Рішення № 74836559, 18.06.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3429/18

Провадження № 2/752/3554/18

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2018 року Голосіївський суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Конельської А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому посилався на те, що 03.01.2017 року о 21-30 год. в м. Києві по Одеській площі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шкода Фабія» д.н.з.НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Рута» д.н.з.НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. 24.01.2017 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Транспортний засіб останнього було застраховано в «СК «Юнівес» та позивач в передбаченому законом порядку звернулась до страхової компанії про виплату страхового відшкодування. За зверненням страхової компанії оцінювач Мармелюк І.А. провів дослідження, в результаті якого склав Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 190417-1 від 19.02.2017 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Рута» д.н.з.НОМЕР_1 склала 9290 грн. 80 коп., а вартість матеріального збитку склала 6025 грн. 30 коп.

20.04.2017 року страхова компанія перерахувала позивачу суму матеріального збитку в розмірі 6099 грн. 64 коп. Однак, позивач вважає вказану суму заниженою, оскільки, з метою визначення дійсного розміру заподіяної їй матеріальної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу нею було замовлено оцінку та відповідно до висновку оцінювача Баранкова О.О. було встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 39482 грн. 55 коп., а вартість матеріального збитку склала 27500 грн. 62 коп. Крім того, в грудні 2017 року позивач звернулась до ТОВ «Клайт» та відремонтувала транспортний засіб «Рута» д.н.з.НОМЕР_1, вартість ремонту склала 42168 грн. 54 коп., з яких вартість матеріального збитку складає 70 % - 29517 грн. 97 коп.

Посилаючись на те, що звіт оцінювача від 19.02.2017 року було складено з порушенням встановленого законом порядку та виплата страхового відшкодування не повинна була ґрунтуватись на останньому, позивач просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 23418 грн. 33 коп.

Крім того, позивач, приймаючи до уваги суму відновлювального ремонту в розмірі 42168,54 грн., а також суму матеріального збитку в сумі 29517,97 грн., яку має відшкодувати страхова компанія, вказала, що залишок невідшкодованого збитку складає 12650 грн. 56 коп., та вказану суму просила стягнути з відповідача ОСОБА_3, як винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на підстави, які викладені в письмовому відзиві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явився. Судом про дату судового розгляду повідомлений належним чином. Надправив на адресу суду відзив. в якому просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.01.2017 року о 21-30 год. в м. Києві по Одеській площі сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шкода Фабія» д.н.з.НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Рута» д.н.з.НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

24.01.2017 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.9).

Транспортний засіб «Шкода Фабія» д.н.з.НОМЕР_4, яким керував ОСОБА_3 було застраховано в ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес», відповідно до полісу АЕ/9421345 від 01.05.2016 року.

За зверненням страхової компанії оцінювач Мармелюк І.А. провів дослідження в результаті якого склав Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 190417-1 від 19.02.2017 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Рута» д.н.з.НОМЕР_1 складає 9290 грн. 80 коп., а вартість матеріального збитку складає 6025 грн. 30 коп., ринкова вартість об»єкта оцінки складає 96799,19 грн. (а.с.10-17).

Позивач в передбаченому законом порядку звернулась до страхової компанії про виплату страхового відшкодування та 20.04.2018 року відповідач ПрАТ «СК «Юнівес» виплатив страхове відшкодування в сумі 6099,64 грн. (а.с.8-19)

Відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку № 98/2-17 від 22.02.207 року оцінювача Баранкова О.О. було встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу транспортного засобу «Рута» д.н.з.НОМЕР_1 складає 39482 грн. 55 коп., вартість матеріального збитку складає 27500 грн. 62 коп., а ринкова вартість об»єкта оцінки складає 138994,42 грн. (а.с.20-31).

Із врахуванням результатів висновку оцінки № 98/2-17 від 22.02.207 року, яка була проведена позивачем самостійно та, не погоджуючись з розміром оціненої шкоди, визначеної у звіті про оцінку № 190417-1 від 19.02.2017 року, яка була проведена на замовлення страхової компанії, а також не погоджуючись із розміром виплаченого страхового відшкодування, позивач звернулась до суду та просила стягнути різницю між розміром матеріальної шкоди, та виплаченим страховим відшкодуванням.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно із ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страхо-вик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із п.п.34.2,34.3,34.4 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Пунктом 36.1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (п.36.2 ст.36 Закону).

Відповідно до ст. 36.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ст. 9 вказаного закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до ст. 22 вказаного закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що суб'єктом оціночної діяльності Мармелюком І.А., який має відповідні свідоцтво, сертифікат та кваліфікацію за напрямком оцінки майна, за замовленням відповідача ПрАТ «СК «Юнівес» було складено відповідний звіт № 190417-1 від 19.02.2017 року з визначення розміру заподіяних позивачу матеріальних збитків, відповідного до якого відповідачем ПрАТ «Ск «Юнівес» в повному обсязі здійснено виплату страхового відшкодування.

Суд вважає, що у позивача були відсутні передбачені ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстави для самостійного обрання експерта для визначення розміру збитків, а тому при вирішенні спору приймає до уваги саме звіт суб'єкта оціночної діяльності Мармелюка І.А. №190417-1 від 19.02.2017 року, який було замовлено відповідачем з дотримання порядку, встановленого Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд приймає до уваги те, що, позивач, заперечуючи проти цього висновку з посиланням на те, що останній було складено з порушенням встановленого законом порядку, оскільки оцінювач, зокрема, особисто не оглядав транспортний засіб, - під час розгляду справи не заявляв клопотань про призначення відповідної судової товарознавчої експертизи для визначення розміру матеріального збитку.

Крім того, позивач вказала, що фактично нею проведено ремонт транспортного засобу та його вартість склала 42168,54 грн., про що надала акт виконаних робіт ТОВ «Клайт» від 15.12.2017 року (а.с.32), однак, суд вважає вказаний доказ неналежним підтвердженням факту проведення фактичного ремонту транспортного засобу «Рута» та фактичну оплату позивачем вартості ремонту, оскільки, даний документ не містить вказівки щодо того який саме транспортний засіб відремонтовано та доказів, які б доводили фактичну сплату позивачем коштів за ремонт автомобіля, в ході розгляду справи позивачем суду надано не було.

З урахуванням наведенного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог до відповідача ПрАТ «СК «Юнівес», в зв»язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

В частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_3, суд приходить до наступного.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Згідно із ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що відповідача ОСОБА_3 визнано винним у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, та, відповідно до звіту № 190417-1 від 19.02.2017 року, вартість відновлювального ремонту власнику транспортного засобу «Рута» складає 9290 грн. 80 коп., а розмір страхового відшкодування виплачено в сумі 6099 грн. 64 коп., а тому суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_3 має сплатити на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, а саме суму в розмірі 3191 грн. 16 коп., в зв»язку з чим позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню на вказану суму.

В зв»язку із відмовою в позові до відповідача ПрАТ «СК «Юнівес», судові витрати в цій частині суд залишає за позивачем.

В зв»язку із частковим задоволенням позовних вимог до відповідача ОСОБА_3, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1194ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 12, 18, 81, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) матеріальну шкоду в розмірі 3191 (три тисячі сто дев»яносто одна) грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний кож НОМЕР_3) судовий збір в сумі 176 грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 750 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.П. Чередніченко