Рішення № 74831090, 13.06.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/34/2018

Справа № 537/909/17

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.06.2018 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді – Хіневич В.І., при секретарі – Солнишкіній Н. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

встановив:

ТОВ «Кей-колект» звернулося до о суду з позовом, відповідно до якого просило суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11172801000 від 20.06.2007 року, що складає 20142,73 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру № 28 загальною площею 32,9 кв. м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, вул.. Республіканська, 69, що належить ОСОБА_1, шляхом застосування процедури продажу на користь третьої особи, судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.06.2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», було укладено кредитний договір № 11172801000 про надання кредиту в розмірі 16100,00 доларів США, що еквівалентно 81305,00 по курсу НБУ на день укладення договору для споживчих цілей. В забезпечення виконання договору було укладено іпотечний договір від 20.06.2007 року, за яким в іпотеку була надана двокімнатна житлова квартира №28 загальною площею 42,9 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м. за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Республіканська, буд. 69, квартира, оціночною вартістю 260883 грн. 00 коп.; реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно № 15600586. Договір посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі № 9491.

13.02.2012 року Банк відступив ТОВ «Кей-Колект» відповідно до договору факторингу №2 та Договору про відступлення прав за іпотечними договорами свої права вимоги за зобов’язаннями по кредитному договору № 11172801000 від 20.06.2007 року та Іпотечним договором від 20.06.2007 року.

28.05.2016 року ОСОБА_2 помер ( актовий запис №226 від 28.05.2016 року), свої зобов’язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 22.02.2017 року заборгованість за кредитним договором складає 20 142,73 доларів США, що еквівалентно 544659 грн 42 коп.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 61614990 від 16.02.2016 року останнім власником нерухомого майна, щодо якого іпотеко держателем наразі виступає ТОВ «Кей Колект», є відповідач ОСОБА_1

27.02.2018 року відповідачем було подано заперечення проти позову, відповідно до якого ОСОБА_1 посилається на рішення Крюківського районного суду міста Кременчука від 30.08.2010 року, про стягнення заборгованості по кредитному договору за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1, за яким в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 111728100 від 20.06.2007 року в сумі 121926 грн 64 коп. Також в запереченні відповідач зазначив, що сума заборгованості за вказаним кредитним договором, зазначена в позові, не підтверджена документально та не відповідає дійсності, позивач розрахунків заборгованості не надав, визначив її на власний розсуд, а отже відповідач вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідь на заперечення 20.03.2018 року позивачем надано заяву про долучення документів до матеріалів справи, а саме: довідку-розрахунок залишку заборгованості боржника ОСОБА_1І за договором № 11172801000 від 20.06.2007 року станом на 22.02.2017 року та довідку-розрахунок залишку заборгованості боржника ОСОБА_2 за договором № 11172801000 від 20.06.2007 року станом на 28.05.2016 року, тобто станом на день смерті боржника ОСОБА_2

В судове засідання ТОВ «Кей-колект» свого представника не направив, надав до суду клопотання згідно якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з тим, що відповідачем подано заперечення на позовну заяву, враховуючи те, що з 15.12.2017 року внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України , розгляд цивільної справи проводиться за нормами Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 15.12.2017 року, суд приймає заперечення відповідача проти позову, як відзив відповідно до ст.. 178 ЦПК України.

Беручи до уваги, що відповідач, який був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, не з’явився в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки та з урахуванням клопотання позивача, суд вирішив на підставі ст. 247 ЦПК України, провести розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, повно та всебічно проаналізувавши представлені докази, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.06.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було укладено кредитний договір № 11172801000 про надання кредиту у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в розмірі 16100,00 доларів США, що еквівалентно 81305,00 за курсом НБУ на день укладення договору. За умовами договору позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у договорі. Позичальник відповідно до графіку погашення зобов’язався повернути кредит до 19 червня 2017 року. З метою забезпечення виконання зобов’язання між банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткові договори: договір іпотеки б/н від 20.06.2007 року на суму 116 150 грн.00 та договір поруки б/н від 20.06.2007 року на суму 16100 доларів США.

Згідно з договором іпотеки б/н від 20.06.2007 року в іпотеку була надана двокімнатна житлова квартира №28 загальною площею 42,9 кв. м., житловою площею 26,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, оціночною вартістю 260883 грн. 00 коп. (висновок ТОВ «Науковий центр незалежних експертиз» про вартість об’єкту оцінки а.с.46-53); реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно № 15600586. Договір посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі № 9491.

Відповідно до договору факторингу №2 та Договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 13.02.2012 року, ПАТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кей-Колект» свої права вимоги за зобов’язаннями по кредитному договору № 11172801000 від 20.06.2007 року та Іпотечним договором від 20.06.2007 року.

28.05.2016 року ОСОБА_2 помер, актовий запис №226 від 28.05.2016 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ 327259 та довідкою Кременчуцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Полтавській області № 15.06.2017 року № 1356/12.27-04-31. Квартира АДРЕСА_2, яка була предметом іпотеки, перейшла у власність ОСОБА_1, відповідача по справі, шляхом прийняття спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою р.№2-1617 серії ВЕА № 497628 від 09.08.2016 року, що також підтверджується матеріалами спадкової справи № 147/2016 (а.с. 119-124). Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, підставою обтяження зазначений договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, 649-650 від 13.02.2012 року, Приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с.55-57)

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 61614990 від 16.02.2016 року останнім власником нерухомого майна, щодо якого іпотекодержателем наразі виступає ТОВ «Кей Колект», є ОСОБА_1

З матеріалів справи вбачається, що станом на 26.05.2017 року відповідно до довідки-розрахунку залишку заборгованості боржника ОСОБА_1 за договором № 11172801000 від 20.06.2007 року, внаслідок неналежного виконання зобов’язання, заборгованість за кредитним договором складає 20 142,73 доларів США, в тому числі строкова заборгованість – 536,28 доларів США, прострочена – 19606,45 доларів США.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.ст.589,590 ЦК Україниу разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Як зазначено в ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.1 розділу 5 Договору про іпотечний кредит Іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за кредитним договором № 11172801000 від 20.06.2007 року, яке виникає у іпотеко держателя у випадку невиконання (або часткового виконання) Іпотекодавцем своїх зобов’язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим договором, в тому числі, при простроченні належного платежу та згідно з розділом 4 цього договору.

Пунктом 5.2 Договору Іпотеки визначено, що задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється шляхом добровільної передачі іпотеки у власність іпотеко держателя; звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п. 5.3. Сторони домовились, що добровільна передача предмета іпотеки у власність Іпотекодержателя здійснюється в порядку, наведеному в пункті 5.3.1. «Застереження про добровільну передачу».

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

За приписом ст.608 ЦК України зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою. З зазначеної правової норми вбачається, що смерть боржника тягне за собою припинення зобов’язання, якщо обов’язок його виконання не переходить в порядку правонаступництва до спадкоємців боржника.

Згідно роз’яснень, які містяться в п.32 Постанови №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду Україи з рогляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", поручитель приймає на себе зобов’язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника, а також за будь-якого боржника у разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.

Оскільки для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором від 20.06.2007 року, № 11172801000 між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткові договори: договір іпотеки б/н від 20.06.2007 року на суму 116 150 грн.00 та договір поруки б/н від 20.06.2007 року на суму 16100 доларів США, після смерті боржника ОСОБА_2, обов’язок виконання за кредитним договором перейшов в порядку правонаступництва до спадкоємця боржника – ОСОБА_1

Аналізуючи положення статей 33,36,37,39 Закону України «Про іпотеку» суд приходить до висновку, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий на підставі рішення суду, та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що передбачено ч. 1ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Судом встановлено, що рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука від 30.08.2010 року стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_5 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 111728100 від 20.06.2007 року в сумі 15 271, 41 доларів США, що по курсу НБУ станом на 08.12.2009 року становило 121926 грн 64 коп. Відповідно до даного рішення суду сума заборгованості складалась з суми боргу за простроченим кредитом 13684,64 доларів США, суми по простроченим процентам за користування кредитом – 1388,58 доларів США, суми пені за несвоєчасне погашення кредиту - 134, 61 доларів США, суми пені за несвоєчасне погашення процентів – 63,28 доларів США.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи № 537/909/17, рішення Крюківського районного суду міста Кременчука від 30.08.2010 року у справі № 2-539/2010 не виконано, а отже, погашення вимог кредитора не відбулося. Зобов’язання відповідача за кредитним договором не припинилися, право вимоги Банку про повернення кредиту і сплату процентів залишається дійсним і підлягає судовому захисту.

За змістом ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки повинно привести сторони до задоволення вимог кредитора за основним зобов’язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов’язання як такого, що вважається виконаним згідно зі ст. 599 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов’язання, а саме не здійснює виплату належних до сплати сум в рахунок погашення кредиту та не сплачує відсотки за користування кредитом. Таким чином, станом на 22.02.2017 року заборгованість відповідача за кредитними договорами перед позивачем становить 20142 доларів США.

Забезпечувальне зобов’язання має похідний характер, а не альтернативний основному.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов’язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно за наявності рішення за дійсним основним зобов’язанням не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов’язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов’язанням відсутня. Отже, стягнення заборгованості за основним зобов’язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов’язання.

Такий самий правовий висновок щодо застосування норм статті 33 Закону України «Про іпотеку» міститься у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2014 року, 3 лютого 2016 року.

Ч.4 ст.. 263 ЦПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд не вбачає підстав для відступу від правової позиції Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 1ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача понесенні останнійм при зверненні до суду.

На підставі наведеного вище, керуючись ст. 3, 4, 10, 11, 15, 57-61, 64, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Позовні вимоги ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки- задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру, загальною площею 42,9 кв. м., житловою площею 26,9 кв. м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно - 15600586, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 належну ОСОБА_1, в межах залишку заборгованості ОСОБА_1, в загальному розмірі в валюті договору 20142 (двадцять тисяч сто сорок два) доларів 73 центів США, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії КН 025027 виданий 06.04.2001 року Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ТОВ «Кей-Колект», код ЄДРПОУ 37825968, місцезнаходження: м. Київ, вул. Межигірська, б.22 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3942 (три тисячі дев’ятсот сорок дві ) гривні 00 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавського суду області на протязі 30 днів з дати його проголошення.

Суддя: В. І. Хіневич

Повний текст рішення виготовлено 21.06.2018 року