Постанова № 74818592, 19.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 738/1868/17 Головуючий у 1 інстанції: Сова Т.Г.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Степанюка А.Г. Борейко Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на рішення Менського районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти і звернення стягнення на майно боржника, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправними дій, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти і звернення стягнення на майно боржника.

Рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано дії головного державного виконавця Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ющенко Т.О. щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 55096562 від 08.11.2017 р. та здійснення дій по виконавчому провадженню у виді накладення арешту на майно позивача і звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи, арешт грошових коштів та банківських рахунків позивача, як боржника - незаконними.

Скасовано по виконавчому провадженню ВП № 55096562 постанови головного державного виконавця Менського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ющенко Т.О. від 08.11.2017 про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника від 09.11.2017 відносно ОСОБА_5, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.11.2017, про арешт коштів боржника на банківських рахунках від 13.11.2017, як боржника.

Повернуто з Державного бюджету Менського району ОСОБА_5 грошові кошти, на які було звернено стягнення при здійсненні виконавчого провадження ВП № 55096562, з яких по штрафу 17 000 грн., витрати по виконавчому провадженню 2296,26 грн., а всього 19 296 грн. 26 коп.

Зобов'язано головного державного виконавця Менського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ющенко Т.О. закрити виконавче провадження за постановою № 23 від 03 серпня 2017 року про накладення штрафу в розмірі 8500 грн.

Стягнуто з Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати в розмірі 640 грн. судового збору та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Менський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що Менським районним судом Чернігівської області прийнято рішення про стягнення 19 296, 26 грн, натомість загальна сума стягнутих з ОСОБА_5 коштів становить 18 860,00 грн.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції подав відзив на апеляційну скаргу, яким, підтримує позицію суду першої інстанції, а також просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03 серпня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенко Ф.І. було винесено постанову № 23 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 за порушення ним п.1ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт ПКМУ від 13.04.2011 р. № 466, а саме: виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт при будівництві нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 в м. Мена Чернігівської області, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), згідно якого, на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Згідно вказаної постанови, вона набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а саме: 14.08.2017 року. Також, роз'яснено, що, відповідно до положень статті 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу, зазначений у цій постанові та становить 17000,00 грн.

Листом № 40-1025-4/2104-17 від 24.10.2017 року Державна архітектурно-будівельна інспекція у Чернігівській області звернулася до Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про відкриття виконавчого провадження на підставі зазначеної постанови.

08.11.2017 року головним державним виконавцем Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ющенко Т.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55096562 про стягнення з позивача 17000,00 грн. штрафу.

09.11.2017 року, на виконання постанови № 23 від 03.08.2017 року Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернігівській області, головним державним виконавцем Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ющенко Т.О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та постанову про арешт майна боржника.

13.11.2017 року, в межах даного виконавчого провадження, головним державним виконавцем Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ющенко Т.О. винесено постанову про арешт коштів боржника.

В ході примусового виконання даного виконавчого провадження ВП № 55096562 з позивача було стягнуто 17000 грн. штрафу та витрати по виконавчому провадженню.

Також, згідно постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, яка набрала законної сили 09 лютого 2018 року, визнано протиправними та скасовано приписи Головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції України Ющенко В.М. від 28.07.2017 р. № 37, 38; Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення Головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенко В.І. № 23 від 03.08.2017 року.

Отже, постанова, що була підставою для відкриття виконавчого провадження ВП № 55096562 відносно ОСОБА_5, скасована.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача та не погоджуючись із вищевказаними постановами про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону № 1404-VІІІ визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 55096562 від 08 листопада 2017 року відкрито виконавче провадження з виконання постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області № 23 від 03.08.2017 року про стягнення з ОСОБА_5 штрафу у розмірі 17 000,00 грн. (Т. 1 а.с. 6).

Доказів отримання вказаної постанови позивачем матеріали справи не містять.

Також, головним державним виконавцем Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Ющенко Т.О. накладено арешт на майно та кошти боржника, звернено стягнення на отриманий дохід (Т. 1 а.с. 8-11).

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про скасування приписів від 28.07.2017 року № 37, 38, постанови від 03.08.2017 року № 23 та протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.2017 року.

Як зазначалося, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, яка набрала законної сили 09 лютого 2018 року, визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення Головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенко В.І. № 23 від 03.08.2017 року.

Відповідно до ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, постанова, що була підставою для відкриття виконавчого провадження ВП № 55096562 відносно позивача, скасована, а відтак, не підлягає примусовому виконанню.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на оскарження позивачем постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області № 23 від 03.08.2017 року, державним виконавцем продовжувались вчинятись дії по примусовому виконанню постанови Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернігівській області.

Так, апелянт вказує, що 11 грудня 2017 року на адресу відділу надійшла копія ухвали Менського районного суду Чернігівської області, з якої він дізнався про оскарження рішенні ДАБІ, однак в грудні 2017 року та січні 2018 року продовжував вчиняти дії по примусовому виконанню постанови Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернігівській області

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Доказів закінчення виконавчого провадження № 55096562 відповідачем під час розгляду справи суду не надано.

Враховуючи вищевказане, вірними є висновки суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача та наявність правових підстав для скасування постанов головного державного виконавця Менського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 08.11.2017 року про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника від 09.11.2017 року відносно ОСОБА_5, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.11.2017 року , про арешт коштів боржника на банківських рахунках від 13.11.2017 року у ВП № 55096562.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами апелянта про необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання повернути з Державного бюджету Менського району ОСОБА_5 грошові кошти, на які було звернено стягнення при здійсненні виконавчого провадження ВП № 55096562, витрат по виконавчому провадженню у розмірі 2 296,26 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до листа АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 16.11.2017 р. №81-15-8/44911, банком накладено арешт на рахунки ОСОБА_5 на загальну суму 18820 грн. ( Т. 1. а.с. 144).

Як вбачається з розпорядження від 21.11.2017 року №55096562, платіжних доручень №2642, 2643, 2644 від 22.11.2017 року, отримані кошти були перераховані на наступні реквізити: 10168,47 грн. в погашення штрафу на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 Державного бюджету Менського району, банк одержувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області; 1016,74 грн. виконавчого збору на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області; 51 грн. за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та 109 грн. витрат виконавчого провадження на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в ДКСУ в м. Києві ( Т. 1 а.с. 146).

Згідно розпорядження №55096562 від 23.11.2017 року, платіжні доручення №2658, №2659 від 23.11.2017 р., було перераховано кошти в сумі 84 грн. на наступні реквізити: 76,36 грн. в погашення штрафу на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 Державного бюджету Менського району, банк одержувача ГУ ДКСУ у Чернігівськійобласті; 7,64 грн. виконавчого збору на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області (Т. 1 а.с. 148) .

Відповідно до розпорядження від 27.12.2017 року №55096562, платіжні доручення №3156, 3158 від 27.12.2017, кошти в сумі 564,55 грн. були перераховані на наступні реквізити: 513,23 грн. в погашення штрафу на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 Державного бюджету Менського району, банк одержувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області; 51,32 грн. виконавчого збору на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області (Т. 1 а.с. 152).

Згідно розпорядження від 29.12.2017 року №55096562, платіжні доручення №42,43 від 03.01.2018, кошти в сумі 6866,24 грн. були перераховані на наступні реквізити: 6241,94 грн. в погашення штрафу на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 Державного бюджету Менського району, банк одержувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області; 624,30 грн. виконавчого збору на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області (Т. 1 а.с. 153).

В силу розпоряджень від 29 грудня 2017 року, від 03 січня 2018 року № 55096562, платіжні доручення № 41,91 від 04 січня 2018 року, надлишково стягнуті кошти в сумі 816,84 грн. та 80,91 грн., були повернуті ОСОБА_5

Таким чином, з ОСОБА_5, згідно вищевказаних розпоряджень, в погашення боргу по штрафу було стягнуто 17 000,00 грн., 1700,00 грн. виконавчого збору та 160 грн. витрат виконавчого провадження.

Отже, матеріалами справи підтверджено стягнення з ОСОБА_5 виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на загальну суму 1860,00 грн., в той час, як судом першої інстанції зазначено суму 2296,26 грн.

Щодо, стягнення витрат за надання юридичних послуг у розмірі 4000,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Положеннями ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, позивачем було подано документи про понесені ним витрати на правову допомогу, а саме: договір - доручення на участь захисника в адміністративній справі №0016442 від 17.06.2018 року, розрахунок - калькуляцію за ведення справи, а також квитанцію від 17.06.2018 року про сплату позивачем цих коштів.

За таких обставин, понесені позивачем витрати в сумі 4 000,00 грн. на правову допомогу у ході апеляційного розгляду підтверджуються матеріалами справи, відповідають вимогам закону та підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_5, проте, помилково повернув з Державного бюджету Менського району ОСОБА_5 грошові кошти, на які було звернено стягнення при здійсненні виконавчого провадження ВП № 55096562, з яких витрати по виконавчому провадженню 2296,26 грн, замість, вірного 1860,00 грн., а тому постанова суду підлягає зміні в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішивши справу, ухвалив рішення з частково помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова підлягає зміні, шляхом викладення абзацу четвертого резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Повернути з Державного бюджету Менського району Чернігівської області ОСОБА_5 грошові кошти, на які було звернено стягнення при здійсненні виконавчого провадження ВП № 55096562, з яких, штраф 17 000 грн., витрати по виконавчому провадженню 1860,00 грн, а всього 18 860 грн. 00 коп.».

Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 134, 139, 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області задовольнити частково.

Рішення Менського районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2018 року змінити, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Повернути з Державного бюджету Менського району Чернігівської області ОСОБА_5 грошові кошти, на які було звернено стягнення при здійсненні виконавчого провадження ВП № 55096562, з яких, штраф 17 000 грн., витрати по виконавчому провадженню 1860,00 грн., а всього 18 860 грн. 00 коп.».

В іншій частині рішення Менського районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2018 року залишити без змін.

Стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 (чотири тисячі ) грн. на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Менського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Степанюк А.Г.