Рішення № 74818264, 25.05.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1863/17

Провадження № 2/191/1065/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Матіяш С.К.

за участю секретаря – Лобода Т.О.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, про стягнення аліментів з батьків, позбавлених батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2017 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруСлужба у справах дітей Синельниківської міськради про стягнення аліментів з батьків позбавлених батьківських прав, вимоги у якій уточнила 18.05.2018 року. Обґрунтовуючи позов, зазначила, що вона, згідно рішення №128 від 24.05.2017 року Синельниківської міської ради Дніпропетровської області є опікуном малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до даних свідоцтва про народження є батьками малолітньої ОСОБА_4, і згідно рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області позбавлені батьківських прав. На даний час малолітня ОСОБА_4 з травня 2012 року проживає разом із позивачем, і тільки вона займається її утриманням та вихованням, відповідачі ухиляються від виконання батьківських обов’язків щодо виховання та утримання дитини до досягнення нею повноліття, не забезпечують її харчування, медичного догляду та лікування, тобто свідомо ухиляються від спілкування з дитиною без наявності поважних причин. В зв’язку із зазначеним, посилаючись на ст. 166 СК України, просить суд стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на свою користь на утримання малолітньої онуки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/ 4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття, тобто до 25.11.2029 року, прочинаючи стягнення з моменту надходження позовної заяви до суду; допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п.9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15.12.2017 року, встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

До початку проведення судового засідання позивач та її представник надали суду заяви про розгляд справи без їх участі та підтримання заявлених вимог.

Відповідач ОСОБА_2 до початку судового засідання надав суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визначає частково, згоден сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 15% від заробітку. Окрім того, просив врахувати суд, що з нього проводиться стягнення по заборгованості за кредитним договором, та не заперечував проти розгляду справи без його присутності.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, про причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи без її присутності не надала.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи суду не надав.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності прийшов до наступного.

Згідно копії свідоцтва про народження серії 1-КИ №358921, виданого 06.12.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, встановлено, що 25 листопада 2011 року народилась ОСОБА_4, про що в Книзі народжень 06.12.2011 року зроблено відповідний актовий запис за №373. Її батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 12).

24 лютого 2017 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення, що набрало законної сили 07.03.2017 року, яким вирішено позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав по відношенню до їх малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7-8).

Рішенням виконавчого комітету Синельниківської міської ради Дніпропетровської області від 24 травня 2017 року №127, №128, надано малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, статус дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлено над нею опіку та призначено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, її опікуном. (а.с. 10, 11).

В зв’язку із тим, що ОСОБА_1 є опікуном над малолітньою ОСОБА_4, вона знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, де отримує допомогу на одну дитину, яка перебуває під опікою за період з травня 2017 року по квітень 2018 року у сумі 38704 грн. 40 коп., що підтверджено довідкою від 21.05.2018 року.

Суд зазначає, що отримання позивачем соціальної виплати для дитини, яка перебуває під опікою не позбавляє права звернення опікуна до суду із позовом про стягнення аліментів від батьків, які позбавлені батьківських прав.

Окрім того, позивач знаходиться на обліку в Синельниківському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком в період з червня 2017 року по травень 2018 року у сумі 24114 грн. 32 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способом виконання батьками цього обов’язку відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України є в тому числі й присуджені за рішенням суду кошти (аліменти) у частці від доходу матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідач ОСОБА_2 в обґрунтування заперечення проти позову ОСОБА_1 в частині розміру аліментів, надав суду довідку ТОВ «Синтез» від 17.05.2018 року №177, згідно якої встановлено, що за виконавчим документом №191/565/16-ц, виданим 24.06.2016 року Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області на підставі постанови від 29.05.2017 року, у виконавчому провадженні №5293410, здійснюється стягнення з ОСОБА_2 загальної суми боргу, яка становить 14485 грн. 28 коп. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 20% з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 01.06.2017 року. Станом на 01.05.2018 року залишок суми боргу становить 8567 грн. 43 коп. (а.с.46).

На що суд зазначає, що відповідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15. 05. 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», а також ст. 182 СК України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів ; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів ; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд не приймає до уваги характеристику ТОВ «Синтез» від 02.02.2018 року, надану відносно ОСОБА_2, оскільки остання не є належним доказом у даній справі про стягнення аліментів.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на зазначене вище, суд, вважає, з урахування викладених вище обставин доцільним та необхідним здійснити стягнення аліментів з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на утримання дитини у зазначеній позивачем ОСОБА_1 1 / 4 частці, від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідатиме вимозі ч. 2 ст. 182 СК України.

Окрім того,суд звертає увагу відповідача ОСОБА_2, який є працевлаштованим та щодо якого проводиться стягнення за виконавчим листом у кредитному зобов’язанні, що аліменти, які підлягають стягненню з нього на утримання малолітньої дочки не будуть перевищувати максимальної межі розміру відрахувань із заробітної плати, яка становить 70 відсотків, тому в цій частині заперечення ним проти позову відхиляються судом.

Сторонам роз’яснити, що розмір аліментів, стягнутих на утримання дитини, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у сумі 640 грн. 00 коп., виходячи із того, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом звільнена від сплати судового збору, а її вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. 179, ст. ст. 180-183, ч. 1 ст. 191, ст. 192 СК України, ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, п.9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Синельниківської міськради про стягнення аліментів з батьків позбавлених батьківських прав, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт серія АН992691, виданий 15 вересня 2011 року Синельниківським МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, на користь опікуна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, в розмірі 1/4 частини з усіх видів їх заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, тобто до 25 листопада 2029 року.

Стягнення провадити з 08 червня 2017 року.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1, на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, паспорт серія АН992691, виданий 15 вересня 2011 року Синельниківським МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_5