx, імей-1: 358430/07/973434/6, імей-2: 358431/07/973434/4, вартість якого, згідно судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/416 від 07.06.2018 року, складає 8784,80 гривень. Після вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 8784,80 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини зазначені в обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно, в час та у місці, зазначеному у обвинувальному акті, а саме: 03 травня 2018 року приблизно о 04.00 годині, він, знаходячись в приміщенні кафе «Дніпро», яке розташоване за адресою: м.Дніпро вул. Криворізька, бул. 26-д, розпивав алкогольні напої разом із своїм знайомим ОСОБА_2, у якого при собі був мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY S7» чорного кольору. Потім він побачив, що ОСОБА_2, перебуваючи у нетверезому стані, заснув, а його телефон лежить біля нього на лавці і він вирішив викрасти вказаний телефон. Скориставшись, що за ним ніхто не спостерігає, він взяв телефон і поклав в свою сумку. Після чого, відвіз ОСОБА_2 додому, а викрадений телефон здав до ломбарду на автовокзалі і гроші витратив на власні потреби. В скоєному розкаюється.

Від потерпілого ОСОБА_2 надійшла заява, в якій він просить суд слухати провадження за його відсутності, зазначивши, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він не має, просить призначити мінімальне покарання.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого (а.п.52-61), протокол огляду від 07.05.2018 року, з фототаблицею (а.п.19,20), висновок судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/416 від 07.06.2018 року (а.п.38-43), звіт про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.37), постанову про визнання речовим доказом (а.п.31) та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.1 ст.185 КК України , з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Скоєний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, працює. Як пом'якшуючу покарання обставину, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Як обтяжуючу покарання обставину, відповідно до ст. 67 КК України, суд враховує вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у вигляді штрафу, оскільки цього буде достатньо для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 по данному кримінальному провадженню не обирався, клопотань про його обрання не надходило.

Цивільний позов не заявлений.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судової товарознавчої експертизи, згідно наданої довідки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд–

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі вісімсот п’ятдесят гривень.

Речові докази: мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY S7» модель SM-G930FD 32 Gb кольору Black Onyx, імей-1: 358430/07/973434/6, імей-2: 358431/07/973434/4, - залишити законному власнику ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 11/12.1/416 від 07.06.2018 року у розмірі 1144 гривень 00 копійок, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик