Ухвала суду № 74821321, 21.06.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/1860/18

21.06.2018

Провадження №1-кс/311/710/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Носик М.А., при секретареві Кудіновій В.І., за участю прокурора Васильчука Б.Г.,підозрюваного ОСОБА_1, старшого слідчого Духонченка А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василівка клопотання старшого слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, погодженого з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючий неповну середню освіту, не працюючий, не одружений, не маючий на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимий: 1) 17.07.2000 Василівським районним судом за ч.3 ст.81 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців. (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 2) 13.03.2002 Василівським районним судом за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі. (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 3) 26.04.2006 Василівським районним судом за ч.1 ст.309, ст.297, ст.70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 4) 16.05.2008 Василівським районним судом за ч.2 ст.185, ст.297, ч.2 ст.309, ч.1 ст.162, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 5) 21.01.2009 Василівським районним судом за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ч.2 ст.263, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70, ч.2 ст.70 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі. (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 6) 06.06.2012 Василівським районним судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 7) 24.07.2012 Василівським районним судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі. (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 8) 11.02.2015 Василівським районним судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 10 місяців 21 дню позбавлення волі. (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 9) 17.03.2015 Василівським районним судом за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.2 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 10) 07.05.2015 Михайлівським районним судом за ч.1 ст.263 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена). Звільнений з Кам’янської виправної колонії № 101 26.04.2018 умовно-достроково, не відбутий строк 11 місяців 20 днів,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.309 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділенням Василівського ВП ГУ НП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080190000410 від 01 червня 2018 року, за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06 травня 2018 року ОСОБА_1, маючи намір на незаконний посів та вирощування рослин коноплі без мети збуту, незаконно, діючи повторно, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», не маючи відповідної ліцензії, будучи фізичною особою, за місцем свого тимчасового мешкання, на земельній ділянці розташованій позаду огородженого будинку № 18 по вулиці Шевченко в селі Скельки, Василівського району, Запорізької області, вніс насіння рослин конопель у ґрунт, після чого займався вирощуванням рослин конопель шляхом видалення бур'янів, обробки ґрунту навколо зазначених рослин, поливу, до стадії їх дозрівання.

Далі, 01.06.2018 в період часу з 17 години 34 хвилин до 18 години 08 хвилин в ході проведення огляду місця події на території домоволодіння № 18 по вулиці Шевченко в селі Скельки, Василівського району, Запорізької області, з тильної сторони вищезазначеного будинку було виявлено ділянку, на якій проростали рослини роду конопель у кількості 25 кущів. На зазначеній ділянці виявлені сліди обробки ґрунту, видалення бур'янів, огородження.

Згідно висновку експерта № 7-1048 від 08.06.2018 надані на експертизу рослини у кількості 25 штук є рослинами роду коноплі, що містять психотропну речовину тетрагідроканабінол. Рослини роду коноплі згідно із затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, віднесені до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 310 КК України, який кваліфікується як: незаконний посів або незаконне вирощування конопель, вчинене особою яка раніше вчинила злочин передбачений статтею 309 КК України.

Крім того, 31.05.2018 близько 13 години ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними», знаходячись поблизу кладовища в селі Скельки, Василівського району, Запорізької області виявив кущі рослини коноплі та достовірно знаючи те, що виявлені кущі є наркомісткими, нарвав їх, тим самим придбав та переніс до місця свого тимчасового проживання - на територію домоволодіння № 18 по вулиці Шевченко в селі Скельки, Василівського району, Запорізької області, для особистого вживання в подальшому, без мети збуту.

01.06.2018 в період часу з 17 години 34 хвилин до 18 години 08 хвилин в ході проведення огляду місця події на території домоволодіння № 18 по вулиці Шевченко в селі Скельки, Василівського району, Запорізької області, під стелею в господарській будівлі виявлено та вилучено 82 рослини, які представляють собою суміш зів’ялих стебел, коріння, листя та верхівкових частин рослин сіро-зеленого кольору, загальною масою 1094,0 г, містять у своєму складі стебла та коріння рослин роду конопля, які у своєму складі канабіноїдів, у т.ч. основний психоактивний канабіноїд – тетрагідроканабінол, не містить і до наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів не відносяться, та містять особливо небезпечний наркотичний засіб – КАНАБІС, маса якого, у наданій суміші, складає 135,3 г, у перерахунку на висушену речовину, відповідно до висновку експерта № 7-1063 від 08.06.2018, що відповідно до таблиці 1 невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ України 01.08.2000 № 188 у редакції наказу МОЗ України від 29.07.2010 № 634 перевищує вагу невеликих розмірів, яка становить до 5 г.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.309 КК України, що кваліфікується як: незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно, особою яка раніше вчинила злочин передбачений статтею 310 КК України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України та кримінального правопорушення середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події в період часу з 17 години 34 хвилин до 18 години 08 хвилин 01.06.2018 на території домоволодіння № 18 по вулиці Шевченко в селі Скельки, Василівського району, Запорізької області старшим слідчим СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_2, під час якого виявлено та вилучено: - 25 рослин зеленого кольору, які росли на обробленій та огородженій земельній ділянці; - 82 рослини зеленого кольору, які сушились під стелею у господарській будівлі;

- показами свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що була присутньою в якості понятої разом із ОСОБА_5, та повністю підтверджує процедуру та процес проведення огляду, його відповідність складеному протоколу;

- ухвалою № 1-кс/311/591 від 04.06.2018 відповідно до якої слідчий суддя Василівського РС Носик М.А. дозволив проведення обшуку домоволодіння № 18 по вулиці Шевченко в селі Скельки, Василівського району, Запорізької області старшим слідчим СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_2, під час якого виявлено та вилучено: - 25 рослин зеленого кольору, які росли на обробленій та огородженій земельній ділянці; - 82 рослини зеленого кольору, які сушились під стелею у господарській будівлі.

- висновком експерта № 7-1048 від 08.06.2018 відповідно до якого надані на експертизу рослини у кількості 25 штук є рослинами роду коноплі, що містять психотропну речовину тетрагідроканабінол.

- постановою про долучення до КП речовими доказами вилучених рослини у кількості 25 штук є рослинами роду коноплі, що містять психотропну речовину тетрагідроканабінол.

- показами свідка ОСОБА_6, який пояснив, що на території його домоволодіння № 18 по вулиці Шевченко в селі Скельки, Василівського району, Запорізької області, на його думку чоловік на ім’я ОСОБА_1 вирощував та зберігав коноплю;

- протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_6, який під фото № 4 впізнав ОСОБА_1, як особу, яка мешкала на території його домоволодіння.

- висновком експерта № 7-1063 від 08.06.2018 відповідно до якого надана на експертизу суміш зів’ялих стебел, коріння, листя та верхівкових частин рослин сіро-зеленого кольору, загальною масою 1094,0 г, містять у своєму складі стебла та коріння рослин роду конопля, які у своєму складі канабіноїдів, у т.ч. основний психоактивний канабіноїд – тетрагідроканабінол, не містить і до наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів не відносяться, та містять особливо небезпечний наркотичний засіб. Надана на експертизу суміш зів’ялих стебел, коріння, листя та верхівкових частин рослин сіро-зеленого кольору, загальною масою 1094,0 г, містять у своєму складі стебла та коріння рослин роду конопля, які у своєму складі канабіноїдів, у т.ч. основний психоактивний канабіноїд – тетрагідроканабінол, не містить і до наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів не відносяться, та містять особливо небезпечний наркотичний засіб – КАНАБІС, маса якого, у наданій суміші, складає 135,3 г, у перерахунку на висушену речовину.

- постановою про долучення до КП речовими доказами вилученої надана на експертизу суміш зів’ялих стебел, коріння, листя та верхівкових частин рослин сіро-зеленого кольору, загальною масою 1094,0 г, містять у своєму складі стебла та коріння рослин роду конопля, які у своєму складі канабіноїдів, у т.ч. основний психоактивний канабіноїд – тетрагідроканабінол, не містить і до наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів не відносяться, та містять особливо небезпечний наркотичний засіб. Надана на експертизу суміш зів’ялих стебел, коріння, листя та верхівкових частин рослин сіро-зеленого кольору, загальною масою 1094,0 г, містять у своєму складі стебла та коріння рослин роду конопля, які у своєму складі канабіноїдів, у т.ч. основний психоактивний канабіноїд – тетрагідроканабінол, не містить і до наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів не відносяться, та містять особливо небезпечний наркотичний засіб – КАНАБІС, маса якого, у наданій суміші, складає 135,3 г, у перерахунку на висушену речовину.

20 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.309 КК України.

В ході досудового розслідування установлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_1 а саме:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1, раніше неодноразово судимий, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, та на теперішній час обґрунтовано підозрюється в аналогічних злочинах. Кримінальне правопорушення у вчиненні якого наразі підозрюється ОСОБА_1 вчинений останнім під час умовно дострокового звільнення останнього з місць позбавлення волі та ОСОБА_1 розуміє, що неодмінно буде позбавлений волі за вчинення злочинів. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним та перебуваючи на волі ОСОБА_1 буде намагатись переховуватись від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_1 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6, на теперішній час проживає в с. Верхня Криниця, а злочин вчинив, проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_7, що свідчить про мандрівний спосіб життя останнього, та перебуваючи на свободі ОСОБА_1 не буде виконувати покладені на нього обов’язки судом. ОСОБА_1 не має сталих суспільних зв’язків.

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 офіційного та неофіційного місця роботи не має, будь-якою суспільно корисною працею не займається. Крім того, згідно вимоги про судимості, ОСОБА_1 є особою неодноразово судимою за вчинення злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку. Дії ОСОБА_1 не були зупинені навіть тим, що він знаходився на умовно достроковому звільненні із місць позбавлення волі. Наразі, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, що свідчить про не бажання останнього стати на шлях виправлення та перевиховання, а також про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_1 стала звичайним способом виживання, що вказує на обґрунтований ризик вчинити ОСОБА_1 інше кримінальне правопорушення.

Жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності постійного джерела доходу, то одних лише особистих зобов’язань ОСОБА_1 не достатньо для забезпечення дієвості кримінального провадження; враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливо; осіб, які могли б поручитися за належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 не встановлено.

У судовому засіданні слідчий Духонченко А.В. та прокурор Васильчук Б.Г. підтримали клопотання за підставами, що викладені у письмовій формі.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечує проти обставин, що викладені у клопотанні, він повністю визнає вину у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, однак заперечує проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою.

Вислухавши учасників провадження, вивчивши надані документи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, що кваліфікується як: незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно, особою яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 310 КК України, а також тяжкого злочину передбаченого ч.2 ст.310 КК України, що кваліфікується як: незаконний посів або незаконне вирощування конопель, вчинене особою яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 309 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

Згідно з п.5) ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з тим, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставини у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є тяжкість кримінального правопорушення, який йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.2 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.309 КК України), п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України (наявні ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення). Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_1 раніше вже неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень, судимість за вчинення яких не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Нове кримінальне правопорушення, у вчиненні якого наразі підозрюється ОСОБА_1, вчинене в період умовно-дострокового звільнення із місць позбавлення волі за попереднє кримінальне правопорушення. Таким чином, з огляду на систематичність вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, офіційно не працевлаштований, що свідчить про не бажання останнього стати на шлях виправлення та перевиховання, а також про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_1 стала звичайним способом виживання. З огляду на викладене, обґрунтованим є ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі з менш суворим запобіжним заходом зможе безперешкодно вчиняти інші подібні кримінальні правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.310, ч.2 ст.309 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних зв’язків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаних кримінальних правопорушень за ч.2 ст.310, ч.2 ст.309 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, підозрюваний раніше неодноразово судимий, він не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді діє до 13.30 год. 19 серпня 2018 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк тримання під вартою обчислювати з 13.30 год. 21 червня 2018 року.

Розмір застави визначити в межах 50 (п’ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 88100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області ((отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок №37319085001205 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 820172, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Василівський відділ Енергодарської місцевої прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.А. Носик