Постанова № 74827170, 21.06.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/3224/18 21.06.2018

Провадження №33/784/290/18

Провадження № 33/784/290/18 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП

Головуючий суду першої інстанції: Гречана С.І.

Головуючий апеляційного суду: Яворська Ж.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючого судді Яворської Ж.М.,

за участі секретаря судового засідання Гавор В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення БД №094885 від 17 квітня 2018 року водій ОСОБА_2 близько 15 год. 50 хв. в районі будинку № 3 по вул. Малко-Тернівська у м. Миколаєві, керував а/м «Рута 25 ПЕ» реєстраційний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Drager Alcotest 6810 - ARAM 2264», результат тесту становить 2,35 проміле, тест № 1730, чим спричинив адміністративне правопорушення передбачене п.2.9 «а» ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись з постановою місцевого суду та посилаючись на те, що вона є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм чинного законодавства; огляд його на стан сп'яніння проводився з порушенням діючого законодавства; він перебував за кермом автомобіля який не рухався, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.130 КУпАП; протокол про адміністративне правопорушення складений не патрульними поліцейськими, а представниками невідомої організації, просив про її скасуванню, а провадження у справі закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУАП розгляд справи проводився за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як вбачається зі змісту ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення від 17 квітня 2018 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в яких вони підтвердили факт проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп'яніння, результатом огляду за допомогою газоаналізатора Alcotest № 6810 (Drager), відповідно до якого ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння з показником 2,35 проміле.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що він не перебував за кермом автомобіля «Рута 25 ПЕ» реєстраційний номер НОМЕР_1 в момент зупинки не заслуговують на увагу та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського.

Ставити під сумнів складання протоколу про адміністративне правопорушення саме працівниками патрульної поліції підстав у суду не має, оскільки в протоколі зазначено прізвище, ім'я, по-батькові, а також посаду, особи, що склала даний протокол. Подія, складання протоколу саме поліцейськими, підтверджується відеозаписом наданим Управлінням патрульної поліції в м. Миколаєві.

Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду ( далі - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану установленими МОЗ і МВС.

Аналогічні положення викладено і у п.2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року ( далі - Інструкція).

Так згідно п. 3 Порядку, п.6 розділу 1 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я ( п.6 Порядку, п.7 розділу 1 Інструкції).

Як вбачається із відеозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції ОСОБА_2 погодився із результатом огляду його на стан сп'яніння, а тому пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі не прийняв, про що було зазначено в протоколі. Ці обставини підтверджуються і показаннями свідків, які були присутні під час проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2

За такого не було підстав для направлення його на огляд до медичного закладу, а твердження апелянта про те, що працівниками поліції було істотно порушено порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року, який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Згідно п.1ст.17 вказаного Закону законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Згідно роз'яснень Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» газоаналізатори, що вже перебувають в експлуатації можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.

Міжповірочний інтервал законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, що перебуває в експлуатації, до яких належить і вимірювач вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається визначено в наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13 жовтня 2016 року та становить 1 рік.

Із роздруківки результату тестування газоаналізатора алкотестеру «Drager Alcotest 6810 - ARAM 2264», доданої до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що останній проходив повірку 28 липня 2017 року, що відповідає свідоцтву про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/4574 від 28 липня 2017 р. та є дійсним до 28 липня 2018 року.

Вищевказане спростовує доводи наведені в апеляційній скарзі щодо неможливості застосування приладу Alcotest № 6810 (Drager) за допомогою якого був проведений огляд апелянта на стан сп'яніння.

Крім того, як вбачається з наданого відеозапису ОСОБА_2 визнав, що незадовго до проходження огляду на стан сп'яніння він вживав спиртні напої, а саме: горілку в кількості 100 грам.

Не заслуговують на увагу і спростовуються матеріалами справи доводи апеляційної скарги про підписання ОСОБА_2 пустого протоколу про адміністративне правопорушення. Так, відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського підтверджується не тільки складання протоколу у його присутності, а ще й ознайомлення з викладеними у документі обставинами, зачитаними поліцейською в голос та роз'яснено його зміст.

Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, зафіксованих в протоколах про адміністративне правопорушення, складених відносно нього уповноваженою особою органів поліції.

Слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. 294 КУАП, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області Ж.М.Яворська