Рішення № 74820493, 20.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

№ 308/5804/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20.06.2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Бедьо В.І.

при секретарі Пазяк С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.08.2011 року в розмірі 30 265.77 гривень та сплачений судовий збір в сумі 1600,00 гривень.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.08.2011 року ОСОБА_1 стала клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», ознайомилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» та отримала кредит у розмірі 7800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого ліміту.

В порушення умов кредитного договору та законодавства України, відповідач свої зобов'язання не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку, внаслідок чого станом на 23.04.2017 рік має заборгованість 30 265.77 гривень.

Позивач вказує на те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів ПАТ КБ «Приватбанк» і що відповідно стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не зявився, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 19.08.2011 року ОСОБА_1 стала клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», ознайомилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» та отримала кредит у розмірі 7800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується копією анкети-заяви, підписаної відповідачем, копією умов та правил надання банківських послуг.

Станом на 23.04.2017 рік ОСОБА_1 має прострочену заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором № б/н від 19.08.2011 року в розмірі 30 265.77 гривень , яка складається з наступного: 17 192, 27 грн. – тіло кредиту; 3155, 53 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 8000, 55 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи, відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1417.42 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду відзив на позов та будь-яких доказів на спростування вимог позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь банку слід стягнути заборгованість за кредитним договором по заборгованості по кредиту, нарахованих відсотках та пені.

Вирішуючи питання в частині одночасного стягнення пені та нарахованих штрафів, суд виходить із наступного.

З наданого судом розрахунку вбачається, що за порушення відповідачем грошових зобовязань за кредитним договором позивачем одночасно нараховані пеня та штрафи.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15

Тобто із вказаного слідує, що позивач просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобовязання (порушення позичальником грошового зобовязання за кредитним договором), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції Українита ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобовязання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафів, нарахованих відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, а саме, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1417.42 грн. - штраф (процентна складова).

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №б/н від 19.08.2011 року становитиме 28348.35 гривень , яка складається з наступного: 17 192, 27 грн. – тіло кредиту; 3155, 53 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 8000, 55 грн. – заборгованість за пенею.

Відтак, на підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів суд приходить до висновку, що відповідач порушив зобовязання за кредитним договором, доказів щодо погашення існуючої заборгованості суду не надав, натомість позивач належними доказами підтвердив обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто заборгованість за кредитним договором.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача має бути стягнуто судові витрати у справі в сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141,259, 263, 265, 280, 281, 284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 89463, Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Велика Добронь, вул. Егер, буд. 19, іпн: НОМЕР_1, паспорт серії ВО номер 366474, виданий Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 13.01.1998 року) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.08.2011 року в розмірі 28348.35 гривень ( двадцять вісім тисяч триста сорок вісім гривень 35 коп. ) , яка складається з наступного: 17 192, 27 грн. – тіло кредиту; 3155, 53 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 8000, 55 грн. – заборгованість за пенею.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 89463, Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Велика Добронь, вул. Егер, буд. 19, іпн: НОМЕР_1, паспорт серії ВО номер 366474, виданий Ужгородським РВ УМВС України в Закарпатській області 13.01.1998 року) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570), що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1600,00 ( одна тисяча шістсот )гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2