Постанова № 74821681, 21.06.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/7735/17

Провадження1-кп/333/178/18

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

21 червня 2018 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

Головуючого судді:

головуючої судді - Ярошенко А.Г.,

за участю секретаря- Мінаєва В.В.,

з участю прокурора- Корх Д. О.

захисників - адвокатів Трофимов В.В., Гришин О.М.

Федорець В.І.,

обвинувачених- ОСОБА_6., ОСОБА_4

ОСОБА_5

провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_6. ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

28.12.2017 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080000000252 від 15.09.2016 року відносно вчинення ОСОБА_6. ОСОБА_4, ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України

15.01.2018 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю сторін.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження. Крім того прокурором заявлено клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та клопотання про покладення на ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Захисники-адвокати Трофимов В.В.. Федорець В.І. заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.

Захисник Федорець В.І. вважає що застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 є необґрунтованим, прокурор не довів наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 підтримали думку своїх захисників.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт наряду з іншими реквізитами обов'язково має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому п. 1 ст. 91 КПК України регламентовано, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та інші обставини, які мають значення для кримінального правопорушення.

Як вказують приписи ч. 1 ст. 91 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які, виходячи зі змісту закону, має містити обвинувальний акт в формулюванні обвинувачення, з посиланням на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, покладається на слідчого, прокурора.

Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_6. ОСОБА_4, ОСОБА_5 не містить посилання на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими і які відносять до предмету доказування у кримінальному провадженні.

Так, викладене в обвинувальному акті обвинувачення не містить викладу об'єктивної сторони вчинених злочинів, а саме: відсутні відомості щодо обставин (час, місце, дата), при яких у обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел, який відповідно до вимог ст. 91 КПК України підлягає доказуванню, спрямований на систематичне вимагання та отримання на території Запоріжжя неправомірної вигоди від фізичних осіб за виділення на території кладовища місць для поховання померлих., у зв'язку з чим ОСОБА_6 розробив злочинний план, та організував стійку злочинну групу.

В обвинуваченні взагалі не зазначено в чому саме полягає систематичність одержання неправомірної вигоди ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та ознаки такого стійкого об'єднання зазначених осіб, оскільки їм інкримінується лише один епізод отримання такої неправомірної вигоди.

Відсутні відомості щодо обставин при яких ОСОБА_6 розповів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 деталі розробленої ним «схеми» отримання неправомірної вигоди та запропонував останнім приєднатись до вчинення вказаного кримінального правопорушення, відсутні відомості щодо часу, місця, обставин та співвідношення розподілення між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 отриманих грошових коштів, одержаних незаконним шляхом.

Також в обвинувальному акті відсутні відомості про те, у чому саме полягали шкідливі наслідки щодо прав і законних інтересів ОСОБА_8, з метою запобігання яких він вимушений був надати незаконну вигоду ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5

Обвинувачення носить формальних характер та взагалі не конкретизує роль кожного з учасників організованої групи в скоєнні інкримінуємого їм злочину. В розумінні ст. 27 КК України не зазначено конкретний вид співучасті кожного з обвинувачених. Так на арк.6 обвинувального акту ОСОБА_7 зазначена як співвиконавець, далі ж на арк. 9 обвинувального акту ОСОБА_7 вже зазначається як пособник.

Таким чином вказаний обвинувальний акт містить цілий ряд процесуальних порушень і не може вважатися висунутим в порядку, встановленому КПК України, порушує право на захист обвинувачених, висунуте обвинувачення є неконкретним та позбавляє суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду. (рішення від 25.03.1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52, рішення від 25.07.2000 р. у справі «Маточчіа проти Італії» п. 58 та рішення від 20.07.2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії» п. 34).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч. 5 даної статті цього Кодексу кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, положеннями п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України передбачено, що до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід'ємним додатком та, відповідно до вимог ст. 109 КПК України, має відповідати вимогам щодо змісту та форми, визначеним в законі, зокрема повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

В порушення вимог ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не відображає повних відомостей про прийняті процесуальні дії та рішення під час досудового розслідування.

Зокрема, в ньому відсутня дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, прізвище, ім'я, по-батькові заявника, як це передбачено ч. 5 ст. 214 КПК України.

Крім того, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування потерпілий ОСОБА_9 допитаний в якості потерпілого за кримінальним провадженням № 12017080000000003, однак до суду направлено обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12016080000000252.

Таким чином, прокурором порушені вимоги кримінального процесуального закону, а саме вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки конкретне обвинувачення у вчиненні відповідних злочинів ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 фактично не висунуто, порушує їх право на захист, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження та можливість забезпечення справедливого судового розгляду відповідно до Європейської Конвенції з прав людини, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам кримінального процесуального закону.

Клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд вважає таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст.. 177 ч.1 п.п. 1,3,4,5 КПК України та вважає, що для забезпечення належної явки ОСОБА_5 до суду необхідно обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною ОСОБА_5 залишати житло за адресою м. Запоріжжя вул. Літня, буд. 32, у період часу з 20 години 00 хвилин по 08 годину 00 хвилин наступного дня без дозволу суду.

Вирішуючи питання щодо застосування обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 суд приймає до уваги наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п.п. 1,3,4,5 КПК України, враховує, що обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді застави. Таким чином суд вважає клопотання прокурора в цієї частині таким, що підлягає задоволенню та вважає за можливе застосувати обов'язки, передбачених ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а саме:

ОСОБА_6 - прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання

ОСОБА_4- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання

Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України,

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080000000252 від 15.09.2016 року відносно вчинення ОСОБА_6. ОСОБА_4, ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України - повернути прокурору.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді домашнього арешту строком на 60 діб до 22.08.2018р.

Заборонити ОСОБА_5 26.06.1991р.н. залишати житло за адресою м. Запоріжжя вул. Літня, буд. 32, у період часу з 20 години 00 хвилин по 08 годину 00 хвилин наступного дня без дозволу суду. Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

Прибувати на виклик до суду.

Не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу суду.

Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні.

Покласти на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, обов'язкі, передбачені ст. 194 КПК України строком на 60 діб до 22.08.2018 року, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання

Покласти на ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 обов'язкі, передбачені ст. 194 КПК України строком на 60 діб до 22.08.2018 року, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області, через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: А.Г. Ярошенко