Рішення № 74825115, 15.06.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1765/18

Провадження № 2/346/1177/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді - Потятинника Ю.Р.,

з участю секретаря - Васильчук Я.В.,

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому спрощеному судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що 26 липня 1985 року між ними з відповідачем був укладений шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Івано-Франківського міськвиконкому Івано-Франківської області, актовий запис №996.

Від спільного сімейного життя із відповідачем мають двох дітей: синів – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 06 червня 2013року шлюб між ними розірваний. Дитина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишений проживати з нею.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В порушення вимог вищезазначеної норми закону відповідач із часу розірвання шлюбу не надає дитині матеріальної допомоги, хоча матеріально взмозі її надавати.

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідач є пенсіонером МВС України і отримує пенсію, що підтверджується листом Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області від 20.03.2018 року №Н-8Аз/108/05/8-18.

На даний час розмір пенсії відповідача їй не відомий, але згідно протоколу за пенсійною справою 00-5835 (МВС) від 30.03.2018 року 11.09.1997 року відповідачеві була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 2 129,90 грн.

Позивач, вважає, що з часу призначення пенсії її розмір неодноразово підвищувався і на даний час він становить значно більший розмір.

Крім того, відповідач займається підприємницькою діяльністю (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах) зареєстрований як фізична особа- підприємець, про що свідчить лист Коломийської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 223.03.2018 року №642/10/09-07-13, а отже, має ще, крім пенсії, дохід від підприємницької діяльності.

Згідно вищенаведеного листа Коломийської оДПІ обсяг доходу відповідача від підприємницької діяльності складає: за 2015 рік – 180 623,00 грн, за 2016 рік – 199 006,00 грн., за 2017 рік – 228 167,00 грн.

Отже, хоча дохід відповідача від підприємницької діяльності за останніх три роки є стабільним, він має мінливий характер і залежить від ринку попиту, доходів покупців, рівня підприємницької діяльності та ще багатьох факторів.

Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний , мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Тому, позивач, вважає, що розмір аліментів на утримання їхньої спільної із відповідачем дитини – сина ОСОБА_6 повинен стягуватися у твердій грошовій сумі.

Крім того, призначення аліментів у частці від доходу відповідача, утруднить виконання рішення суду про стягнення аліментів щомісячно, оскільки відповідач є платником єдиного податку.

Їй відомо, що інших утриманців, крім їхнього сина ОСОБА_6 відповідач немає. Стан здоров'я відповідача та його матеріальний стан є добрими.

В силу ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів на одну дитину не повинен бути меншим від 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого державою для дитини відповідного віку.

На даний час прожитковий мінімум для дитини у віці від 6 до 18 років становить 1 860 грн.

Вважає, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі на утримання їхньої спільної дитини має бути встановлений у сумі 5 000 грн. щомісячно.

Така сума буде достатньою для утримання дитини, яка росте і потребує нормального, сбалансованого харчування та одягу, забезпечить потреби дитини у навчанні, культурному та духовному розвитку, а для відповідача така сума аліментів не буде обтяжливою.

На підставі вищенаведеного просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн. щомісячно з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, та пояснила, що на даний час проживає з чоловіком і дітьми. Старший син зареєстрований по місцю її проживання, але фактично проживає окремо з своєю сім'єю. Стан її здоров'я та дитини добрий. Займається підприємницькою діяльністю.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, відповідач згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів є посильний для нього. Дійсно займається підприємницькою діяльністю і отримує заробіток в розмірі 8-10 тисяч грн. на місяць, враховуючи пенсію. Вказав, що позивач також займається підприємницькою діяльністю і її дохід, а відповідно і прибуток значно більші ніж його, про що подав суду довідку з Коломийської ОДПІ. Стан здоров'я його задовільний, проживає один. Також, відповідач подав суду копію договору про поділ майна між подружжям від 24.01.2014р., посилаючись на те, що згідно даного договору він передав відповідачу більшу частину їх спільного майна. Добровільно надавав кошти на утримання дитини.

Згідно довідки, наданої Коломийською ОДПІ, ОСОБА_1 перебуває на обліку в інспекції як фізична особа-підприєжмець та є платником єдиного податку 2 групи. Її доходи , згідно поданою нею декларацією складають: 2015 р. – 237 221 грн., 2016 р – 3778 1441 грн., 2017 рік – 461 915 грн. Тобто доходи позивачки вдвічі вищі, ніж його. Крім цього при розірванні шлюбу вони склали договір про поділ майна подружжя, згідно якого 2/3 їхнього спільного бізнесу та майна відійшло позивачці, про що вона також не повідомила суд. Крім цього між ними була усна домовленість про утримання сина, на даний час він постійно піклується про нього, купує всі необхідні речі. Позивачка за ті 5 років, що минули після розлучення, ні разу не зверталась до нього з вимогою про встановлення розміру щомісячної виплати на утримання дитини, тобто даного спору між ними ніколи не виникало. Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що приховуючи дані факти від суду , позивачка хоче перекласти всі обов»язки по утриманню сина на нього. Тому вважає, що розмір аліментів на утримання їхнього сина мав би розподілятися порівну, але згідний сплачувати 1500 грн. щомісячно.

Суд, вислухавши сторони, аналізуючи обставини встановлені в судовому засіданні та дослідивши зібрані докази, важає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до вимог ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.их мотивів.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку., визначений у твердій грошовій сумі, не може бути меншим, ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком є відповідач. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 06 червня 2013 року шлюб між сторонами розірвано, а неповнолітню дитину – ОСОБА_5 залишено проживати з матір'ю.

Згідно відповіді на запит адвоката з Коломийської ОДПІ від 22.03.2018 року згідно поданих відповідачем податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця обсяг доходу відповідача від підприємницької діяльності складає: за 2015 рік – 180 623,00 грн, за 2016 рік – 199 006,00 грн., за 2017 рік – 228 167,00 грн. Згідно інформації з Коломийської ОДПІ, яку подав відповідач ОСОБА_1 також перебуває на обліку в інспекції як фізична особа-підприємець та є платником єдиного податку 2 групи, обсяг отриманого нею доходу становить: 2015 р. –и 237 221 грн., 2016 р – 3778 1441 грн., 2017 рік – 461 915 грн. Отримання такого доходжу відповідач не заперечила, назвати суду розмір місячного заробітку відмовилась.

Згідно протоколу за пенсійною справою 00-5835 (МВС) від 30.03.2018 року ОСОБА_2 розмір його пенсії становить 2123 грн. 90 коп.

Проаналізувавши зібрані докази в їх сукупності, враховуючи матеріальний та сімейний стан сторін, стан їх здоров'я та здоров'я дитини, суд вважає, що слід стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. В решті позову слід відмовити. При цьому, посилання позивача на передачу відповідачу більшої частини спільного майна згідно договору поділу майна, як на доводи часткового заперечення проти позовних вимог, суд вважає безпідставними з огляду на добровільність укладення такого договору, який прямо не стосується предмету спору.

На підставі викладеного та ст. ст. 180-184 СК України , керуючись ст. 247 ч.2, 263 -265, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки м. Коломия, вул. Вечірня, 6, Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. В решті позову відмовити.

Стягнення аліментів розпочати з 17 квітня 2018 р. з часу звернення до суду.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача : Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) - 704 гривень 80 копійок судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з часу складення повного рішення, через Коломийський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 19.06.2018 року.

Суддя Потятинник Ю. Р.