Постанова № 74831560, 07.06.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/49/18 Номер провадження 22-ц/786/978/18Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів:Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.

при секретарі: Радько О.М.

за участі позивача - ОСОБА_4

представника позивача - адвоката ОСОБА_5

представника відповідача - Базавлук С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4, Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Держави Україна в особі Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що в провадженні Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015170300001109 від 08 серп-ня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому його визнано потерпілим, оскільки ОСОБА_7 протягом 2013-2015 ро-ків шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами у сумі 10 500 доларів США та 2500 грн., чим завдав йому матеріальної шкоди на вказану суму.

З метою швидкого та неупередженого досудового розслідування ним неодноразово направлялися звернення до різних установ, зокрема, Адміністрації Президента України, Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, Національного антикорупційного бюро України і інших, оскільки з моменту розслідування пройшло понад два роки.

22 лютого 2017 року слідчим Полтавського ВП Кислим А.О. винесено постанову про закриття провадження, яка 05 квітня 2017 року була скасована слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави, у зв'язку з тим, що слідчий на час закриття провадження був відкомандирований на курси підвищення кваліфікації.

Також зазначав, що Полтавською місцевою прокуратурою були погоджені протиправні дії слідчого Кислого А.О., оскільки при перевірці постанови про закриття кримінального провадження, підстав для її скасування не вбачалося.

Крім того, системна бездіяльність слідчого була встановлена та підтверджена ухвалами суду по справі №554/12566/15-к від 07 червня 2017 року, 18 травня 2017 року, 21 червня 2017 року, 19 травня 2017 року, якими було визнано бездіяльність слідчого щодо невиконання вимог ст. 220 КПК України щодо не розгляду його клопотань. Посилаючись на те що його (позивача) законні вимоги у вказаних клопотаннях станом на 03 січня 2018 року залишаються невиконаними, а прокурором Полтавської місцевої прокуратури в особі процесуального керівника Базавлук С.С. не вживаються належні заходи контролю за досудовим розслідуванням, внаслідок чого, грошові кошти у сумі 10 500 доларів США, що в еквіваленті становить 291 472 грн., та 2 500 грн. йому так і не повернуті, чим спричинено матеріальну шкоди на вказану суму, окрім того, від протиправної системної бездіяльності Полтавської місцевої прокуратури по здійсненню прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів посадовими особами та бездіяльності слідчого Полтавського РВП в ході досудового розслідування йому спричинено моральну шкоди що полягає у стресах, моральних стражданнях та психо-емоційних навантаженнях, оскільки він самостійно повинен відстоювати свої порушені права, - позивач просив стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь матеріальну шкоду у розмірі 291 472 грн. та моральну шкоду, завдану неправомірними діями та бездіяльністю органу досудового розслідування та прокуратури, в розмірі 10 000 000 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня 2018 року позов ОСОБА_4 - задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 10000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Судові витрати по справі компенсовано за рахунок держави. Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4, оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 20 березня 2018 року та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також Полтавська місцева прокуратура Полтавської області та Державна казначей-ська служба України звернулись з апеляційними скаргами на вказане судове рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, в яких просили їх апеляційні скарги задовольнити, оскаржуване рішення районного суду - скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.

При цьому Полтавська місцева прокуратура Полтавської області вимоги своєї апеляційної скарги обґрунтовувала тим, що в даному випадку вбачається наявність цивільно-правового спору, що вирішується в порядку цивільного судочинства.

В свою чергу Державна казначейська служба України посилалась на недоведеність позивачем факту завдання йому як моральної так і матеріальної шкоди, розміру, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діяннями відповідача та такою шкодою і наявності вини відповідачів.

На апеляційну скаргу Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області позивач надав відзив, в якому, спростовуючи доводи апелянта, просив зазначену апеляційну скаргу скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що в провадженні Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015170300001109 від 08 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 визнано потерпілим.

Постановою слідчого СВ Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Кислого О.А. від 22 лютого 2017 року кримінальне провадження внесене до ЄРДР за№12015170300001109 від 08 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, закрите у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05 квітня 2017 року скаргу ОСОБА_4 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження задоволено, вказану вище постанову від 22 лютого 2017 року про закриття кримінального провадження скасовано. Підставою для скасування стало винесення слідчим даної постанови під час перебування на курсах підвищення кваліфікації, що свідчить про її незаконність. Також судом встановлено, що ОСОБА_4, як потерпілий у даному кримінальному провадженні, неодноразово звертався до суду зі скаргами в порядку ст. 303 КПК України щодо невиконання слідчим СВ Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Кислим О.А. вимог ст. 220 КПК України щодо розгляду його клопотань по кримінальному провадженню.

За результатами розгляду скарг позивача були постановлені наступні ухвали: - ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 07 червня 2017 року (№1-кс/554/3230/2017) визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо відсутності процесуального реагування на клопотання потерпілого ОСОБА_4 про здійснення процесуальних дій, поданого 20 квітня 2017 року до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню №12015170300001109 у порядку ст. 220 КПК України, зобов'язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_4 від 20 квітня 2017 року щодо допиту ОСОБА_9 відповідно до ст. 220 КПК;

- ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2017 року (№1-кс/ 3234/2017) визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо невиконання вимог ст. 220 КПК, зобов'язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_4 від 20 квітня 2017 року про звернення за погодженням з прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо проведення тимчасово доступу до речей та документів;

- ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 18 травня 2017 року (№1-кс554/3229/2017) визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо невиконання вимог ст. 220 КПК, зобов'язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_4 від 20 квітня 2017 року про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо проведення тимчасово доступу до речей та документів;

- ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2017 року (№1-кс/ 554/3232/2017) визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо невиконання вимог ст. 220 КПК, зобов'язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_4 від 20 квітня 2017 року про звернення за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо проведення тимчасово доступу до речей та документів;

- ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2017 року (№1-кс/ 554/3859/2017) визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо відсутності процесуального реагування на клопотання потерпілого ОСОБА_4 про здійснення процесуальних дій, поданого 29 травня 2017 року до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню №12015170300001109 у порядку ст. 220 КПК України, зобов'язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_4 від 29 травня 2017 року щодо проведення відповідних слідчо-оперативних заходів у кримінальному провадженні; - ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2017 року (№1-кс/ 554/3856/2017) визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо відсутності процесуального реагування на клопотання потерпілого ОСОБА_4 про здійснення процесуальних дій, поданого 29 травня 2017 року до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню № 12015170300001109 у порядку ст. 220 КПК України, зобов'язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_4 від 29 травня 2017 року щодо вжиття належних заходів для перевірки інформації, викладеної ОСОБА_7 в письмовому поясненні стосовно передачі грошових коштів та щодо повідомлення потерпілого про результати вжитих заходів;

- ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 07 червня 2017 року визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо невиконання вимог ст. 220 КПК, зобов'язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_4 від 20 квітня 2017 року;

- ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2017 року (№1-кс/ 554/3862/2017) визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо відсутності процесуального реагування на клопотання потерпілого ОСОБА_4 про здійснення процесуальних дій, поданого 29 травня 2017 року до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню №12015170300001109 у порядку ст. 220 КПК України, зобов'язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_4 від 29 травня 2017 року щодо підготовки клопотання про надання дозволу на проведення обшуку за адресою реєстрації, тимчасового проживання чи перебування ОСОБА_7;

- ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 червня 2017 року (№1-кс/ 554/3861/2017) визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо відсутності процесуального реагування на клопотання потерпілого ОСОБА_4 про здійснення процесуальних дій, поданого 29 травня 2017 року до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню №12015170300001109 у порядку ст. 220 КПК України, зобов'язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_4 від 29 травня 2017 року щодо підготовки клопотання про надання дозволу на проведення обшуку за адресою реєстрації, тимчасового проживання чи перебування ОСОБА_9;

- ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19 травня 2017 року (№1-кс/ 554/3216/2017) скаргу ОСОБА_4 щодо нерозгляду клопотання задоволено частково, зобов'язано слідчого розглянути клопотання ОСОБА_4 від 19 квітня 2017 року зареєстроване за вх. №Ф-245 від 20 квітня 2017 року.

Окрім того, судом встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП в Полтавській області 23 жовтня 2017 року проведено службове розслідування за фактом неналежного проведення СВ Полтавського РВП досудового розслідування по кримінальному провадженню №12015170300001109, за результатами якого за відсутність належного контролю за роботою слідчих заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності заступник начальника Полтавського РВП начальник слідчого підрозділу Бутко Ю.О. та слідчий Кислий А.О. за неналежне виконання службових обов'язків.

За нормами ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом ст. ст. 1166, 1167 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Згідно ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що за відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

За приписами вказаних норм підставою для відшкодування шкоди у даній справі має бути неправомірність рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця, яка повинна бути підтверджена відповідним судовим рішенням.

Оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено факт невиконання вищезазначених службових обов'язків слідчим Кислим А.О., та визнано його бездіяльність неправомірною, - місцевий суд дійшов вірного висновку, що внаслідок такої бездіяльності слідчого, який є службовою особою органу державної влади, позивачу спричинено шкоду, яка повинна відшкодовуватися державою, оскільки, йому, як потерпілому у кримінальному провадженні, тривалий час довелося захищати свої порушені права, оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження, яка була скасована як незаконна, оскаржувати дії щодо вирішення його клопотань, заявлених під час досудового розслідування для проведення слідчих дій, доводити свої права, і навіть після звернення до суду зі скаргами та проведення службової перевірки щодо слідчого, його клопотання так і не були розглянуті.

Оскільки компетентними органами, рішення про визнання протиправною безділь-ності процесуального прокурора під час досудового розслідування за кримінальним провадженням №12015170300001109 від 08 серпня 2015 року не приймалось, правильним є висновок суду щодо відсутності підстав для відшкодування шкоди у зв'язку з бездіяльністю прокурора.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вірно виходив з недоведеності факту спричинення матеріальної шкоди позивачу у сумі 291 472 грн. саме відповідачами, а також їх вини.

Такий висновок є правильним з огляду на норми ч. 1 ст. 81 ЦПК України, за якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, в той час, як позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених позовних вимог.

При цьому судом першої інстанції вірно зазначено про те, що вирок по кримінальному провадженню №12015170300001109 від 08 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, не постановлявся, винних осіб у вчиненні вказаного злочину не встановлено, звідси правильним є висновок суду, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог щодо відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди, районний суд вірно керувався положеннями 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України якими зокрема встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановивши, що 22 лютого 2017 року слідчим Кислим А.О. незаконно було закрито кримінальне провадження №12015170300001109 від 08 серпня 2015 року, що змусило позивача оскаржувати дану постанову до суду, крім того ним неодноразово не вирішувалися клопотання потерпілого про проведення слідчих дій в порядку ст. 220 КПК України, тому ОСОБА_4 оскаржував їх до суд та зазначеними вище ухвалами слідчих суддів Октябрського районного суду м. Полтави від 07 червня 2017 року визнавалася бездіяльність слідчого неправомірною, зобов'язувалося слідчого розглянути клопотання потерпілого, - районний суд дійшов правильного висновку про те, що зазначена бездіяльність слідчого є протиправною, внаслідок якої позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає в психо-емоційних навантаженнях, які йому довелося вживати з метою відновлення його процесуальних прав, в той час як згідно довідки МСЕК від 02 серпня 2017 року йому протипоказано психоемоційні навантаження. Також позивачу неодноразово доводилося звертатися із заявами, клопотаннями до різних державних органів з метою відстоювання своїх прав та інтересів, витрачати свій особистий час у судових засіданнях, в яких визнавалася бездіяльність слідчого неправомірною. Внаслідок не здійснення належного досудового розслідування, він переніс сильні душевні хвилювання, стреси, що вплинуло на його здоров'я та змусило його додатково лікуватися (Епікриз від 17 вересня 2017 року рекомендовано уникати нервових напружень).

З огляду на встановлені обставини, а також доведеність наявності причинного зв'язку між винною бездіяльністю, протиправним рішенням відповідача та негативними наслідками у вигляді моральних страждань, що не було спростовано відповідачем, суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, визначивши розмір моральної шкоди в сумі 10 000 грн., з урахуванням характеру, глибини та тривалості моральних страждань, а також виходячи з розумності та справедливості.

Доводи апеляційних скарг як позивача, так і відповідачів не спростовують правильності наведених вище висновків місцевого суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_4, Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України - залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М. Судді: /підписи/ Дряниця Ю.В. Пилипчук Л.І.

З оригіналом згідно:

Суддя: Бондаревська С.М.