Постанова № 74819526, 20.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/4047/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Костіва М.В.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Грушецька Г.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2018р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській обл. про визнання відмови протиправною; зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника і допомоги на поховання (суддя суду І інстанції: Каленюк Ж.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 16.04.2018р., м.Луцьк),-

В С Т А Н О В И В:

19.02.2018р. позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

визнати відмову відповідача Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України у Волинській обл. провести нарахування та виплату їй пенсії по втраті годувальника за період з 01.01.2016р. по ІНФОРМАЦІЯ_1., яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1. її матері ОСОБА_5, та на яку померла мала право за свого життя відповідно до ст.63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р., в редакції Закону України № 900-VІІІ від 23.12.2015р., на виконання постанови KM України № 988 від 11.11.2015р. та на підставі довідки № 1943 від 12.05.2017р., протиправною;

зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника за період з 01.01.2016р. по ІНФОРМАЦІЯ_1., що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1. її матері ОСОБА_5, та на яку померла мала право за свого життя відповідно до ст.63 Закону № 2262-ХІІ від 09.04.1992р., в редакції Закону України № 900-VІІІ від 23.12.2015р., на виконання постанови KM України № 988 від 11.11.2015р. та на підставі довідки № 1943 від 12.05.2017р., з урахуванням з виплаченої пенсії ОСОБА_5 за період з 01.01.2016р. по ІНФОРМАЦІЯ_1.;

визнати відмову ГУ ПФ України у Волинській обл. провести нарахування та виплату ОСОБА_2 допомоги на поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. її матері ОСОБА_5, виходячи із вимог ст.63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р., в редакції Закону України № 900-VІІІ від 23.12.2015р., на виконання постанови KM України № 988 від 11.11.2015р. та на підставі довідки № 1943 від 12.05.2017р., протиправною;

зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_2 допомоги на поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. її матері ОСОБА_5 в розмірі 3-ох пенсій по втраті годувальника, виходячи із вимог ст.63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р., в редакції Закону України № 900-VІІІ від 23.12.2015р., на виконання постанови KM України № 988 від 11.11.2015р. та на підставі довідки № 1943 від 12.05.2017р., з урахуванням виплаченої суми допомоги на поховання (а.с.1-11).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2018р. у задоволенні заявленого позову відмовлено за безпідставністю (а.с.71-74).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржила позивач ОСОБА_2, яка покликаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.79-85).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом не враховано, що її матір ОСОБА_5 за свого життя неодноразово зверталася до відповідача із позовами про спонукання провести перерахунок її пенсії по втраті годувальника з 01.01.2016р., також в травні 2017 року Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській обл. було подано довідку № 1943 від 12.05.2017р. про грошове забезпечення її годувальника на виконання постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р. для перерахунку пенсії з 01.01.2016р. Таким чином, отримати вказані суми ОСОБА_5 повинна була ще за життя, однак не змогла реалізувати своє право через дії державних органів. Вказана заборгованість по пенсії її померлої матері становить майно, а тому позивач має право на їх отримання.

Водночас, право її померлої матері на перерахунок пенсії з 01.01.2016р. гарантувалося національним законодавством, формувало право власності в розумінні ст.1 Протоколу № 1; позивач із дотриманням 6-місячного строку після смерті матері звернулася до суду із розглядуваним позовом.

Із цих же мотивів відповідачем неправомірно обчислено розмір допомоги на поховання ОСОБА_5

Таким чином, суд не врахував, що виплата пенсії її матері за час життя у період з 01.01.2016р. по ІНФОРМАЦІЯ_1. здійснювалася без врахування перерахунку пенсії ОСОБА_5 на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській обл. № 1943 від 12.05.2017р., і складала значно менші суми, що порушило її право на мирне володіння своїм майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та привело до порушення її права на отримання майна у вигляді недоотриманих нею перерахованих сум пенсії за вказаний вище період на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській обл. № 1943 від 12.05.2017р.

При цьому, суд не врахував, що виплата їй допомоги на поховання також була здійснена у меншому розмірі, без урахування перерахованої пенсії померлої ОСОБА_5 на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській обл. № 1943 від 12.05.2017р.

Відповідачем ГУ ПФ України у Волинській обл. скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необгрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, які підтверджені належними доказами, та ухвалив законне рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права (а.с.93-96).

Також апелянтом ОСОБА_2 надіслано для долучення до матеріалів справи заяву про прийняття додаткових обґрунтувань апеляційної скарги, в якій наводить додаткові доводи апеляційних вимог через призму існуючої судової практики (а.с.99-100).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача ГУ ПФ України у Волинській обл. та отримує пенсію в разі втрати годувальника за померлого батька ОСОБА_6 з 01.03.1986р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с.18).

Аналогічну пенсію отримувала її мати ОСОБА_5 до моменту її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.19).

Основний розмір пенсій кожній з них складав 45 відсотків від грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_6 Після смерті дружини годувальника ОСОБА_5 був проведений перерахунок пенсії по втраті годувальника лише для позивача ОСОБА_2, при цьому основний розмір її пенсії по втраті годувальника став складати 70 відсотків від грошового забезпечення годувальника.

Відповідно до повідомлення до доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру за пенсійною справою № 0303004020 ОСОБА_2 виплачено допомогу на поховання її матері ОСОБА_5 у сумі 11563 грн. 02 коп. (а.с.34).

04.12.2017р. позивач ОСОБА_2 звернулась до ГУ ПФ України у Волинській обл. із заявою, в якій просила виплатити їй заборговані суми пенсії її померлої матері за період з 01.01.2016р. по ІНФОРМАЦІЯ_1. на підставі Закону України № 900-VIII від 23.12.2015р. та на виконання постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р., в тому числі відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській обл. № 1943 від 12.05.2017р. (а.с.29).

Згідно листа № 848/111-01 від 12.12.2017р. відповідачем ГУ ПФ України у Волинській обл. повідомлено позивача ОСОБА_2 про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії померлої ОСОБА_5 та виплати сум недоотриманої пенсії. При цьому, кошти, що не були нараховані померлому, не є належною пенсійною виплатою, а тому не можуть вважатися недоотриманою пенсією та не підлягають виплаті членам сім'ї померлого (а.с.30).

22.01.2018р. позивач ОСОБА_2 звернулась до відповідача ГУ ПФ України у Волинській обл. із заявою, в якій просила прийняти рішення про перерахунок та виплату допомоги на поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1. матері ОСОБА_5, виходячи із розміру грошового забезпечення її годувальника, ОСОБА_6, на виконання постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р. та відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській обл. № 1943 від 12.12.2017р. (а.с.31).

31.01.2018р. відповідач листом № 106/Ш-01 повідомив ОСОБА_2 про те, що допомога на поховання їй виплачена у розмірі 11563 грн. 02 коп., тобто в розмірі тримісячної пенсії померлої ОСОБА_5 (станом на ІНФОРМАЦІЯ_1. - 3854 грн. 34 коп.) відповідно до ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», через що правові підстави для проведення перерахунку розміру допомоги на поховання є відсутніми (а.с.32-33).

Під час вирішення наведеного спору апеляційний суд враховує наступне.

Позивачем заявлено позовні вимоги до пенсійного органу про перерахунок та виплату пенсії, що належали її померлій матері ОСОБА_5, однак не були перераховані на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській обл.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, регулюються нормами Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові (ст.45 цього Закону).

Відповідно до ст.61 вказаного Закону суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналогічні приписи містяться в ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, відповідно до ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Згідно з ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що право на отримання спірних коштів належить тим членам сім'ї пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, якщо відповідні кошти підлягали виплаті самому пенсіонеру, але за життя він їх не отримав незалежно від причин (тобто вже були нараховані та спору щодо правильності їх нарахування немає).

Судом встановлено, мати позивача ОСОБА_5 за життя зверталася до суду за захистом права на перерахунок пенсії в разі втрати годувальника із грошового забезпечення відповідно до ст.63 Закону України № 2262-ХІІ в редакції Закону України № 900-VIII від 23.12.2015р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей».

Так, постановою Маневицького районного суду Волинської обл. від 23.08.2016р. позов ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, ГУ ПФ України у Волинській обл. про спонукання провести перерахунок пенсії по втраті годувальника задоволено частково; зобов'язано Головне управління Національної поліції у Волинській обл. направити інформацію до ГУ ПФ України у Волинській обл. про зміни грошового забезпечення годувальника ОСОБА_6 на виконання постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р., для перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_5 з 01.01.2016р.; зобов'язано ГУ ПФ України у Волинській обл. на підставі ч.3 ст.63 Закону України № 2262-ХІІ, в редакції Закону України № 900-VIII від 23.12.2015р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» провести перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_5, з урахуванням в грошовому забезпеченні померлого годувальника розмірів грошового забезпечення, встановлених постановою КМ України № 988 від 11.11.2015р. з 01.02.2016р. по даний час та продовжувати в подальшому нараховувати та виплачувати пенсію по втраті годувальника, з урахуванням в грошовому забезпеченні складових грошового забезпечення, встановлених постановою КМ України № 988 від 11.11.2015р.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016р. постанову Маневицького районного суду Волинської обл. від 23.08.2016р. скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено (а.с.35-39).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі № 164/1522/16-а касаційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016р. - без змін (а.с.105-112).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017р. також скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2017р., якою зобов'язано УМВС України у Волинській обл. направити до ГУ ПФ України у Волинській обл. повідомлення про зміну грошового забезпечення годувальника ОСОБА_6 на виконання постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р., для перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_5 з 01.01.2016р., та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено (а.с.41-46).

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 26.09.2017р. позовну заяву ОСОБА_5 до ГУ ПФ України у Волинській обл. про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії по втраті годувальника залишено без розгляду (а.с.48).

Таким чином, рішення суду, відповідно до якого ГУ ПФ України у Волинській обл. зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_5 з 01.01.2016р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № 1943 від 12.05.2017р., виданої Ліквідаційною комісією УМВС України у Волинській обл., відповідно до Закону України № 900-VIII від 23.12.2015р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» та статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є відсутнім.

Звідси, право на звернення до суду за перерахунком пенсії ОСОБА_5 належало виключно такій особі; остаточні рішення судів на користь ОСОБА_5 за такими спорами є відсутніми.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що право на соціальне забезпечення, одним з видів якого є виплата пенсії (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо), полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об'єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю. Право на пенсійне забезпечення випливає зі змісту права на соціальний захист, спрямованого на забезпечення громадян у зв'язку зі старістю, інвалідністю, втратою годувальника, з інших передбачених законом підстав і реалізується шляхом надання особі такого виду матеріальної підтримки як пенсії. Відтак, таке право на пенсію нерозривно пов'язане з особою пенсіонера, якому призначена, нарахована та виплачується така пенсія.

Як встановлено ст.1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Право пенсію та інші соціальні виплати не входить до складу спадщини, оскільки останнє має на меті матеріальне забезпечення конкретної особи, а передумовою виникнення зазначених прав у спадкодавця була його участь у соціальних та трудових відносинах.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Оскільки матері позивача ОСОБА_5 пенсія в разі втрати годувальника не перераховувалась відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції Закону України № 900-VIII від 23.12.2015р., на виконання постанови КМ України № 988 від 11.11.2015р., на підставі довідки № 1943 від 12.05.2017р. та не нараховувалась для виплати, тому вона не може бути нарахована та виплачена позивачу.

З цих же мотивів є відсутніми підстави для перерахунку допомоги на поховання, що була виплачена ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю її матері.

Таким чином, відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_5 у зв'язку із втратою годувальника за період з 01.01.2016р. по ІНФОРМАЦІЯ_1. та проведенні перерахунку і виплати допомоги на поховання відповідач діяв правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що питання спадкування сум нарахованих пенсій чітко і детально врегульовано чинним законодавством; будь-яких суперечностей або неточностей не убачається.

Оскільки розглядуваний спір стосується ненарахованих пенсійних виплат, враховуючи судові рішення, якими не були задоволені позовні вимоги ОСОБА_5 щодо перерахунку її пенсії, тому в позивача не виникало обгрунтованих очікувань на отримання цих сум в майбутньому.

Водночас, стверджуючи про тривале затягування виплати пенсії ОСОБА_5 позивачем не наведено жодних доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий i відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський Суд з прав людини у постанові від 29.07.2010р. у справі «Стрельцов и другие военные пенсионеры из Новочеркасска против Российской Федерации» визнав, що особи мають право на підтримання скарг своїх померлих родичів у межах ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Вказаного висновку Європейський Суд з прав людини дійшов виходячи з того, що право на отримання заробітної плати і прирівняних до неї платежів, пенсій та інших грошових сум, які виплачуються в якості засобів для існування і підлягали виплаті, проте не були отримані громадянином за життя, належать членам сім'ї померлої особи.

На підставі викладеного та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, що лише нарахована пенсійним органом сума пенсії входить до складу спадщини, підлягає виплаті спадкоємцям; за цих умов наведені правовідносини допускають правонаступництво.

Доводи апелянта в іншій частині апеляційної скарги на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність заявленого позову, через що останній не підлягає до задоволення, із вищевказаних мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2018р. в адміністративній справі № 161/2538/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель Судді Н. В. Бруновська М. В. Костів

Дата складення повного судового рішення: 20.06.2018р.