Рішення № 74832250, 21.06.2018, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1493/18

2-о/610/83/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Усенко С.І.,

за участі секретаря судового засідання Бартєнєвої Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія Харківської області цивільну справу №610/1493/18 (2-о/610/83/2018) за заявою ОСОБА_1, за участі заінтересованої особи - Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер: НОМЕР_1, в 3 зоні небезпеки з 01 вересня 1986 року по 25 листопада 1986 року.

В обґрунтування вимог заявник послався на те, що в період з 27 серпня 1986 року по 27 листопада 1986 року у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС він був призваний на спеціальні збори з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Балаклійським РВК Харківської області і в складі військової частини № 3217 та в зоні відчудження знаходився в період з 01.09. по 25.11.1986 року.

Заявника віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, а також інвалідом третьої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На думку заявника, факт виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 3 зоні небезпеки з 01 вересня 1986 року по 25 листопада 1986 року може бути підтверджений довідкою № 2/144 від 14.02.1995 року Управління пожежної охорони УВС Харківської області МВС України, довідкою № 109 від 08.12.1994 року Балаклійського районного військового комісаріату, карткою обліку доз радіаційного опромінення, іншими документами.

Оскільки встановлення даного факту має для нього юридичне значення, то заявник звернувся до суду з даною заявою.

Заявник у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутність, просив свої вимоги, вказані в заяві, задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації в судове засідання з'явився, надав суду письмову заяву, в якій зазначено, що Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації є неналежним відповідачем, та прохав залучити до участі в справі в якості відповідача ОСОБА_2 соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації. Також, представником заінтересованої особи подані письмові пояснення, згідно яких вважає, що позивачу необхідно звернутися з даним спором до Харківського окружного адміністративного суду.

З приводу заяви заінтересованої особи, суд вважає за необхідне зазначити: відповідно до ч. 4 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб, тобто такого статусу як відповідач дана категорія справ не має.

Крім того, відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який зокрема забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики.

П.п. 7) п. 4 здійснює в межах повноважень, передбачених законом, координацію діяльності структурних підрозділів місцевих держадміністрацій з питань соціального захисту населення, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, зокрема щодо їх підготовки до функціонування в умовах особливого періоду та під час введення правового режиму надзвичайного або воєнного стану.

Положення про ОСОБА_2 соціального захисту Харківської обласної державної адміністрації затверджено Розпорядженням Голови Харківської обласної державної адміністрації від 04 серпня 2017 року № 359. Згідно з п.п. 6) п. 5 цього положення ОСОБА_2 соціального захисту Харківської обласної державної адміністрації здійснює координацію діяльності та контроль за виконанням структурними підрозділами соціального захисту населення районних державних адміністрацій питань, що належать до його компетенції.

Положення про Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації затверджено Розпорядження Голови Балаклійської районної державної адміністрації та містить перелік повноважень саме цього управління.

Більш того органи соціального захисту населення підзвітні та підконтрольні Міністерству соціальної політики України, тобто становлять єдину систему органів соціального захисту населення, а на місцях це здійснюють саме структурні підрозділи соціального захисту населення районних державних адміністрацій, яким в даному випадку і виступає Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації.

Таким чином, Суд не вбачає підстав для залучення у справі інших осіб.

Суд, дослідивши надані письмові докази, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та є інвалідом ІІІ групи, внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 154504 с, вкладкою № 642631 с до посвідчення громадянина (ки), який (яка) постраждав (ла) внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також Довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 261207.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 261207 захворювання викликане з виконанням обов'язків військової служби при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідність встановлено безстроково. Ступінь втрати працездатності становить 50 відсотків.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно довідки № 3/23-Р-57 від 02.02.1996 року Центрального архіву МВС України вказано, що ОСОБА_1 було призвано на спеціальні збори з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 30.08.1986 року по 27.11.1986 року. Доза опромінення 2,700 рентген.

Аналогічні відомості щодо призову на військові збори містяться у військовому квитці серії ВС № 074786, виданому 27.03.1985 р. Балаклійським РВК Харківської області.

Згідно довідки № 232 від листопада 1986 року військової частини 3217 також підтверджено період моєї роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 28.08.1986 року по 27.11.1986 року.

Згідно картки обліку доз радіоактивного опромінення ОСОБА_1 отримав наступну дозу радіоактивного опромінення: 01.09.86 – 125; 02.09 – 09.09.86 – 345 рентген; 10.09 – 17.09.86 – 560 рентген; 18.09 – 25.09.86 – 775 рентген; 26.09 – 03.10.86 – 1000 рентген; 04.10 – 11.10.86 – 1240 рентген; 12.10 – 19.10.86 – 1480 рентген; 20.10 – 27.10.86 – 1720 рентген; 28.10 – 04.11.86 – 1960 рентген; 05.11 – 25.11.86 – 2250 рентген.

При виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках залежно від потужності експозиційної дози територію зони відчуження було поділено на 1-у, 2-у, 3-ю зони небезпеки та зону особливого контролю.

До зони небезпеки № 3 належали території з рівнями іонізуючого випромінення від 100 млР/год і вище, до зони небезпеки № 2 - від 20 млР/год до 100 млР/год, до зони небезпеки № 1 - від 5 млР/год до 20 млР/год, до зони особливого котролю - від 2 млР/год до 5 млР/год.

Про те, що заявник виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ARC у 3 зоні свідчить також отримана ним гранично допустима доза опромінення 25 рентген, встановлена наказом Міністра оборони СРСР від 21.05.1986 № 110 для військовослужбовців, залучених до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Велике середнє значення добової дози опромінення - більше 1 рентгена на добу - може свідчити про виконання робіт в дозових полях високої інтенсивності, вищої, ніж 100 млР/год. Тобто заявник виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження, в зоні № 3, оскільки лише на території зони відчуження здійснювався індивідуальний дозиметричний контроль.

Суд приходить до переконання, що зважаючи на наявність ведення обліку доз радіоактивного опромінення згідно картки обліку доз радіоактивного опромінення в період з 01 вересня 1986 року по 25 листопада 1986 року щоденно, що саме ці дні і є днями виїзду в зону небезпеки № 3.

Будь-яких даних щодо залишення ОСОБА_1 в період з 01 вересня 1986 року по 25 листопада 1986 року території виконання робіт чи відсутності його на території 3-ї зони небезпеки, суду не надано.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Таким чином, суд вважає доведеним та підтверджений документами факт виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1, в 3 зоні небезпеки з 01 вересня 1986 року по 25 листопада 1986 року безвиїзно.

Встановлення факту виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 3 зоні небезпеки з 01 вересня 1986 року по 25 листопада 1986 року безвиїзно ОСОБА_1 необхідно для отримання довідки та/або посвідчення чи іншого документа встановленого зразка, а отже встановлення даного факту створює відповідний обов’язок для компетентних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 5 передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.7 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України та ч.7 ст.81 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено ч. 1, п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження суди розглядають цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У досліджених нормативних актах та матеріалах знайшли своє відображення доводи заявника.

Також суд зазначає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (ч.1 ст.124 Конституції). Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ч.2 ст.124 Конституції). Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (ч.5 ст.124 Конституції).

Ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Тому, судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України та всіма фізичними особами та юридичними особами незалежно від форми власності та підпорядкування.

У зв'язку вищевикладеним, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 3,4,57-61,208, 315, 316, 319 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, за участі заінтересованої особи - Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер: НОМЕР_1, в 3 зоні небезпеки щоденно (без вихідних і святкових днів) з 01 вересня 1986 року по 25 листопада 1986 року безвиїзно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: 64200, Харківська область, м. Балаклія, м-н. Ростовцева, б. 15, кв. 8, паспорт серії ММ № 357454, виданий Балаклійським РВ УМВС України в Харківській області 01.11.1999 року, рнокпп НОМЕР_1.

Заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації, місце знаходження: 64200, Харківська область, м. Балаклія, пл. Ростовцева, 4, код ЄДРПОУ 03196357.

Суддя С.І.Усенко