Вирок № 74822490, 21.06.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/2314/17-к

1кп/336/54/2018

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,з участю секретаря судового засідання Брагіної І.В.,прокурора Кошолап С.В.,представника потерпілого ОСОБА_1,обвинуваченого ОСОБА_2,захисника Войцеховської О.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016080370000048 по обвинуваченню

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця м.Запоріжжя,громадянина України,з вищою освітою, працює директором ПП «Михасик», зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1,раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ст.191 ч.2,3,ст.366 ч.1 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2згідно обвинувального акту пред*явлено наступне обвинувачення.

Згідно наказу № 1 від 02.01.2001р.,ОСОБА_2призначено директором приватного підприємства «Михасик».Згідно посадової інструкції,на нього, зокрема, покладено обов'язок з організації, керівництва та управління справами підприємства,розпоряджатися майном підприємства, представляти інтереси підприємства у

взаємовідносинах із громадянами, юридичними особами та органами

державної влади, укладати трудові договори з працівниками, підписувати та візувати документи,приймати управлінські рішення в межах своєї компетенції.

Таким чином, відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України

ОСОБА_2 з 02.01.2001р.був особою, яка постійно обіймала на

приватному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, і був службовою особою.

ОСОБА_2,працюючи з 02.01.2001 року на підставі наказу № 1 від 02.01.2001р.на посаді директора приватного підприємства «Михасик»(код ЄДРПОУ 31329156),що здійснює господарську діяльність у сфері будівництва та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являючись керівником та службовою особою юридичної особи публічного права, маючи повноваження по вирішенню кадрових та фінансових питань, будучи на підставі Наказу Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 року податковим агентом,тобто особою, яка відповідно до п. І ст. 51 Податкового кодексу України зобов'язана у встановлений строк подавати податковий розрахунок сум нарахованого та утриманого податку на користь платників податків, здійснив службове підроблення при наступних обставинах.

02 вересня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/280-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах А-Б інв. № 1000035 та договір підряду № 17/281-юр від 03 вересня 2015 року на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу №2 в осях 21-43 рядах Г-Е інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра».Згідно платіжного доручення № 15455 від 12.10.2015 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 685 094,64 грн.;платіжного доручення № 15456 від 12.10.2015 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 685 094,64 грн.; платіжного доручення № 3455 від 18.03.2016 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 249 922,56 грн.;платіжного доручення № 197 від 06.04.2016 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 218 321,76 грн.Таким чином, за виконання робіт по зазначеним договорам на КП «НВК «Іскра» на банківські рахунки ПП «Михасик» було переведено грошові кошти у загальній сумі 1 838 433,6 грн.16 березня 2016 року було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 по договору № 17/281-юр від 03.09.2015 та 31 березня 2016 року підписано акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 по договору № 17/280-юр від 02.09.2015. Обидва акти зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_2 та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_4

Для виконання вказаних робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 КП «НВК«Іскра» ОСОБА_2,як директором приватного підприємства «Михасик»,було використано найману працю працівників, а саме ОСОБА_5, 1968 року народження, та ОСОБА_6,1992 року народження,які приступили до виконання робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 КП «НВК «Іскра» з жовтня 2015 року і виконували роботи до кінця 2015 року та фактично, у зазначений період,перебували у трудових відносинах з ПП «Михасик».

Проте, ОСОБА_2,являючись директором ПП «Михасик», будучі особою,яка постійно обіймає на приватному підприємстві посаду,пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій,тобто будучи службовою особою, діючи умисно, 08.02.2016 року,з метою ухилення від сплати податку на прибуток фізичних осіб, вніс завідомо неправдиві дані в офіційні документи, а саме в податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за IV квартал 2015 року, що є офіційним документом податкової звітності, де вказав неправдиві дані про кількість працюючих на підприємстві працівників. Про наявні трудові відносини з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у звітності не відобразив. Обов*язковість та порядок надання такої звітності передбачена Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, який затверджено наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 року. Відповідно до Податкового кодексу України, а саме ст. 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, Платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи та фізичні особи І підприємці, податкові агенти І про дату прийнятгя на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а також інформацію, передбачену статтею 51 цього Кодексу. Зазначений офіційний документ, в який було внесено завідомо неправдиві відомості, щодо кількості працюючих на підприємстві працівників та не були включені суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь вищевказаних фізичних осіб та суми утриманого з них податку, ОСОБА_2 засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису надав до відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДНІ ГУ ДФС у Запорізькій області. Внаслідок внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, а саме не відображання трудових відносин з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_2 ухилився від обов'язкового нарахування, утримання та сплати податків, передбачених розділом IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок вказаних осіб з доходів, що виплачується таким особам, а також військовий збір, передбачений п. 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Дії ОСОБА_2кваліфіковані по ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

ОСОБА_2, працюючи з 02.01.2001 року на підставі наказу № 1 від 02.01.2001 p., на посаді директора приватного підприємства «Михасик» (код ЄДРПОУ 31329156),що здійснює господарську діяльність у сфері будівництва та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції,тобто являючись керівником та службовою особою юридичної особи публічного права, маючи повноваження по вирішенню кадрових та фінансових питань, будучи на підставі Наказу Міністерства Фінансів України № 4 від 13.01.2015 року податковим агентом, тобто особою, яка відповідно до п. 1 ст. 51 Податкового кодексу України зобов'язана у встановлений строк подавати податковий розрахунок

сум нарахованого та утриманого податку на користь платників податків,здіснив службове підроблення при наступних обставинах.

02 вересня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/280-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах А-Б інв. № 1000035 та договір підряду № 17/281-юр від 03 вересня 2015 року на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу №2 в

осях 21-43 рядах Г-Е інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра».Згідно платіжного доручення № 15455 від 12.10.2015 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 685 094,64 грн.; платіжного доручення № 15456 від 12.10.2015 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП НВК «Іскра» перераховано 685 094,64 грн.; платіжного доручення № 3455 від 18.03.2016 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 249 922,56 грн.; платіжного доручення № 197 від 06.04.2016 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 218 321,76 грн.Таким чином, за виконання робіт по зазначеним договорам на КП «НВК «Іскра» на банківські рахунки ПП «Михасик» було переведено грошові кошти у загальній сумі 1 838 433,6 грн. 16 березня 2016 року було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 по договору № 17/281-юр від 03.09.2015 та 31 березня 2016 року підписано акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 по договору № 17/280-юр від 02.09.2015. Обидва акти зі сторони підрядчика(виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_2 та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_4

Для виконання вказаних робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 КП «НВК»Іскра» ОСОБА_2, як директором приватного підприємства «Михасик»,було використано найману працю працівників, а саме ОСОБА_5,1968 року народження,який приступив до виконання робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 КП «НВК«Іскра» з березня 2016 року і виконував роботи протягом березня 2016 року та фактично, у зазначений період, перебував у трудових відносинах з ПП «Михасик».

Проте,ОСОБА_2,являючись директором ПП «Михасик»

будучи особою, яка постійно обіймає на приватному підприємстві посаду,пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто будучи службовою особою діючи умисно, 05.05.2016 року, з метою ухилення від сплати податку на прибуток фізичних осіб, вніс завідомо неправдиві дані в офіційні документи,а саме в податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за І квартал 2016 року,що є офіційним документом податкової звітності,де вказав неправдиві дані про кількість працюючих на підприємстві працівників,про наявні трудові відносини з ОСОБА_5.у звітності не відобразив.Обов'язковість та порядок надання такої звітності передбачена Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб,і сум утриманого з них податку, який затверджено наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 року. Відповідно до Податкового кодексу України, а саме ст. 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II,платники податків, в тому числі податкові агенти,зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу,нарахованого (сплаченого) на користь платників податків органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, юридичні особи та фізичні особи - підприємці,податкові агенти - про дату прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб

протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу,а також інформацію, передбачену статтею 51 цього Кодексу.Зазначений офіційний документ,в який було внесено завідомо неправдиві відомості,щодо кількості працюючих на підприємстві працівників та не були включені суми доходу,нарахованого (сплаченого) на користь вищевказаних фізичних осіб та суми утриманого з них податку,ОСОБА_2засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо

використання електронного цифрового підпису надав до відділення у

Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у

Запорізькій області.

Внаслідок внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей,а саме не відображання трудових відносин з ОСОБА_5,ОСОБА_2ухилився від обов'язкового нарахування, утримання та сплати податків, передбачених розділом IV податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок вказаних осіб з доходів, що виплачується таким особам,а також військовий збір, передбачений п. 16 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Дії ОСОБА_2кваліфіковані по ч.1 ст.366 КК України як службове підроблення,тобто внесення службовою

особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

ОСОБА_2, працюючи на підставі наказу № 1 з 02.01.2001 року на посаді директора приватного підприємства «Михасик» (код СДРПОУ 31329156),що здійснює господарську діяльність у сфері будівництва та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являючись керівником та службовою особою юридичної особи, маючи повноваження без доручення діяти від імені підприємства зловживаючи своїм службовим становищем вчинив заволодіння грошовими коштами Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» при наступних обставинах.

09 червня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/193-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 25, 1-21 рядах Б-Г інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра». Згідно платіжного доручення № 9145 від 06.07.2015 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 755139,36 грн.;платіжного доручення № 17219 від 11.11.2015 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 191149,44 грн.

Таким чином,за виконання робіт по зазначеному договору на КП «НВК«Іскра» на банківські рахунки ПП «Михасик» було переведено грошові коштиу загальній сумі 946288,8 грн.Після чого ОСОБА_2,як керівник зазначеної комерційної структури зміг розпорядитися ними на власний розсуд.10 листопада 2015 року підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 по договору № 17/193-юр від 09.06.2015.Акт зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_2 та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_4

Згідно висновку експерта № 2269 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що обсяги будівельних робіт заявлені, як виконанні в акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за 2015 рік по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя, частково не відповідають фактично виконаним будівельним роботам.

Різниця між вартістю фактично виконаних робіт та заявлених як

виконанні, з урахуванням ПДВ-20%, складає 37418,80 грн. (тридцять сім тисяч чотириста вісімнадцять грн.80 коп.).

ОСОБА_2,діючи умисно,з метою заволодіння грошовими коштами КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» у листопаді 2015 року вніс завідомо неправдиві дані в офіційний документ, а саме акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року форми КБ-2в від 10.11.2015 по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 в осях 25, 1-21 рядах Б-Г інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра» щодо об'єму фактично виконаних робіт,а саме внесені недостовірні дані в наступні пункти акту:

п. 1/1 Розбирання покриттів покрівлі з рулонних матеріалів в 1-3 шари;

п. 2/2 Додавати на кожний наступний шар розбирання рулонної

покрівлі;

п. 3/3 Приготування важких кладок цементно-вапняних розчинів,

марка 100;

п. 4/4 Влаштування цементної стяжки, що вирівнює;

п. 5/5 На кожні 5 мм зміни товщини шару цементної стяжки, що

вирівнює додавати або виключати;

п. 6/6 Пристрій покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються із застосуванням газополуменевих пальників, в два шари.

В подальшому,вказаний акт в який були внесені завідомо недостовірні дані щодо об'єму фактично виконаних робіт, ОСОБА_2 підписав та завірив печаткою підприємства.На підставі підписаного акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року форми КБ-2в від 10.11.2015 по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 в осях 25, 1-21 рядах Б-Г інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра» до якого були внесені завідомо недостовірні відомості щодо об'єму фактично виконаних робіт на розрахункові рахунки ПП «Михасик» безпідставно було перераховані грошові кошти в загальній сумі 37418,80 гривень,за завищені обсяги фактично виконаних будівельних робіт.

Дії ОСОБА_2кваліфіковані по ч. 1 ст. 366 КК України як внесення службовою особою до офіційних документів

завідомо неправдивих відомостей.

ОСОБА_2, працюючи з 02.01.2001 року на підставі наказу № 1 на посаді директора приватного підприємства «Михасик»(код ЄДРПОУ 31329156), що здійснює господарську діяльність у сфері будівництва та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являючись керівником та службовою особою юридичної особи, маючи повноваження без доручення діяти від імені підприємства зловживаючи своїм службовим становищем вчинив заволодіння грошовими коштами Казенного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Іскра» при наступних обставинах.

09 червня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/193-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 25, 1-21 рядах Б-Г інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра». Згідно платіжного доручення № 9145 від 06.07.2015 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 755139,36 грн.;платіжного доручення № 17219 від 11.11.2015 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 191149,44 грн.

Таким чином, за виконання робіт по зазначеному договору на КП «НВК«Іскра» на банківські рахунки ПП «Михасик» було переведено грошові кошти у загальній сумі 946288,8 грн.Після чого ОСОБА_2,як керівник зазначеної комерційної структури зміг розпорядитися ними на власний розсуд .10 листопада 2015 року підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 по договору № 17/193-юр від 09.06.2015. Акт зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_2 та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_4

Згідно висновку експерта № 2269 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено,що обсяги будівельних робіт заявлені,як виконанні в акті приймання виконаних будівельних робіт б/н за 2015 рік по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя, частково не відповідають фактично виконаним будівельним роботам. Фактично завищені наступні види робіт:

-1/1 Розбирання покриттів покрівлі з рулонних матеріалів в 1-3 шари;

-2/2 Додавати на кожний наступний шар розбирання рулонної

покрівлі;

-3/3 Приготування важких кладок цементно-вапняних розчинів, марка

100;

-4/4 Влаштування цементної стяжки, що вирівнює;

-5/5 На кожні 5 мм зміни товщини шару цементної стяжки, що

вирівнює додавати або виключати;

- 6/6 Пристрій покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються із застосуванням газополуменевих пальників,в два шари.

Різниця між вартістю фактично виконаних робіт та заявлених як

виконанні, з урахуванням ПДВ-20%, складає 37418,80 гр.

В подальшому ОСОБА_2шляхом зловживання службовим

становищем,заволодів грошовими коштами в загальній сумі 37418,80 гривень,які були безпідставно перераховані за завищені обсяги фактично виконаних будівельних робіт по акту б/н приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року форми КБ-2в від 10.11.2015 .

Дії ОСОБА_2кваліфіковані по ч.2 ст.191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.

02 вересня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/280-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах А-Б інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра». Згідно платіжного доручення № 15456 від 12 жовтня 2015р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 685094,64грн.;платіжного доручення № 197 від 06 квітня 2016р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 218321,76 грн.

Таким чином,за виконання робіт по зазначеному договору на КП «НВК «Іскра» на банківські рахунки ПП «Михасик» було переведено грошові кошти у загальній сумі 903416,4грн.Після чого ОСОБА_2,як керівник зазначеної комерційної структури зміг розпорядитися ними на власний розсуд.31 березня 2016 року підписано акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 по договору № 17/280-юр від 02.08.2015.Акт зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_2та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_4

Згідно висновку експерта № 2275 від 28.03.2017 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено,що обсяги будівельних робіт заявлені як виконанні в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м.Запоріжжя в осях 21-43, в рядах А-Б», частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам.

Різниця між вартістю будівельних робіт, згідно кошторисної

документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконанні, з урахуванням ПДВ-20%, складає 153 196,80 грн.

ОСОБА_2,діючи умисно,з метою заволодіння грошовими коштами КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» у березні 2016 року вніс завідомо неправдиві дані в офіційний документ, а саме акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2, в осях 21-43, в рядах А-Б інв. № 1000035 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя» щодо об'єму фактично виконаних робіт, а саме внесені недостовірні дані в наступні пункти акту:

п.3. улаштування цементної вирівнювальної стяжки;

п.4. на кожні 5 мм зміни товщини шару цементної вирівнювальної стяжки додавати або виключати;

п.5. готування важких кладкових цементно-вапняних розчинів,

марка 100;

п.6. цемент ПЦ-П Б-Ш-400 (25 кг).

В подальшому,вказаний акт в який були внесені завідомо недостовірні дані щодо об'єму фактично виконаних робіт, ОСОБА_2 підписав та завірив печаткою підприємства.На підставі підписаного акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2, в осях 21-43, в рядах А-Б інв. № 1000035 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя» до якого були внесені завідомо недостовірні відомості щодо об'єму фактично виконаних робіт на розрахункові рахунки ПП «Михасик» безпідставно було перераховані грошові кошти, за завищені обсяги фактично виконаних будівельних робіт.

Дії ОСОБА_2кваліфіковані по ч. 1 ст. 366 КК України як внесення службовою особою до офіційних документів

завідомо неправдивих відомостей.

02 вересня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/280-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах А-Б інв. № 1000035 КП «НВК «Іскра». Згідно платіжного доручення № 15456 від 12 жовтня 2015 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 685094,64грн.; платіжного доручення № 197 від 06 квітня 2016 на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 218321,76 грн.

Таким чином, за виконання робіт по зазначеному договору на КП «НВК «Іскра» на банківські рахунки ПП «Михасик» було переведено грошові кошти у загальній сумі 903416,4грн.Після чого ОСОБА_2, як керівник зазначеної комерційної структури зміг розпорядитися ними на власний розсуд.31 березня 2016 року підписано акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 по договору № 17/280-юр від 02.09.2015 р.Акт зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_2та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_4

Згідно висновку експерта № 2275 від 28.03.2017 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено,що обсяги будівельних робіт заявлені як виконанні в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м.Запоріжжя в осях 21-43, в рядах А-Б», частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам.

Різниця між вартістю будівельних робіт,згідно кошторисної

документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконані, з

урахуванням ПДВ-20%, складає 153 196,80 грн..

В подальшому ОСОБА_2шляхом зловживання службовим

становищем, повторно, заволодів грошовими коштами в загальній сумі

153 196,80 гривень (з урахуванням ПДВ-20%), які були безпідставно

перераховані за завищені обсяги фактично виконаних будівельних робіт по акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року форми КБ-2в від 31.03.2016 року.

Дії ОСОБА_2кваліфіковані по ч.3 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання

службовим становищем, вчинено повторно.

03 вересня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/281-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах Г-Е інв. № 1000035 КП «Науково-виробничий комплекс Іскра» м.Запоріжжя. Згідно платіжного доручення № 15455 від 12 жовтня 2015р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 685094,64грн.; платіжного доручення № 3455 від 18 березня 2016р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП «НВК «Іскра» перераховано 249922,56 грн.

Таким чином, за виконання робіт по зазначеному договору на КП «НВК«Іскра» на банківські рахунки ПП «Михасик» було переведено грошові кошти у загальній сумі 935017,20грн.Після чого ОСОБА_2,як керівник зазначеної комерційної структури зміг розпорядитися ними на власний розсуд.16 березня 2016 року підписано акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 по договору № 17/281-юр від 03.09.2015.Акт зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_2та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_4

Згідно висновку експерта № 2281 від 10.04.2017 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено,що обсяги будівельних робіт заявлені як виконанні в акті б/н приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя в осях 21-43, в рядах Г-Е», частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам.

Різниця між вартістю будівельних робіт, згідно кошторисної

документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконанні, з урахуванням ПДВ-20%, складає 165 182,40 грн.

ОСОБА_2,діючи умисно,з метою заволодіння грошовими коштами КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» у березні 2016 року вніс завідомо неправдиві дані в офіційний документ, а саме акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2, в осях Г-Е, в рядах 21-43КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя» щодо об'єму фактично виконаних робіт,а саме внесені недостовірні дані в наступні пункти акту:

п.3 Улаштування цементної вирівнювальної стяжки;

п.4 На кожні 5 мм зміни товщини шару цементної вирівнювальної стяжки додавати або виключати;

п.5 Готування важких кладкових цементно-вапняних розчинів,

марка 100;

п.6 Цемент ПЦ-П Б-Ш-400 (25 кг).

В подальшому,вказаний акт в який були внесені завідомо недостовірні дані щодо об'єму фактично виконаних робіт, ОСОБА_2 підписав та завірив печаткою підприємства.На підставі підписаного акту б/н приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2, в осях Г-Е, в рядах 21-43 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м.Запоріжжя» до якого були внесені завідомо недостовірні відомості щодо об'єму фактично виконаних робіт,на розрахункові рахунки ПП «Михасик» безпідставно було перераховані грошові кошти,за завищені обсяги

фактично виконаних будівельних робіт.

Дії ОСОБА_2кваліфіковані по ч. 1 ст. 366 КК України як внесення службовою особою до офіційних документів

завідомо неправдивих відомостей.

03 вересня 2015 року між ПП «Михасик» та КП «НВК «Іскра» укладено договір підряду № 17/281-юр на виконання роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах Г-Е інв. № 1000035 КП «Науково-виробничий комплекс Іскра» м. Запоріжжя.Згідно платіжного доручення № 15455 від 12 жовтня 2015р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП НВК «Іскра» перераховано 685094,64грн.; платіжного доручення № 3455 від 18 березня 2016р. на банківський рахунок ПП «Михасик» з рахунку КП НВК «Іскра» перераховано 249922,56 грн.

Таким чином, за виконання робіт по зазначеному договору на КП НВК«Іскра» на банківські рахунки ПП «Михасик» було переведено грошові кошти у загальній сумі 935017,20грн. Після чого ОСОБА_2, як керівник зазначеної комерційної структури зміг розпорядитися ними на власний розсуд.16 березня 2016 року підписано акт б/н приймання виконаних будівельних

робіт за березень 2016 по договору № 17/281-юр від 03.09.2015. Акт зі сторони підрядчика (виконавця) підписував директор ПП «Михасик» ОСОБА_2 та зі сторони замовника в.о. директора КП «НВК «Іскра» ОСОБА_4

Згідно висновку експерта № 2281 від 10.04.2017 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що обсяги будівельних робіт заявлені як виконанні в акті б/н приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра» м. Запоріжжя в осях 21-43,в рядах Г-Е», частково не відповідають кошторисній документації та фактично виконаним будівельним роботам.

Різниця між вартістю будівельних робіт, згідно кошторисної

документації та фактично виконаних робіт і заявлених як виконанні, з урахуванням ПДВ-20%, складає 165 182,40 грн.

В подальшому ОСОБА_2шляхом зловживання службовим

становищем, повторно, заволодів грошовими коштами в загальній сумі

165 182,40 гривень (з урахуванням ПДВ-20%), які були безпідставно

перераховані за завищені обсяги фактично виконаних будівельних робіт по акту б/н приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року форми КБ-2в від 16.03.2016 року.

Дії ОСОБА_2кваліфіковані по ч.3 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання

службовим становищем, вчинено повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю не визнав себе винуватим у скоєнні тих злочинів,які йому інкриміновані,а кримінальне переслідування вважає таким,що було ініційоване штучно.

Показав,що являється директором ПП »Михасик»,створеного у 2001 р.,підприємство здійснює господарську діяльність у сфері будівництва,має для цього необхідні дозвільні документи та ліцензії.У 2015 р.ПП «Михасик» виграло тендер,оголошений КП НВК «Іскра»,на виконання робіт по ремонту покрівлі корпусу № 2,про що було укладено три договори,кожен на визначену ділянку даху,із виготовленням кошторису,погодженого сторонами.За умовами договорів,гарантійний строк на виконані роботи становить 5 років,протягом цього строку ПП «Михасик» зобов'язаний за власний рахунок усунути недоліки будівельних робіт,у разі їх виникнення.Оскільки ремонтні роботи розпочалися восени 2015 р.,з метою їх завершення у передбачені договором строки,до початку зимового періоду,ОСОБА_2прийняв рішення залучити субпідрядника,що не протирічило умовам основного договору підряду та чинному законодавству,про що у формі обміну електронними листами повідомив замовника та отримав згоду.Між ПП «Михасик» та ФОП ОСОБА_7був укладений договір субпідряду,ідентичний за умовами основному договору підряду,на підставі якого до виконання будівельних робіт були залучені,крім працівників ПП «Михасик»,ще й працівники ФОП ОСОБА_7Для оформлення перепусток на територію КП НВК «Іскра» кожен працівник подавав пакет особистих документів,від ПП «Михасик» як підрядника був направлений лист із списком тих осіб,котрі працюватимуть на будівництві,на цій підставі кожен із залучених до робіт працівників отримав перепустку із зазначенням ПП «Михасик» як організації,від якої він виконує роботи,оскільки саме з ним у КП НВК «Іскра» був укладений договір підряду.Такі умови пропускного режиму встановлювались КП НВК «Іскра».Закупівля будматеріалів проводилась після перевірки службою безпеки підприємства їх кількості,вартості,постачальника.Всі роботи постійно контролювали представники КП НВК «Іскра»,акти виконаних робіт ОСОБА_2підписував останнім,після їх візування усіма відповідальними особами замовника.Численні роботи,не враховані у первісному кошториси,потреба у яких виникала після демонтування старої покрівлі,погоджували у робочому порядку,їх вартість не перевищувала кошторису,тому додаткові угоди до договору не укладали.Від субпідрядника ФОП ОСОБА_7роботу ОСОБА_2приймав тільки на підставі актів виконаних робіт ,підписаних уповноваженими особами КП НВК «Іскра»,претензій по якості роботи,обсягам та строкам її виконання не виникало.Виконані роботи після підписання відповідного акту оплачувались КП НВК «Іскра» підряднику ПП «Михасик»,після чого на підставі акту виконаних робіт ПП «Михасик» оплачував їх субпідряднику ФОП ОСОБА_7

Обвинувачення по ч.1 ст.366 КК України у тому,що у 4 кварталі 2015 р.та у 1 кварталі 2016 р.ним внесені неправдиві відомості у документи податкової звітності про кількість працівників,вважає надуманими,тому що згадувані у обвинуваченні ОСОБА_6та ОСОБА_5ніколи не працювали у ПП «Михасик».В судовому засіданні йому стало відомо,що на підставі трудових договорів ОСОБА_6перебував у відповідних правовідносинах з ФОП ОСОБА_7,де йому нараховувалась заробітна плата та сплачувались податки,а ОСОБА_5до робіт не приступив через хворобу.

Обвинувачення по ч.2,3 ст.191 КК України у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем вважає безпідставними,так як не встановлено та не підтверджено доказами жодного факту незаконного отримання ним та подальшого заволодіння грошовими коштами КП НВК «Іскра» або розпорядження ними на власну користь.

Заперечував звинувачення по ч.1 ст.366 КК України у тому,що ним були внесені у акти виконаних робіт завідомо неправдиві відомості,що слідство вважає способом заволодіння грошовими коштами КП НВК «Іскра»,так як він до складання цих документів взагалі не залучався,підписував їх виключно після приймання виконаних робіт представниками замовника.

Просив суд виправдати його по всім пред*явленим обвинуваченням.

Цивільний позов КП НВК «Іскра» про відшкодування майнової шкоди,завданої кримінальним правопорушенням,у розмірі 355 797 гр.20 коп.не визнав та пояснив,що зазначені у позовній заяві грошові кошти від КП НВК «Іскра» були отримані на банківський рахунок ПП «Михасик» на підставі договорів підряду за фактично виконані згідно актів приймання будівельні роботи,тому майнова шкода позивачу заподіяна не була,а обгрунтування заявленого позову базується виключно на пред'явленому йому безпідставному та недоведеному обвинуваченні.

Всебічно вивчивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності,допустимості,достовірності,а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв*язку,суд прийшов до висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_2.у вчиненні кримінальних правопорушень,у яких він звинувачується,виходячи з такого.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження,серед яких є верховенство права,презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як випливає із ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону. Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.

Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції".

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" від 6 грудня 1988 року Європейський Суд з прав людини встановив, що "принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного).

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" від 13 січня 2005 року.

Згідно з положеннями ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Судовий вирок, який проголошується ім'ям держави, має бути законним, обгрунтованим і справедливим.

У правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається звинувачувальний ухил, по суті якого кожен, хто з'явився перед судом, має бути визнаний винуватим.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винуватою у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

За змістом рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ст.370 КПК України, вирок суду має бути законним і обгрунтованим тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.

Згідно ст.373 КПК України,обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані,отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, суддя і суд встановлюють наявність або відсутність фактів та обставин,що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання,речові докази,документи,висновки експертів.

На підтвердження винуватості ОСОБА_2.у вчиненні інкримінованих йому злочинів,сторона обвинувачення посилалася на безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази,а саме показання свідків,протоколи проведення слідчих та процесуальних дій,висновки експерта,з яких суд встановив таке.

23.02.2016 р.о 15.01 год.до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про кримінальне провадження № 42016080370000048 за фактом вчинення посадовими особами КП НВК «Іскра» та невстановленими особами будівельного підприємства злочину,передбаченого ч.2 ст.191 КК України,а саме внесення у ресурсні відомості та акти прийому виконаних підрядних робіт форми КБ-2 завідомо неправдивих відомостей щодо обсягу виконаних робіт та вартості використаних будівельних матеріалів протягом 2014-2015 років,що спричинило шкоду на суму 320000гр.,про що наданий витяг з кримінального провадження № 42016080370000048 станом на 17.05.2017 р.(а.с.115-119 т.1)

Зазначені відомості були внесені на підставі самостійно виявленого прокурором факту вчинення кримінального правопорушення,як це зазначено у витягу з кримінального провадження № 42016080370000048 станом на 17.05.2017 р.,за відсутності заяви КП НВК «Іскра» як потерпілої від злочину особи,які матеріали перевірок цьому передували,протягом судового розгляду справи не встановлено.

Водночас,долучений до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування(п.13 розділу І реєстру матеріалів досудового розслідування(проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії)містить інформацію про те,що внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження № 42016080370000048 по ч.2 ст.366 КК України було проведено 06.04.2017 р.о 18.12 год.заступником військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України Макаєвим О.О.(а.с.19 т.1 ),що протирічить відомостям наданого прокурором витягу з кримінального провадження від 26.02.2016 р.(а.с.98 т.3)

Згідно з постановою від 23.02.2016 р.,відомості про яку внесені у п.7 розділу ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування(прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення)вбачається,що у кримінальному провадженні № 42016080370000048 з часу внесення відповідних відомостей до ЄРДР досудове розслідування проводилось військовою прокуроратурою Запорізького гарнізону,була створена група прокурорів у складі заступника військового прокурора Запорізького гарнізону Макаєва О.О.,прокурора військової прокуратури Савченка О.В.,старшого групи військового прокурора Запорізького гарнізону Веліксара А.І.(а.с.28 т.1)

Згідно ч.7 ст.214 КПК України,якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором,він зобов*язаний невідкладно,але не пізніше наступного дня,з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Підслідність в кримінальному процесуальному праві передбачає встановлену актами законодавства сукупність ознак, на підставі яких можливо визначити той чи інший державний орган,який наділений компетенцією проведення досудового розслідування вчиненого злочину (правопорушення).

Статтею 216 КПК України визначена підслідність кримінальних проваджень органам,які здійснюють досудове розслідування,та згідно частини 4 цієї ж статті до компетенції військової прокуратури не віднесено досудове розслідування того злочину,досудове розслідування якого було розпочато 23.02.2016 р.

Підслідність кримінального провадження № 42016080370000048 визначена постановою від 25.03.2016 р.прокурора військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Савченка О.В.з направленням кримінального провадження до СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області(п.8 розділу ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування(прийняті під час досудового розслідування процесуальні рішення)(а.с.28 т.1)

Як передбачено ст.2 КПК України,завданням кримінального провадження визначено захист прав і законних інтересів суб'єктів, які потерпіли від кримінального правопорушення,охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження і, насамперед, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а у випадку їх безпідставного порушення - захист шляхом відновлення в правах.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Коем проти Бельгії" від 22.06.2000 р.зазначив,що основне призначення процесуальних норм-захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою.

Натомість,у кримінальному провадженні № 42016080370000048, яке з 23.02.2016 р.по 25.03.2016 р.знаходилось у провадженні військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України,процесуальні дії проводились одночасно органом досудового розслідування Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області,а саме у п.15 розділу І реєстру матеріалів досудового розслідування(проведені під час досудового розслідування процесуальні дії)зазначено про доручення заступника начальника СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8від 29.02.2016 р.на проведення досудового розслідування кримінального провадження слідчому цього ж органу досудового розслідування ОСОБА_13.(а.с.19 т.1)

Статтею 3 цього Кодексу визначено,що слідчий-службова особа відповідного органу,уповноважена в межах компетенції ,передбаченої цим Кодексом,здійснювати досудове розслідування кримінального правопорушення.

Згідно ст.38 КПК України,досудове розслідування здійснюють слідчі органи досудового розслідування одноособово або слідчою групою.

Статтею 39 КПК України до повноважень керівника органу досудового розслідування віднесено визначення слідчого(слідчих)який здійснюватиме досудове розслідування,яке приймається у формі процесуального рішення відповідно до ст.110 КПК України,та обов'язково зазначається у реєстрі матеріалів досудового розслідування в порядку ст.109 КПК України.

Натомість,з реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається прийнятих процесуальних рішень як передбачених законом підстав для проведення досудового розслідування СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області в період до 25.03.2016 р.до прийняття постанови військовою прокуратурою Запорізького гарнізону Південного регіону України про визначення підслідності кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.06.2016 р.№ 336/3570/16-к провадження 1-кс/336/395/2016 було встановлено,що кримінальне провадження № 42016080370000048 надійшло до органу досудового розслідування Шевченківського ВП лише у квітні 2016 р.(а.с.87-89 т.3),процесуальних рішень про доручення проведення досудового розслідування на цьому етапі слідчому або групі слідчих не міститься у реєстрі матеріалів досудового розслідування,не надано їх суду при розгляді справи.

У п.16 розділу І реєстру міститься посилання на повідомлення заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14від 04.04.2017 р.про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016080370000048(а.с.19 т.1),однак відповідна постанова не була надана при розгляді справи в суді,що позбавляє суд можливості встановити осіб,які в порядку ст.36,39 КПК України були уповноважені у період з 04.04.2016 р.проводити досудове розслідування цього кримінального провадження та здійснювати процесуальне керівництво.

Згідно п.18 розділу І реєстру,проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42016080370000048 слідчому Шевченківського ВП ОСОБА_17.доручено заступником начальника Шевченківського ВП ОСОБА_15лише 22.02.2017 р.(а.с.19 т.1)

Постановою заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14від 13.01.2017 р.(п.17 розділу І реєстру)була визначена група прокурорів у кримінальному провадженні № 42016080370000048 від 23.02.2016 р.за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.366 КК України (а.с.19 т.1).

Відповідно до п.1 розділу І реєстру,17.01.2017 р.слідчим Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_16до ЄРДР були внесені відомості про розпочате досудове розслідування кримінального провадження № 12017080080000299 за ч.1 ст.366 КК України за повідомленням від відділу спеціальної поліції ГУНП в Запорізькій області про те,що посадові особи ПП «Михасик» вносили неправдиву інформацію до офіційних документів,які подавали до Шевченківської державної податкової інспекції ГУ ДФС в Запорізькій області,що слідує з витягу з кримінального провадження станом на 17.05.2017 р.(а.с.18 т.1,а.с.115-119 т.1) )

Постановою від 17.01.2017 р.заступника начальника СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8створена слідча група для проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12017080080000299 за ч.1 ст.366 КК України у складі слідчих цього ж органу ОСОБА_16та ОСОБА_17,про що зазначено у п.2 розділу І реєстру(а.с.18 т.1)

Постановою заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14 від 18.01.2017 р. визначена група прокурорів у вказаному кримінальному провадженні,про що зазначено у п.4 розділу І реєстру(а.с.18 т.1).

Постановою заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14 від 15.02.2017 р.(а.с.27 т.1)група прокурорів у вказаному кримінальному провадженні № 12017080080000299 була визначена у іншому складі(п.2 розділу ІІ реєстру).

Відповідно до п.5 розділу І реєстру,02.03.2017 р.слідчим Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_16до ЄРДР були внесені відомості про розпочате досудове розслідування кримінального провадження № 12017080080000833 за ч.1 ст.366 КК України за повідомленням від відділу спеціальної поліції ГУНП в Запорізькій області про те,що посадові особи ПП «Михасик» вносили неправдиві дані в офіційні документи,а саме в податковий розрахунок сум доходу за І квартал 2016 року,що є офіційним документом податкової звітності,де вказували неправдиві дані про кількість працюючих на підприємстві працівників,що слідує з витягу з кримінального провадження станом на 17.05.2017 р.(а.с.18 т.1,а.с.115-119 т.1) )

Постановою від 02.03.2017 р.заступника начальника СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8створена слідча група для проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12017080080000833 за ч.1 ст.366 КК України у складі слідчих цього ж органу ОСОБА_16та ОСОБА_17,про що зазначено у п.6 розділу І реєстру(а.с.18 т.1)

Постановою заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14 від 02.03.2017 р. визначена група прокурорів у кримінальному провадженні № 12017080080000833 за ч.1 ст.366 КК України,про що зазначено у п.8 розділу І реєстру(а.с.18 т.1)

Відповідно до п.23 розділу І реєстру,06.04.2017 р.слідчим Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_16до ЄРДР були внесені відомості про розпочате досудове розслідування кримінального провадження № 12017080080001306 за ч.3 ст.191 КК України за матеріалами,які надійшли до Шевченківського ВП,про те,що посадові особи ПП «Михасик» при виконанні ремонтних робіт за березень 2016 р.на території НВК «Іскра» незаконно привласнили майно,що слідує з витягу з кримінального провадження станом на 17.05.2017 р.(а.с.20 т.1,а.с.115-119 т.1)

Постановою заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14 від 06.04.2017 р. визначена група прокурорів у кримінальному провадженні № 12017080080000833 за ч.1 ст.191 КК України,про що зазначено у п.26 розділу І реєстру(а.с.20 т.1).

Відповідно до п.9 розділу І реєстру,06.04.2017 р.слідчим Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_16до ЄРДР були внесені відомості про розпочате досудове розслідування кримінального провадження № 12017080080001327 за ч.1 ст.366 КК України за рапортом співробітника ВПС ГУНП в Запорізькій області про те,що посадові особи ПП «Михасик» внесли завідомо неправдиві дані в офіційні документи,що слідує з витягу з кримінального провадження станом на 17.05.2017 р.(а.с.19 т.1,а.с.115-119 т.1)

Постановою заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14 від 07.04.2017 р. визначена група прокурорів у кримінальному провадженні № 12017080080001327 за ч.1 ст.366 КК України,про що зазначено у п.12 розділу І реєстру(а.с.19 т.1).

Відповідно до п.19 розділу І реєстру,07.04.2017 р.слідчим Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_16до ЄРДР були внесені відомості про розпочате досудове розслідування кримінального провадження № 12017080080001328 за ч.1 ст.366 КК України за повідомленням до Шевченківського ВП про те,що посадові особи ПП «Михасик» здійснили підроблення офіційних документів,що слідує з витягу з кримінального провадження станом на 17.05.2017 р.(а.с.20 т.1,а.с.115-119 т.1)

Постановою заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14 від 07.04.2017 р. визначена група прокурорів у кримінальному провадженні № 12017080080001328 за ч.1 ст.366 КК України,про що зазначено у п.22 розділу І реєстру(а.с.20 т.1).

За змістом вказаних вище постанов заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14про визначення групи прокурорві послідовно згадується проведення досудового розслідування кримінального провадження за ст.190 КК України,при цьому не вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування даних про процесуальні рішення щодо порушення під час проведення досудових розслідувань вказаних вище кримінальних проваджень за ч.2 ст.366 КК України та за ч.1 ст.366 КК України ще і кримінального провадження за ст.190 КК України.

Відповідно до п.33 розділу І реєстру,11.04.2017 р.слідчим Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_16до ЄРДР були внесені відомості про розпочате досудове розслідування кримінального провадження № 12017080080001382 за ч.3 ст.191 КК України за повідомленням,яке надійшло до Шевченківського ВП,про те,що посадові особи ПП «Михасик» привласнили майно,що перебувало у їх віданні,шляхом зловживання службовим становищем,що слідує з витягу з кримінального провадження станом на 17.05.2017 р.(а.с.21 т.1,а.с.115-119 т.1).

Постановою заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14 від 11.04.2017 р. визначена група прокурорів у кримінальному провадженні № 12017080080001382 за ч.3 ст.191 КК України,про що зазначено у п.34 розділу І реєстру(а.с.21 т.1).

Відповідно до п.27 розділу І реєстру,11.04.2017 р.слідчим Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_16до ЄРДР були внесені відомості про розпочате досудове розслідування кримінального провадження № 12017080080001383 за ч.1 ст.366 КК України за повідомленням,яке надійшло до Шевченківського ВП,про те,що посадові особи ПП «Михасик» здійснили підроблення офіційних документів,що слідує з витягу з кримінального провадження станом на 17.05.2017 р.(а.с.20 т.1,а.с.115-119 т.1).

Постановою заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_14 від 11.04.2017 р.визначена група прокурорів у кримінальному провадженні № 12017080080001383 за ч.1 ст.366 КК України,про що зазначено у п.29 розділу І реєстру(а.с.20 т.1).

Постановою прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 1 Кошолап С.В.від 12.04.2017 р. (п.15 розділу ІІ реєстру)прийнято рішення про об'єднання кримінальних проваджень № 42016080370000048, № 12017080080000299, № 12017080080000833, № 12017080080001306, № 12017080080001327,№ 12017080080001328,№ 12017080080001382,№ 12017080080001383 у кримінальне провадження № 42016080370000048(а.с.30 т.1).

Аналізуючи наведене суд дійшов висновку,що зазначене у п.47 розділу І реєстру(а.с.22 т.1)доручення слідчого ОСОБА_16.до ВСП ГУНП в Запорізькій області від 20.07.2016 р.в порядку ст.40 КПК України було надано у той час,коли слідчий ОСОБА_16.не входив до складу слідчої групи по розслідуванню кримінального провадження № 42016080370000048 та до початку досудового розслідування ним інших пов'язаних кримінальних проваджень,в подальшому об'єднаних з первісним.

Відтак,суд встановив,що досудове розслідування кримінального провадження № 42016080370000048 вже на початковій стадії було розпочато з порушенням приписів ст.216 КПК України щодо підслідності, процесуальні рішення приймались особами,які не були залучені у законний спосіб до проведення досудового розслідування, в подальшому процесуальні дії проводились не уповноваженими особами,процесуальні документи складались несумлінно,а стороні захисту штучно створювались перешкоди у реалізації своїх процесуальних прав тощо.

Зазначені обставини дають підстави вважати досудове розслідування упередженим,оскільки воно здійснювалось без застосування належної правової процедури,яка включає в себе дотримання засад (принципів) кримінального провадження, процесуальних засобів і способів їх реалізації, процесуальних гарантій прав і свобод учасників кримінального провадження та прийняття законних, обґрунтованих і справедливих рішень.

На користь такого висновку суду варта на увагу ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13.04.2017 р.№ 336/3570/16-к провадження 1-кс/336/313/2017,якою встановлено,що під час досудового розслідування кримінального провадження № 42016080370000048 від 23.02.2016 р.сторона захисту була позбавлена доступу до матеріалів досудового розслідування,що є безумовним порушенням прав сторони захисту та обмеженням прав підозрюваного на захист(а.с.126-127 т.3).

Потерпіла сторона до участі у досудовому розслідуванні до 19.04.2017 р.теж фактично не залучалась,оскільки згідно реєстру матеріалів досудового розслідування представник потерпілого ОСОБА_19був залучений до провадження 19.04.2017 р.(п.44 розділу І реєстру),у цей же день він був допитаний (п.46 розділу І реєстру),повідомлений про проведення судових будівельно-технічних експертиз(п.38,40,42 розділу І реєстру),повідомлений про завершення досудового розслідування (п.79 розділу І реєстру),а вже наступного дня 20.04.2017 р. (п.81 розділу І реєстру)йому був наданий доступ до матеріалів досудового розслідування(а.с.21,22,26 т.1).

Відтак,в умовах досудового розслідування,яке тривало для потерпілої сторони з 19 по 20 квітня 2017 р.,вона фактично була позбавлена можливості реалізувати права,передбачені ст.55 КПК України.

У світлі ст.124 Конституції України ,метою правосуддя є захист конституційного ладу, прав і свобод громадян, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності.

Згідно зі ст.55 Конституції України,всі права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Ухвалення судових рішень іменем Держави обумовлено їх значенням як загальнообов'язкових рішень органу судової влади,піднімає їх авторитет як акта державної влади,а відтак,судове рішення має бути ефективним засобом юридичного захисту прав та основоположних свобод людини,в тому числі від недопустимого свавілля з боку органів державної влади.

Висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_2.у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2,3 ст.191 КК України,суд дійшов з таких підстав .

Частиною 2 статті 191 КК України встановлено відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем,а частина 3 цієї ж статті встановлює відповідальність за вчинення вказаних дій повторно.

Суб'єктивна сторона вказаного злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Суб'єкт злочину усвідомлює, що майно, яким він протиправно заволодіває, є для нього на даний момент чужим і він не має на нього права; вилучення цього майна здійснюється всупереч волі його власника чи іншої особи, у володінні якої воно знаходиться, але, незважаючи на це, він бажає ним заволодіти або обернути на свою користь чи користь інших осіб.

В результаті заволодіння чужим майном винний або інші особи одержують фактичну можливість володіти, користуватися чи розпоряджатися таким майном як своїм власним, а власник цього майна такої можливості позбавляється.

Відсутній злочин проти власності у випадку, коли кошти, недостача яких встановлена, витрачались не на особисті потреби службової особи, яке їй було ввірене чи було у її віданні, чи на потреби інших осіб (родичів, близьких, керівництва), а на покриття виробничих витрат у широкому розумінні цього поняття.

Закінченим злочин у формі зловживання службовим становищем як способом заволодіння майном є з моменту незаконного безоплатного заволодіння майном або незаконної передачі його третім особам.

У кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 91 КПК України підлягають доказуванню:1)подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);2)винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу (обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні) покладається на слідчого, прокурора.

Суд визнає, що стороною обвинувачення не доведено належними, допустимими та достатніми доказами винуватості ОСОБА_2, як того вимагає закон.

В судовому засіданні не встановлено ані факту безпідставного отримання ОСОБА_2вказаних в обвинувальному акті коштів, ані факту незаконного заволодіння чи розпорядження ним цими коштами, ані, відповідно, обернення їх на свою користь. Жодним чином не доведено і наявності прямого умисла, як обов'язкової складової складу злочину, спрямованого на заволодіння грошовими коштами та безпідставне обернення їх на свою користь.

Версія обвинувачення по ч.2,3 ст.191 КК України зводиться до того,що ОСОБА_2як директор ПП «Михасик»,отримавши від КП НВК «Іскра» на підставі договору підряду № 17/193-юр від 09.06.2015 р.грошові кошти у загальній сумі 946288 гр.80 коп.,що надійшли на банківський рахунок ПП «Михасик» на оплату робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 25,1-21 рядах Б-Г інв.№ 1000035,з метою заволодіння ними,в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 10.11.2015 р. завищив обсяги фактично виконаних будівельних робіт на суму 37 418 гр.80 коп.,якими заволодів шляхом зловживання службовим становищем.

Аналогічним чином,ОСОБА_2,діючи повторно,на підставі договору підряду № 17/280-юр від 02.09.2015 р.,отримавши грошові кошти у загальній сумі 903416 гр.40 коп.,що надійшли на банківський рахунок ПП «Михасик» на оплату робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах А-Б інв.№ 1000035,з метою заволодіння ними,в акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 31.03.2016 р.завищив обсяги фактично виконаних будівельних робіт на суму 153 196 гр.80 коп.,якими заволодів шляхом зловживання службовим становищем.

Аналогічним чином,ОСОБА_2,діючи повторно,на підставі договору підряду № 17/281-юр від 03.09.2015 р.,отримавши грошові кошти у загальній сумі 935 017 гр.20 коп.,що надійшли на банківський рахунок ПП «Михасик» на оплату робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах Г-Е інв.№ 1000035,з метою заволодіння ними,в акті б/н приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 16.03.2016 р.завищив обсяги фактично виконаних будівельних робіт на суму 165182 гр.40 коп.,якими заволодів шляхом зловживання службовим становищем.

Зі змісту цього обвинувачення вбачається,що зловживання службовим становищем ОСОБА_2як директором ПП «Михасик» полягало у використанні ним своїх організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій з метою безпідставного отримання ПП «Михасик» від КП НВК «Іскра» грошових коштів за будівельні роботи,які фактично не були виконані,з подальшим заволодінням ними.

Як встановлено з матеріалів справи,12.01.2001 р.було зареєстровано статутні документи ПП «Михасик»,директором цього підприємства на підставі наказу № 1 від 02.01.2001 р.призначено ОСОБА_2,на якого згідно посадової інструкції директора (керівника) малого підприємства покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій(а.с.159-170 т.2).

09.06.2015 р. між КП НВК «Іскра» як замовником та ПП «Михасик» як підрядником був укладений договору підряду № 17/193-юр,предметом якого згідно п.1.1 є виконання підрядником згідно проектно-кошторисної документації (додатку № 1 до договору)робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 25,1-21 рядах Б-Г інв.№ 1000035 орієнтовною вартістю 956303 гр.із можливістю її зміни сторонами на наявності умов,передбачених п.2.6 договору,у строк 60 днів з дня отримання попередньої оплати у відповідності до п.2.6 договору.

Підрядні роботи вважаються виконаними з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт(п.6.1 договору).

Підрядник відповідно до п.7.1 договору встановлює гарантійний термін на виконані роботи 5 років з моменту підписання представниками замовника та підрядника акта прийому-передачі виконаних робіт(а.с.76-79 т.2).

На виконання умов п.2.6,п.4.2 договору,замовником на банківський рахунок ПП «Михасик» було перераховано грошові кошти,а саме:згідно платіжного доручення № 9145 від 06.07.2015 р.у сумі 755139 гр.36 коп.(а.с.191 т.2).

На підставі акту приймання виконаних будівельних робіт від 10.11.2015 р.б/н,підписаного з боку замовника ОСОБА_20,ОСОБА_21,ОСОБА_22,в.о.директора КП НВК «Іскра» ОСОБА_23,з боку підрядника директором ПП «Михасик» ОСОБА_2,сторони узгодили та прийняли виконаними роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 25,1-21 рядах Б-Г інв.№ 1000035 загальною вартістю 946288 гр.80 коп.(а.с.93-101 т.2)

Згідно платіжного доручення № 17219 від 11.11.2015 р.замовником на банківський рахунок ПП «Михасик» було перераховано грошові кошти у сумі 191 149 гр.44 коп.(а.с.192 т.2).

Таким чином,за договором № 17/193-юр від 09.06.2015 р.замовником було прийнято та оплачено підряднику роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 25,1-21 рядах Б-Г інв.№ 1000035 загальною вартістю 946288 гр.80 коп.(з розрахунку 755139 гр.36 коп.+ 191 149 гр.44 коп.)

02.09.2015 р.між КП НВК «Іскра» як замовником та ПП «Михасик» як підрядником був укладений договору підряду № 17/280-юр,предметом якого згідно п.1.1 є виконання підрядником згідно проектно-кошторисної документації (додатку № 1 до договору)робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах А-Б інв.№ 1000035 орієнтовною вартістю 200 000 гр.із можливістю її зміни сторонами на наявності умов,передбачених п.2.6 договору,у строк 65 днів з моменту підписання договору(а.с.85-88 т.2).

Підрядні роботи вважаються виконаними з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт(п.6.1 договору).

Підрядник встановлює гарантійний термін на виконані роботи 5 років з моменту підписання представниками замовника та підрядника акта прийому-передачі виконаних робіт(п.7.1 договору).

Згідно платіжного доручення № 15456 від 12.10.2015 р.замовником на банківський рахунок ПП «Михасик» було перераховано грошові кошти у сумі 685094 гр.64 коп.(а.с.193 т.2).

На підставі акту приймання виконаних будівельних робіт від 31.03.2016 р.№ 2,підписаного з боку замовника ОСОБА_20,ОСОБА_21,ОСОБА_22,ОСОБА_24,ОСОБА_25,в.о.директора КП НВК «Іскра» ОСОБА_23,з боку підрядника директором ПП «Михасик»,сторони узгодили та прийняли виконаними роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 в рядах А-Б інв.№ 1000035 загальною вартістю 903416 гр.40 коп.(а.с.102-110 т.2).

Згідно платіжного доручення № 197 від 06.04.2016 р.замовником на банківський рахунок ПП «Михасик» було перераховано грошові кошти у сумі 218321 гр.76 коп.(а.с.194 т.2).

Таким чином,за договором № 17/280-юр від 02.09.2015 р.замовником було прийнято та оплачено підряднику роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 в рядах А-Б інв.№ 1000035 загальною вартістю 903416 гр.40 коп.(з розрахунку 685094 гр.64 коп.+ 218321 гр.76 коп.)

03.09.2015 р.між КП НВК «Іскра» як замовником та ПП «Михасик» як підрядником був укладений договору підряду № 17/281-юр,предметом якого згідно п.1.1 є виконання підрядником згідно проектно-кошторисної документації (додатку № 1 до договору)робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах Г-Е інв.№ 1000035 орієнтовною вартістю 1024846 гр.80 коп.із можливістю її зміни сторонами на наявності умов,передбачених п.2.6 договору,у строк 65 днів з моменту підписання договору(а.с.89-92 т.2).

Підрядні роботи вважаються виконаними з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт(п.6.1 договору).

Підрядник встановлює гарантійний термін на виконані роботи 5 років з моменту підписання представниками замовника та підрядника акта прийому-передачі виконаних робіт(п.7.1 договору).

Згідно платіжного доручення № 15455 від 12.10.2015 р.замовником на банківський рахунок ПП «Михасик» було перераховано грошові кошти у сумі 685094 гр.64 коп.(а.с.5 т.3).

На підставі акту б/н приймання виконаних будівельних робіт від 16.03.2016 р.,підписаного з боку замовника ОСОБА_20,ОСОБА_24,в.о.директора КП НВК «Іскра» ОСОБА_23,з боку підрядника директором ПП «Михасик» ОСОБА_2,сторони погодили та прийняли виконаними роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах Г-Е інв.№ 1000035 загальною вартістю 935 017 гр.20 коп.(а.с.120-130 т.2).

Згідно платіжного доручення № 3455 від 18.03.2016 р.замовником на банківський рахунок ПП «Михасик» було перераховано грошові кошти у сумі 249922 гр.56 коп.(а.с.6 т.3)

Таким чином,за договором № 17/281-юр від 03.09.2015 р.замовником було прийнято та оплачено підряднику роботи з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах Г-Е інв.№ 1000035 загальною вартістю 935 017 гр.20 коп.(з розрахунку 685094 гр.64 коп.+ 249922 гр.56 коп.)

Версія обвинувачення про те,що обсяги будівельних робіт,заявлені у акті приймання виконаних будівельних робіт від 10.11.2015 р.б/н , акті приймання виконаних будівельних робіт від 16.03.2016 р.б/н, акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 31.03.2016 р.були завищені на загальну суму 355797 гр.20 коп.та фактично не виконані,кошти за них замовником були перераховані підряднику безпідставно,з подальшим заволодіння ними ОСОБА_2,не знайшла свого підтвердження належними допустимими доказами.

Представник потерпілого КП «НВК»Іскра» ОСОБА_19.в суді показав,що в період 2015-2016 р.на підставі укладених договорів між КП «НВК»Іскра» та ПП «Михасик» існували фінансово-господарські відносини з приводу виконання ремонтних робіт,які контролювались відділом будівництва підприємства,на той час його очолював ОСОБА_20Обставини справи відомі представнику з матеріалів кримінального провадження,особисто він як співробітник відділу фінансово-економічної безпеки процес будівництва та його результати не контролював,у проведенні експертизи виконаних ремонтних робіт участі не брав,підстави ініціювання кримінального переслідування ОСОБА_2йому невідомі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26показав,що він працює заступником начальника цеха № 34 з виробництва КП НВК «Іскра»,приміщення цеху розташовано в центральній частині корпусу № 2.В період ремонту покрівлі підрядником приблизно два роки тому,він періодично піднімався на дах,де роботи проводились регулярно та,навіть,понаднормово,у вихідні дні,з використанням спецтехніки.Після виконання певного об'єму робіт,в тому числі прихованих,їх перевіряли у спосіб відкриття випадкової ділянки,після чого складалися відповідні акти з підписами осіб,які приймали роботи,у тому числі він підписував такі акти,які відносились до ремонту покрівлі над його цехом.Покрівлю відремонтували якісно,дах не тече,претензій до якості робіт немає.Контроль за виконанням всього обсягу робіт по підприємству виконував начальник відділу капітального будівництва ОСОБА_20.З яким підприємством був укладений договір на виконання цих робіт,свідку невідомо.

Свідок ОСОБА_27.в суді показав,що він працює заступником начальника цеха № 35 з технічних питань КП НВК «Іскра»,восени 2015 р.в період виконання робіт по ремонту покрівлі корпусу № 2,де розташований його цех,періодично піднімався на дах та спостерігав за ходом робіт.На територію заводу завозили будівельні матеріали,піднімали їх на дах корпусу № 2 спеціальною технікою,працювали будівельники бригадою не менше 8 осіб,інколи і у вихідні дні.Покрівлю зробили якісно,дах не тече.У який спосіб приймали роботи після їх завершення,свідку не відомо,за функціональними обов'язками це питання входило у компетенцію начальника відділу будівництва ОСОБА_20Ремонт проводився силами підрядної організації,якої саме,свідок не цікався,одного разу бачив на будівництві ОСОБА_2,проте особисто з ним не знайомий.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_28показав,що він працює у КП НВК «Іскра» заступником начальника цеха № 33 з технічних питань,приблизно два роки тому проводились роботи по ремонту покрівлі корпусу № 2,де розташований його цех.Кілька разів на тиждень він піднімався на дах,де спостерігав за процесом будівництва,бачив,як знімали стару покрівлю,робили нову стяжку з бетону,завозили будівельні матеріали.Працівники якого підприємства виконували роботи,свідку невідомо,у який спосіб відбувався контроль за будівництвом та приймання виконаних робіт,хто підписував відповідні акти,свідок не обізнаний.Кілька разів на даху свідок зустрічав ОСОБА_20,котрий в силу посадових обов'язків займався питаннями будівництва.Мета будівництва була досягнута,дах відремонтований,течі покрівлі припинилися.

Свідок ОСОБА_20.в судовому засіданні показав,що в період з 2011 р.по квітень 2017 р.він працював у КП НВК «Іскра»,в тому числі з 2013 р.на посаді начальника відділу капітального будівництва.В період 2015-2016 р.за результатами тендеру КП НВК «Іскра» уклало з ПП «Михасик» три договори на виконання підрядних робіт по ремонту покрівлі корпусу № 2,укладанню договорів передувала перевірка ПП «Михасик» службою безпеки підприємства.Згідно технічного завдання була складена кошторисна документація,залученим до робіт особам згідно поданого списку оформили перепустки,їх склад з перебігом робіт змінювався.Контроль за виконанням робіт здійснювався ОСОБА_20щоденно,у робочому режимі погоджували та корегували ті роботи,потреба у яких виникала після демонтування старої покрівлі,як то герметизація фасадів,тумби під вентиляцію та інше.До демонтування старої покрівлі ці роботи неможливо було попередньо передбачити у кошторисі,оскільки перед проведенням тендеру покрівлю не відкривали.По факту виконання прихованих робіт складали акти,після виконання робіт у повному обсязі складали акти форми КБ-2,об'єми заміряли по етапам,згідно договорів.Будівельні матеріали перевіряли на їх відповідність ДСТУ,а роботи-на відповідність технічним процесам.Процедура підписання актів форми КБ-2 була наступна:першим акт підписував начальник підрозділу,де були виконані роботи,який відповідає за цей напрямок,наступним акт підписував ОСОБА_20,після нього представник підрядника,далі акт надходив на візування до заступника директора КП НВК «Іскра»,після чого його затверджував директор КП НВК «Іскра».Всі технічні питання погоджувались з ОСОБА_7,якого ОСОБА_20вважав представником ПП «Михасик»,він на загальних підставах мав пропуск,про укладання договорів субпідряду ОСОБА_20не обізнаний.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29показав,що у 2015-2016 р.працював бригадиром у ФОП ОСОБА_7,в цей період проводились роботи по ремонту покрівлі корпусу № 2 КП НВК «Іскра».Працювала бригада щодня,інколи у вихідні,з боку замовника роботи контролювались постійно ОСОБА_20,з ним узгоджували всі будматеріали та технологію робіт,від підрядника виконанням робіт керував ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_30.в судовому засіданні показав,що з 2008 р.він працює у ПП «Михасик» майстром,приймав за вказівкою ОСОБА_2об'єкт будівництва корпус № 2 КП НВК «Іскра»,у його обов'язок входило забезпечити постачання на дах води та електрики,організувати демонтаж старої покрівлі.Приблизно через місяць після початку робіт,на дах зайшла бригада ФОП ОСОБА_7,вона займалась улаштуванням нової стяжки та покрівлі,керував бригадою ОСОБА_29

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_31показав,що з 2008 р.працює у ПП «Михасик» інженером з охорони праці,в період 2015-2016 р.під час виконання робіт з ремонту покрівлі у КП НВК «Іскра» він контролював дотримання вимог пожежної безпеки та дотримання безпеки висотних робіт.Від замовника роботи контролював представник заводу,від ПП «Михасик»,крім нього,у будівництві були задіяні ще три особи-ОСОБА_30.та два підсобних робочих.Інші робітники працювали від ФОП ОСОБА_7як субпідрядника.

Свідок ОСОБА_7.в судовому засіданні показав,що з 2000 р.він як ФОП проводить господарську діяльність по будівництву житлових та нежитлових приміщень усіх категорій складності,з ПП «Михасик» співпрацює на підставі договорів на субпідрядні роботи по ремонту покрівлі на тих об'єктах,де ПП «Михасик» є основним підрядником.Після укладання ПП «Михасик» договорів на ремонт покрівлі з КП НВК «Іскра»,між ним та ФОП ОСОБА_7були укладені договори субпідряду,для виконання яких ОСОБА_7сформував бригаду кровельників,бригадиром яких був ОСОБА_29Згідно кошторису,під контролем ОСОБА_20.з боку замовника,виконувались ремонтні роботи,кожен етап узгоджувався ОСОБА_7із замовником та доводився до виконавців бригадиром ОСОБА_29По закінченню певної ділянки бригадир звітував ОСОБА_7,запрошували представників замовника,складались акти приймання виконаних робіт,у тому числі прихованих,у цьому від замовника брали участь кілька осіб.Претензій по обсягам та якості робіт від замовника не надходило.

Допит в судовому засіданні цих осіб як свідків захисту відповідає положенням п.1 та підп. «d» п.3 ст.6 Конвенції, яка відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,положенням Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, які передбачають, що кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали,а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

З наведеного слідує висновок,що виконання робіт по ремонту покрівлі відбувалося в умовах постійного контролю уповноваженими особами з боку замовника КП НВК «Іскра» за дотриманням якості матеріалів та технології процесів,мета будівництва у виді якісної покрівлі була досягнута.

За підсумками будівництва,КП НВК «Іскра» як сторона договорів підряду не вважало свої права порушеними,оскільки як в процесі будівництва,так і по його завершенню,мало можливість в порядку,передбаченому розділом 10 договору підряду,ставити питання про відповідальність підрядника,в тому числі фінансову,у разі невиконання або неналежного виконання умов договору,чого по справі не встановлено,кримінального провадження не ініціювало.

Крім того,зміст обвинувачення ОСОБА_2.у вчиненні злочину,передбаченого ст.191 КК України,який вчиняється з прямим умислом,обмежується зазначенням тих обставин,що на підставі актів приймання виконаних робіт із завищеними обсягами будівництва,КП НВК «Іскра» безпідставно перерахувало на банківський рахунок ПП «Михасик» частину грошових коштів від загальної вартості робіт.Проте,фактів незаконного заволодіння або розпорядження ними ОСОБА_2,наявності у нього прямого умислу на обернення цих коштів на свою користь,доказами не підтверджено.

Фактично версія сторони обвинувачення про доведеність винуватості ОСОБА_2.у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2,3 ст.191 КК України,ґрунтується на висновку експерта № 2269 від 15.03.2017 р.(а.с.45-51 т.2),висновку експерта № 2275 від 28.03.2017 р.(а.с.65-73 т.2),висновку експерта № 2281 від 10.04.2017 р.(а.с.54-62 т.2)допустимість яких заперечується стороною захисту(а.с.132-140 т.3).

Аналізуючи доводи сторони обвинувачення та захисту про допустимість висновків експерта як процесуального джерела доказів,суд встановив таке.

Зазначені вище експертизи були призначені у кримінальному провадженні № 42016080370000048 за ч.2 ст.366 КК України слідчим Шевченківського ВП ОСОБА_17.постановами від 20.02.2017 р.(а.с.43-44,52-53,63-64 т.2 )

Водночас,згідно п.18 розділу І реєстру матеріалів досудового розслідування слідчому ОСОБА_17.було доручено проведення досудового розслідування цього кримінального провадження 22.02.2017 р.(а.с.19 т.1)

Посилання представника державного обвинувачення в суді на те,що реєстр матеріалів досудового розслідування не може мати визначального значення при перевірці судом певних фактів і, можливо,містить описки,не узгоджується з положеннями ст.109 КПК України,згідно якої виключно реєстр матеріалів досудового розслідування містить відомості,зокрема,про номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення,реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування.

Реєстр матеріалів досудового розслідування як обов'язковий додаток до обвинувального акта згідно положень ст.291 КПК України має бути перевірений процесуальним керівником на предмет достовірності внесених у нього відомостей до направлення його до суду,в підготовчому судовому засіданні прокурором було підтверджено відповідність обвинувального акта та Реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам закону.

Надання до матеріалів кримінального провадження вже під час судового розгляду справи процесуальних документів,відомості про які не містяться у реєстрі матеріалів досудового розслідування та є відмінними від його змісту,суд оцінює як зловживання стороною обвинувачення своїми процесуальними правами з метою штучної підтасовки доказової бази та надання їй ознак допустимості.

Крім того,висновки експерта заслуговують на критичну оцінку ще з інших міркувань.

Як передбачено ст.242 КПК України у редакції,чинній на час прийняття відповідних процесуальних рішень,експертиза проводиться експертом,зокрема, за зверненням сторони обвинувачення ,якщо для з'ясування обставин,що мають значення для кримінального провадження,необхідні спеціальні знання.

Постанова слідчого про призначення експертизи має відповідати вимогам ст.110 КПК України та враховувати положення Закону України «Про судову експертизу»,Інструкції про

призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень,містити перелік питань, поставлених експерту, а також перелік всіх об*єктів, що підлягають дослідженню та направляються експерту (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»,п.1.8.,п. 3.3. Інструкції про призначення судових експертиз).

Вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків в порядку ст.245 КПК України,оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства,у якому,крім загальних реквізитів такого роду документів,фіксується,які саме зразки були вилучені або відібрані,їх кількість,умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань.Протокол підписується всіма особами,які брали участь у вилученні об'єктів,відібранні зразків ( ст. 104,105,106,245 КПК України,п. 3.4. Інструкції про призначення судових експертиз).

Якщо під час проведення експертизи об'єкти дослідження можуть бути пошкоджені або знищені,у документі про призначення експертизи повинен міститися дозвіл на їх пошкодження або знищення (ст. 5 Закону України «Про судову експертизу», п.3.3 Інструкції про призначення судових експертиз).

У згаданіх вище постановах про призначення експертиз слідчий ОСОБА_17.поставив на вирішення експерта аналогічне питання про те,чи відповідають роботи,заявлені як виконані згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за 10.11.2015 р.,16.03.2016 р.,31.03.2016 р.,кошторисній документації та фактично виконаним роботам,якщо ні,то на яку суму.

Експерту були надані постанови про призначення експертиз,акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за 2015 р.(для дослідження,викладеного у висновку експерта № 2269 від 15.03.2017 р.(а.с.45 т.2),проектно-кошторисна документація по договору № 17/281-юр від 03.09.2015 р.на 24 арк.,акти прихованих робіт 3 шт.(для дослідження,викладеного у висновку експерта № 2281 від 10.04.2017 р.)(а.с.54 т.2),проектно-кошторисна документація по договору № 17/280-юр від 02.09.2015 р.на 28 арк.,акти прихований робіт 3 шт.(для дослідження,викладеного у висновку експерта № 2275 від 28.03.2017 р.(а.с.65 т.2)

Відтак,при проведенні дослідження з оформленням висновку № 2269 від 15.03.2017 р.експерт не мав у своєму розпорядженні проектно-кошторисної документації по договору № 17/193-юр від 09.06.2015 р.та актів прихованих робіт;при проведенні дослідження з оформленням висновків № 2275 від 28.03.2017 р.та № 2281 від 10.04.2017 р.експерт не мав у своєму розпорядженні актів приймання виконаних будівельних робіт від 16.03.2016 р.та 31.03.2016 р.

Матеріали кримінального провадження не містять клопотань експерта про надання йому додаткових матеріалів для проведення експертних досліджень.

Частиною 3 ст.101 КПК України встановлено, що висновок повинен

ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів,що були надані для проведення дослідження.

З наведеного суд дійшов висновку,що проведені експертом дослідження за відсутності у його розпорядженні повного обсягу матеріалів,необхідних для вирішення поставленого питання,не можна вважати повними та докладними,а відтак,висновки,незалежно від їх змісту,не можуть бути обґрунтованими.

Крім того,у постанові про призначення експертиз слідчий не визначив,чи підлягають дослідженню,крім документів,певні об'єкти(зокрема,ділянки покрівлі корпусу № 2 КП НВК «Іскра»),а якщо так,то які саме,для проведення кожної з призначених експертиз,чи підлягають дослідженню зразки покрівлі корпусу № 2 КП НВК «Іскра»,якщо так,то які саме,для проведення кожної з призначених експертиз,та процесуальне джерело походження цих зразків.

В судовому засіданні з показань експерта ТОВ «Запорізьке Регіональне судово-експертне бюро» ОСОБА_9,яким проводились усі вказані вище експертизи,було встановлено,що після отримання постанов слідчого Шевченківського ВП про призначення судових експертиз,ним 03.03.2017 р.та 09.03.2017 р.в присутності представника КП НВК «Іскра» ОСОБА_20та двох його підлеглих, а також оперативних співробітників поліції,проводився огляд покрівлі корпусу № 2 КП НВК «Іскра»,де,за його вказівкою,були зроблені контрольні зарубки на тих ділянках,які він визначив візуально,про що протоколів огляду або протоколів відібрання зразків не складалося.На свій розсуд він обрав засоби вимірювання,зокрема,рулетку,проте у висновках експерта її як інструмент дослідження не вказав,а зазначеним у висновках лазерним пристроєм товщину покрівлі у контрольних місцях не виміряв.Для потреб проведення кожного з експертних досліджень оглядались три різні ділянки покрівлі,що було зафіксовано на фото,водночас,чому долучені до кожного з висновків фотознімки є ідентичними і як об'єктивно перевірити дані,отримані ним під час огляду покрівлі та надалі використані під час експертного дослідження,не зміг пояснити.

Свідок ОСОБА_20суду показав,що він як представник КП НВК «Іскра» у березні 2017 р.за вказівкою керівництва заводу забезпечував доступ експерта ОСОБА_9для огляду покрівлі корпусу № 2 ,загальна площа якої становить 21 000 кв.м.На відремонтовану площу 4000 кв.м.зарубок у кількості,зроблених за вказівкою експерта,очевидно було недостатньо для об'єктивного дослідження,оскільки покрівлю ремонтували сегментарно,на певних ділянках замінювали 100%,на деяких 30% покрівлі.Експерт не був обізнаний,де який сегмент відремонтованої покрівлі знаходиться,при огляді покрівлі схемами або планами не користування,безсистемно,на власний розсуд вказував місця,де проводились вирубки зразків покрівлі,використовував при цьому рулетку та фотоапарат.

Свідок ОСОБА_32.в суді показав,що він працює у КП НВК «Іскра» бригадиром кровельників,в один з днів у березні 2017 р.ОСОБА_20,який є його безпосереднім начальником,запросив ОСОБА_32на дах корпусу № 2,дав вказівку взяти топор та ніж.На той час на даху вже перебували три чоловіка,один з яких назвався експертом,на його вимогу вирубали кілька ділянок покрівлі трикутником,при цьому зарубки зробили навмання,без використання схем-планів покрівлі.Експерт проводив виміри стяжки рулеткою,проте документально цю процедуру не фіксували.Після закінчення цих заходів,які відбувалися один раз,покрівлю у місцях вирубки полагодили силами заводу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33показав,що він є працівником КП НВК «Іскра»,приблизно у березні 2017 р.разом з ОСОБА_32піднімався на дах корпусу № 2,де вже знаходились їх керівник ОСОБА_20та ще три чоловіка,один з яких назвався експертом.Саме він дав вказівку рубати дах та показав де,проводив виміри рулеткою і фотографував,зарубки зробили без використання схеми-плану даху,топором та ножем,документів про ці заходи не складали.

З наведеного суд встановив,що експертом в порушення вимог ст.245 КПК України самостійно проводився огляд даху корпусу № 2 КП НВК «Іскра» та відбиралися зразки покрівлі,при цьому ним визначалося,яка саме ділянка покрівлі із загальної площі даху 21 000 кв.м.підлягає дослідженню,без посилань на схему-план даху.

Водночас,слідчим дах корпусу № 2 КП НВК «Іскра» протягом досудового розслідування взагалі не оглядався,конкретні його ділянки,які є предметом договорів підряду,у процесуальних документах не визначались,зразки для експертного дослідження не відбирались,доручення залученому експерту на відібрання зразків не надавалось.

За відсутності документального фіксування процедури огляду та відібрання зразків експертом,неможливо з достовірністю встановити,що вони відібрані саме з тих ділянок покрівлі,про які йдеться у змісті пред'явленого ОСОБА_2обвинувачення,а результати їх вимірювання не вказаним у висновку експерта засобом є сумнівними.

Згідно з обвинувальним актом,судові витрати на проведення зазначених вище експертиз органом досудового розслідування не понесені,хоча саме сторона обвинувачення ініціювала цю процедуру.

Експерт ОСОБА_9.в судовому засіданні показав,що він як працівник ТОВ «РСЕБ»,яка є комерційною структурою,за виконану роботу по проведенню експертних досліджень оплату отримав на загальних підставах за місцем роботи,проте,хто та у який спосіб оплатив експертизи ТОВ «РСЕБ» ,йому невідомо.

З постанов слідчого про призначення експертиз не вбачається підстав залучення до її проведення комерційної структури та не надано жодного документа про оплату експертиз,що вказує на можливість замовного характеру цих експертиз та зацікавленість експертної установи скласти висновки наперед визначеного змісту,в інтересах платника.

В цьому сенсі звертає на себе увагу відсутність у постановах слідчого про призначення експертиз попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України,що не відповідає вимогам ч.2 ст.102 КПК України(а.с.44,53,64 т.2).

Крім того,під час дослідження в судовому засіданні висновків експерта було встановлено,що визначення суми,на яку,на думку експерта,були завищені обсяги будівельних робіт,проводилось ним без врахування деяких видів фактично виконаних робіт,лише з тих міркувань,що вони попередньо не були вказані у кошторисній документації.

Водночас,за змістом висновків експерт не встановив,що ці роботи не виконанні у заявлених обсягах з визначеною вартістю.

Звертає на себе увагу і той факт,що досліджені в судовому засіданні висновки експерта,навіть,після їх роз'яснення експертом ОСОБА_9,викликали сумніви у їх достовірності у самої сторони обвинувачення,яка саме на них грунтувала обвинувачення ОСОБА_2по ст.191 КК України,про що свідчить зміст клопотання прокурора від 04.04.2018 р.(а.с.175-176 т.3)

Всі ці обставини у сукупності викликають сумніви у обґрунтованості висновків експерта,які в силу ч.10 ст.101 КПК України в принципі не є обов'язковими для суду,а встановлені порушення вимог процесуального законодавства під час призначення та проведення цих експертиз виключають допустимість їх як доказів,тому суд не бере їх до уваги при ухваленні вироку.

Такі висновки суду узгоджуються з положеннями пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,який вимагає доведення винуватості особи лише тими доказами,які відповідають закону,тобто отримані законним шляхом.

Вміст даної норми вказує на визнання Європейською Конвенцією права вимагати від суддів не засновувати своє рішення на доказах,отриманих незаконним шляхом,оскільки інакше обвинувачений необґрунтовано втрачає право на презумпцію невинуватості.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази,керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій,достатньо вагомих,чітких і узгоджених між собою(п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 р.у справі «Кобець проти України»).Також має братися до уваги якість доказів,включаючи те,чи не ставлять обставини,за яких вони були отримані,під сумнів їхню надійність та точність( п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 р.у справі «Веренцов проти України»).

У рішенні «Ван Мелехен та інші проти Нідерландів» від 23.04.1997 р.Європейський Суд вказав,що завдання національного суду полягає,зокрема,в тому,щоб упевнитися,чи був судовий розгляд в цілому справедливими,включаючи і те,як були отримані докази.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Яременко проти України» від 12.09.2008 р.,зазначив:»Хоча стаття 6 (Конвенції)гарантує право на справедливий судовий розгляд,вона не встановлює ніяких норм стосовно прийнятності доказів як таких, що передусім є питанням,яке регулюється національним законодавством (рішення у справі "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1988 р. та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії" від 9.06.1998 р.)

Питання, яке Суд має вирішити, полягає у визначенні, чи було справедливим провадження у справі загалом, включаючи спосіб, у який були отримані докази. При цьому має бути оцінена відповідна "незаконність"і,якщо це стосується порушення іншого конвенційного права,має бути оцінений характер виявленого порушення (рішення "Хан проти Сполученого Королівства" і"Аллан проти Сполученого Королівства").

Відтак,неналежна перевірка судом доказів на предмет їх допустимості є порушенням вимог ч.2 ст.370 КПК України,якою закріплено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Сторона обвинувачення не довела належними допустимими доказами вчинення ОСОБА_2інкримінованих йому злочинів по ч.2,3 ст.191 КК України з дотриманням стандартів «поза розумним сумнівом»,який знайшов своє втілення як в положеннях ч.3,4 ст.17 КПК України,так і у згадуваній вище практиці Європейського суду з прав людини,яку суд при ухваленні вироку застосовує відповідно до вимог ст.17 Закону України» про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ».

Крім того,суд звертає увагу на вимоги ч.2 ст.291 КПК України про те,які відомості має містити обвинувальний акт.

Вимоги закону свідчать про те,що в ньому не повинно бути жодного посилання на процесуальні джерела доказів.

Між тим,в обвинувальному акті вказано висновки усіх проведених по кримінальному провадженню експертиз(а.с.2-17 т.1),що суперечить вимогам кримінально-процесуального законодавства України при викладі фактичних обставин кримінальних правопорушень.

Висновок суду про недоведеність обвинувачення ОСОБА_2.у вчиненні злочину,передбаченого ч.1 ст.366 КК України,ґрунтується на наступному.

Стаття 366 частина 1 КК України,по якій пред*явлено обвинувачення ОСОБА_2,передбачає кримінальну відповідальність за службове підроблення,тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей,інше підроблення документа,а також складання і видачу завідомо неправдивих документів.

З суб*єктивної сторони цей злочин є умисним.

Об*єктивна сторона службового підроблення характеризується альтернативним діянням:внесення до документів неправдивих відомостей,інше підроблення документів,складання неправдивих документів,видача неправдивих документів.

За змістом пред*явленого ОСОБА_2обвинувачення по ч.1 ст.366 КК України,він як службова особа директор ПП «Михасик»,з метою заволодіння грошовими коштами КП НВК «Іскра»,у листопаді 2015 р.вніс завідомо неправдиві дані в офіційний документ,а саме акт приймання виконаних будівельних робіт від 10.11.2015 р.по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 в осях 25,1-21,рядах Б-Г» щодо об'єму фактично виконаних робіт,завищив їх на суму 37 418 гр.80 коп.,які безпідставно було перераховано КП НВК «Іскра» на банківський рахунок ПП «Михасик».

Аналогічним чином ОСОБА_2.у березні 2016 р.вніс завідомо неправдиві дані в офіційний документ,а саме акт б/н приймання виконаних будівельних робіт від 16.03.2016 р.по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 в рядах А-Б щодо об'єму фактично виконаних робіт,завищив їх на суму 153196 гр.80 коп.,які безпідставно було перераховано КП НВК «Іскра» на банківський рахунок ПП «Михасик».

Аналогічним чином ОСОБА_2.у березні 2016 р.вніс завідомо неправдиві дані в офіційний документ,а саме акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт від 31.03.2016 р.по об'єкту «Ремонт покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 в рядах Г-Е щодо об'єму фактично виконаних робіт,завищив їх на суму 165 182 гр.40 коп.,які безпідставно було перераховано КП НВК «Іскра» на банківський рахунок ПП «Михасик».

Також ОСОБА_2 пред*явлено обвинувачення по ч.1 ст.366 КК України у тому,що він як службова особа директор ПП «Михасик»,вніс завідомо неправдиві дані в офіційні документи податкової звітності, а саме в податковий розрахунок сум доходу,нарахованого (сплаченого)на користь платників податку і сум утриманого з них податку(форма 1 ДФ) за IV квартал 2015 р.та І квартал 2016 р.,де вказав неправдиві дані про кількість працюючих на підприємстві працівників,не відобразив при цьому наявні трудові відносини з ОСОБА_5та ОСОБА_6,внаслідок чого ухилився від обов'язкового нарахування,утримання та сплати податків до бюджету від імені та за рахунок вказаних осіб з доходів,що виплачуються таким особам,а також військового збору.

З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено наступне.

Звинувачення ОСОБА_2.у внесенні завідомо неправдивих відомостей в акти приймання виконаних робіт сторона обвинувачення в судовому засіданні вважає доведеним з посиланням на висновки судових будівельно-технічних експертиз,які суд з наведених вище підстав не бере до уваги при ухваленні вироку.

При цьому в обвинувальному акті не вказано,де,коли,за яких обставин ОСОБА_2вніс дані,що,на думку слідства,є завідомо неправдиві, у ці офіційні документи.

Органом досудового розслідування не перевірялась процедура складання тексту актів та особа,відповідальна за цю процедуру,а підписання цих актів,виходячи з показань обвинуваченого та свідків,відбувалося у кілька етапів,ОСОБА_2не у першу чергу, потребувало попереднього погодження керівників відповідних підрозділів КП НВК «Іскра».

Звинувачення ОСОБА_2не містить фактичних обставин,за яких він отримав у своє розпорядження акти приймання виконаних робіт та міг їх використати задля подальшого внесення у них завідомо неправдивих відомостей без відома представників КП НВК «Іскра»,які ці акти підписали від замовника раніше за нього.

Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили як факт виконання робіт, з використанням відповідних кошторису будматеріалів та технологічних процесів,так і постійний контроль за будівництвом та його обсягами,що відбувався по кожному етапу робіт,а з боку замовника кількома особами.

Ніяких інших доказів задля доведення винуватості ОСОБА_2.у цій частині обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.366 КК України,суду не надано.

Також з матеріалів справи встановлено,що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 21030170000024995 від 6.04.2000 р.,ОСОБА_7зареєстрований як фізична особа підприємець,видами його господарської діяльності є будівництво об'єктів усіх видів складності(а.с.90-93 т.3).

10.06.2015 р. між ПП «Михасик» як замовником та ФОП ОСОБА_7 як підрядником був укладений договору підряду № 10/06р,предметом якого згідно п.1.1 є виконання підрядником згідно проектно-кошторисної документації (додатку № 1 до договору)робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 25,1-21 рядах Б-Г інв.№ 1000035 КП НВК «Іскра»,що є аналогічним за змістом договору підряду № 17/193-юр від 09.06.2015 р.,укладеному між КП НВК «Іскра» як замовником та підрядником в особі ПП «Михасик»(а.с.33-39 т.3).

03.09.2015 р. між ПП «Михасик» як замовником та ФОП ОСОБА_7 як підрядником був укладений договору підряду № 03/09р,предметом якого згідно п.1.1 є виконання підрядником згідно проектно-кошторисної документації (додатку № 1 до договору)робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах А-Б інв.№ 1000035 КП НВК «Іскра»,що є аналогічним за змістом договору підряду № 17/280-юр від 02.09.2015 р.,укладеному між КП НВК «Іскра» як замовником та підрядником в особі ПП «Михасик»(а.с.15-17,19-21 т.3).

04.09.2015 р.між між ПП «Михасик» як замовником та ФОП ОСОБА_7 як підрядником був укладений договору підряду № 04/09р,предметом якого згідно п.1.1 є виконання підрядником згідно проектно-кошторисної документації (додатку № 1 до договору)робіт з ремонту покрівлі корпусу № 2 в осях 21-43 рядах Г-Е інв.№ 1000035 ,що є аналогічним за змістом договору підряду № 17/281-юр від 03.09.2015 р.,укладеному між КП НВК «Іскра» як замовником та підрядником в особі ПП «Михасик»(а.с.49-55 т.3).

Зазначені договори,додатком до яких є кошторисна документація,акти приймання виконаних робіт та платіжні доручення,підтверджують існування субпідряду між ПП «Михасик» та ФОП ОСОБА_7на виконання тих робіт,первісним замовником яких у ПП «Михасик» є КП НВК «Іскра».

Прокурор під час розгляду справи ставив під сумнів існування субпідрядних правовідносин між ПП «Михасик» та ФОП ОСОБА_7на виконання робіт за замовленням КП НВК «Іскра» з тих підстав,що між замовником та підрядником додаткових договорів про це не укладалось,а замовник не був поставлений до відома про залучення субпідрядника.

Однак показання ОСОБА_2про те,що з КП НВК «Іскра» це питання було узгоджено шляхом електронного листування,яке втрачено з діловодства ПП «Михасик» після вилучення службового комп'ютера в лютому 2016 р.,обвинуваченням не спростовані,з КП НВК «Іскра» відповідні відомості витребувані не були.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22.06.2016 р.у справі № 336/3570/16-к провадження № 1-кс/336/395/2016 встановлено,що під час обшуку 25.02.2016 р.у офісному приміщенні ПП «Михасик» був вилучений,серед іншого,системний блок комп'ютера,інформація з якого не досліджувалась та не вивчалась(а.с.87-89 т.3).

Відтак,орган досудового розслідування мав достатньо можливостей для перевірки інформації,яка у електронному виді зберігалась у службовому комп'ютері ПП «Михасик»,на предмет її доказового значення у цьому кримінальному провадженні,в тому числі листування з КП НВК «Іскра»,проте таких відомостей кримінальне провадження не містить.

Як передбачено ст.62 Конституції України,ч.4 ст.17 КПК України,усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь,а показання обвинуваченого в судовому засіданні,які отримані після роз*яснення положень ст.63 Конституції України,п.11 ст.7 КПК України,також є доказом в силу положень ч.2 ст.84 КПК України.

Свідок ОСОБА_5.в судовому засіданні показав,що восени 2015 р.його знайомий на ім*я ОСОБА_29 запропонував роботу по ремонту покрівлі на заводі «Іскра»,була зібрана бригада,у яку ввійшли син свідка ОСОБА_6, знайомі свідка ОСОБА_35, ОСОБА_29 та ОСОБА_7,прізвища яких свідку невідомі.Виробниче завдання та оплату праці погоджували в офісному приміщенні по вул.8 березня в м.Запоріжжі,де від роботодавця були присутні ОСОБА_2та ОСОБА_7Перепустки на завод оформили через бюро перепусток,проте через хворобу свідок до робіт восени 2015 р.не приступив,зі слів сина ОСОБА_6 йому було відомо,що оплата праці проводилась готівкою,після виконання ними та прийняття замовником певного етапу робіт.Від слідчого свідку стало відомо,що його син ОСОБА_6 був оформлений на роботу по трудовому договору,проте останній стверджував,що нічого не підписував.Після одужання свідок попрацював на цому об'єкті лише місяць,з 01.03.2016 р.

Свідок ОСОБА_6.в суді показав,що восени 2015 р.його батько ОСОБА_6запропонував йому роботу у складі бригади,яку набирав для ремонту покрівлі на заводі «Іскра»,у ній також працювали ОСОБА_35 та ОСОБА_39.Під час зустрічі бригади з ОСОБА_2був присутній інший чоловік,з яким свідок не знайомий.Як зрозумів ОСОБА_6зі слів тих,з ким надалі працював,його роботодавцем є ПП «Михасик»,про документальне оформлення трудових відносин та податкову звітність йому нічого невідомо.Перепустки на завод оформили після надання копії паспорту та фотокартки,через хворобу його батько ОСОБА_5до роботи не приступив.На роботу виходили кожного дня,в залежності від погодних умов,від заводу був куратор,який приймав виконану роботу,оплату готівкою проводив старший бригади.Ремонт покрівлі тривав з кінця 2015 р.до березня 2016 р.,в останній місяць до бригади приєднався його батько ОСОБА_5Трудового договору з ПП «Михасик» або з іншими особами ОСОБА_6не укладав.

Показання цих свідків,на думку прокурора у судовому засіданні,підтверджують їх трудові відносини з ПП «Михасик» у період 2015-2016 р.та є визначальними для доведення винуватості ОСОБА_2.у вчиненні того злочину,який ставиться йому за провину по ч.1 ст.366 КК України.

Натомість,в судовому засіданні були досліджені інші докази,які спростовують версію слідства.

Згідно штатних розписів ПП «Михасик» за 2015-2016 р.,ОСОБА_5та ОСОБА_6не входили до складу штатних працівників цього підприємства(а.с.156-157 т.2).

Свідок ОСОБА_29.в суді показав,що для виконання ремонту покрівлі на КП НВК «Іскра» він як бригадир ФОП ОСОБА_7.у 2015 р.набрав бригаду кровельників,у яку залучив знайомого ОСОБА_5та інших рекомендованих ним осіб,в тому числі його сина ОСОБА_6,проте сам ОСОБА_5через хворобу не став до роботи.Всі,хто працювали на заводі «Іскра»,підписали з ФОП ОСОБА_7трудові договора,отримали перепустки,вихід на роботу фіксувався ОСОБА_29Про виконані роботи ОСОБА_29звітував ОСОБА_7,від нього ж отримував гроші готівкою для виплати зарплати,розраховувався з бригадою по факту виконаних робіт.

Свідок ОСОБА_7.в суді показав,що для виконання робіт по договору субпідряду з ПП «Михасик» на ремонт покрівлі на заводі «Іскра»,його працівником ОСОБА_29була набрана бригада кровельників,кожен з яких підписав з ФОП ОСОБА_7трудовий договір.Вихід бригади на роботу контролював бригадир ОСОБА_29,він же виплачував заробітну плату,за кожного з працівників ОСОБА_7звітував у податкову та сплатив податки,в тому числі ОСОБА_6,а ОСОБА_5до роботи не залучався.

Свідки ОСОБА_31,ОСОБА_30показали,що» у ремонті покрівлі на заводі «Іскра» від ПП «Михасик інші особи,крім них,не залучались,працювала бригада кровельників від ФОП ОСОБА_7

Досліджений у судовому засіданні штатний розклад ПП «Михасик» вказує на те,що жоден із залучених до робіт на КП НВК «Іскра» кровельник не перебував з ним у трудових відносинах.

Водночас,надані трудові договори № 16 від 01.11.2015р.між ФОП ОСОБА_7та ОСОБА_29,№ 25 від 21.12.2015 р.між ФОП ОСОБА_7та ОСОБА_6підтверджують показання вказаних свідків ОСОБА_7та ОСОБА_29про існування трудових відносин у період ремонтних робіт між залученими до ремонту покрівлі працівниками саме з ФОП ОСОБА_7.(а.с.76-77,78-79 т.3)

На користь такого висновку суду вказують відомості податкової звітності ФОП ОСОБА_7за IV квартал 2015 р.та І квартал 2016 р.,у які внесені дані щодо сум доходу,нарахованого (сплаченого)на користь фізичних осіб ,і сум утриманого з них податку,в тому числі щодо ОСОБА_6(а.с.80-86 т.3).

Також доказом винуватості ОСОБА_2.у цій частині пред'явленого йому обвинувачення прокурор вважав наявність перепусток,оформлених на КП НВК «Іскра»,зокрема,ОСОБА_6,як працівнику ПП «Михасик».

Свідок ОСОБА_36.в суді показав,що в період з 2011 по 2017 роки він працював начальником відділу охорони КП «НВК»Іскра».Наказом по підприємству встановлено Правила пропускного режиму,які передбачають видачу тимчасових пропусків особам,котрі не являються працівниками КП «НВК»Іскра».Згідно цих Правил,підрядна організація,у якої існують з КП НВК «Іскра» договірні відносини,у разі потреби доступу на територію КП «НВК»Іскра» її представників,направляє до відділу охорони відповідний лист,на підставі якого бюро перепусток по документам,що посвідчують особу,видає кожному із списку підрядника тимчасовий пропуск з фотокарткою,терміном дії не більше одного місяця,інша особа цією перепусткою скористатись не зможе.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_37показав,що він у приватний спосіб виконує роботи по облаштуванню підлоги,хтось із знайомих дав номер його телефону чоловіку на ім*я ОСОБА_19,який запропонував роботу на КП НВК «Іскра» по договірній ціні.Свідок запросив стати до цієї роботи бригаду з 5 осіб,в тому числі свого знайомого ОСОБА_38,біля заводу вони зустрілися з ОСОБА_19,передали документи,необхідні для оформлення перепусток,отримавши які побачили,що працюють від ПП «Михасик»,поставились до цього байдуже,процес документального оформлення їх працевлаштування свідка не цікавив.За два дні вони виконали замовлення,отримали розрахунок готівкою,до інших робіт на цьому підприємстві не залучались.ОСОБА_2.свідок ніколи не бачив та з ним не знайомий,у цьому підприємстві не працював.

Свідок ОСОБА_38.в суді показав,що у травні 2016 р.їх бригаду,яку очолює ОСОБА_37,найняли відремонтувати підлогу у одному з приміщень КП НВК «Іскра»,видали тимчасові перепустки,де було зазначено,що вони працюють від ПП «Михасик»,про це підприємство свідку нічого не відомо.Після закінчення роботи ОСОБА_37видав кожному з бригади зароблені гроші,до інших робіт вони не залучались.

Згідно договорів № 4 від 17.05.2016 р.та № 5 від 17.05.2016 р.,ОСОБА_37та ОСОБА_38перебували у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_7,що було ним відображено у податковій звітності за ІІ квартал 2016 р.,проте перепустки на КП НВК «Іскра» отримали так само,як і ОСОБА_6,від ПП «Михасик»(а.с.74,75 т.3).

Відтак,визначальним для КП НВК «Іскра» у питанні оформлення перепусток на територію підприємства представників інших організацій є наявність договірних відносин з цими організаціями,а оскільки між КП НВК «Іскра» та ФОП ОСОБА_7напряму договорів не укладалося,цілком зрозуміло,що такі перепустки усім без винятку особам,задіяним на будівництві на підставі договору підряду з ПП «Михасик»,в тому числі залученим до робіт ФОП ОСОБА_7,видавались як представникам підрядника ПП «Михасик»(а.с.189-190 т.2).

Аналізуючи наведене,суд дійшов висновку,що досліджені докази не тільки не підтверджують винуватість ОСОБА_2.у цій частині пред'явленого йому звинувачення,,а,навпаки,узгоджуються з показаннями обвинуваченого про те,що ОСОБА_5та ОСОБА_6не були працевлаштовані у ПП «Михасик»,доходів у цьому підприємстві не отримували,а відтак,він не мав підстав вносити відомості про цих осіб у податкову звітність.

Органом досудового розслідування з невідомих причин не були встановлені та допитані ОСОБА_35та ОСОБА_39,які разом з ОСОБА_6на аналогічних умовах працювали кровельниками у складі будівельної бригади,при цьому відомості про нарахування цим особам ФОП ОСОБА_7заробітної плати та утримання податків ним внесені у податкові звіти.

Це говорить про те,що з загального обсягу фактичних даних орган досудового розслідування висмикував лише ті,які могли бути використані для цілей обвинувачення,залишаючи інші без уваги та перевірки.

Показання свідка ОСОБА_6про те,що він не підписував трудового договору з ФОП ОСОБА_7,можливо,вказують на недоліки діловодства ФОП ОСОБА_7,у разі доведення цих обставин доказами,проте не спростовують відомостей податкової звітності,достовірність яких не ставилась під сумнів учасниками справи,про сплату податків з доходів ОСОБА_6саме ФОП ОСОБА_7,та не підтверджують його трудові відносини з ПП «Михасик».

Крім того,на показаннях ОСОБА_6неможливо грунтувати висновок про наявність трудових відносин між ПП «Михасик» та ОСОБА_5,оскільки сам свідок ОСОБА_6.з ПП «Михасик» у таких відносинах не перебував.

Критична оцінка показань свідків ОСОБА_6та ОСОБА_5обумовлена визначальною мірою тими обставинами,що жоден із допитаних свідків взагалі не цікавився процедурою документального оформлення процесу виходу на роботу та не був достеменно обізнаний,хто саме є його роботодавцем,тому їх показання,хоча і не спрямовані на введення суду в оману,але не є об'єктивними,оскільки у розпорядження свідків не було достовірних відомостей про їх працевлаштування на період виконання підрядних робіт та пов'язану з цим податкову звітність.

На вимогу сторони обвинувачення судом були досліджені книги обліку стороннього автотранспорту,який прибув на підприємство КП НВК «Іскра»,за період 2015-2016 р.(а.с.181-184,226-235 т.2,а.с.3-4 т.3),проте який тягар обвинувальних фактів щодо ОСОБА_2.у них міститься,прокурором не доведено.

Ніяких інших доказів задля доведення винуватості ОСОБА_2.у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.366 КК України,по цьому факту обвинувачення суду не надано.

За відсутності інших об*єктивних підтверджень тих обставин,про які суду зазначав прокурор,спростування його версії безпосередньо у судовому засіданні дослідженими доказами,сторона обвинувачення в умовах змагальності судового процесу не довела перед судом переконливості своїх доводів,відтак,засудження обвинуваченого не може ґрунтуватися виключною мірою на припущеннях,які доказами з інших джерел,досліджених у судовому засіданні, не підтверджуються.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 р.№ 5 (зі змінами) "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", усі сумніви відносно доведеності звинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Якщо зібрані у справі докази не підтверджують звинувачення і усі можливості збирання доказів вичерпані, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Судом в умовах змагальності процесу досліджені в повному обсязі усі докази, представлені обвинуваченням задля підтвердження висунутого звинувачення ОСОБА_2,проте належних,достовірних, допустимих доказів ,які були б достатніми для висновку про доведення винуватості ОСОБА_2поза розумними сумнівами у скоєнні злочинів,передбачених ч.2,3 ст.191,ч.1 ст.366 КК України,в ході судового розгляду не встановлено, і можливість збирання доказів вичерпана, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них інших доказів і доповнень до судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України,якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення,в якому обвинувачується особа,кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим,в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення,ухвалюється виправдувальний вирок.

Враховуючи все викладене вище,суд зобов*язаний виправдати ОСОБА_2по всім пред*явленим йому обвинуваченням за недоведеністю його винуватості.

Відповідно до ч.2 ст.129 КПК України,у разі виправдання обвинуваченого за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення,цивільний позов КП НВК «Іскра» до ОСОБА_2про відшкодування майнової шкоди суд залишає без розгляду.

Згідно обвинувального акта,речові докази до кримінального провадження не долучались,судові витрати відсутні.

Відносно обвинуваченого обраний запобіжний захід не обирався.

На підставі ст.368,373,374,392 КПК України,суд-

У Х В А Л И В:

Виправдати ОСОБА_2 по обвинуваченню в скоєні злочинів, передбачених ст.191 ч.2 ст.191 ч.3,ст.366 ч.1 Кримінального Кодексу України,в зв*язку з недоведеністю його винуватості.

Цивільний позов КП НВК «Іскра» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення.

Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення,особам,які не були присутні при проголошенні вироку,його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.

Головуючий суддя Ю.А.Галущенко