Вирок № 74825907, 20.06.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3089/18

Провадження № 1-кп/362/329/18

ВИРОК

Іменем України

20.06.2018 Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді – Корнієнка С.В., за участі секретаря – Вакуленко О.О., прокурора – Народовець А.В., обвинуваченого – ОСОБА_1, представника потерпілого – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018110140001016 від 21.05.2018 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1, починаючи з 14.12.2017 року перебував у трудових відносинах з ПСП «Агрофірма «Світанок», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03754024.

Так, 04.02.2018 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження) перебували у гаражному приміщенні, що розташоване за адресою: Київська область Васильківський район смт.Гребінки вул.Білоцерківська, 1, що знаходиться на балансі ПСП «Агрофірма «Світанок», саме в цей час у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна та він запропонував ОСОБА_3 (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження) здійснити крадіжку металолому, який належить ПСП «Агрофірма «Світанок». На вказану пропозицію останній погодився, тим самим вступивши в злочинну змову з метою умисної спільної участі у вчиненні злочину.

Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження) реалізовуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, маючи корисливий мотив та мету, направлені на особисте збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та користуючись тим, що їх дії залишаються непоміченими сторонніми особами завантажили вищевказаний металобрухт вагою 181 кг, загальною вартістю 1140,30 грн. до салону автомобіля марки «КАМАЗ», державний № НОМЕР_1, який належить ПСП «Агрофірма «Світанок» та перебуває у користуванні ОСОБА_3 (матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження).

Після чого, направились в напрямку виїзду з території агрофірми, однак злочин до кінця довести не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками ПСП «Агрофірма «Світанок»

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб.

29 травня 2018 року під час досудового розслідування між підозрюваним ОСОБА_1 та представником потерпілого ОСОБА_2 було укладено угоду про примирення, що відповідає вимогам ст. 471 КПК України, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України та істотних для даного кримінального провадження обставин. При цьому ОСОБА_1 приносить представнику потерпілого ОСОБА_2 щирі вибачення за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене, ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, внаслідок чого потерпілому було завдано матеріальної шкоди. Сторонами також узгоджено міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у виді 2 років позбавлення волі, з звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України та встановленням йому іспитового строку 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст.474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Судом вивчені письмові матеріали кримінального провадження: витяг з бази даних МВС України, з якого вбачається, що ОСОБА_1 вперше притягається до кримінальної відповідальності; довідки Васильківської ЦРЛ, з яких вбачається, що ОСОБА_1 у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває; характеристика, за якою обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнав повністю, погодившись з викладеними в обвинувальному акті обставинами, розуміючи характер обвинувачення, щиро розкаявся, заподіяну матеріальну шкоду відшкодував повністю.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Представник потерпілого ОСОБА_2 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України. В судовому засіданні представник потерпілого зазначив, що шкода фірмі повністю відшкодована, обвинуваченого вибачили і будь-яких претензій до останнього немає, укладення угоди є його добровільним рішенням.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 110, 369-371, 373-374, 376, 395, 468, 471-475 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Затвердити угоду про примирення від 29 травня 2018 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_1 та представником потерпілого ОСОБА_2 в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018110140001016 від 21.05.2018 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України узгоджене сторонами покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до положень ст.ст.75 і 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк випробування тривалістю 1 (один) рік, з зобов’язанням повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку – «20» червня 2018 року.

Речові докази по справі: металобрухт, вагою 181 кг, що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 – залишити за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_1 і прокурору.

Суддя Корнієнко С.В.