Постанова № 74834472, 20.06.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/955/18 Провадження № 22-ц/795/759/2018 Головуючий у I інстанції - Цибенко І. В. Доповідач - Євстафіїв О. К.Категорія - цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Бечка Є.М., Шарапової О.Л.,

за участі секретаря Кривопиші Я.О.,

позивач - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради,

відповідач - ОСОБА_2,

особа, яка подала апеляційну скаргу - Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради,

на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2018 року; суддя - Цибенко І.В.; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 17 квітня 2018 року, м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

16.02.2018 Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради пред'явило позов до ОСОБА_2, у якому просило стягти з нього 5118 грн 65 коп. надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуютсья з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 30.10.2014 по 31.01.2015 і витрати по сплаті судового збору. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_2 протягом спірного періоду був військовослужбовцем та проходив службу у військовій частині А 4444, де з 30.10.2014 отримував компенсацію за піднайом житла. Згідно з п. 10 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям та членам їх сімей, які мають право одночасно на отримання однієї й тієї ж пільги, гарантії та компенсації, які встановлено для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування, з кількох підстав, отримують ці пільги, гарантії та компенсації тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законом. Отже ОСОБА_2 протягом всього періоду отримання ним вказаної допомоги не мав права на її отримання. Тож розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 03.02.2015 виплату призначеної відповідачеві допомоги припинено з 01.02.2015; за період з 30.10.2014 по 31.01.2015 р. відповідач безпідставно отримав 5118 грн 65 коп. вищеназваної допомоги. Позивач надіслав ОСОБА_2 повідомлення № 67 від 25.02.2015 та лист від 03.04.2015 № 4166/09, у яких повідомив останнього про його обов'язок повернути ці кошти, але їх по цей час не повернуто.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи це рішення, суд І інстанції виходив з того, що лист Міністерства соціальної політики України від 22.01.2015 № 684/о/14-15/5 має інформативний характер, адресований самому позивачеві та не містить прямих вказівок про обов'язок повернення щомісячної адресної допомоги особами, які її отримували, у разі отримання ними ж як військовослужбовцями грошової компенсації за піднайом житла. Крім того, отримана відповідачем допомога не підлягає поверненню, так як її відповідачеві було призначено раніше, ніж грошова компенсація за піднайом житла за місцем проходження ним військової служби, виплата позивачем спірних коштів проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку останнього і недобросовісності з боку відповідача.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради просить скасувати це рішення і ухвалити рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того ж, що й доводи позовної заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 поросить відмовити Управлінню праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Так, по справі встановлено наступне.

21.10.2014 ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради із заявою про взяття його на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг, що підтверджено копією його заяви відповідного змісту (арк. 4).

Рішеннями Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 23.10.2014 та 24.11.2014 ОСОБА_2 з 21.10.2014 по 20.04.2015 призначено допомогу на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг, що підтверджено копіями цих рішень (арк. 5, 6). Цю допомогу відповідач отримував з 21.10.2014 по 01.02.2015 і за даний період позивачем йому виплачено 5118 грн. 65 коп., що підтверджено копією здійсненого позивачем розрахунку переплати допомоги, про яку йдеться від 24.02.2015 (арк. 12).

Згідно з листом військової частини А 4444 Міністерства оборони України від 16.02.2015 № 70/9/41, ОСОБА_2 з 30.10.2014 за місцем проходження військової служби отримує компенсацію за піднайом житлових приміщень (арк. 10).

Міністерство соціальної політики України листом «Про організацію роботи забезпечення соціального захисту сімей військовослужбовців» від 22.01.2015 № 684/0/14-15/5 проінформувало структурні підрозділи соціального захисту населення областей та Київської міської державних адміністрацій про те, що питання про надання сім'ям військовослужбовців щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та району проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, розглядаються у разі, якщо військовослужбовець не забезпечується житловим приміщенням та не отримує виплат на зазначені цілі (арк. 8).

Після встановлення факту отримання ОСОБА_2 двох вищевказаних соціальних виплат Управлінням праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради видано два розпорядження про припинення призначеної йому допомоги з 01.02.2015: до з'ясування - від 03.02.2015 № 690095/05 та від 24.02.2015 № 690095/05 - про остаточне припинення виплати допомоги і здійснення розрахунку надміру виплачених бюджетних коштів за період з 30.10.2014 по 31.01.2015 (копії цих розпоряджень на арк. 9, 11). Після цього Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради надіслало ОСОБА_2 повідомлення № 67 від 26.02.2015 з проханням до 31.03.2015 повернути надміру виплачену йому допомогу, про яку йдеться, у сумі 5118 грн. 65 коп. на рахунок управління (копія цього повідомлення на арк. 13), які ОСОБА_2 по даний час не повернув.

Із встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

Частиною 1 ст. 810 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату, розмір якої, згідно з ч. 1 ст. 820 цього Кодексу, встановлюється договором або законом. У частинах 1, 2 ст. 823 цього ж Кодексу зазначено, що за договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все зайняте ним помешкання у користування піднаймачеві за плату, розмір якої встановлюється договором піднайму.

Пунктом 1 Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби соціального зв'язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень, що затверджений постановою КМУ від 26.06.2013 р. № 450, передбачено виплату грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень особам офіцерського складу, у разі коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина не орендує для них та членів їх сімей житло.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, призначається відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджено постановою КМУ від 01.10.2014 р. № 505.

Аналіз вищевказаних норм права у їх сукупності доводить суд висновку про те, що компенсація за піднайом (найом) жилих приміщень особам офіцерського складу і щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, мають хоча й схоже, але різне цільове призначення. Отже компенсація військовослужбовцям за піднайом (найом) житлових приміщень і адресна допомога внутрішньо переміщеним особам на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не є однією і тією ж пільгою, гарантією чи компенсацією з кількох підстав. З цього випливає, що ОСОБА_2 протягом спірного періоду отримував різні види компенсацій.

Відповідно до п. 10 ст. 4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям та членам їх сімей, які одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, за їх вибором надається пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законами. Тож в силу цієї і наведених вище норм права є хибним твердження Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про те, що протягом спірного періоду ОСОБА_2 не мав права отримувати щомісячну адресну допомогу як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції на проживання, в тому числі на оплату комунальних послуг, у зв'язку з тим, що він отримує за місцем проходження військової служби компенсацію за піднайом житла.

Таким чином, підстав для скасування рішення суду І інстанції по цій справі не встановлено.

Доводи апеляційної скарги судом відкидаються як такі, що суперечать встановленим та описаним вище обставинам справи, визначеним відповідно до них правовідносинам і нормам права, що їх регламентують.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді: