Вирок № 74844942, 21.06.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3838/18

Провадження № 1-кп/204/493/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Білик І.А.

за участю секретаря: Левикіна В.Є.

за участю прокурора: Медведовського О.Ю.,

за участю захисника: ОСОБА_1,

за участю обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12018040680000525 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровськ, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

*22 грудня 2017 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровськ за ч.2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, відповідних висновків для себе не зробив і у березні 2018 року знову став на шлях вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_2, 24 березня 2018 року приблизно о 17:20 годині, перебуваючи на стаціонарному лікуванні у палаті №4, відділення №7 КЗ «Дніпропетровськ міська клінічна лікарня №21 ім. професора ОСОБА_3» ДОР, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул.Канатна, 17, побачив, як громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 Антоніо, який також знаходився на стаціонарному лікуванні в палаті №4, дістав зі своєї сумки гаманець чорно-коричневого кольору, звідки взяв необхідну йому суму коштів та, поклавши гаманець знову до сумки, попрямував по власних справах. В цей же час ОСОБА_7 визначив вказаний гаманець із коштами, як об'єкт свого злочинного посягання. Знаходячись у вказаному місці, приблизно о 17:25 годині, дочекавшись, коли ОСОБА_6 вийшов з палати, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, шляхом вільного доступу, дістав з сумки, що знаходилася під лікарняним ліжком потерпілого ОСОБА_6 вищевказаний гаманець. Тим самим, ОСОБА_7 заволодів чoлoвiчим гаманцем чорно-коричневого кольору, який не становить для потерпілого ОСОБА_6А матеріальної цінності, в якому знаходились грошові кошти: купюра номіналом 5 євро (U47664548888), 18 купюр номіналом по 200 гривень (УА4432849, ПЕ2772130, АД0097081, УЄ 1205518, УА7135600, ТЕ6511563, ЕЖ6607186, ПВ5715974, ПВ0505414, ЕЦ9179553, ТЕ9628514, АТ7035385, ЄЖ9523933, ПВ9279233, ВЧ0336533, УМ5058949, ЄЮ1015051, Е37387576), 8 купюр номіналом по 100 гривень (СД4217926, КП1327849, УЕ6299639, КУ7893847, КЕ7478955, ВЦ7866588, ЕХ4936880, ВВ6552862), купюра номіналом 5 гривень (МГ6429456), 18 купюр номіналом 1 гривня (УА5446149, У Й2090733, УК0197817, УБ9082420, Т38399963, ТБ5803225, УГ4174089, ПВ4908782, РВ7959453, ТЖ5242043, УА8175918, У30839117, Р38645619, УЗ0839117, УА8175918, ТЖ5242043, РВ7959453), а всього на загальну суму 4584,5 гривень (згідно офіційного курсу НБУ станом на 24.03.2018 року), а також перепусткою на ім'я ОСОБА_8, студентським квитком № НР10685880, паспортом громадянина ОСОБА_5 №2161394 на ім'я Costa Ivanio Antonio, банківською карткою «Приват Банку» №5168757330976095, карткою «Visa» №404904311376 та 4 сувенірні купюри номіналом 10 доларів США з написом «prosto prikol», які не становлять для потерпілого матеріальної цінності. Після чого, ОСОБА_2, діючи повторно, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, викрадений гаманець з вищеперерахованими речами заховав під одягнене на ньому пальто чорного кольору, і покинув територію лікарні, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 4584,50 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. Пояснив, що дійсно, в час та у місці, зазначеному у обвинувальному акті, тобто 24 березня 2018 року приблизно о 17:30 годині, він перебуваючи на стаціонарному лікуванні у палаті №4, відділення №7 КЗ «Дніпропетровськ міська клінічна лікарня №21 ім. професора ОСОБА_3» ДОР, за адресою: м.Дніпро, вул.Канатна 17, побачив у пацієнта ОСОБА_6, який також знаходився на лікуванні в палаті №4, гаманець чорно-коричневого кольору з грошима. Побачивши, що ОСОБА_6 заховав гаманець у сумку, під ліжком і вийшов з палати, він впевнившись, що навколо нікого не має, викрав вказаний гаманець з грошима, вийшов з палати в коридор, і пішов до виходу. Вже на виході з території лікарні його наздогнав потерпілий і викликав поліцію. В скоєному розкаюється.

Від потерпілого ОСОБА_6 надійшла заява, в якій він просить суд слухати провадження за його відсутності, зазначивши, що претензий матеріального характеру до обвинуваченого він не має, цивільний позов заявляти не буде.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого (а.п.35-46), висновок судово-психіатричної експертизи № 143 від 25.05.2018 року (а.п.87-89), протокол огляду від 24.03.2018 року, з фототаблицею (а.п.8,10,11), постанови про визнання речовим доказом (а.п.12,14), та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України , з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання.

Так обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості, раніше судимий, має не зняту і непогашену у встановленому Законом порядку судимість, під час іспитового строку, повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності за обставинами, викладеними у вироку, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 2018 року з діагнозом: розлад адаптації з порушенням емоцій та поведінки, під диспансерно-динвмічним наглядом у лікаря-нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 143 від 25.05.2018 року, ОСОБА_2 хронічною психічною хворобою, слабоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і на даний час не страждає. Виявляв раніше і виявляє в теперішній час емоційно нестійкий розлад особистості. Під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. В даний час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Як пом'якшуючу покарання обставину, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.185 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З врахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення нових злочинів.

Згідно ч. 1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як видно з положень п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за сукупністю вироків (ст.71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил ст.71 КК України судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Оскільки новий злочин за зазначеним кримінальним провадженням обвинуваченим було вчинено після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, суд на підставі ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання ОСОБА_2 частково приєднує невідбутий строк покарання, призначений за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року.

Обвинуваченому ОСОБА_2 по даному кримінальному провадженню на підставі ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2018 року обраний запобіжний захід - тримання під вартою.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд–

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання: 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2017 року та остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді одного року одного місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - з 20 квітня 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Речові докази: чоловічий гаманець, з коричневою вставкою з грошима: купюра номіналом 5 євро (U47664548888), 18 купюр номіналом по 200 гривень (УА4432849, ПЕ2772130, АД0097081, УЄ 1205518, УА7135600, ТЕ6511563, ЕЖ6607186, ПВ5715974, ПВ0505414, ЕЦ9179553, ТЕ9628514, АТ7035385, ЄЖ9523933, ПВ9279233, ВЧ0336533, УМ5058949, ЄЮ1015051, Е37387576), 8 купюр номіналом по 100 гривень (СД4217926, КП1327849, УЕ6299639, КУ7893847, КЕ7478955, ВЦ7866588, ЕХ4936880, ВВ6552862), купюра номіналом 5 гривень (МГ6429456), 18 купюр номіналом 1 гривня (УА5446149, У Й2090733, УК0197817, УБ9082420, Т38399963, ТБ5803225, УГ4174089, ПВ4908782, РВ7959453, ТЖ5242043, УА8175918, У30839117, Р38645619, УЗ0839117, УА8175918, ТЖ5242043, РВ7959453), перепустку на ім'я ОСОБА_8, студентський квиток № НР10685880, паспорт громадянина ОСОБА_5 №2161394 на ім'я Costa Ivanio Antonio, банківська картка «ПриватБанку» №5168757330976095, картка «Visa» №404904311376 та 4 сувенірні купюри номіналом 10 доларів США з написом «prosto prikol» - залишити законному власнику ОСОБА_6; паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_9 в спецпакеті №0019492, який знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №1941) - повернути законному власнику ОСОБА_9.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик