Рішення № 74829021, 20.06.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2021/17

Провадження № 2/591/152/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - Клименко А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТДВ «Страхова Компанія»КИЇВ РЕ»»

про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і свої вимоги мотивує тим, що 23 вересня 2015 року близько 09-00 год. в м. Суми по вул. Охтирська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗИЛ5301 д.н.НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу Рута 23 АНОВА д.н. НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 13 жовтня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вищевказаній ДТП та притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортний засіб Рута 23 АНОВА д.н. НОМЕР_2 отримав значні механічні пошкодження. Відповідно до автотоварознавчого дослідження №017/2015 від 23.10.2015 року, розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки Рута 23 АНОВА д.н. НОМЕР_2 внаслідок вищезазначеної ДТП з урахуванням ПДВ 2936,00 грн. та втрати товарної вартості складає 39757,30 (тридцять дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят сім грн. гривні 30 коп.).

Представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить суд їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з»явився. Відзив на позовну заяву не суду не подав.

ТДВ «Страхова Компанія»КИЇВ РЕ»» про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. Представник до суду не з»явився.

Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали даної цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Згідно з вимогами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 23 вересня 2015 року близько 09-00 год. в м. Суми по вул. Охтирська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗИЛ 5301 д.н.НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу Рута 23АНОВА д.н. НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Вина ОСОБА_2 у даному ДТП підтверджується Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 13 жовтня 2015 року.

За ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що обов’язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Оскільки шкоду було завдано неправомірними діями ОСОБА_2 на нього покладається обов’язок з її відшкодування.

Відповідно до п.9 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, обчислюється, виходячи із реальної вартості втраченого майна або вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, на момент розгляду справи.

Розмір збитків підтверджується наданими доказами, а саме: висновком експерта № 017/2015, складеного 23 жовтня 2015 року, у відповідності до якого вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки Рута 23 А НОВА д.н. НОМЕР_2 внаслідок вищезазначеної ДТП з урахуванням ПДВ та втрати товарної вартості складає 39 757,03 грн..

Крім того, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_3 застрахована у третій особі по справі – ТДВ "СК "Київ Ре" і ТДВ «СК «Київ РЕ» 21.04.2016 року здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 19397,73 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку страхового відшкодування.

Ст. 32 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює випадки, коли шкода Страховиком не відшкодовується, зокрема п. 32.7 передбачає, що не відшкодовується шкода, пов»язана із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Суд встановив, що ТДВ «СК «Київ РЕ» відшкодувала шкоду не в повному обсязі і різниця між відшкодованою шкодою та її фактичним розміром становить 20359,30 грн..

За ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно правової позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, викладеної в Постанові від 20.01.2016 року у справі №6-2808цс15: «Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов’язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов’язку згідно зі статтею 1194 ЦК України – відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Такий же правовий висновок Верховним Судом України Суду було зроблено в Постанові від 26.10.2016 року під час розгляду іншої цивільної справи №6-594цс16.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги стягнення матеріальної шкоди у розмірі 20359,30 грн. підлягають повному задоволенню.

Стосовно заявлених вимог стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені також ст. 1167 Цивільного кодексу України. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Неправомірними діями ОСОБА_2 майну Позивача була завдана шкода, вина Відповідача встановлена судом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, враховуючи, що факт протиправного пошкодження належного позивачу автомобіля з вини відповідача повністю доведений в судовому засіданні, позивачу була завдана також немайнова шкода. Що полягає у моральних стражданнях, пов’язаних з пошкодженням її майна, неправомірними діями відповідача, її нераціональній витраті життєвого часу після ДТП, що потребував відновленням її порушеного права, необхідністю вирішувати питання щодо відшкодування шкоди у взаємодії зі страховиком, пошуку запчастин, здійснення ремонту транспортного; суд, виходячи із засад виваженості розумності та справедливості, вважає необхідним і достатнім визначити розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди в сумі 1500 гривень.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь позивача в сумі 640 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 кв.№2, ІПН НОМЕР_4) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, останнє зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4 кв.№89, ІПН НОМЕР_5) – 20359 грн. 30 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 640 грн. судових витрат, а всього - 22499 грн.30 коп..

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 21 червня 2018 року.

СУДДЯ КЛИМЕНКО А.Я.