Постанова № 74819696, 20.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/2260/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"20" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "01" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинити певні дії , -

суддя в 1-й інстанції - Недашківська К.М.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 01.02.2018р. ,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про:

- зобов'язати відповідача, починаючи з 17.11.2017, призначити пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше трьох років.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_2 зазначає, що з дня свого народження до 21.05.1993 він постійно проживав у зоні гарантованого добровільного відселення, а тому він має право на зниження пенсійного віку на 6 років відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому, позивач вважає, що відомості з його трудової книжки про роботу в Київській області не є підставою для відмови у призначенні пенсії. Таким чином, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2018р. адміністративний позов ОСОБА_2 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинення певних дій - задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше трьох років.

Зобов'язано Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_2 з 17.11.2017 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше трьох років.

Присуджено на користь ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області 22.01.2001; майдан ВарашАДРЕСА_1, місто Вараш, 34400) суму судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 (нуль) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення від 01.02.2018р. скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові. На думку скаржника, позивач набуде право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при досягненні 57 років. Відмовляючи в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідач посилався на те, що позивачем не надано жодних документів, що підтверджують роботу в забрудненій території в період з 14.04.1986р. по 04.08.1986р. Однак, наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

ОСОБА_2 має статус потерпілого від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що стверджується посвідченням серії Б №063183, виданого 05.12.1993.

16.11.2017 ОСОБА_2 виповнилося 54 роки. 24.11.2017 позивач звернувся до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Однак, листом №3366/К-694 від 15.12.2017 відповідач відмовив в призначенні пенсії та роз'яснив порядок призначення пенсії на підставі приписів статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», порядок подачі документів для призначення пенсії і зазначив, що подані позивачем до заяви документи не підтверджують факту його постійного проживання та роботи у зоні гарантованого добровільного відселення. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до трудової книжки в період з 14.04.1986 по 04.08.1986 позивач працював в колгоспі ім. ХХІV з'їзду КПСС Богуславського району Київської області, який не знаходиться на території гарантованого добровільного відселення (а.с.11).

Наведені обставини слугували підставою звернення ОСОБА_2 з позовом до суду.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд враховує наступне.

Згідно статтею 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, право на пенсію за віком, чоловіки набувають при досягненні 60-річного віку та за наявності 15 років страхового стажу.

Згідно з статтею 55 Закону №796-ХІІ пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Матеріали справи свідчать, ОСОБА_2 проживав з 17.11.1963 по 21.05.1993 в селі Мульчиці Володимирецького району Рівненської області (довідка №2629 від 06.11.2017 року Мульчицької сільської ради Володимирецького району(а.с.9).

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991 року, село Мульчиці Володимирецького району відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

ОСОБА_2 є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням, яке відповідає вимогам абзацу третього статті 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до статті 2 Постанови Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач до 01.01.1993 проживав у зоні гарантованого добровільного відселення 7 років 26 днів. Крім того, у даній зоні він постійно проживав з моменту аварії (26.04.1986) до 31.07.1986, що дає йому право на початкову величину зниження пенсійного віку - 3 роки.

Як наслідок, відповідно до вимог статті 55 Закону №796-ХІІ позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років (початкова величина зниження пенсійного віку, яка складає 3 роки + 3 роки за 6 повних років проживання) (аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції).

З огляду на те, що дані трудової книжки не можуть спростувати факту постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, що встановлено судом та підтверджено довідкою №2629 від 06.11.2017 року, виданої Мульчицькою сільською радою Володимирецького району, та посвідченням позивача як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), безпідставними є посилання відповідача на факт роботи позивача в період з 14.04.1986 по 04.08.1986 в колгоспі ім. ХХІV з'їзду КПСС Богуславського району Київської області, який не знаходиться на території гарантованого добровільного відселення, як на підтвердження фактичного непроживання ОСОБА_2 в с. Мульчиці у даний період, судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Також, вимога відмова відповідача у призначенні даної пенсії з огляду на ненадання документів, що підтверджують роботу на забрудненій території, є протиправною та необґрунтованою, оскільки відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ встановлюються альтернативні підстави для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку: факт постійного проживання таких осіб у зоні гарантованого добровільного відселення або факт їх постійної роботи. Тобто, дана стаття не містить одночасну вимогу щодо постійного проживання та постійної роботи до осіб, які мають право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ виникає у особи, яка має один з визначених критеріїв: постійне проживання чи постійну роботу.

Таким чином, оскільки при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд дійшов до висновку щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки позивачу 54 роки виповнилося 16.11.2017, а з заявою про призначення пенсії він звернувся 24.11.2017, то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна бути призначена ОСОБА_2 з 17.11.2017.

Суд першої інстанції, встановивши факт наявності бездіяльності з боку Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, правомірно вийшов за межі позовних вимог, прийнявши рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій.

Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним, а тому вона є такою, що задоволенню не підлягає.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін відповідно до вимог ст.316 КАС України.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "01" лютого 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "20" червня 2018 р.