
Справа №:755/4137/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" червня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Біляр Л.В., за участю слідчого Прокопенка Д.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Прокопенка Д.О. про тимчасовий доступ до речей і документів у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040001903 від 21.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,
в с т а н о в и в:
До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання слідчого погоджене з прокурором в даному кримінальному провадженні, прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Колягіним В.О., про надання тимчасового доступу до документів у рамках цього провадження, у зв'язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст. 91 КПК України при наявності на передумов визначених ст.ст. 132, 163 КПК України.
А саме клопотання умотивоване тим, що у провадженні СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві перебувають матеріали кримінального правопорушення, зареєстрованого 13.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018100040001903 від 21.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2016 році ОСОБА_4 придбав автомобіль марки AUDI, модель Q7, 2012 року випуску, коричневого кольору, номер шасі НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, та зареєстрував його на свою матір, ОСОБА_5, внаслідок чого останній даний автомобіль належить на праві приватної власності. Зазначене підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Відповідно до витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна № 53839339 від 27.10.2017 року, ОСОБА_4 стало відомо, що 08.09.2016 року за № 15963415 здійснено запис про заставу вищезазначеного автомобіля, на підставі договору застави транспортного засобу від 14.03.2016 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус», за зобов'язаннями ТОВ «ВЕЛЕС ЕНЕРЖІ» за розміром зобов'язання 14 000 000 гривень, але ні ОСОБА_5 ні ОСОБА_4 не укладали договору застави транспортного засобу від 14.03.2016 року з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус». Отже, договір застави транспортного засобу від 14.03.2016 року з Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» являється підробним, так як ОСОБА_4, маючи довіреність на право користування данним автомобілем, не укладав такого договору, а ОСОБА_5 не могла його укласти за станом здоров'я, бо в 2012 році у останньої стався подвійний інсульт, а в 2009 року останній поставлений діагноз «хвороба Паркінсона». Відповідно, весь цей час ОСОБА_5 перебуває на постійному лікуванні.
В ході проведення допиту свідка ОСОБА_4 (сина ОСОБА_5.), було з`ясовано, що У 02 місяці 2016 року він придбав автомобіль марки Audi Q7 2012 року випуску, коричневого кольору, номер шасі НОМЕР_1, який він зареєстрував на свою матір ОСОБА_5. В подальшому у кінці жовтня 2017 року ОСОБА_4 вирішив продати даний автомобіль, під час перереєстраційних дій ОСОБА_4 було отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 53839339 від 27.10.2017 року, в якому вказано, що на даний автомобіль накладено обтяження у вигляді застави рухомого майна. Дане обтяження зареєстровано 08.09.2016 року Філією міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», який розташований в м. Києві, вул. Бульварно-Кудрявська 4. Обтяжувачем виступив ПАТ «Комерційний банк «Глобус» ЄРДПОУ 35591059 який розташований за адресою: м. Київ, пров. Куренівський 19/5, боржниками записані ОСОБА_5 та ТОВ «Велес Енержі» директором якого являється ОСОБА_4 Розмір зобов'язання дорівнює 14000000 грн. Підставою обтяження став Договір застави транспортного засобу від 14.02.2016 року. Так, ОСОБА_5 тяжко хворіє, а саме у 2012 році у неї стався подвійний інсульт , а в 2009 році їй поставлено діагноз «хвороба Паркінсона», за нею здійснюється постійний догляд санітарами та вона кілька разів на рік перебуває на стаціонарному лікування в державній установі «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» у зв'язку з вище переліченими хворобами ОСОБА_5 не може ставити підпис, отже ніякого договору вона укласти не могла, а також вона не надавала постороннім особам довіреностей на представництво її інтересів. Інтереси ОСОБА_5 може представляти тільки ОСОБА_4 на підставі довіреності. Але останній також не укладав договір застави транспортного засобу.
Також, ОСОБА_6 будучи допитаний в якості представника потерпілої ОСОБА_5, повідомив, що остання ні яких довіреностей окрім як на представництво своїх інтересів та на право розпоряджатися вище згаданим автомобілем на ім'я ОСОБА_4 не надавала.
Також, будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_7, який являється чоловіком ОСОБА_5, повідомив, що ОСОБА_4 у 2016 році придбав автомобіль марки Audi Q7 та зареєстрував його на ОСОБА_5
Окрім того, ОСОБА_7 пояснив, що його дружина тяжко хвора, а саме у неї хвороба паркінсона з 2009 року. На сьогоднішній день вона майже не ходить, та постійно перебуває під моїм наглядом вдома, за адресою: Віницька обл., м. Ладижин, вул. Петровського 8, окрім тих випадків коли ОСОБА_4 возить її в лікарню. Так, ні хто з постороніх осіб до ОСОБА_5 не приходив та вона не підписувала ні яких довіреностей від свого імені, окрім довіреності на ОСОБА_4, щодо представництва її інтересів та довіреності на право розпоряджатися вище зазначеним автомобілем.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 53839339 від 27.10.2017 року на автомобіль марки Audi Q7 номер шасі НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2 накладено приватне обтяження у вигляді застави рухомого майна, на підставі договору застави транспортного засобу від 14.03.2016 року, обтяжувачем виступив ПАТ «Комерційний банк «Глобус», боржники ОСОБА_5 та ТОВ «Велес Енержі» ЄРДПОУ 39127325.
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 67702 виданої на ім'я ОСОБА_5, у останньої наявні хвороби, які зазначені у допиті ОСОБА_4
Тому, враховуючи вище викладене, є підстави вважати, що договір застави, який був укладений від імені ОСОБА_5 на автомобіль марки Audi Q7 номер шасі НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2 з ПАТ «Комерційний банк «Глобус» ЄРДПОУ 35591059, є фіктивним, та має ознаки підробки.
Так, 12.06.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва в ПАТ «Комерційний банк «Глобус» ЄРДПОУ 35591059 було отримано тимчасовий доступ до документів, відносно обтяження автомобілю марки Audi Q7 номер шасі НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2. ПАТ «Комерційний банк «Глобус» ЄРДПОУ 35591059 надав довідку, відповідно до якої ОСОБА_5 не укладала ні яких Договорів застави транспортного засобу від 14.03.2016, та інших договорів з банком, на підставі якого було накладене приватне обтяження на вище зазначений автомобіль.
Як зазначає автор клопотання, на даний час, необхідно отримати інформацію, яка знаходиться у володінні ДП «Національні інформаційні системи» з приводу накладення обтяження на автомобіль марки Audi Q7 номер шасі НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2, оригінали документів на підставі яких було накладено дане обтяження, а також інформацію, щодо особи якій було надано доступ до електронної бази ДП «НАІС», та яка внесла інформацію щодо накладення обтяження.
Тобто, на думку заявника, з метою забезпечення кримінального провадження та встановлення обставин, що відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, необхідно отримати тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у вищевказаної юридичної особи.
У судовому засіданні слідчий заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.
В свою чергу, ухвалою суду, постановленою у порядку ч. 4 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КПК України, на підставі положень ч. 2 ст. 163 КПК України, визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі представника особи у володінні, якої знаходяться речі і документи та прокурора.
Тож, слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Зокрема, питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і тимчасовий доступ до речей і документів регламентовані Главою 10 - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Главою 15 - тимчасовий доступ до речей і документів Кримінального процесуального Кодексу України (надалі - КПК України).
А саме, у випадку необхідності отримання тимчасового доступу до речей і документів, сторона кримінального провадження має право, згідно положень ст. 160 КПК України, звернутись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Слідчий суддя постановляє ухвалу про надання доступу до речей і документів з розпорядженням про можливості їх вилучення за умови, що сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що вони мають суттєве значення для встановлення важливих обставин, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, а без вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів (ч. 5 та ч. 7 ст. 163 КПК України).
Такий доступ здійснюється в порядку визначеному законом, а саме на підставі ухвали слідчого судді (ч. 1 ст. 132, ч. 2 ст. 159, ст. 164 КПК України).
Також, в силу положень частин 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі щодо надання тимчасового доступу (п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, а не просто вказати їх.
А, як убачається з цього клопотання, тимчасовий доступ до документів вказаних у ньому обумовлений заявником тим, що відображені у них дані, на думку автора клопотання, підтверджують необхідність надання тимчасового доступу, з метою встановлення відомостей визначених ст. 91 КПК України, у даному кримінальному провадженні та виконання завдань визначних ст. 2 КПК України.
Самі ж документи перебувають (можуть перебувати) у володінні відповідної особи вказаної у клопотанні, останні, як самі по собі, так і в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Є наявною можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та вказують паралельно на неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Таким чином, у судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що, згідно ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування та за своєю суттю в цілому відповідає вимогам ч. 6 ст. 132, ст. 160 КПК України, обставин, регламентованих п. п. 1-3 ч. 3 ст. 132, ст.ст. 161, 163 КПК України, не встановлено.
Порушень вимог Глави 10 КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування та Глави 15 КПК України - тимчасовий доступ до речей і документів, у судовому засіданні, слідчим суддею не виявлено.
За таких обставин, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи, та інші) свідчать про те, що слідчим у судовому засіданні, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, надано ґрунтовні докази, які дають змогу прийти до висновку про неможливість іншим способом, на даному етапі, довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (ч. 4 ст. 132, ч. 6 ст. 163 КПК України), забезпечити повноту, всебічність та неупередженість розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, отримати відомості, що є необхідними для з'ясування всіх важливих обставин у їх сукупності, кореспондуються з вимогами ст. 132 КПК України, а тому воно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 159-166, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
п о с т а н о в и в :
Клопотання - задовольнити.
Надати розпорядження (забезпечити) слідчому Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Прокопенко Д.О., слідчому Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Загладько А.В. право тимчасового доступу до речей і документів , які знаходяться у володінні ДП «Національні інформаційні системи», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4, а саме: до документів на підставі яких було накладено обтяження на автомобіль марки Audi Q7 номер шасі НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2, та щодо особи якій було надано доступ до електронної бази ДП «Національні інформаційні системи», та яка внесла інформацію щодо накладення обтяження на автомобіль марки Audi Q7 номер шасі НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2, з можливістю їх вилучення у копіях.
Строк дії ухвали, не може перевищувати одного місяці з дня її постановлення.
Роз'яснити, особі, яка зазначена в ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, як володілець речей або документів, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії, з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя: О.В. Бірса
Ухвала виготовлена в двох примірниках.
Примірник 1 - знаходиться в матеріалах даного судового провадження.
Примірник 2 та завірена копія - надано заявнику.
Слідчий суддя: Бірса О.В.
Судове рішення № 74837173, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 21.06.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/4137/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: