Постанова № 74819019, 20.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 640/3256/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого - судді Присяжнюк О.В.

суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Олійник А.В.,

за участю: позивачки - ОСОБА_1,

представника відповідача - Новікової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2017 р. (прийняту суддею Золотарьовою Л.І., повний текст якої складено 19.12.2017 р.) по справі № 640/3256/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про порушення митних правил № 908/80700/16 від 23.02.2017 р. та стягнути на її користь судові витрати.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2017 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову відповідача про порушення митних правил № 908/80700/16 від 23.02.2017 р. відносно ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України (в подальшому - МК України); в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2017 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог МК України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивачка просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що Харківською митницею ДФС проведено документальну невиїзну перевірку з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів "Вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення. Вироби з листового матеріалу до автомобілів: локери... Виробник: ТОВ "Петроп-ласт", торгівельна марка - Петропласт, країна виробництва-RU.", щодо яких проведено митне оформлення ТОВ "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" за митними деклараціями: № 807110001/2016/4828 від 12.08.2016 р.; № 807110001/2016/4094 від 19.07.2016 р.; № 807110001/2016/3102 від 08.06.2016 р.; № 807110001/2016/2331 від 05.05.2016 р.; № 807110001/2016/1975 від 11.04.2016 р.; № 807110001/2016/1231 від 09.03.2016 р. за кодом 3926 90 92 90, відповідно до УКТ ЗЕД.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 577/20-40-14-12-07/33010822 від 27.09.2016 р., яким встановлено, що в період з 09.03.2016 р. по 12.08.2016 р. сектором митного оформлення "Харків-енергетичний" митного поста "Харків - автомобільний" Харківської митниці ДФС оформлено подані декларантом ОСОБА_1 митні декларації на товари, у тому числі, товар: "вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення. Вироби з листового матеріалу до автомобілів: локери...". За інформацією вказаною у графах 33 зазначених митних декларацій цей товар був заявлений за кодом УКТ ЗЕД 3926 90 92 90, ставка ввізного мита 0%.

Згідно висновків цього акту в ході перевірки встановлені порушення: Основних правил інтерпретації класифікації товарів 3 (а, с) пояснень до УКТ ЗЕД, Закону України "Про митний тариф України"; ч. 1, п. 5 ч. 8 ст. 257 МК України щодо невірної класифікації товарів та заниження ставки мита (замість мита 5%, застосовано - 0 %), у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 9 848,32 гривень; п. 187.8 ст. 187 та п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму мита, у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 1969,67 гривень.

01.12.2016 р. головним державним інспектором відділу протидії митним правопорушенням управління боротьби з митними правопорушеннями Харківської митниці ДФС ОСОБА_3 на підставі висновків вищезазначеної перевірки складено протокол № 908/80700/16 про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ст. 485 МК України.

Постановою заступника начальника Харківської митниці ДФС ОСОБА_4 від 23.02.2017 р. у справі про порушення митних правил № 908/80700/16 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 25419,54 гривень.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідача, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивачки відсутній склад порушення митних правил, передбачений ст. 485 МК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 69 МК України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною 8 статті 264 МК України встановлено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно із ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ч. 6 ст. 69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч. 5 ст. 69 МК України).

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 класифіковано код товару «вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення за кодом товару. Вироби з листового матеріалу до автомобілів: локери…» за кодом товару № 3926 90 92 90 «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів виготовлені з листового матеріалу», відповідно до УКТ ЗЕД, а Харківською митницею ДФС встановлено, що ці товари повинні класифікуватися за кодом № 8708 29 90 00 «Інші частини та пристрої моторних транспортних засобів товарних позицій 8701 - 8705», відповідно до УКТ ЗЕД.

Як вбачається зі змісту кодів товарів № 3926 90 92 90 та № 8708 29 90 00 вони не містять назву товару: «вироби з пластмаси до транспортних засобів загального призначення за кодом товару. Вироби з листового матеріалу до автомобілів: локери…», у зв"язку з чим при класифікації цього товару виникли суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД.

Тобто, у спірних правовідносинах має місце складність випадку класифікації товару, що також підтверджується тим, що при оформленні, поданих декларантом ОСОБА_1, митних декларацій у Харківської митниції ДФС не виникло сумнівів щодо правильності визначення коду товару, а не відповідність коду була встановлено відповідачем лише після проведення документальної невиїзної перевірки з питань державної митної справи. Відповідачем не надано доказів, що рішення про класифікацію цих товарів було прийнято ОСОБА_1 на підставі недостовірних документів, чи недостовірної інформації

Крім того, складність випадку класифікації товару в спірних правовідносинах підтверджується листом Державної фіскальної служби України № 28153/7/99-99-19-02-03-17 від 19.08.2018 р. "Про класифікацію товару "підкрилки (локери)" за результатами рогляду листа ГУ ДФС у Харківській області щодо класифікації цього товару.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується в висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно прийнято постанову про порушення митних правил № 908/80700/16 від 23.02.2017 р. відносно ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України, у зв"язку з чим ця постанова підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2017 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст.ст. 77, 243, 271, 286, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2017 р. по справі № 640/3256/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Курило В.Б. Русанова