Ухвала суду № 74826736, 20.06.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4237/17

2-ві/405/4/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року Ленінський районний суд міста Кіровограда в складі:

головуючого судді - Драного В.В.

при секретарі - Дерев'янко А.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Іванової Л.А. у цивільній справі №405/4237/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАН» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід судді Іванової Л.А. у цивільній справі № №405/4237/17 за позовом ТОВ «ІНСАН» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Заява про відвід судді мотивована тим, що суддя Іванова Л.А. головувала при розгляді Ленінським районним судом м. Кіровограда цивільної справи №405/608/17 за позовом ТОВ «Інсан» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором безпроцентної позики від 15 червня 2016 року в розмірі 76 000 грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 2 064 грн. 31 коп., а всього 78 657 грн. 31 коп. та судового збору в розмірі 1 179 грн. 86 коп., та при ухваленні рішення суддя взяла до уваги письмовий доказ, оригінал якого не досліджувався при розгляді справи, а саме: договір безвідсоткової позики від 15.06.2016 року який ним (ОСОБА_1.) не укладався і ніколи не підписувався. Крім того, про відсутність у позивача по справі ТОВ «Інсан» договору позики підтверджує і сам позивач під час розгляду справи Придніпровським районним судом міста Черкаси про визнання недійсним вищезазначеного договору, що також було встановлено і апеляційним судом Кіровоградської області, та визнано достатніми підставами для зупинення провадження по справі до вирішення питання наявності оригіналу договору та справжності підпису відповідача на ньому. Тим самим, при ухваленні рішення по справі №405/608/2017 між тими самими сторонами суддя не взяла до уваги письмовий доказ, оригінал якого не досліджувався в судовому засіданні при розгляді справи та прийняла необгрунтоване рішення на користь того самого позивача, що, в свою чергу, викликає у відповідача ОСОБА_1 як учасника процесу враження та стале переконання упередженості та не об'єктивності судді, на підставі чого, та щоб усунути сумніви щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд та законність судового рішення у відповідності до принципів ст.6 Європейської Конвенції, відповідач ОСОБА_1 просив відвести суддю Ленінського районного суду міста Кіровограда Іванову Л.А. від розгляду цивільної справи №405/4237/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інсан» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Так, за наслідками розгляду вказаної заяви про відвід судді, суд, який розглядає справу, дійшовши висновку про необґрунтованість відводу на підставі положень ст.ст. 36, 40 ЦПК України, зупинив провадження у справі. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Іванової Л.А. передано для визначення судді, у порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно ч. 8 ст. 39 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування заяви про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.6, ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Учасники справи, мають процесуальне право заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підставами для відводу судді, які визначені ст.36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Статтею 37 ЦПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Доводами заяви ОСОБА_1 про відвід судді Іванової Л.А. є незгода відповідача ОСОБА_1 з ухваленим під головуванням судді Іванової Л.А. судовим рішенням по справі № 405/608/17 за позовом ТОВ «Інсан» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором безпроцентної позики від 15 червня 2016 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інсан» борг за договором безпроцентної позики від 15 червня 2016 року в розмірі 76 000 грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 2 064 грн. 31 коп., а всього 78 657 грн. 31 коп. та судовий збір в розмірі 1 179 грн. 86 коп., і, зокрема, в частині того, що судом в порушення процесуальних норм не досліджувався під час розгляду справи оригінал договору позики.

Судом відзначається, що вказані доводи не можуть бути підставою для відводу судді, оскільки ч.4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Частиною 2 ст.126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

Враховуючи вищевказане та доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді, які не містять правових підстав для відводу, суд не вбачає підстав для відводу судді Іванової Л.А. у цивільній справі №405/4237/17 за позовом ТОВ «ІНСАН» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Іванової Л.А. у цивільній справі №405/4237/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНСАН» до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення боргу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний