Постанова № 74818366, 13.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Гундяк В.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3802/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Затолочного В.С., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Мельничук Б.Б.

представників апелянта: Мастикаш Х.В., Воловця Т.В.

представника апелянта: Семен М.М.

представника позивача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен Мирослави Миколаївни, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі № 809/200/18 за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен Мирослави Миколаївни про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

05.02.2018р. позивач ОСОБА_6 звернувся в суд із позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен М.М. про визнання протиправним та скасування рішення № РВ-2600360312018 від 11.01.2018р.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2018р. позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен М.М. №РВ-2600360312018 від 11.01.2018р.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Державний кадастровий реєстратор відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен М.М. та апелянт Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подали апеляційні скарги, в яких зазначають, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянти просять суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.04.2018р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Представники апелянта Мастикаш Х.В., Воловець Т.В. та апелянт Семен М.М. в судовому засіданні підтримали апеляційні скарги із підстав у них зазначених.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні просив суд, апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

26.04.2017 р. рішенням Чесниківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області з урахуванням змін від 02.11.2017 р. позивачу ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га, яка розташована по вул. Хліборобська в с. Чесники Рогатинського району Івано-Франківської області та зобов'язано у місячний термін розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

ОСОБА_6 28.12.2017р. звернувся із заявою до державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському ройоні Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен М.М. про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

ч.4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Як видно з матеріалів справи дані вимоги щодо подання документів для проведення держаним кадастровим реєстратором державної реєстрації позивач виконав.

Проте, рішенням №РВ-2600360312018 від 11.01.2018р., державний реєстратор відмовив позивачу у внесенні вказаних відомостей з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: XSD Схема Наявні зауваження щодо валідності електронного документа. В представленому проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутнє погодження в структурних підрозділах районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури. (а.с. 13 )

В порушення ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.п. 66, 67, 69, 70 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2010 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» державний кадастровий реєстратор в даному рішенні не вказав норми чинного законодавства які передбачають невідповідність поданих позивачем документів.

ст.50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно ч.6 ст.186 Земельного кодексу України встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу та затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Із змісту статті 186-1 Земельного кодексу України видно, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Позивач виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства який погоджений з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, що підтверджується висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 14.12.2017 р. № 10369/82-17 який виданий Головним управлінням Дергеокадастру у в Івано-Франківській області. (.а.с. 44 )

Судом першої інстанції встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки який надав позивач кадастровому реєстратору, стосується земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на якій відсутні будь-які об'єкти будівництва та розташування таких об'єктів не планується, що підтверджується проектом землеустрою та що підтвердили в судовому засідання представники апелянта Мастикаш Х.В., Воловець Т.В.

Землі особистого селянського господарства відносяться до земель сільськогосподарського призначення, а будівництво житлової чи цивільної забудови на таких землях заборонено Законом України «Про особисті селянські господарства».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову оскільки, державний кадастровий реєстратор Семен М.М. як суб'єкт владних повноважень діяла не у спосіб передбачений законом на Конституцією України. Державний кадастровий реєстратор не врахувала ту обставину, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства погоджується виключно територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та підлягає обов'язковому погодженню структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури лише у випадку знаходження на даній земельній ділянці об'єкта будівництва або призначення земельної ділянки для розміщення такого об'єкту, а тому вимоги ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України до спірних правовідносин не застосовуються.

Колегія суддів не бере до уваги покликання апелянта на помилкове стягнення судом першої інстанції судового збору із бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, а не з посадової чи службової особи виходячи із наступного.

ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, судовий збір підлягає стягненню із бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень незалежно від того, чи є відповідачем у справі його посадова чи службова особа.

Таким чином, колегія суддів вважає наведені обґрунтування безпідставними, оскільки такі не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законними, доводи апеляційних скарг зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен Мирослави Миколаївни та Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі № 809/200/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.С. Затолочний

Суддя Р.М. Шавель

Постанова складена в повному обсязі 20.06.2018 року.