Рішення № 74834018, 06.06.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/14554/16-ц

Провадження № 2/643/324/18

06.06.2018 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

за участю секретаря – Горборукової М.О.

представника позивача – ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального закладу охорони здоров’я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_3», до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, завданих кримінальним правопорушенням,

в с т а н о в и в:

23.11.2016 керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального закладу охорони здоров’я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_3», до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Харківської міської ради на р/р 31412544700002, МФО 851011, код 37999649, код призначення платежу 240603, Управління державного казначейства у м. Харкові ГУ ДКСУ в Харківській області, заподіяні збитки в сумі 9003,66 грн., судові витрати покласти на відповідача. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обгрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Харківською місцевою прокуратурою № 4 у вересні 2016 року проведено вивчення стану відшкодування збитків, спричинених кримінальним правопорушенням, за вчинення яких відповідних осіб притягнуто до кримінальної відповідальності. У ході вказаного вивчення встановлено, що вироком Московського районного суду м. Харкова від 02.07.2014 по справі № 643/7749/14-к ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Вказаний вирок в апеляційному порядку не переглядався та набрав законної сили. З мотивувальної частини вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_2 22.02.2014 спричинив ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження. Через отримані тілесні ушкодження ОСОБА_4 проходила лікування в КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. ОСОБА_5», а саме: у відділенні політравми в період з 22.02.2014 по 28.02.2014; у відділенні політравми з 01.03.2014 по 27.03.2014. Відповідно до розрахунків КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. ОСОБА_5» від 26.09.2016, виконаних на підставі п.2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, фактичні витрати зазначеного закладу охорони здоров’я на лікування ОСОБА_4 склали 9003,66 грн. Витрати закладу охорони здоров’я на лікування потерпілого згідно з діючим законодавством також є складовою матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину. КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. ОСОБА_5» перебуває у власності територіальної громади в особі Харківської міської ради, отже відповідні кошти повинні бути стягнуті на рахунок Харківської міської ради.

В судовому засіданні представник Харківської місцевої прокуратури № 4 – прокурор Буч Р.В. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на вищенаведене, та просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та пояснив, що на лікування ОСОБА_4 ліки купували він та сестра, але пройшло два роки і чеки з аптек не збереглися. В задоволенні позову просив відмовити.

Головний лікар Комунального закладу охорони здоров’я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_3» ОСОБА_6, в інтересах якого заявлено позов, направила суду лист, згідно з яким справу просила розглядати за відсутності представника лікарні. Позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 просила задовольнити (а.с. 23, 25, 40, 42, 49).

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, прийшов до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 22 лютого 2014 р., близько 00 годин, знаходячись у себе за місцем мешкання в кв. 60 б. 139-а по вул. Салтівське шосе м. Харкова разом із своєю матір'ю ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, під час побутової сварки, що виникла між ним та ОСОБА_4, діючи за раптово виниклим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, почав завдавати ОСОБА_4 удари кулаками рук та ногами в область голови та тулубу, завдавши їй велику кількість ударів та спричинивши наступні тілесні ушкодження: навколо очні гематоми, гематоми повік обох очей, гематоми зведення черепу, садна шкіри внутрішнього кута правого ока, крововиливи в очні яблука, зачинена важка черепно - мозкова травма, забій головного мозку, внутрішньочерепні крововиливи, зачинена травма грудної клітини у вигляді переломів 7-8 ребер з правого боку по середньо-підпаховій лінії, перелом 8-го ребра з лівого боку по середньо-підпаховій лінії, гематома лівого передпліччя. Вищевказана зачинена важка черепно-мозкова травма, забій головного мозку, внутрішньочерепні крововиливи згідно висновку судово-медичної експертизи № 223-АМ4 від 07.03.2014 р. відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя.

22 лютого 2014 р. о 01 годині 15 хвилин в кв. 60 б. 139-а по вул. Салтівське шосе м. Харкова ОСОБА_4 була госпіталізована бригадою швидкої медичної допомоги до КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. ОСОБА_7», де їй було своєчасно надано медичну допомогу.

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 02.07.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним терміном в два роки. Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся, судові витрати не стягувалися. Вирок набрав законної сили (а.с.4).

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з розрахунками КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. ОСОБА_3» від 26.09.2016, виконаних на підставі п.2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, фактичні витрати зазначеного закладу охорони здоров’я на лікування ОСОБА_4 у відділенні політравми з 22.02.2014 р. по 28.02.2014 р., з 01.03.2014 р. по 27.03.2014 р. склали 9003,66 грн. (а.с.5, 6, 7).

Частинами першою та третьою статті 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 3 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого, при ухваленні вироком за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних осіб.

Належних доказів відшкодування витрат, завданих кримінальним правопорушенням, відповідачем не надано.

Враховуючи, що ОСОБА_2 засуджений вироком суду за вчинення умисного злочину, суд вважає можливим позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального закладу охорони здоров’я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_3», задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, в особі Харківської міської ради, р/р 31412544700002, МФО 851011, код 37999649, код призначення платежу 240603, Управління державного казначейства у м. Харкові ГУ ДКСУ в Харківській області, витрати, завдані кримінальним правопорушенням, в розмірі 9003 грн. 66 коп.

Відповідно до ч.1, 6 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_2 пропорційно до задоволених позовних вимог в доход держави судовий збір 90 грн. 03 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури № 4, в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального закладу охорони здоров’я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_3», - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження м. Харків, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави, в особі Харківської міської ради, р/р 31412544700002, МФО 851011, код 37999649, код призначення платежу 240603, Управління державного казначейства у м. Харкові ГУ ДКСУ в Харківській області, витрати, завдані кримінальним правопорушенням, в розмірі 9003 (дев’ять тисяч три) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження м. Харків, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в доход держави судовий збір 90 (дев’яносто) грн. 03 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 15 червня 2018 року.

Суддя Харченко А.М.