Рішення № 74827690, 12.06.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/6001/17

Провадження № 2/500/1151/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя Швець В.М.,

при секретарі Кузьменко О.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (далі – ІТКЕ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги за технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в сумі 163грн. 11коп. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, дав пояснення, що відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 та своєчасно не оплачує послуги за обслуговування теплових мереж.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнавала, вважає, що послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення позивач не надає, тому вважає, що оплата за ці послуги нараховується безпідставно.

У відповідності зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши учасників справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що має бути задоволеним.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. Цей факт визнаний сторонами у судовому засіданні, а тому додаткового доказування не потребує.

Відповідно до ст.64 ЖК України наймач та члени його родини повинні оплачувати отримані комунальні послуги. Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен Жодна з сторін не оспорює факт того, що послуги з теплопостачання надавалися позивачем відповідачу. Відповідно до ст.ст.19,24,25 Закону України «Про теплопостачання», ст.526 ЦК України відповідач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В судовому засіданні відповідачка визнала, що їй надавалися послуги з теплопостачання, тому факт надання цих послуг додатковому доказуванню не підлягає. Рішеннями виконавчого комітету Ізмаїльської міської Ради № 1555 від 25 листопада 2004 року та № 461 від 7 червня 2013 року встановлені тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення (а.с.16,17). Однак, відповідачка не проводила оплату у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в сумі 163грн. 11коп., розрахунок якої зроблений на підставі вищевказаних тарифів.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на безпідставність нарахування по двоставочному тарифу, а також на не визнання боргу за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, бо ці заперечення не доведені жодним доказам, а нарахування по ним проведені відповідно до вищезазначених тарифів, а також підтверджені актами огляду внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення (а.с.42-52).

Таким чином позивач довів у судовому засіданні свої вимоги, відповідачка повинна сплатити позивачу заборгованість за надані послуги. За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та не відповідність заперечень відповідача діючому законодавству.

Згідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надала суду жодного доказу належного, допустимого та достовірного у відповідності до ст.ст.77-79 ЦПК України щодо заперечень проти позову, наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідач не спростувала.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується ст.141 ЦПК України та відносить до них витрати на оплату судового збору в сумі 1600грн. (а.с.1,2) та витрати на оплату поштового відправлення в сумі 27грн. (а.с.53), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 1627грн. (1600+27).

Керуючись ст.64 ЖК України, ст.ст.19,24,25 Закону України «Про теплопостачання», ст.526 ЦК України, ст.ст.11-13,76-81,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» 163грн. 11коп. заборгованості за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, 1627грн. судових витрат, а разом 1790 (одну тисячу сімсот дев’яносто)грн. 11коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 21 червня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_3