Рішення № 74844062, 12.06.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 523/5465/17

2/212/3404/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді: Чорного І.Я.,

з участю секретаря: Водоп`янової Ю.С.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧТРАНС" про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

в квітні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до відповідача ПАТ "ПІВНІЧТРАНС" про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 18.04.2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.05.2017 на 12.15 год..

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.10.2017 року цивільна справа передана за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.11.2017 року цивільна справа прийнята до провадження.

Ухвалою суду від 12.02.2018 року з виконкому Криворізької міської ради витребувані документи.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що він є учасником бойових дій (антитерористичної операції). 11.02.2016 року близько о 15:40 годині, він у своїх справах на площі Визволення в м. Кривому Розі сів в міське маршрутне таксі № 397 державний номер "АЕ 6708 АХ", при посадці він пред'явив пільгове посвідчення учасника бойових дій, однак водій безпідставно відмовив йому в безкоштовному проїзді, обґрунтував відмову тим, що в його транспортному засобі вже є пільговик.

Протиправні дії відповідача щодо позбавлення можливості позивача скористатися пільгами наданими ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як захисника України, учасника бойових дій в антитерористичній операції, спричинили моральні страждання, що виразились у поневірянні в справедливість та віри в законність, принизили його честь та гідність. Моральну шкоду позивач оцінює 10000,00 грн., яку просить стягнути на його користь.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та додатково пояснив, що в цей день 11 лютого 2016 року він разом зі своєю сім`єю проводили спільно час та святкували сімейне свято – річницю одруження. Після проведення спільного святкування вони, направляючись додому хотіли скористатися громадським транспортом. На площі Визволення в м. Кривому Розі він, його дружина та двоє його дітей зайшли в салом маршрутного таксі № 397, яким повинні були доїхати додому на вул. Сержанта Рзянкіна в м. Кривому Розі. Позивач здійснив оплату за проїзд за дружину і старшого сина та пред`явив водію маршрутного таксі посвідчення учасника бойових дій, яке дає йому право на безкоштовний проїзд. Однак, побачивши дане посвідчення, водій в грубій формі наказав вийти з салону автомобіля, оскільки в даному автомобілі було зайняте пільгове місце та він відмовляється його везти задарма. Ці події відбуватися під час того, коли його дружина та діти вже зайняли вільні місця в салоні маршрутного таксі. Намагаючись з`ясувати причину такої поведінки у водія, позивач вказав, що він їде не сам, та з ним зайшли в маршрутне таксі його дружина та діти, після чого водій сказав, щоб позивач ОСОБА_1 виходив або сам або з сім`єю. В цей момент водій зупинив маршрутне таксі та повернув кошти сплачені ним за дружину та сина і вони вийшли з салону автомобіля. Вказує на те, що такі дії водія маршрутного таксі обурили його, в цей день він не зміг пояснити дітям чому їх вигнали з маршрутки, так само він відчував безсилля та пригніченість, оскільки вважав, що саме через нього, його сім`я опинилася в незручній ситуації, йому було незручно перед дружиною, яка теж зазнала негативних емоцій. Після цього, перебуваючи вже дома він вирішив скласти акт про відмову водія у пільговому перевезенні та звернутися з скаргами в міську раду по даному факту.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала, просила їх задовольнити, з підстав викладених в позові.

Представник відповідача ПАТ "ПІВНІЧТРАНС" ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в відзиві. Додатково пояснив, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що зазначений в позовній заяві факт мав місце.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія АБ № 345353, виданим Управлінням персоналу штабу військової частини А1314. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України.

Відповідно ст. 40 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надається безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо - та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.

Як встановлено у судовому засіданні 11 лютого 2016 року близько 15:40 год. водій міського маршруту № 397, державний номер НОМЕР_1, який їхав з площі Визволення в м. Кривому Розі відмовив ОСОБА_1, при пред'явленні посвідчення учасника бойових дій, у пільговому проїзді, мотивуючи свої дії тим, що в салоні маршрутного таксі вже їде один пільговик, про що ОСОБА_1 був складений ОСОБА_3 про відмову водія у пільговому перевезені, складеного у двох примірниках та підписано ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який судом приймається до уваги, оскільки він не спростований при розгляді справи представником відповідача.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні надала пояснення, що 11.02.2016 року близько о 15:00 год. вони родиною зайшли в маршрутне таксі № 397, чоловік заплатив за її проїзд та проїзд сина. Чоловік ОСОБА_1 пред'явив водію посвідчення учасника бойових дій, що вказувало на право безкоштовного проїзду, на що водій маршрутного таксі в грубій формі наказав йому вийти з маршрутки, так як в нього вже зайнято пільгове місце. В маршрутному таксі були вільні місця, бо це була початкова станція відправки.

У зв'язку з зазначеними подіями, 23.02.2016 року позивачем на адресу Криворізького міського голови ОСОБА_5 було направлено скаргу в якій він просив з'ясувати обставини з приводу відмови йому у пільговому проїзді та притягнути до відповідальності винних осіб.

Як вбачається з листа відділу транспорту і зв'язку виконкому Криворізької міської ради № 21-125 від 09.03.2016 року, за результатами проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, перевізником пасажирів на автобусному маршруті № 397 «пл. Визволення - мкр-н 5-й Зарічний (через вул. Спаську)» визначено підприємство ПАТ «Північтранс», з яким укладено відповідний договір.

Відповідно до ст.44 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення пасажирів.

Пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

За результатами розгляду порушеного питання з автоперевізником ПАТ «Північтранс» та наданої письмової інформації було з’ясовано, що дійсно факти викладені у зверненні ОСОБА_1 стосовно роботи водія автобусу д/н НОМЕР_2 міського автобусного маршруту загального користування №397 мали місце.

З метою недопущення порушень діючого законодавства України, автоперевізником ПАТ «Північтранс» було проведено з водієм ОСОБА_6 роз’яснювальну роботу щодо дотримання діючого законодавства України в сфері пасажирських перевезень.

На оперативній нараді у відділі транспорту і зв’язку, керівникам підприємств пасажирського транспорту було надано доручення щодо проведення серед водійського складу додаткового інструктажу з питань дотримання Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

Суд критично ставиться до наданих відповідачем як доказ письмового пояснення гр. ОСОБА_7, бригадира маршруту № 397 від 12.06.2017 року, в якому вказано, що водій ОСОБА_6 на маршруті № 397 не працював та до письмового пояснення ОСОБА_6 від 13.06.2017 року, відповідно до якого він з 2008 року працює в ПАТ "Північтранс" на маршруті № 217 і конфлікту з позивачем ОСОБА_1 у нього не було, так як це спростовується листом ПАТ "Північтрас" № 88 від 03.03.2016 року з приводу перевірки порушень вимог перевезення пільгової категорії пасажирів водієм маршрутного транспортного засобу MERSEDES 312D номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_6, де зазначено, що згідно пояснень водія зазначеного автобусу ОСОБА_6 було з'ясовано, що на початку лютого 2016 року у водія ОСОБА_6 під час виконання ним своїх обов'язків виникла конфліктна ситуація. Водієм було відмовлено в проїзді особі, яка пред'явила посвідчення учасника бойових дій через відсутність вільного місця в салоні автобусу. Зі слів ОСОБА_6 це не було пов'язано з наявністю посвідчення учасника бойових дій, яке дає право на пільговий проїзд. З метою недопущення порушення діючого законодавства України у сфері транспорту, з водієм ОСОБА_6 проведено додатковий інструктаж з правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, зокрема в частині надання якісних послуг з перевезення пасажирів та уникнення конфліктних ситуацій.

Відповідно до вимог ст. 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 41 Закону України "Про автомобільний транспорт", пасажир зобов'язаний: мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, а за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення.

З огляду на викладені обставини в судовому засіданні знайшло своє підтвердження порушення водієм маршрутного транспортного засобу MERSEDES 312D номерний знак НОМЕР_3 за № 397 ОСОБА_6, п.7 ч. І ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відносно ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 3 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року N 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з п. 5 Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року N 4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають, зокрема, наявність такої шкоди. При цьому, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вказані обставини, ступінь та тривалість моральних страждань позивача, який є учасником бойових дій, наражаючи своє життя та здоров`я, свідомо здійснював всій обов`язок по захисту вітчизни, обороняв Україну, захищав її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність отримав відповідний статус та пов`язані з них пільги, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 2000,00 гривень.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 640,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 – 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧТРАНС" про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧТРАНС" (65025 м. Одеса 21 км. Старокиївської дороги код ЄДРПОУ 05523553) на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧТРАНС" (65025 м. Одеса 21 км. Старокиївської дороги код ЄДРПОУ 05523553) на користь держави – судовий збір в розмірі 640 гривень.

У решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено 22 червня 2018 року.

Суддя: І. Я. Чорний