Ухвала суду № 74827128, 20.06.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/5789/15-ц 20.06.2018

Провадження №22-ц/784/1006/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 489/5789/15 Категорія 5

Провадження № 22-ц/784/1006/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Бондаренко Т.З., Крамаренко Т.В.,

із секретарем судового засідання - Андрієнко Л.Д.,

за участю: представника позивачів- Радіонової В.Є.,

представника ПАТ «Українська залізниця-Миргородової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2018 року, постановлене під головуванням судді Тихонової Н.С. в приміщенні суду о 12 год. 48 хв., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного підприємства «Одеська залізниця», Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання права власності в порядку приватизації, -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2015 року позивачі звернулись до суду з позовом до ДП «Одеська залізниця», в якому просили спонукати (зобов'язати) відповідача надати дозвіл на приватизацію двокімнатної квартири за адресою : АДРЕСА_1. Свої вимоги обґрунтовували тим, що вказана квартира була надана ОСОБА_3 в 1987 р., під час його роботи в підрозділі ДП «Одеська залізниця» - Миколаївської дистанції колії № 14 Одеської дороги, яка і була балансоутримувачем вказаного будинку. В 2002р. будинок АДРЕСА_1 було знято з балансу структурного підрозділу, але не передано до комунальної власності. ОСОБА_3 помер в 2014 р. Після його смерті вони бажають приватизувати квартиру, проте, на неодноразові звернення до Миколаївської дистанції колії № 14 про надання дозволу на приватизацію квартири їм було повідомлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 знятий з балансу. При цьому серед об'єктів, що належать до комунальної власності, даний будинок також не обліковується. Позивачі наполягають на тому, що відомості про те, що спірний будинок не перебуває на балансі Миколаївської дистанції колії № 14 не відповідають дійсності, оскільки наявні свідоцтва про право власності на житло, видані мешканцям цього будинку, спростовують дані обставини.

В березні 2018 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою у новій редакції до ДП «Одеська залізниця» та ПАТ «Українська залізниця», в якому просили суд визнати за ними право спільної часткової власності по ? кожній на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку безоплатної приватизації житла.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного підприємства «Одеська залізниця», ПАТ «Українська залізниця» про визнання права власності в порядку приватизації задоволено. Судом визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності по ? частці за кожною на двокімнатну квартиру загальною площею 53,7 кв. м., житловою площею 34,9 кв. м., за адресою : квартира АДРЕСА_1, в порядку приватизації житла. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ПАТ «Українська залізниця» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що наказом служби колії Одеської залізниці від 25.06.2002 року № П-196, будинок, в якому знаходиться спірна квартира, знято з балансу відокремленого структурного підрозділу Одеської залізниці та передано в приватну власність мешканцям цього будинку. Таким чином, будинок АДРЕСА_1 не знаходиться в повному господарському віданні та не знаходиться в оперативному управлінні ні Державного підприємства «Одеська залізниця», ні ПАТ «Українська залізниця», тому надання дозволу на приватизацію квартири у вищевказаному будинку суперечить нормам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із відзивом на апеляційну скаргу, в якому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Як убачається з матеріалів справи за результатами розгляду первісного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ДП «Одеська залізниця» про спонукання (зобов'язання) відповідача надати дозвіл на приватизацію двокімнатної квартири за адресою : АДРЕСА_1, Ленінським районним судом м. Миколаєва 14 січня 2016 року було постановлено заочне рішення про задоволення позовних вимог ( а .с. 95-97 т.1).

15 лютого 2016 р. ПАТ «Українська залізниця» звернулося до суду з заявою про перегляд даного заочного рішення, а після відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення з апеляційною скаргою на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2016 року.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 травня 2016р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Українська залізниця» на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2016 року було закрито як помилково відкрите через те, що апелянт не має права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки юридична особа ДП «Одеська залізниця» на час розгляду справи судом ще знаходиться в стані припинення та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не виключена, а отже, ПАТ «Українська залізниця» не має права на оскарження заочного рішення Ленінським районним судом м. Миколаєва від 14 січня 2016 року ( а. с. 226-228 т.1).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України від 23 січня 2017 року ухвала Апеляційного суду Миколаївської області від 23 травня 2016р. була залишена без змін ( а. с. 66-67 т.ю2).

11 вересня 2017р. ДП «Одеська залізниця» звернулося до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2016 року ( а. с. 187 т.2), яка ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2017р. була задоволена, заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 січня 2016 року - скасовано, а справа призначена до розгляду ( а. с. 203-204 т.2).

19 березня 2018р. позивачі звернулися до суду з позовною заявою у новій редакції до 2 відповідачів, а саме до ДП «Одеська залізниця» та до ПАТ «Українська залізниця», в якому просили суд визнати за ними право спільної часткової власності по ? кожній на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку безоплатної приватизації житла.

За результатами розгляду позову в новій редакції як до ДП «Одеська залізниця», так і до ПАТ «Українська залізниця», знову було постановлено заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2018 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного підприємства «Одеська залізниця», ПАТ «Українська залізниця» про визнання права власності в порядку приватизації та визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права спільної часткової власності по ? частці за кожною на двокімнатну квартиру загальною площею 53,7 кв. м., житловою площею 34,9 кв. м., за адресою : квартира АДРЕСА_1, в порядку приватизації житла.

Аналіз зазначених обставин по справі свідчить про те, що позов до відповідача ПАТ «Українська залізниця» вперше у даній справі був заявлений 19 березня 2018р. і стосовно даного відповідача судом вперше було винесено заочне рішення від 03 квітня 2018 року. Раніше постановлене у справі Ленінським районним судом м. Миколаєва заочне рішення від 14 січня 2016 року не стосувалося ПАТ «Українська залізниця», так як ПАТ «Українська залізниця» не було стороною у справі на час винесення судом першого заочного рішення і не мало права ні на його перегляд за процедурою перегляду заочного рішення судом, який його постановив, ні на апеляційне оскарження цього рішення.

Згідно ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача і тільки у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення згідно ч.4 ст. 287 ЦПК України може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. А вже повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть відповідно до положень ч.3 ст. 288 ЦПК України оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Тобто діючим цивільно - процесуальним законодавством встановлений чіткий порядок оскарження заочного рішення відповідачем по справі.

Як убачається з матеріалів справи ПАТ «Українська залізниця» даний порядок оскарження заочного рішення дотриманий не був, так як ПАТ «Українська залізниця» не зверталося до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2018 року, а судом не виносилася ухвала про залишення заяви про перегляд даного заочного рішення без задоволення.

Таким чином, ПАТ «Українська залізниця» не мало права саме на апеляційне оскарження заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2018 року через не дотримання встановленого ЦПК України спеціального порядку оскарження заочного рішення.

У зв'язку з викладеним апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Українська залізниця» на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2018 року слід закрити, як помилково відкрите, та роз'яснити ПАТ «Українська залізниця» його право на звернення до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2018 року.

Керуючись ст. ст. 284, 287, 288, 362, 374, 381 ЦПК України, судова колегія,-

У ХВ А Л И Л А:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Українська залізниця» на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 квітня 2018 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного підприємства «Одеська залізниця», Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання права власності в порядку приватизації закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складання її повного тексту до Верховного Суду.

Головуючий

Судді:

Повний текст ухвали складено 21 червня 2018 року