Ухвала суду № 74833394, 21.06.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9732/18

н/п 1-кс/640/6409/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Шилакіної Л.О.,

прокурора - Чернати В.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №22018220750000137 від 18 травня 2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого на утримані неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого на посаді інспектора прикордонного контролю 1 категорії – начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Куп’янськ» (тип А) відділу прикордонної служби «Тополі» І категорії (тип Б), зі слів раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

встановив:

20.06.2018 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що ОСОБА_1, будучи інспектором прикордонного контролю 1 категорії – начальника 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Куп’янськ» (тип А) відділу прикордонної служби «Тополі» І категорії (тип Б) Харківського прикордонного загону, являючись службовою особою, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з начальником відділення інспекторів прикордонної служби «Куп’янськ» (тип А) відділу прикордонної служби «Тополі» І категорії (тип Б) Харківського прикордонного загону ОСОБА_6, реалізуючи спільний з останнім злочинний умисел та мету, 29.05.2018 о 04 год. 00 хв. перебуваючи в автомобілі ОСОБА_7 поблизу залізничної станції що в Харківській області в смт. Купянськ-Вузловий по вул. Печериці, 2а, одержав від ОСОБА_7, який діяв під контролем правоохоронних органів, частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 19 800 гривень України, які він спільно із ОСОБА_6 вимагали від ОСОБА_7 за вирішення питання щодо зняття заборони в’їзду та потрапляння на територію України громадянину ОСОБА_8 ОСОБА_9, та продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_6 злочинного умислу, 19.06.2018 близько 03 год. 30 хв. перебуваючи в автомобілі ОСОБА_7 поблизу залізничної станції що в Харківській області в смт. Купянськ-Вузловий по вул. Печериці, 2а, проставивши в паспорт громадянина ОСОБА_8 ОСОБА_9 для виїзду за кордон штамп №034 про в’їзд останнього 17.06.2018 на територію України, одержав від ОСОБА_7, який діяв під контролем правоохоронних органів, другу частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 1000 гривень України, про що ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 в ході телефонної розмови.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у пред’явленій підозрі, просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м’який запобіжний захід, посилаючись на те, що він не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, є учасником бойових дій, у зв’язку з проведенням АТО, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, його син має хронічні захворювання.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.

Захисник підозрюваного заперечувала в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просила відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м’який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні слідчого відділу УСБУ в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування №22018220750000137 від 18 травня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

19.06.2018 о 03 год. 45 хв. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

19.06.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою, в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаного з вимаганням, вчиненого за попередньої змовою групою осіб.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 19.06.2018, протоколами огляду та вручення ідентифікованих засобів – грошових купюр, протоколами обшуку від 19.06.2018, протоколами оглядів, протоколами допиту свідків, розсекреченими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_1, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м’яких запобіжних заходів.

Наявність у підозрюваного міцних соціальних зв’язків та захворювання у його сина, на які посилається підозрюваний, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилався прокурор у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного тяжкого кримінального правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.3 ст.368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, а також враховуючи процесуальну позицію ОСОБА_1, який не визнає вину, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава в розмірах, визначених в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення покладених на нього обов’язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 140 960 грн. (1762 грн. х 80 = 140 960 гр.).

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, по кримінальному провадженню №22018220750000137 від 18 травня 2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на 60 днів – до 17 серпня 2018 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в сумі 140 960 грн. (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк отримувача Державна казначейська служба України, призначення платежу – застава, справа № 640/9732/18, н/п 1-кс/640/6409/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз’яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз’яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, та попередити його про обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов’язків.

Покласти на заставодавця наступні обов’язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов’язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов’язку не відлучатися з Харківської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов’язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов’язати прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про взяття під варту останнього.

Встановити строк дії ухвали до 17 серпня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя - Божко В.В.