Рішення № 74823325, 13.06.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1053/18

Провадження № 2/456/894/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське АТП» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок приниження честі і гідності особи,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське АТП» на його користь 5 000 грн. моральної шкоди, заподіяної внаслідок приниження честі і гідності фізичної особи інваліда 2-ї групи. В обґрунтування позову покликається на те, що він є інвалідом другої групи, пасажиром та споживачем транспортних послуг, 07.02.2018 року їхав рейсовим автобусом Стрий - Дрогобич, даний маршрут обслуговує, відповідач – Стрийське АТП, всупереч чинного законодавства, яким передбачено пільговий проїзд інвалідів другої групи за 50 % вартості проїзду, водій вимагав з нього плату в розмірі 100 % вартості за проїзд, оскільки начальник ОСОБА_2 АТП в наказному порядку звузив коло пільговиків. У зв’язку з такою неправомірною поведінкою водія, просить суд стягнути на його користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити. Зазначив, що 07.02.2018 року близько 12 год. 00 хв. їхав по справах з м. Стрий в м. Дрогобич, на автобусі №2. Коли він зайшов у автобус, у нього виник конфлікт з водієм, який показував аркуш паперу, в якому було зазначено, що у зв’язку з тим, що Стрийська міська рада Львівської області не проводить відшкодування АТП за перевезення пільгових категорій пасажирів, то адміністрація ОСОБА_2 АТП скасовує пільгові категорії з 20.01.2018 року. Всупереч цьому, він намагався довести водію, що адміністрація такого права немає. Однак водій відповів, що це не його справа, а розпорядження адміністрації. Позивач повідомив водія автобуса, що він платити не буде, однак водій сказав, що не поїде, допоки він не заплатить. Оскільки пасажири почали голосно до нього кричати, що він затримує рейс, він змушений був повністю оплатити проїзд. Після цього він звернувся в комісію по транспорту, прокуратуру. Окрім цього зазначив, що водій його принизив на цілий автобус, розмовляв з ним нецензурними словами, підірвав його авторитет та погрожував, у зв’язку з цим просить відшкодувати моральну шкоду.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 з позовом не погодився та зазначив, що позивач звернувся з позовом з метою заробити гроші, окрім цього вказав, що позивач до нього особисто за роз’ясненнями не звертався. Також зазначив, що 24.01.2018 року було отримано лист з Управління соціального захисту населення про пільгові перевезення у 2018 році, дану інформацію потрібно було розмістити у кожному автобусі. Оголошення про яке вказав позивач до автобуса Стрий – Дрогобич немає жодного відношення. Окрім цього зазначив, що з 25.03.2018 року діє новий ОСОБА_5, згідно якого пільговим категоріям громадян будуть видаватися кошти на проїзд. Вказав, що працюючи директором ОСОБА_2 АТП жодного наказу щодо скасування проїзду пільгових категорій не видавав

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

З копії пенсійного посвідчення № 229607274, виданого 04.10.2011 року Пенсійним фондом України вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи /а.с. 5/.

Відповідно до копії скарги вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Львівської обласної прокуратури, з приводу обставин, що мали місце 07.02.2018 року /а.с. 6/.

З копії листа Управління Укртрансбезпеки у Львівській області від 02.03.2018 року за вих. № 1698/05-29/18 адресованого ОСОБА_1 вбачається, що в ході перевірки, яка проводилась 01.03.2018 року виявлено порушення вимог ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» та складено два акти про порушення на ТОВ «Стрийське АТП» та ПП «Транс – Спорт» /а.с. 7/.

З копії листа Управління соціального захисту населення від 24.01.2018 року за вих. № 09-228 про пільгові перевезення у 2018 році встановлено перелік пільгових категорій громадян, які мають право безкоштовного проїзду в приміському транспорті /а.с. 23-24/.

З копії акту Управління Укртрансбезпеки у Львівській області №022783 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено, що водій безпідставно відмовив у пільговому перевезенні пасажиру /а.с. 37/.

Відповідно до копії акту Управління Укртрансбезпеки у Львівській області № 933 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом під час перевірки виявлено порушення, а саме те, що водій безпідставно відмовив у пільговому перевезенні пасажиру /а.с. 38/.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду; протиправне діяння особи, яка її завдала; причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Статтею 1172 ЦК встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4, за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що неправомірними діями відповідача, водій якого неправомірно відмовив позивачу у пільговому перевезенні, позивачу спричинено моральну шкоду, яка підлягає частковому відшкодуванню відповідачем.

Даний висновок суду грунтується на зібраних у справі доказах:

-показаннях позивача в судовому засіданні, допитаного в якості свідка в порядку ст.92 ЦПК України, про те, що 07.02.2018 року близько 12 год. 00 хв. їхав по справах з м. Стрий в м. Дрогобич, на автобусі №2. Коли він зайшов у автобус, у нього виник конфлікт з водієм, який показував аркуш паперу, в якому було зазначено, що у зв’язку з тим, що Стрийська міська рада Львівської області не проводить відшкодування АТП за перевезення пільгових категорій пасажирів, то адміністрація ОСОБА_2 АТП скасовує пільгові категорії з 20.01.2018 року. Всупереч цьому, він намагався довести водію, що адміністрація такого права немає. Однак водій відповів, що це не його справа, а розпорядження адміністрації. Позивач повідомив водія автобуса, що він платити не буде, однак водій сказав, що не поїде, допоки він не заплатить. Оскільки пасажири почали голосно до нього кричати, що він затримує рейс, він змушений був повністю оплатити проїзд. Після цього він звернувся в комісію по транспорту, прокуратуру. Окрім цього зазначив, що водій його принизив на цілий автобус, розмовляв з ним нецензурними словами, підірвав його авторитет та погрожував, у зв’язку з цим просить відшкодувати моральну шкоду.

-показаннях в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 про те, що вона 07.02.2018 року сіла в автобус Стрий – Дрогобич на вокзалі, оскільки їхала в м. Дрогобич та побачила, як позивач свариться з водієм на рахунок оплати коштів за проїзд. Позивач показав водієві посвідчення, однак той сказав заплатити за проїзд. Водій автобуса показував якийсь листок, що 20.01.2018 року інвалідам другої групи відмінили пільговий проїзд. У зв’язку з цим, позивач змушений був оплатити повний квиток, оскільки водій сказав платити або виходити. Зазначила, що водій автобуса нецензурної лексики не вживав, казав, що не поїде допоки позивач не оплатить проїзд. Конфлікт тривав близько 10 хв., в автобусі було багато людей, обстановка була спокійною;

-показаннях в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який зазначив, що 07.02.2018 року працював водієм на маршруті Стрий – Дрогобич та нікого не ображав та не виганяв з автобуса, ніякого листка не показував;

-показаннях в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 про те, що 07.02.2018 р. вона їхала маршрутним автобусом Стрий-Дрогобич, коли зайшла в автобус, то почула розмову між водієм та позивачем, у якій водій вимагав у позивача оплатити проїзд в повному обсязі, незважаючи на те, що позивач повідомив, що він є інвалідом ІІ групи. Між ними виникла суперечка, водій сказав, що в такому випадку він не поїде, люди в автобусі почали шуміти і позивач змушений був оплатити проїзд;

-квитками №234059, №234058, №234057, які долучені до матеріалів справи і підтверджують той факт, що позивач та свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 дійсно їхали одним автобусом 07.02.2018 року.

Суд вважає, що показання, надані свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, в яких вони ретельно в деталях описали події, які мали місце 07.02.2018 р., є чіткими, послідовними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються іншими зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами. Цим показанням суд надає віру, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів.

Суд вважає, що показання свідка ОСОБА_5 про те, що 07.02.2018 р. він працював водієм на маршруті Стрий – Дрогобич та нікого не ображав та не виганяв з автобуса, не дають підстав для висновку про відсутність факту спричинення позивачу моральної шкоди, та до уваги їх не бере, оскільки такі спростовуються іншими зібраними по справі доказами, зокрема показаннями свідків та позивача.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - «.. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб».

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, а саме, вона може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 280 Цивільного кодексу України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

В судовому засідання встановлено, ОСОБА_1 є інвалідом другої групи та користується пільгами, що передбачені Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України», однак всупереч чинному законодавству його право на пільговий проїзд було порушено.

Тому суд вважає, що із врахуванням душевних страждань, переживань та порушення права на пільговий проїзд протиправною поведінкою відповідача ОСОБА_2 АТП позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Стрийське АТП» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок приниження честі і гідності особи слід задовольнити частково, стягнувши з ТзОВ «Стрийське АТП» в користь ОСОБА_1 2000 грн. 00 коп. моральної шкоди, спричиненої протиправною поведінкою відповідача.

Також слід стягнути з ТзОВ «Стрийське АТП» в користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Витрати на правову допомогу стягненню з відповідача не підлягають, оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від відшкодування таких та не надав суду документів на їх підтвердження, в порядку ст.137 ЦПК України.

За таких підстав, суд оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів дійшов до висновку, що позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок приниження честі і гідності особи є підставним і підлягає до задоволення частково.

Керуючись, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 133, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське АТП» на користь ОСОБА_1 2000 /дві тисячі/ грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийське АТП» на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий-суддя ОСОБА_8