Постанова № 74818792, 20.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1467/18 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської О.В., Епель О.В., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат, про визнання неправомірною бездіяльність, визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

19.03.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви позивача та доданих до неї документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії; визнання неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення позивачу листом від 21.02.2018 №248/3/6/538 заяви позивача та доданих до неї документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності; зобов'язання Міністерства оборони України розглянути по суті заяву позивача та додані до неї документи про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності та за результатами її розгляду прийняти одне з рішень, яке передбачене ч.2 п.13 Порядку №975.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому повинна бути призначена та виплачена одноразова грошова допомога у зв'язку з встановлення ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 р. позов задоволено повністю: визнано неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 та доданих до неї документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення ОСОБА_2 листом від 21.02.2018 №248/3/6/538 заяви та доданих до неї документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, зобов'язано Міністерство оборони України розглянути по суті заяву ОСОБА_2 та додані до неї документи про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності та за результатами її розгляду прийняти одне з рішень, яке передбачене ч.2 п.13 Порядку №975.

Відповідач, Міністерство оборони України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскільки позивачем не наданий документ про обставини поранення та інвалідність встановлена більше ніж через три місяці після звільнення від служби, тому він не має права на виплату одноразової грошової допомоги.

Судом першої інстанції позовні вимоги розглядалися за правилами спрощеного провадження у порядку, тому апеляційним судом справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з 25.06.1983 по 22.05.1985 проходив строкову службу у військовій частині 13354, в тому числі на території Демократичної республіки Афганістан. В період проходження служби в Афганістані позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, правої руки, контузію головного мозку, що підтверджується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 07.06.2016 №1466/Ж Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (а.с.14).

За висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи рубці, які залишились після отримання позивачем множинного вогнепального осколкового поранення: "є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколочних поранень, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені в період проходження служби під час виконання бойових дій в 1984 році". (а.с.16, 17, 18, 19, 20).

В подальшому, вказані поранення призвели до розвитку ряду захворювань, перелік яких міститься у Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 16.06.2016 №2680, та які пов'язані з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с.15).

З Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 12.07.2016 серії АВБ № 046512 вбачається, що позивачу вперше встановлена III група інвалідності, що пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

В серпні 2017 року позивач повторно пройшов обстеження медико-соціальною експертною комісією та відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 15.08.2017 серії АВБ № 037834 позивачу повторно встановлена III група інвалідності.

В зв'язку із встановленням у 2016 році ІІІ групи інвалідності позивач 18.04.2017 звернувся з заявою на адресу Сновського районного військового комісаріату, де перебував на обліку, про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності пов'язаної з проходженням військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, яка 21.04.2017 за вих. №1246 була направлена на адресу Чернігівського ОВК.

26.04.2017 за вих. №5/1409с Чернігівський ОВК заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги та додані до неї документи повернув без реалізації на тій підставі, що позивач не має права на одноразову грошову допомогу бо інвалідність отримав пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби.

Вважаючи дії Чернігівського ОВК такими, що виходять за межі наданих йому повноважень, позивач повторно направив на адресу Чернігівського ОВК заяву про призначення одноразової грошової допомоги та документи, які підтверджують наявність у нього права на одноразову грошову допомогу. У вказаній заяві також навів норми законодавства відповідно до яких Чернігівський ОВК не уповноважений приймати рішення про наявність чи відсутність у нього права на одноразову грошову допомогу та про його обов'язок на протязі 15-ти днів направити заяву на адресу МО України для її розгляду по суті та прийняття відповідного рішення, внаслідок чого 01.02.2018 за вих. №5/399с Чернігівський ОВК заяву про призначення одноразової грошової допомоги та додані до неї документи направив на адресу МО України.

Заяву позивача відповідною комісією МО України не розглянуто, а була повернута на доопрацювання, оскільки позивачем не надано документу про причини та обставини поранення, що підтверджується листом Департаменту фінансів МО України від 21.02.2018 № 248/3/6/538. Про прийняте МО України рішення за результатами розгляду заяви про призначення одноразової грошової допомоги позивача було повідомлено Чернігівським ОВК листом від 02.03.2018 № 5/805с.

Вважаючи, такі дії щодо повернення на доопрацювання документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ), постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок № 975), Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про затвердження Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що він поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

Згідно з пп. 4 п. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Підпунктом «б» частини 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IIІ групи.

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з п. 6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.

У п. 11 Порядку № 975 визначено, що вiйськовослужбовець, вiйськовозобов'язаний та резервiст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разi настання iнвалiдностi чи втрати працездатностi без встановлення йому iнвалiдностi, подає уповноваженому органу такi документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням iнвалiдностi чи часткової втрати працездатностi без встановлення iнвалiдностi; довiдку медико-соцiальної експертної комiсiї про встановлення групи iнвалiдностi або вiдсотка втрати працездатностi iз зазначенням причинного зв'язку iнвалiдностi чи втрати працездатностi.

До заяви додаються копiї: постанови вiдповiдної вiйськово-лiкарської комiсiї щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузiї, травми або калiцтва), захворювання; документа, що свiдчить про причини та обставини поранення (контузiї, травми або калiцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане iз вчиненням особою кримiнального чи адмiнiстративного правопорушення або не є наслiдком вчинення нею дiй у станi алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'янiння, або навмисного спричинення собi тiлесного ушкодження; сторiнок паспорта з даними про прiзвище, iм'я та по батьковi i мiсце реєстрацiї; документа, що засвiдчує реєстрацiю фiзичної особи у Державному реєстрi фiзичних осiб - платникiв податкiв, виданого органом доходiв i зборiв (для фiзичної особи, яка через свої релiгiйнi переконання вiдмовляється вiд прийняття реєстрацiйного номера облiкової картки платника податкiв, офiцiйно повiдомила про це вiдповiдний орган доходiв i зборiв та має вiдмiтку в паспортi громадянина України, - копiю сторiнки паспорта з такою вiдмiткою).

Згідно з п. 12 Постанови № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Абзацом 9 пункту 1 Порядку № 393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що питання соціального захисту військовослужбовці прикордонних військ колишнього СРСР (у даному випадку Прикордонних військ КДБ СРСР) прирівняні до питань військовослужбовців Збройних Сил України.

При цьому, право особи на отримання одноразової грошової допомоги по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, виникає з дня встановлення інвалідності, що визначається датою, вказаною в довідці МСЕК, і обов'язок щодо забезпечення його реалізації шляхом прийняття відповідного рішення покладено на Міністерство оборони України.

Порядок отримання особою зазначеної допомоги та її розмір регламентуються законодавством, чинним на момент виникнення в неї такого права.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом України в постановах від 18.11.2014 р. та від 21.04.2015 р. у справах №№ 21-446а14, 21-183а13.

Водночас, порядок призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України №975 полягає у тому, що особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами у обласний військовий комісаріат; комплект документів перевіряється та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються у обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.

Таким чином, перевірені фахівцями документи повинні були розглянутися Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги і вже перевірені фахівцями документи податися Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно Порядку №975 саме до виключних повноважень Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової допомоги, віднесено право або прийняття рішення про призначення, або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, а тому прийняття рішення Департаментом фінансів МОУ, яке не передбачене Порядком №975 щодо повернення документів на доопрацювання є протиправним та виходить за межі наданих їм повноважень.

Зазначеною комісією заява позивача не розглядалась, а була повернута Департаментом фінансів МОУ на доопрацювання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повернення Департаментом фінансів МОУ заяви позивача на доопрацювання суперечить вимогам Порядку №975 та свідчить про порушення останнім процедури прийняття рішення, отже, є протиправною бездіяльністю даного суб'єкта владних повноважень.

Доводи апелянта про те, що позивачем не надано копій документів, підтверджуючих причини і обставини поранення, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки правовою підставою для призначення особі одноразової грошової допомоги в порядку ст.ст. 16, 16-2 Закону № 2011-ХІІ та Порядком № 975 є відповідний висновок МСЕК, який подавався позивачем і є в матеріалах справи.

Водночас згідно з частинами першою, другою, четвертою та п'ятою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже, відповідачем не доведено правомірність свої дій, позивач на підтвердження обґрунтованості позовних вимог надав достатньо належних та допустимих доказів, всі наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

При прийнятті постанови суд врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 0.04.2018 у справі № 750/5581/17.

Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст постанови виготовлений 20.06.2018.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат, про визнання неправомірною бездіяльність, визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель