Постанова № 74818055, 07.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2018 рокусправа № 804/8765/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасова Ю.В.

судді: Божко Л.А. Лукманова О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 (суддя Царікова Олена Василівна, дата складання повного тексту 22.03.2018)

у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов обґрунтовано тим, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 04.10.2017 винесено податкове повідомлення-рішення № 61-13, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 8333,33 грн. Позивач не погоджується з означеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у власності ОСОБА_1 не перебуває автотранспортного засобу, що підпадає під об'єкт оподаткування у відповідності до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, а також позивачу не відомо, який автотранспортний засіб Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було визначено як об'єкт оподаткування та нараховано транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.03.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що автомобіль ОСОБА_1 марки Land Rover, модель Range Rover, 2016 року випуску, номер державної реєстрації АЕ 0001 ОС, яким позивачка володіла у період з 01.01.2017 по 31.05.2017 є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його середньоринкова вартість вища ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем (ОСОБА_1) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом першої інстанції було проігноровано доводи позивача стосовно порушення відповідачем строків для складання та надіслання податкового повідомлення-рішення. Так, в силу п.п. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається до 1липня року базового податкового періоду. Зазначає, що складання податкового-повідомлення рішення після сплину даної дати заборонено. Вказує, що їй невідомо на який транспортний засіб було накладено транспортний податок, оскільки у власності позивача не перебуває транспортний засіб, що підпадає під об'єкт оподаткування у відповідності до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. Вважає, що у зв'язку з відсутністю об'єкта оподаткування контролюючий орган на законодавчому рівні позбавлений повноважень нараховувати позивачу транспортний податок. Вказує, що 2017 рік є плановим періодом, а 2018 - бюджетний період. Тобто, транспортний податок, об'єкт оподаткування якого було змінено Законом України №1791 від 21.12.2016 року та який встановлено 15.02.2017 року рішенням Дніпропетровської міської ради 312/18 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 «про місцеві податки і збори на території міста»», практично не може бути визнаний обов'язковим до сплати в 2017 році, адже місцева рада прийняла і офіційно оприлюднила рішення вже після 15 липня 2016 року, що впиває на можливість застосування цього податку в 2017 році. Сума податкового зобов'язання з транспортного податку в розмірі 8 333,33грн. не відповідає положенням Податкового кодексу України та є протиправним.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.4 ст. 229 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 по 31.05.2017 перебував у власності автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover, 2016 року випуску.

З урахуванням зазначеної інформації згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 ПК України та керуючись нормою п.п. 267.6.1 п.267.6 ст. 267 ПК України Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 04.10.2017 № 61-13 (форми "Ф"), згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік в сумі 8333,33 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України № 909-УІІІ від 24.12.2015 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

01.01.2016 набрав чинності Закон України № 909-УІІІ від 24.12.2015 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", яким внесено зміни у статтю 267 Податкового кодексу України.

Так, п.п. 267.2.1 п. 267.2 ПК України викладено в новій редакції та зазначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" № 1791-VIII від 20.12.2016, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, до абзацу першого підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року виписку яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального".

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Згідно із п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст.267 ПК України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п. 267.4 ст.267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п.п.267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Слід зазначити, що методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66. Відповідно до пункту 1 Методики, вона встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач (п. 2 Методики).

У відповідності до п.13 Методики, Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального. (п. 14 Методики).

Згідно зі ст. 173 ПК України, середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Так, за допомогою офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за посиланням http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA, власникам транспортних засобів надано можливість самостійно обрахувати середньоринкову вартість їх автомобіля.

Позивач, як аргумент для задоволення апеляційної скарги вказує на те, що їй невідомо на який транспортний засіб було накладено транспортний податок, оскільки у власності позивача не перебуває транспортний засіб, що підпадає під об'єкт оподаткування у відповідності до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. Вважає, що у зв'язку з відсутністю об'єкта оподаткування контролюючий орган на законодавчому рівні позбавлений повноважень нараховувати позивачу транспортний податок.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що у власності ОСОБА_1 перебував автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover, 2016 року випуску, номер державної реєстрації АЕ 0001 ОС (а.с. 24).

Матеріалами справи підтверджено, що середньоринкова вартість автомобіля марки Land Rover, 2016 року випуску становить 1 844 830,63 грн. (а.с.25). Зазначена вартість розрахована за допомогою офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що об'єктами оподаткування транспортним податком згідно положень п.п. 267.2.1 п.267.2 ПК України є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тобто понад 1 200 000 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що автомобіль ОСОБА_1 марки Land Rover, модель Range Rover, 2016 року випуску, номер державної реєстрації АЕ 0001 ОС, яким позивачка володіла у період з 01.01.2017 по 31.05.2017 є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його середньоринкова вартість вища ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції доводи позивача щодо прийняття Дніпропетровською міською радою рішення №12/18 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2016 №5/6 "Про місцеві податки і збори на території міста" лише 15.02.2017, що, на думку позивача є підставою для стягнення транспортного податку тільки у 2018 році, правильно відхилені судом першої інстанції.

Так, транспортний податок в м. Дніпропетровську введений в дію рішенням Дніпропетровської міської ради 28.01.2015 №5/60 "Про міський бюджет на 2015 рік", яким внесено зміни до рішення міської ради від 27.12.2010 №5/6 "Про місцеві податки і збори на території міста". Таким чином, транспортний податок на території м.Дніпропетровська введений в дію з 2016 року. Наступними рішеннями міської ради змінюються елементи транспортного податку, в тому числі і рішенням Дніпровської міської ради від 15.02.2017 №12/18.

Позивач зазначає, що сума податкового зобов'язання з транспортного податку в розмірі 8 333,33грн. не відповідає положенням Податкового кодексу України та є протиправним. З цим аргументом також не може погодитися колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вказана сума податкового зобов'язання розрахована з урахування періоду в якому транспортирний засіб (який є об'єктом оподаткування) перебував у власності позивача. Саме тому сума податкового зобов'язання зазначена в податковому повідомленні-рішенні становить 8 333,33грн. а не 25000грн., що на думку суду є справедливим.

Позивач також посилається на те, що судом першої інстанції було проігноровано доводи позивача стосовно порушення відповідачем строків для складання та надіслання податкового повідомлення-рішення. Так, в силу п.п. 267.6.2. п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається до 1 липня року базового податкового періоду. Зазначає, що складання податкового-повідомлення рішення після сплину даної дати заборонено.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Так, податкове повідомлення-рішення №61-13 датоване 04.10.2017 р. (а.с.13). Водночас, п.п. 267.6.5. п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи містять заяву ОСОБА_1, яка адресована ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра. Заява датована 21.09.2017 року. В зазначеній заяві від 21.09.2017 року заявник ОСОБА_1 повідомляє контролюючий орган, що автомобіль НОМЕР_1 знято з обліку згідно договору купівлі продажу 1241/201/8998 від 31.05.2017 року; середньоринкова вартість авто 1 759 915 грн. В заяві також зазначено, що заявник є платником транспортного податку за 5 місяців 2016 року та 4 місяці 2017 року (а.с. 44).

Отже позивач ОСОБА_1 повідомила контролюючий орган про перехід права власності на спірний автомобіль лише 21.09.2017 року. При цьому, спірне податкове повідомлення-рішення датоване 04.10.2017 року. Позивач зазначає в апеляційній скарзі, що таке податкове повідомлення-рішення надсилається до 1липня року базового податкового періоду. Натомість, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскільки заява позивача про перехід права власності була подана лише 21.09.2017 року то контролюючий орган не знав і не міг знати до 01 липня 2017 року про перехід права власності на автомобіль. Перехід права власності на автомобіль здійснено 31.05.2017 року, однак заява про перехід права власності подана лише 21.09.2017 року, що може свідчити про зловживання своїми правами та умисне не подання заяви про перехід права власності в строк до 01 липня 2017, оскільки заявник ОСОБА_1 з заяві чітко зазначає що є платником транспортного податку за 5 місяців 2016 року та 4 місяці 2017 року, а також зазначає про середньооблікову вартість автомобілю (а.с. 44). На думку колегії суддів апеляційної інстанції це свідчить про усвідомлення особою необхідності сплати транспортного податку. При цьому, не направлення позивачем своєчасно заяви про перехід права власності на автомобіль не може бути підставою для не направлення податкового повідомлення-рішення та звільнення від сплати транспортного податку.

Отже, виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача не були порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 р. - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 р. - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття згідно ч.1 ст. 325 КАС України 07.06.2018 та відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню не підлягає, оскільки в силу ч. 6 ст. 12 КАС дана справа є справою незначної складності.

В силу п. 2 частини 5 ст. 328 КАС постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки, встановлені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 07.06.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 12.06.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова