Рішення № 74823341, 21.06.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2262/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21 червня 2018 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Свірідової В.В.

з участю секретаря Шаповалової Ю.О.

справа №466/2262/18;

2/466/1271/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

встановив:

26.03.2018 року представник АТ «СК «АХА Страхування» ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, в якому просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «АХА Страхування» завдані збитки в порядку регресу в розмірі 5537,16 грн. та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 1762 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11.01.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «AXA Страхування» (далі - Позивач) та ОСОБА_3 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №3483 а6аа (далі - Договір). Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володіння, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Volvo», державний номерний знак «ВС7280СХ».

У відповідності до умов вказаного Договору страхування, позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

28.01.2016 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач), керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номер «ВС0223ВВ», в м. Львів по вул. Стуса, 57, допустив зіткнення з автомобілем марки «Volvo», державний номерний знак «ВС7280СХ». Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до Постанови Франківського районного суду м. Львова від 02.03.2016 року по справі №465/668/16-п, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт АХА2016434 від 26.02.2016 року.

На підставі вище зазначених страхових актів AT «СК «AXA Страхування» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 28607,78 грн.

Згідно з ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На підставі ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована за полісом № АІ5339223 в ПрАТ «СК «Брокбізнесбанк», то остання керуючись ст. 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувала AT «СК «AXA Страхування» страхове відшкодування в розмірі 23 070,62 грн.

Відповідно до пункту 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до роз'яснень, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майн враховуються у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків.

Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодуванні (страхової виплати).

Згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 5537,16грн. З врахуванням вищевикладеного, змушений звернутися до суду.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Відповідач у судове засідання не з’явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 11.01.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «AXA Страхування» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №3483 а6аа (далі - Договір). Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володіння, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_1.

У відповідності до умов вказаного Договору страхування, позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

28.01.2016 року ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в м. Львів по вул. Стуса, 57, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень та матеріальної шкоди.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 02.03.2016 року по справі №465/668/16-п, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За змістом ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні згаданого ДТП доведена та доказуванню не підлягає.

Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Власник автомобіля марки «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 звернувся до АТ «СК «АХА Страхування» із заявою про відшкодування заподіяної шкоди. На підставі вказаної заяви та наданих документів було складено страховий акт АХА2016434 від 26.02.2016 року, відповідно до якого сума страхового відшкодування на підставі розрахунку становить 28607,78грн.

Так, на підставі вище зазначених страхових актів AT «СК «AXA Страхування» здійснила ОСОБА_3 виплату страхового відшкодування в розмірі 28607,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №226 539 від 29.02.2016 року.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1187 ч. 2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Так, оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована за полісом № АІ5339223 в ПрАТ «СК «Брокбізнесбанк», то остання, керуючись ст. 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодувала AT «СК «AXA Страхування» страхове відшкодування в розмірі 23 070,62 грн.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 5537,16грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до пункту 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до роз'яснень, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майн враховуються у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків.

Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодуванні (страхової виплати).

Згідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

У зв’язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1762,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2/78а) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912, МФО 351005) завдані збитки в порядку регресу в розмірі 5537,16 грн. (п’ять тисяч п’ятсот тридцять сім грн. 16 коп.) та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя ОСОБА_5