Рішення № 74841276, 22.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2018

Справа № 910/21718/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 7131,31 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не призначалося).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення вартості нестачі вантажу при його перевезенні залізницею. Позов мотивований неналежним виконанням Відповідачем його обов’язків перевізника.

Відповідач вимоги позову не визнав з підстав не подання Позивачем належних письмових доказів на підтвердження отримання збитків, а саме документів на підтвердження оплати вантажу з додаванням податкової накладної.

Позивачем було подано відповідь на відзив Відповідача, за змістом якої він зазначив, що ним було подано належні докази оплати вантажу, а саме копії реєстрів оплачуваних рахунків та банківської виписки від 16.08.2017. Щодо надавання податкової накладної, то Позивач зазначив, що згідно чинного законодавства податкова накладна не є підтвердженням вчинення господарської операції і не може бути доказом отримання збитків.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі Договору №0103/11437 від 15.09.2014 (з додатками, змінами та доповненнями, у томі числі із специфікацією), укладеного між Позивачем, як покупцем, та ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», постачальником, останнім було здійснено поставку високо-летучого коксівного вугілля Позивачу залізничним транспортом на підставі накладних №41754565 від 03.06.2017, №41992991 від 10.06.2017, №42332759 від 21.06.2017 (основна накладна) №42360982 від 22.06.2017 (досильна) у 4 (чотирьох) вагонах №58939729, №61296414, №53425120, сполученням порт Южний ст. Берегова – ст. Авдіївка, вантажовідправник – ДП «Морський торговельний порт «Южний».

Судом досліджено указані накладні, та встановлено, що вони оформлені належним чином відповідно до Правил оформлення перевізних документів (затв. наказом Мінтрансу України 21.11.2000 N644 у редакції наказу Мінінфраструктури України від 08.06.2011 N138).

Після прибуття вугілля на станцію Авдіївка на підставі ст. 52 Статуту залізниць України органом транспорту було проведено комісійне переважування маси вантажу та виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладних (нестача у вагонах № 58939729 – 1,00 тон, №61296414 – 1,30 тон, №53425120 – 0,80 тон), про що складено комерційні акти на підставі ст. 129 Статуту Залізниць та п. 2 Правил складання актів (затв. наказом Мінтранспорту України від 28 травня 2002 р. N 334).

Перевіркою встановлено, наступне.

По комерційному акту №482803/188 значиться вага нетто – 69300 кг, тара – 23400 кг, а при переважуванні виявилося нетто – 68300 кг, тара – 23400 кг, тобто нетто проти накладної менше на 1000 кг при цьому, вантаж прибув у справному вагоні, люки та двері щільно зачинені на фіксуючі пристрої, протікання вантажу нема. Поверхня вантажу нерівномірна, на рівні бортів на 20 см, не розрівняна, плівкою проти видування не вкривалася, маркування вапном. У вагоні зліва над 4-6 люками поглиблення 450 см*100см*30см, маркування порушено.

По комерційному акту №482803/199 значиться вага нетто – 69300 кг, тара – 23400 кг, а при переважуванні виявилося нетто – 68000 кг, тара – 23400 кг, тобто нетто проти накладної менше на 1300 кг при цьому, вантаж прибув у справному вагоні, люки та двері щільно зачинені на фіксуючі пристрої, протікання вантажу нема. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 20 см, укочена, плівкою проти видування не вкривалася, маркування вапном. У вагоні над 1-2 люками мається поглиблення 1,0 м*0,5 м*1,0 м.

По комерційному акту №482803/244 значиться вага нетто – 68250 кг, тара – 24100 кг, а при переважуванні виявилося нетто – 67450 кг, тара – 24100 кг, тобто нетто проти накладної менше на 800 кг при цьому, вантаж прибув у справному вагоні, люки та двері щільно зачинені на фіксуючі пристрої, протікання вантажу нема. Навантаження у вагоні нерівномірне, нижче рівня бортів 0,2м – 0,4м, вантаж слабо маркований вапном, плівкою проти видування не вкривалась. У вагоні над 2-3 люками мається поглиблення 2,5м*ширину вагону*0,2м-0,4м, над 1 люком справа по ходу поїзда поглиблення 1,0*0,8*0,2-0,3 м, у місцях поглиблення маркування порушено.

Судом вказані комерційні акти досліджено та встановлено, що вони оформлені належним чином з дотриманням вимог указаних Правил складення актів.

До позовної заяви додано оригінали указаних актів та накладних.

Розрахунок вартості вищеописаної нестачі вантажу судом перевірено, визнано обґрунтованим та арифметично правильним, зокрема оскільки Позивачем було враховано норми недостачі, передбачені Правилами видачі вантажів (затв. наказом Мінтранспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644), та оскільки розрахована Позивачем вартість нестачі обрахована без перевищення розміру нестачі, яка вказана у комерційних актах.

Отже, за розрахунком Позивача, перевіреним та визнаним обґрунтованим судом, загальна сума недостачі складає 7131,31 грн.

За приписами ст.ст. 909, 920 та 924 ЦК України перевізник має відповідати за нестачу прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях і несуть відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами перевезення іншому підприємству.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України, за нестачу прийнятого до перевезення вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від нього причин.

За приписами п. (б) ст. 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу одержувач – за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Документи, які необхідні за вказаними вимогами ст. 130 Статуту залізниць України, описані вище в рішенні суду та залучені до справи.

Згідно вищеописаних залізничних накладних одержувач вантажу – Позивач.

За приписами ст.ст. 224, 225 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідач у відзиві не спростував вищенаведені встановлені судом обставини, а також надані Позивачем документи.

Вину у вищеописаній недостачі вантажу, встановлену комерційними актами Відповідач перед судом належними засобами доказування не спростував і також не довів, що нестача вантажу виникла з незалежних від Відповідача причин.

Посилання Відповідача на відсутність доказів оплати оспорюваного вантажу з додаванням податкової накладної судом відхилені, оскільки Позивачем до матеріалів справи додані завірені корпії реєстрів оплачуваних рахунків та банківської виписки від 16.08.2017, які підтверджують оплату Позивачем вантажу, що ж стосується податкових накладних, то згідно умов Договору №0103/11437 від 15.09.2014 не передбачено надання їх Позивачем, а питання щодо належної звітності Позивача перед податковою службою не є предметом розгляду у даному спорі.

З огляну на все вищенаведене позовні вимоги про стягнення 7131,31 грн. вартості нестачі вантажу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ, вул. Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (Донецька обл., м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; ідентифікаційний код 00191075) 7131 (сім тисяч сто тридцять одну) грн. 31 коп. вартості нестачі вантажу та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені розділом IV ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.