Ухвала суду № 74830525, 20.06.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/7295/18

Провадження № 1-кс/428/3495/2018

УХВАЛА

іменем України

20 червня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Василович Г.Ю., за участю прокурора відділу прокуратури Луганської області Боровик О.А., старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області Старченко Д.В., підозрюваного ОСОБА_3, захисника підозрюваного - адвоката Кизима В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області Старченко Д.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Боровик О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12018130000000066 від 22 березня 2018 року, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, який є інвалідом ІІІ групи, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2018 року старший слідчий СУ ГУНП в Луганській області Старченко Д.В. звернувся до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області із клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури Луганської області Боровик О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці листопада 2017 року, приблизно о 18 годині, більш точної дати розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи злочинний корисливий умисел на вимагання - вимогу передачі чужого майна і права на майно з погрозою насильства над потерпілим, за попередньою змовою з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебуваючи поблизу кафе - бару «Пивной фанат», який розташований за адресою: пр. Хіміків,16 м. Сєвєродонецьк Луганської області, з погрозою насильства стосовно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, висунув на його адресу безпричинну вимогу поступово сплачувати їм не існуючий борг у сумі 3 000 гривень. Потерпілий ОСОБА_7, побоюючись за своє життя та здоров'я, сприймаючи погрози ОСОБА_5 та ОСОБА_3, як реальні, та такими, що можуть бути реалізованими, погодився з незаконними вимогами вищевказаних осіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, з кінця листопада 2017 року по 25 грудня 2017 року, ОСОБА_5 з абонентського номеру НОМЕР_2 та ОСОБА_3 з абонентського номеру НОМЕР_1, періодично здійснювали телефонні дзвінки зі своїх мобільних телефонів потерпілому ОСОБА_7, та діючи протиправно і бажаючи заволодіти не належними ним грошовими коштами, продовжували висловлювати на адресу потерпілого погрози застосування насильства у разі не повернення їм грошових коштів.

25 грудня 2017 року, потерпілий ОСОБА_7, побоюючись за своє життя та здоров'я, усвідомлюючи реальність погроз з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_5, зустрівся з вищевказаними особами на перехресті вул. Донецька та пр. Гвардійський м. Сєвєродонецьк Луганської області, та передав їм грошові кошти у сумі 800 гривень.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, будучи обізнаним в тому, що потерпілий ОСОБА_7 ніяких коштів йому не винен, діючи навмисно, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, в період з грудня 2017 року по квітень 2018 року систематично, з періодичністю п'ять разів на тиждень, дзвонять потерпілому ОСОБА_7 та погрожуючи спричиненням тілесних ушкоджень вимагають повернення їм грошових коштів.

22.03.2018 року потерпілий ОСОБА_7, усвідомлюючи реальність погроз з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_3, вважаючи, що залякування у вигляді погроз є реальними, та може бути реалізоване, якщо він проігнорує вимогу вимагачів, та побоюючись за своє життя та здоров'я, звернувся до поліції, у зв'язку з чим 26.04.2018 року в період з 13 години 00 хвилин до 13 години 20 хвилин, з метою викриття і документування факту незаконного вимагання грошових коштів ОСОБА_5 та ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_7 вручені грошові кошти в сумі 500 (п'ятсот) гривень, які призначені для контролю за вчиненням злочину.

Того ж дня, приблизно о 13 годині 40 хвилин, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_5, реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, діючи навмисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, з погрозою насильства над потерпілим прибули до кафе - бару «Пьяный рак», який розташований по вул. Гагаріна, б. 54, м. Сєвєродонецьк Луганської області, де зустрілись з потерпілим ОСОБА_7, який вважав, що їх погрози є реальними та можуть бути реалізованими, якщо він проігнорує вимогу вимагачів, та побоюючись за своє життя та здоров'я передав ОСОБА_5 та ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.

Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_5, 18.06.2018 року приблизно о 17 години 00 хвилин, діючи навмисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_6, призначили йому зустріч поблизу кафе «Клевер», яке розташовано за адресою: вул. Донецька, б. 48 м. Сєвєродонецьк Луганської області.

18.06.2018 в період з 17 години 45 хвилин до 18 години 10 хвилин, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та осіб, які його вчиняють, потерпілому ОСОБА_6 вручені грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) гривень, які були призначені для проведення контролю за вчиненням злочину, після чого останній направився в заздалегідь обумовлене з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 місце, а саме до будинку № АДРЕСА_2, де на нього чекав ОСОБА_5 та ОСОБА_3

18.06.2018 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, діючи навмисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, з погрозою насильства над потерпілим прибули до будинку № АДРЕСА_2, де зустрілись з потерпілим ОСОБА_6 та отримали від останнього грошові кошти в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

18.06.2018 о 19 годині 04 хвилин ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

19.06.2018 відповідно до вимог ст. ст. 276 - 278 КПК України, слідчим, за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Оскільки у даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на думку слідчого є необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Про наявність (існування) ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України; відсутність офіційного місця роботи та відсутність міцних соціальних зв'язків.

Про наявність (існування) ризику незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні свідчать показання потерпілого, щодо реальних погроз застосування до нього насильства та позбавлення волі у разі невиконання ним незаконних вимог підозрюваного, а також вплинути на потерпілого з метою зміни його показань для уникнення від кримінальної відповідальності.

Про наявність (існування) ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - свідчить незаконне заволодіння паспортом потерпілого ОСОБА_7 з метою примушення потерпілого як найшвидше повернути не існуючий борг, усилюючи залякування у вигляді погроз та реальність того, що погрози можуть бути реалізованими, якщо потерпілий проігнорує вимогу вимагача.

Таким чином, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обставини тяжкості покарання, та зазначені вище обставини свідчать про те, що обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, не забезпечить його належної поведінки та явки до слідчого або суду, у зв'язку з чим вбачається необхідним в обранні стосовно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, вік, відсутність офіційного місця роботи, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Також при обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу, слідчий просить врахувати репутацію підозрюваного, який ніде не працює, у зв'язку з чим не має постійного джерела доходу, не одружений, малолітніх, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання.

Враховуючи зазначені обставини, на думку слідчого, застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для забезпечення реалізації покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання зазначеним ризикам. У зв"язку з чим слідчим у клопотанні ставиться питання про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід, з урахуванням наявності обгрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат Кизима В.В. просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати йому більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначеним часом.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

22.03.2018 року відомості про зазначене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130000000066, з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 189 КК України.

18.06.2018 о 19 годині 04 хвилин ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

19.06.2018 відповідно до вимог ст. ст. 276 - 278 КПК України, слідчим, за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України обгрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_6, відповідно до якого ОСОБА_6 просить вжити заходів та притягнути до кримінальної відповідальності осіб, які в період з листопада 2017 року і по теперішній час вимагають від нього грошові кошти;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 22.03.2018 року, який пояснив, що починаючи з кінця листопада 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з погрозою насильства відносного нього, вимагають грошові кошти у сумі 3 000 гривень;

- заявою потерпілого ОСОБА_6, відповідно до якої він просить долучити до матеріалів кримінального провадження оптичний диск, на якому містяться телефонні розмови з погрозами та вимаганням з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_3 грошових коштів стосовно нього;

- протоколом огляду оптичного диску, на якому містяться телефонні розмови з погрозами та вимаганням з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_3 грошових коштів стосовно ОСОБА_6;

- протоколом огляду грошових коштів та вручення їх, під час якого зафіксовано вручення грошових коштів у сумі 500 гривень потерпілому ОСОБА_6 для проведення контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 07.06.2018 року, який пояснив, що 26.04.2018 ним, в ході проведення контролю за вчиненням злочину, були передані грошові кошти в сумі 500 гривень, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Окрім того, 07.06.2018 ОСОБА_6 зустрічався з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, та останні з погрозою застосування насильства незаконно заволоділи національним паспортом громадянина України, який належить потерпілому ОСОБА_6;

- протоколом огляду грошових коштів та вручення їх, під час якого зафіксовано вручення грошових коштів у сумі 1 000 гривень потерпілому ОСОБА_6 для проведення контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

- протоколом затримання ОСОБА_3, в порядку ст. 208 КПК України, під час якого у нього вилучено мобільний телефон за допомогою якого останній зв'язувався з потерпілим ОСОБА_6 та висловлював на його адресу погрози застосування насильства та вимагав грошові кошти, грошові кошти у сумі 1000 гривень, які були призначені для проведення контролю за вчиненням злочину;

- речовими доказами, а саме мобільним телефоном, та грошовими коштами, які було вилучено у ОСОБА_3 під час його затримання в порядку ст. 208 КПК України;

- протоколом огляду предметів, а саме протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст. 260 КПК України, які проводились на підставі ухвал слідчого судді апеляційного суду Луганської області та протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину, передбаченого ст. 271 КПК України, який проводився на підставі постанови прокурора відділу прокуратури Луганської області відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з додатками у вигляді оптичних дисків. При детальному перегляді вказаних оптичних дисків були встановлені погрози застосування насильства, вимагання грошових коштів з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відносно ОСОБА_6, передача ОСОБА_5 грошових коштів ОСОБА_6;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 19.06.2018 року, який пояснив, що 18.06.2018 ним, в ході проведення контролю за вчиненням злочину, були передані грошові кошти в сумі 1000 гривень, ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

-протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3, під час якого вилучені розписка від імені ОСОБА_6 та національний паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6;

-речовим доказами, а саме розпискою від імені ОСОБА_6 та національним паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_6, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 (адміністратор кафе - бару «Пивной фанат»), яка пояснила, що ОСОБА_6 дійсно мав недостачу грошових коштів під час роботи у кафе - барі «Пивной фанат». Сума недостачі складала 1 677 гривень, яку він добровільно повернув власнику кафе в період з кінця 2017 року до початку 2018 року. Будь - яких заборгованостей зі сторони ОСОБА_6 немає, про факт вимагання від нього грошових коштів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 їй нічого невідомо;

-протоколами допитів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 (власники кафе - бару «Пивной фанат»), які пояснили, що ОСОБА_6 дійсно мав недостачу грошових коштів під час роботи у кафе - барі «Пивной фанат». Сума недостачі складала 1 677 гривень, яку він добровільно їм повернув в період з кінця 2017 року до початку 2018 року. Будь - яких заборгованостей зі сторони ОСОБА_6 немає, про факт вимагання від нього грошових коштів ОСОБА_5 та ОСОБА_3 їм нічого невідомо;

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_3 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України є обгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов"язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить не лише вагомість доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 2 ст. 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, але і відсутність у ОСОБА_3 міцних та сталих соціальних зв"язків.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_3, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Крім того, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що підозрюваний ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_6, що підтверджується протоколом його допиту від 22.03.2018 року.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеними та необгрунтованими наявність існування ризику можливості підозрюваним ОСОБА_3 вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також ризику незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, оскільки вони не знайшли об"єктивного підтвердження у судовому засіданні та грунтуються на припущеннях.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12018130000000066 від 22.03.2018, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобовязання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винуватим у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров"я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_3, який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12018130000000066 від 22.03.2018, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає задоволенню, а ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Що стосується посилання захисника на стан здоров`я підозрюваного та наявність в нього тяжких захворювань, які унеможливлюють його тримання під вартою, слідчий суддя звертає увагу на те, що будь-яких об`єктивних даних, які б вказували на неможливість утримання підозрюваного під вартою за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги суду не надано. Також слід зазначити, що питання надання медичної допомоги підозрюваним та обвинуваченим, що утримаються під вартою врегульовано спільним наказом №239/5/104 від 10.02.2012 року Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України, яким затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту. В тому числі даним порядок визначено, що медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз вирішується питання про направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я. Тобто, питання переведення до медичного закладу закритого типу, для надання необхідної медичної допомоги (обстеження) вирішується відповідно до встановлено порядку.

Таким чином, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 підлягає задоволенню. В той же час відповідно до вимог ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України вважаю за необхідне при винесенні ухвали щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, ризики, передбачені п. 1, п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, визначити розмір застави, а саме 70 480 грн. (1762*40), тобто 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку він має право у будь - який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області Старченко Д.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Боровик О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 18 червня 2018 року по 16 серпня 2018 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України встановити ОСОБА_3 заставу - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 70 480 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_3 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, перебуває чи зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2)прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим в цьому кримінальному провадженні.

В разі внесення застави, вище перелічені обов'язки, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз'яснюється положення п. п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

На дану ухвалу у п'ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко